ПОСТАНОВА

Іменем України

09 червня 2020 року

Київ

справа №805/4690/15-а

касаційне провадження №К/9901/11607/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бившевої Л.І.,

суддів: Шипуліної Т.М., Хохуляка В.В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління ДФС на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01.12.2015 (суддя Крилов М.М.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.11.2016 (судді: Казначеєв Е.Г., Васильєва І.А., Жаботинська С.В.) у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Концерн Стирол» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління ДФС про скасування рішення,

УСТАНОВИВ:

ПАТ «Концерн Стирол» звернулося з адміністративним позовом до СДПІ з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління ДФС, в якому просило визнати протиправною та скасувати рішення від 21.09.2015 № 0000434700/3003/10/28-03-47 про застосування штрафних санкцій за несвоєчасне подання звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» в сумі 170 грн.

Обґрунтовуючи позов, позивач зазначає, що на час прийняття рішення про застосування штрафних санкцій він перебував на обліку в органі доходів і зборів, розташованому на території населеного пункту, де проводилася антитерористична операція. З огляду на дію пункту 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» перебування платників єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводилася антитерористична операція, є підставою для зупинення застосування до таких платників заходів впливу та стягнення і відповідальності за порушення закону. Тому, оскаржуване рішення є протиправним.

Донецький окружний адміністративний суд постановою від 01.12.2015 позов задовольнив, скасував рішення СДПІ з обслуговування великих платників податків у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління ДФС від 21.09.2015 № 0000434700/3003/10/28-03-47 про застосування штрафних санкцій за несвоєчасне подання звітності в сумі 170 грн. Стягнув з СДПІ з обслуговування великих платників податків у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління ДФС за рахунок бюджетних асигнувань на користь ПАТ «Концерн Стирол» судові витрати в сумі 1218 грн.

Донецький апеляційний адміністративний суд ухвалою від 16.11.2016 залишив без змін постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01.12.2015.

СДПІ з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління ДФС подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати зазначені судові рішення та відмовити в задоволенні позову повністю.

В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права: статей 9, 25, пункту 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 28.12.2016 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Бившева Л.І. (суддя-доповідач, головуючий суддя), Хохуляк В.В., Шипуліна Т.М.

Верховний Суд ухвалою від 04.06.2020 прийняв касаційну скаргу до провадження, призначив справу до касаційного розгляду в попередньому судовому засіданні на 09.06.2020.

Верховний Суд, переглядаючи судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі фактичних обставин справи, виходить з такого.

Суди попередніх інстанцій установили такі обставини.

ПАТ «Концерн Стирол» є юридичною особою, зареєстрованою в ЄДРПОУ за номером 05761614, та перебувала на податковому обліку в СДПІ з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління ДФС.

Позивач отримав від Торгово-промислової палати України сертифікат від 01.09.2015 № 4974 про настання обставин непереборної сили при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області.

СДПІ з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління ДФС прийняла рішення від 21.09.2015 № 0000434700/3003/10/28-03-47 про застосування до позивача на підставі пункту 7 частини одинадцятої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» штрафних санкцій в сумі 170 грн за несвоєчасності подання звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період - грудень 2014 року.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон № 2464-VI) єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з частиною першою, пунктами 2, 3 частини другої статті 12 Закону № 2464-VI завданнями центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є забезпечення адміністрування єдиного внеску шляхом його збору, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, відповідно до покладених на нього завдань: забезпечує збір та ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску; здійснює контроль за додержанням законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати єдиного внеску.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 14 Закону № 2464-VI органи доходів і зборів зобов`язані здійснювати контроль за дотриманням платниками єдиного внеску вимог цього Закону.

Пунктом 4 частини другої статті 6 Закону № 2464-VI передбачено, що платник єдиного внеску зобов`язаний подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з пунктом 7 частини 11 статті 25 Закону № 2464-VI орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом, органом доходів і зборів здійснюється накладення штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою.

Указом Президента України від 14.04.2014 № 405/2014 уведено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України».

З 15.10.2014 набрав чинності Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 № 1669-VII (далі - Закон № 1669-VII), який визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Відповідно до абзацу 2 статті 1 Закону № 1669-VII територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 № 405/2014.

Кабінет Міністрів України розпорядженням від 30.10.2014 № 1053-р затвердив перелік населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція, згідно з яким м. Горлівка Донецької області віднесена до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція.

Відповідно до підпункту 8 пункту 4 статті 11 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 № 1669-VII, який набрав чинності 15.10.2014, розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI доповнено пунктом 9-3.

Згідно з абзацом першим пункту 9-3 платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», на період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Відповідно до абзацу 2 пункту 9-3 підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Згідно з абзацом 3 пункту 9-3 відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов`язків платника єдиного внеску в період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Відповідно до Закону України від 02.03.2015 № 219-VIII відбулося унормування розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», унаслідок чого пункт 9-3 в редакції Закону України від 02.09.2014 № 1669-VII вважався пунктом 9-4.

Зважаючи на норми пункту 9-4 Закону № 2464-VI перебування платників єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводилася антитерористична операція, є підставою для зупинення відповідальності за невиконання обов`язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції. Закон № 2464-VІ, не скасовуючи обов`язків платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, надає можливість на період антитерористичної операції не виконувати їх у встановлені строки (своєчасно) та в повному обсязі.

Ця позиція узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у рішенні Верховного Суду від 30.03.2018 у зразковій справі № 812/292/18 (адміністративне провадження № Пз/9901/22/18) та у постановах Верховного Суду від 03.09.2018 у справі № 805/2809/17-а (провадження № К/9901/29233/18), від 03.09.2018 у справі № 805/1617/17-а (провадження № К/9901/24213/18), від 07.11.2018 у справі № 812/74/17 (провадження № К/9901/31445/18), від 23.10.2018 у справі № 805/2491/15-а (провадження №К/9901/10444/18), від 13.06.2019 у справі № 805/4539/16-а (провадження № К/9901/21175/18).

Отже, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про те, що позивач - платник єдиного внеску, який перебував на обліку органу доходів і зборів, розташованому на території населеного пункту, де проводилася така операція, звільнений від відповідальності за невиконання визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» обов`язків з 14.04.2014 і до закінчення антитерористичної операції. Відповідач протиправно, не враховуючи вимог пункту 9-3 (у подальшому пункту 9-4) розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», якими передбачено заборону застосування відповідальність за невиконання обов`язків платника єдиного внеску, прийняв рішення про застосування штрафу в сумі 170 грн.

Верховний Суд вважає, що суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Доводи, наведені в касаційній скарзі, є такими, що не спростовують висновків судів попередніх інстанцій. Підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Керуючись статтями 343, 350, 355, 356, 359, 375, підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління ДФС залишити без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01.12.2015 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.11.2016 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна

В.В. Хохуляк ,

Судді Верховного Суду