ПОСТАНОВА

Іменем України

06 лютого 2019 року

м. Київ

справа №826/13306/18

адміністративне провадження №К/9901/67628/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Кравчука В.М., суддів Анцупової Т.О., Коваленко Н.В.,

розглянув у письмовому провадженні

касаційну скаргу Державної служби геології та надр України

на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.08.2018 (суддя Маруліна Л.О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2018 (колегія суддів у складі Бужак Н.В., Костюк Л.О., Мельничук В.П.)

у справі №826/13306/18

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Велта»

до Державної служби геології та надр України

про визнання протиправним та скасування припису.

І. РУХ СПРАВИ

1. ТОВ ВКФ «Велта» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної служби геології та надр України, в якому просило визнати протиправним та скасувати припис Південного міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України від 05.07.2018 №30/4275-К, складеного на підставі Акту перевірки №30/4275-К від 04.07.2018 за результатами проведення планової перевірки ТОВ ВКФ «Велта» відповідно до Річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державною службою геології та надр України на 2018 рік, затвердженого наказом Державної служби геології та надр України від 28.11.2017 № 523 та наказу Державної служби геології та надр України від 08.06.2018 № 207 «Про проведення планових заходів державного нагляду (контролю) Державною службою геології та надр України у липні 2018 року».

2. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.08.2018 відкрито провадження у справі.

3. Разом з позовною заявою позивач подав заяву про забезпечення позову шляхом:

- зупинення дії Припису Південного міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України від 05.07.2018 № 30/4275-К, складеного на підставі Акту перевірки № 30/4275-К від 04.07.2018 за результатами проведення планової перевірки ТОВ ВКФ «Велта» (код за ЄДРПОУ: 30912734; адреса: 26014, Кіровоградська обл., Новомиргородський район, село Коробчине, вул. Хутір Комінтерн, буд. 3) відповідно до Річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державною службою геології та надр України на 2018 рік, затвердженого наказом Державної служби геології та надр України від 28.11.2017 № 523 та наказу Державної служби геології та надр України від 08.06.2018 № 207 «Про проведення планових заходів державного нагляду (контролю) Державною службою геології та надр України у липні 2018 року» до набрання рішенням суду законної сили;

- заборони Державній службі геології та надр України видавати наказ про зупинення дії Спеціального дозволу №4275 від 13.06.2007, виданого ТОВ ВКФ «Велта» (код за ЄДРПОУ: 30912734; адреса: 26014, Кіровоградська обл., Новомиргородський район, село Коробчине, вул. Хутір Комінтерн, буд. 3) на видобування ільменітових руд на території Бирзулівського родовища ільменітових руд, яке знаходиться у с. Коробчино, Новомиргородського району Кіровоградської області у зв'язку з невиконанням ТОВ ВКФ «Велта» вимог Припису Південного міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України від 05.07.2018 № 30/4275-К, складеного на підставі Акту перевірки № 30/4275-К від 04.07.2018 за результатами проведення планової перевірки ТОВ ВКФ «Велта» відповідно до Річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державною службою геології та надр України на 2018 рік, затвердженого наказом Державної служби геології та надр України від 28.11.2017 № 523 та наказу Державної служби геології та надр України від 08.06.2018 № 207 «Про проведення планових заходів державного нагляду (контролю) Державною службою геології та надр України у липні 2018 року».

4. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.08.2018 заяву ТОВ ВКФ «Велта» про забезпечення адміністративного позову задоволено частково, а саме: зупинено дію Припису Південного міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України від 05.07.2018 №30/4275-К, складеного на підставі Акту перевірки № 30/4275-К від 04.07.2018 за результатами проведення планової перевірки ТОВ ВКФ «Велта» (код за ЄДРПОУ: 30912734; адреса: 26014, Кіровоградська обл., Новомиргородський район, село Коробчине, вул. Хутір Комінтерн, буд. 3) відповідно до Річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державною службою геології та надр України на 2018 рік, затвердженого наказом Державної служби геології та надр України від 28.11.2017 року № 523 та наказу Державної служби геології та надр України від 08.06.2018 № 207 «Про проведення планових заходів державного нагляду (контролю) Державною службою геології та надр України у липні 2018 року» до набрання рішенням суду законної сили; в іншій частині відмовлено; роз'яснено, що ухвала діє до вирішення адміністративної справи №826/13306/18 по суті та набрання судовим рішенням у вказаній справі законної сили.

5. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2018 залишено без змін ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.08.2018.

6. 11.12.2018 від відповідача до Верховного Суду надійшла касаційна скарга, в якій він просить рішення суду першої та апеляційної інстанції про забезпечення позову скасувати, прийняти нове, яким відмовити в задоволенні клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову.

7. Ухвалою від 18.12.2018 Верховний Суд відкрив касаційне провадження.

8. 21.01.2019 на адресу Суду надійшов відзив позивача на касаційну скаргу з проханням у її задоволенні відмовити, залишити без змін судові рішення. Також просить розгляд справи здійснювати за участю представника позивача.

ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ

9. Позивач обґрунтовував клопотання про забезпечення позову тим, що видання відповідачем оскаржуваного Припису, та в подальшому, наказу, яким буде зупинено дію Спеціального дозволу № 4275 від 13.06.2007, спричинять неможливість здійснення підприємством своїх зобов'язань за договорами/контрактами, призведе до застосування штрафних санкцій до позивача, руйнування усталених господарських відносин, псування імені та ділової репутації позивача на ринку та інших несприятливих наслідків, які в свою чергу можуть призвести до банкрутства ТОВ ВКФ «Велта», та будуть викликані саме тим, що позивач не буде здатним до проведення свого основного виду господарської діяльності.

10. Це також призведе до порушення прав та інтересів працівників ТОВ ВКФ «Велта», оскільки заявником надається можливість реалізувати право на працю 600 працівникам.

11. Очевидна протиправність у діях відповідача щодо винесення припису також вбачається у тому, що позивач неодноразово звертався до відповідача із заявою про внесення змін до спеціального дозволу, проте заяви поверталися з доданими до неї матеріалами, зокрема з недотриманням відповідачем строків.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

12. Суд першої інстанції, проаналізувавши обставини, на які покликався позивач як на підставу забезпечення позову, дійшов висновку про задоволення клопотання про забезпечення позову частково.

13. Суд дійшов висновку, що невиконання Припису може мати наслідком зупинення дії спеціального дозволу, що в свою чергу унеможливить здійснення господарської діяльності заявника. Це ускладнить ефективний захист прав в разі задоволення позовних вимог судовим рішенням за результатом розгляду справи по суті. Існують ризики, що права позивача на свободу підприємницької діяльності, заборону від незаконного втручання та перешкоджання його господарській діяльності з моменту виконання оскаржуваного Припису може бути порушено.

14. Суд врахував, що у разі не вжиття заходів забезпечення позову будуть порушені права та інтереси інших осіб, працівників позивача. Відповідач може видати наказ про зупинення дії спецдозволу, що приведе до неможливості позивачем здійснювати свої обов'язки по виплаті заробітної плати.

15. Суд дійшов висновку про можливість руйнування усталених господарських відносин позивача, завдання шкоди діловій репутації та збитків товариству, оскільки позивач позбавлений можливості здійснювати свій основний вид діяльності, враховуючи ймовірність зупинення дій спеціального дозволу на користування надрами, та процес судового оскарження такого рішення суб'єктом владних повноважень.

16. Крім того, сам факт зупинення оскаржуваного припису жодним чином не свідчить про те, що судом вирішено спір по суті передчасно.

17. Суд апеляційної інстанції погодився з такими висновками.

ІV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ

18. Відповідач у касаційній скарзі посилається на порушення судами норм процесуального права щодо надання оцінки належності доказів про застосування заходів забезпечення позову та щодо мети застосування заходів забезпечення позову.

19. Стверджує, що суди ухвалили рішення, посилаючись на обставини, що не були доведені належним чином, без перевірки обставин, на підставі яких він винесений.

20. Вважає, що вирішення заяви про забезпечення позову у спосіб, заявлений позивачем, є неможливим, оскільки тим самим суд ухвалює рішення по суті справи наперед.

21. Доводи позивача, якими він обґрунтовує необхідність забезпечення позову, ґрунтуються лише на його припущенні, що без цього буде завдано шкоду законним правам та інтересам, унеможливить здійснення його господарської діяльності.

22. Зупинення дії оскаржуваного припису, що у разі його невиконання потягне за собою зупинення дії спеціального дозволу, не тягне за собою усіх видів діяльності підприємства, а лише зупиняє дію дозволу на видобування ільменітових розписних руд, і лише до моменту усунення порушень.

23. Позивач подав відзив, в якому доводи касаційної скарги заперечує. Оскаржуваний припис порушує права та інтереси підприємства, є очевидно протиправним, оскільки приписом встановлено 30 денний строк на усунення порушень, що є недостатнім по часу для його виконання. Крім того, позивач усував порушення, а відповідач відмовляв у задоволенні таких заяв. Невиконання припису тягне за собою застосування штрафних санкцій, проте виконання припису у цей строк є фактично неможливим.

24. Видання відповідачем наказу, яким буде зупинено дію спеціального дозволу, наданого позивачеві, спричинить неможливість здійснення господарської діяльності, не можливості виплати заробітної плати, сплати податків.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

25. Верховний Суд, перевіривши доводи та вимоги касаційної скарги на підставі встановлених судами фактичних обставин справи, дійшов висновку про задоволення касаційної скарги.

26. Суд вважає, що забезпечуючи позов шляхом зупинення дії оскаржуваного припису Південного міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України від 05.07.2018 № 30/4275-К, суди внаслідок неправильного застосування норм процесуального права дійшли помилкового висновку про необхідність застосування цього заходу.

27. Відповідно до ст. 60 Кодексу України про надра державний контроль і нагляд за веденням робіт по геологічному вивченню надр, їх використанням та охороною спрямовані на забезпечення додержання всіма державними органами, підприємствами, установами, організаціями та громадянами встановленого порядку користування надрами, виконання інших обов'язків щодо охорони надр, встановлених законодавством України.

28. Відповідно до ст. 3 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» одним з основних принципів державного нагляду (контролю) є пріоритетність безпеки у питаннях життя і здоров'я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності. Відтак, державний контроль здійснюється в публічних інтересах.

29. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 63 Кодексу України про надра орган державного гірничого нагляду має право, зокрема, давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) про усунення порушень норм і правил ведення робіт під час геологічного вивчення надр, їх використання та охорони.

30. Саме такий припис є предметом оскарження у справі, що розглядається. За наслідками розгляду справи суд на підставі всебічної оцінки пояснень сторін та доказів повинен зробити висновок про правомірність чи неправомірність зазначеного припису.

31. До вирішення справи по суті суд може застосувати заходи забезпечення позову. Забезпечення позову - це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом.

32. Доводи касаційної скарги стосуються підстав забезпечення позову.

33. Відповідно до ч. 2 ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

34. Насамперед, Суд звертає увагу, що позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування Припису. Рішення суду за такими позовами не потребують виконання. Їх значення полягає у констатації факту правомірності оскаржуваного рішення і позбавлення його правових наслідків шляхом скасування. Тому у справі за таким позовом не може бути ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду. Отже і заходів забезпечення позову вони не потребують.

35. Щодо ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту чи поновлення порушених прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, то Суд звертає увагу, що небезпеку порушення свої прав позивач вбачав у ймовірному зупиненні дії спецдозволу, якщо він не виконає Припис у 30-тиденний строк. Позивач фактично визнав, що не виконає Припис, а тому побоюється наслідків.

36. Забезпечуючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що невиконання Припису може мати наслідком зупинення дії спеціального дозволу, що в свою чергу унеможливить здійснення господарської діяльності заявника. Це ускладнить ефективний захист прав в разі задоволення позовних вимог судовим рішенням за результатом розгляду справи по суті.

37. Такі доводи Суд вважає недоречними, оскільки вони виходять за межі предмету судового розгляду у справі. Вони були б доречні у справі за позовом про визнання протиправним рішення відповідача про зупинення дії спеціального дозволу. Натомість предметом судового розгляду у справі є правомірність Припису, а не законність ймовірних наслідків його невиконання. Суд здійснює захист реально порушених прав, а не тих, які ймовірно може бути порушено у майбутньому.

38. У заяві про забезпечення позову не йдеться про ефективний захист порушених прав, за захистом яких позивач звернувся до суду. З огляду на це відсутні підстави забезпечення позову, передбачені у п. 1 ч. 2 ст. 150 КАС України.

39. Щодо «очевидності» ознак протиправності Припису та порушення прав позивача, то пропри те, що такі ознаки не мають окреслених меж, йдеться насамперед про їх «якість»: вони повинні свідчити про протиправність оскаржуваного рішення поза обґрунтованим сумнівом.

40. Суд, який застосовує заходи забезпечення позову з підстав очевидності ознак протиправності оскарженого рішення, на основі наявних у справі доказів повинен бути переконаний, що рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, передбаченими ч. 2 ст. 2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивача і вжиття заходів забезпечення позову є способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам цього порушення.

41. Твердження про «очевидність» порушення до розгляду справи по суті є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед. Тому застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається у виключних випадках.

42. Попри те, що позивач у заяві покликався на очевидність ознак протиправності Припису, суди дійшли висновку про наявність ознак очевидної необхідності забезпечення позову. За переконанням суду, без цих заходів будуть порушені права працівників позивача, відбудеться руйнування усталених господарських відносин позивача, буде завдано шкоду діловій репутації, товариство зазнає збитки, оскільки буде позбавлене можливості займатися основним видом діяльності.

43. Безумовно, рішення чи дії суб'єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб'єктів господарювання. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте Суд звертає увагу, що відповідно до ст. 150 КАС України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.

44. Відповідно до ст. 1173 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

45. Застосовуючи заходи забезпечення позову з підстав, які законом не передбачені, суд втрутився у компетенцію Державної служби геології та надр України, зупинив дію Припису та фактично надав можливість позивачу, як надрокористувачеві, не виконувати вимог Припису, не зважаючи на встановлені відповідачем під час заходу державного нагляду (контролю) порушення вимог законодавства. Суд фактично погодився із збереженням стану триваючого порушення вимог законодавства у сфері надрокористування, які виявлені відповідачем.

46. Викладене свідчить про те, що оскаржувані судові рішення ухвалені судами з істотним порушенням норм процесуального права, а саме статті 150 КАС України, а тому їх слід скасувати і у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову відмовити.

Керуючись ст. 345, 349, 355, 356 КАС України, Суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Державної служби геології та надр України задовольнити.

2. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.08.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2018 у справі №826/13306/18 скасувати.

3. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «Велта» про вжиття заходів забезпечення позову від 20.08.2018 відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В.М. Кравчук

Суддя Т.О. Анцупова

Суддя Н.В. Коваленко