ПОСТАНОВА

Іменем України

06 лютого 2019 року

м. Київ

справа №817/1463/16

адміністративне провадження №К/9901/15598/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючої судді - Желтобрюх І.Л.,

суддів: Білоуса О.В., Стрелець Т.Г.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 25.10.2016 (суддя Жуковська Л.А.) та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2016 (колегія суддів у складі: Майора Г.І., Бучик А.Ю., Шевчук С.М.) у справі № 817/1463/16 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Рівненській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Рівненській області (далі - відповідач, ГУНП в Рівненській області) про визнання протиправним та скасування наказу від 09.09.2016 № 231 о/с в частині звільнення із займаної посади, поновлення на посаді помічника чергового ізолятора тимчасового тримання № 4 ГУНП в Рівненській області з 10.09.2016, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 10.09.2016 по день постановлення судового рішення.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 25.10.2016, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2016, в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач з 07.11.2015 проходив службу в органах Національної поліції України та мав спеціальне звання «старший сержант поліції», з 26.05.2016 займав посаду помічника чергового ізолятора тимчасового тримання № 4 ГУНП в Рівненській області.

25.08.2016 ГУНП в Рівненській області прийнято наказ № 1473 про притягнення ОСОБА_5 до дисциплінарної відповідальності за порушення службової дисципліни, зі змістом якого останній був ознайомлений 31.08.2016.

Наказом ГУНП в Рівненській області від 09.09.2016 № 231 о/с відповідно до частини 1 статті 77 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII) позивача звільнено зі служби в поліції у запас Збройних Сил з постановкою на військовий облік за пунктом 6 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби).

Спірний наказ винесений на підставі наказу ГУНП в Рівненській області від 25.08.2016 № 1473.

Винесення наказу від 09.09.2016 № 231 о/с та звільнення позивача стало підставою для його звернення з даним позовом до суду.

Відмовляючи у задоволенні позову суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що відповідач, приймаючи наказ № 231 о/с від 09.09.2016 в частині звільнення позивача зі служби в поліції, діяв на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначений чинним законодавством.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування вимог касаційної скарги посилається на те, що поширення на поліцейських дії Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України від 22.02.2006 не є підставою для його звільнення за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII. Висновок суду першої інстанції про надання ним викривлених і недостовірних даних та невизнання своєї вини не ґрунтується на матеріалах справи, а є припущенням суду. Скаржник вважає, що при накладені на нього дисциплінарного стягнення не враховано, що адміністративний проступок вчинений ним у позаробочий час, він визнав свою вину і щиро розкаявся у його вчиненні, в тому числі і під час розгляду справи про адміністративне правопорушення в суді, вчиненим проступком шкода не заподіяна, під час служби він виконував покладені на нього обов'язки у зоні АТО та має статус учасника бойових дій. Зазначає, що застосоване до нього дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення є неспіврозмірним із вчиненим ним проступком, за яке він також поніс адміністративне стягнення. Крім того, наголошує на тому, що його звільнення проведене із порушенням встановленого законом порядку, передчасно - до набрання постановою про вчинення адміністративного проступку законної сили.

Відзиву на касаційну скаргу до суду не надходило.

Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав до задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом № 580-VIII.

Поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції (частина перша статті 17 Закону № 580-VIII).

Відповідно до пунктів 1, 2, 6 частини першої статті 18 Закону № 580-VIII поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Згідно з пунктом 4 Розділу XI «Прикінцеві та Перехідні положення» Закону № 580-VIII до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Статтею 19 Закону № 580-VIII визначено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до Закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Водночас згідно з пунктом 9 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону № 580-VIII до набрання чинності Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції» на поліцейських поширено дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006 № 3460-IV «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» (далі - Дисциплінарний статут).

Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

За змістом статей 2, 5 Дисциплінарного статуту (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни. За вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Положеннями статті 7 Дисциплінарного статуту (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) встановлено, що службова дисципліна України базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу, зокрема, дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників, з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.

Статтею 12 Дисциплінарного статуту (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) визначено перелік дисциплінарних стягнень, які можуть накладатися на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни.

Порядок накладання дисциплінарних стягнень обумовлено у статті 14 Дисциплінарного статуту. Відповідно до цієї статті про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ. Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, підставами для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та винесення спірного наказу було проведення службового розслідування, яке було призначене наказом ГУНП в Рівненській області від 22.08.2016 № 440 для встановлення всіх обставин порушення дисципліни помічником чергового ізолятора тимчасового тримання № 4 (м. Дубно) ГУНП в Рівненській області старшим сержантом поліції ОСОБА_1 за фактом керування ним транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.

Висновком службового розслідування за фактом порушення транспортної дисципліни помічником чергового ізолятора тимчасового тримання № 4 (м. Дубно) ГУНП в Рівненській області старшим сержантом поліції ОСОБА_1, затвердженим 25.08.2016 начальником ГУНП в Рівненській області, зафіксовано порушення позивачем службовою дисципліни, що виявилося у порушенні Правил дорожнього руху, а саме: керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, вимог відомчих наказів, що стосуються дотримання дисципліни та законності, у тому числі транспортної дисципліни, зокрема, Дисциплінарного статуту, наказу Міністерства внутрішніх справ України № 155-2012.

Разом з тим, судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 08.09.2016 по справі № 559/1898/16-п позивача визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 10 200,00 грн. та позбавлення права керування транспортними засобами на строк - один рік.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що при визначенні позивачу виду дисциплінарного стягнення відповідачем було враховано тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно позивачем, шкоду завдану авторитету органів поліції, попередня поведінка позивача та невизнання ним своєї вини під час проведення службового розслідування, а тому застосований до позивача вид дисциплінарного стягнення відповідає вчиненому порушенню.

В силу приписів пункту 6 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, підставою для прийняття оскаржуваного наказу був наказ ГУНП в Рівненській області від 25.08.2016 № 1473 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», яким за порушення службової дисципліни, що виявилось у порушенні Правил дорожнього руху, а саме: керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, вимог відомчих наказів, що стосуються дотримання дисципліни та законності, у тому числі транспортної дисципліни, на позивача накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

При цьому, Верховний Суд звертає увагу на те, що наказ ГУНП в Рівненській області від 09.09.2016 № 231 о/с, який оскаржує позивач у даній справі, є лише реалізацією наказу про накладення на нього дисциплінарного стягнення та звільнення зі служби в поліції, і свідчить про те, що дисциплінарне стягнення вважається виконаним, будь-яких порушень щодо процедури його прийняття судами попередніх інстанцій не встановлено.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про відсутність підстав до скасування наказу від 09.09.2016 № 231 о/с про звільнення позивача зі служби в поліції у запас Збройних сил.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо безпідставності посилання позивача на те, що поширення на поліцейських дії Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України від 22.02.2006 не є підставою для його звільнення за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону № 580-VII, оскільки, як встановлено судами попередніх інстанцій, до набрання чинності Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції» дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України поширено на поліцейських Законом України від 23.12.2015 № 901-VШ, який на даний час є єдиним законом, що визначає сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу стосовно її дотримання, види дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень.

Отже, суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій, внаслідок чого касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 341, 344, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 25.10.2016 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2016 залишити без змін, а касаційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.

Головуюча суддя: І.Л. ЖелтобрюхСудді: О.В. Білоус Т.Г. Стрелець