Історія справи

Постанова КАС ВП від 05.06.2025 року у справі №320/42941/23
Постанова КАС ВП від 05.06.2025 року у справі №320/42941/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2025 року

м. Київ

справа № 320/42941/23

адміністративне провадження № К/990/26583/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж. М.,

суддів - Жука А. В., Мартинюк Н. М.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Ахметової Ліни Едуардівни до Управління Державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києва про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Управління Державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києва на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13.03.2024 (суддя - Лисенко В. І.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.06.2024 (колегія суддів у складі: Кобаля М. І., Костюк Л.О., Файдюка В. В.),

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їхнє обґрунтування

У листопаді 2023 року приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Ахметова Ліна Едуардівна (далі - приватний виконавець Ахметова Л. Е., позивач) звернулася до суду з позовом до Управління Державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києва (далі - Управління Казначейства, відповідач), у якому просила:

- визнати протиправними дії Управління Казначейства щодо відмови у виконанні постанови приватного виконавця Ахметової Л. Е. про арешт коштів боржника від 02.11.2023 у виконавчому провадженні № НОМЕР_1;

- визнати протиправними дії Управління Казначейства щодо відмови у виконані платіжної інструкції приватного виконавця Ахметової Л. Е. від 02.11.2023 № 463;

- зобов`язати Управління Казначейства виконати постанову приватного виконавця Ахметової Л. Е. про арешт коштів боржника від 02.11.2023 у виконавчому провадженні № НОМЕР_1;

- зобов`язати Управління Казначейства виконати платіжну інструкцію приватного виконавця Ахметової Л. Е. від 02.11.2023 № 463 шляхом списання з рахунку товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО-БУД-ТРЕЙД» (далі - ТОВ «ЕКО-БУД-ТРЕЙД», боржник) грошових коштів в розмірі 2 114 214,81 грн.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач неправомірно відмовив у виконанні постанови приватного виконавця від 02.11.2023 про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 та платіжної інструкції на примусове списання коштів від 02.11.2023 № 463, оскільки боржник має відкритий небюджетний рахунок в органах казначейства, який не має статусу рахунку зі спеціальним режимом використання; законодавством не встановлено заборони на звернення стягнення в примусовому порядку на грошові кошти, які знаходяться на указаному рахунку, а сам боржник не включений до Єдиного реєстру розпорядників та одержувачів бюджетних коштів. Крім того, позивач уважає помилковими твердження відповідача щодо відсутності в органів казначейства повноважень на виконання постанов приватних виконавців про накладення арешту на кошти боржників.

Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи

На виконанні у приватного виконавця Ахметової Л. Е. перебуває виконавче провадження № НОМЕР_1, відкрите на підставі ухвали Господарського суду м. Києва від 01.05.2023 у справі № 910/1170/23 про стягнення з ТОВ «ЕКО-БУД-ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 39532133) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОФІТ-2» (код ЄДРПОУ 23727733) грошових коштів у загальному розмірі 1 921 550,74 грн.

На електронний запит приватного виконавця Ахметової Л. Е. від 23.10.2023 № 178813854 Державною фіскальною службою України надано відповідь, що 06.10.2023 боржником відкрито рахунок в Державній казначейській службі України, м. Київ №UA268201720355939107000701406.

Листом Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві від 01.11.2023 № 10-07.2-06/11095 приватного виконавця повідомлено, що ТОВ «ЕКО-БУД-ТРЕЙД» перебуває на розрахунково-касовому обслуговуванні в Управлінні Казначейства та на його ім`я відкрито небюджетний рахунок № UA268201720355939107000701406 , залишок коштів на якому станом на 31.10.2023 складає 729 000 000,00 грн.

Відповідно до постанови приватного виконавця Ахметової Л. Е. від 02.11.2023 про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику - ТОВ «ЕКО-БУД-ТРЕЙД», код ЄДРПОУ 39532133.

02.11.2023 позивачем сформовано платіжну інструкцію № 463 на примусове списання коштів з рахунку №UA268201720355939107000701406, відкритому в Державній казначейській службі України, м. Київ та разом з указаною постановою про арешт коштів боржника направлено на виконання до Управління Казначейства.

Листом Управління Казначейства від 06.11.2023 № 01-06/3104 позивачу повернуто платіжну інструкцію та постанову про арешт коштів боржника без виконання обґрунтовуючи це тим, що органи Державної казначейської служби України не наділені повноваженнями щодо накладення арешту на рахунки боржників - одержувачів бюджетних коштів в частині здійснення передбачених бюджетною програмою заходів, на які їх уповноважено, які мають відкриті рахунки в органах Казначейства, а також зазначено, що рахунок ТОВ «ЕКО-БУДТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 39532133) відкритий в Управлінні Казначейства є рахунком із спеціальним режимом використання.

07.11.2023 приватний виконавець Ахметова Л. Е. повторно звернулася до Управління Казначейства з вимогою № 2742 щодо виконання відповідачем постанови від 02.11.2023 про арешт коштів боржника у ВП № НОМЕР_1 та платіжної інструкції від 02.11.2023 № 463.

Управління Казначейства листом від 08.11.2023 № 01-06/3145 приватному виконавцю повторно відмовлено у накладенні арешту на кошти боржника та примусовому списанні суми заборгованості, мотивуючи це тим, що у попередньому листі від 06.11.2023 Управлінням Казначейства допущено помилку, а саме: невірно зазначено, що рахунок ТОВ «ЕКО-БУДТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 39532133) відкритий в Управлінні Казначейств є рахунком із спеціальним режимом використання, натомість вірним уважати, що указаний рахунок має цільове призначення. Також, відповідач обґрунтовував свою відмову тим, що постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.2013 № 45 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845» Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 (далі - Порядок № 845), викладено у новій редакції, зокрема, з переліку повноважень органів Казначейства виключено норму щодо виконання останніми постанов виконавців про арешт коштів/зняття арешту з коштів боржника та платіжних вимог органів державної виконавчої служби, а тому звільняє органи казначейства виконувати вимоги приватних виконавців та винесені ними постанови про арешт коштів боржника.

Уважаючи протиправною відмову відповідача у виконанні постанови приватного виконавця про арешт коштів боржника та платіжної інструкція про примусове списання коштів, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 13.03.2024, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.06.2024, позов задоволено. Визнано протиправними дії Управління Казначейства щодо відмови у виконанні постанови приватного виконавця Ахметової Л. Е. про арешт коштів боржника від 02.11.2023 у виконавчому провадженні № НОМЕР_1. Визнано протиправними дії Управління Казначейства щодо відмови у виконанні платіжної інструкції приватного виконавця Ахметової Л. Е. від 02.11.2023 № 463. Зобов`язано Управління Казначейства виконати постанову приватного виконавця Ахметової Л. Е. про арешт коштів боржника від 02.11.2023 у виконавчому провадженні № НОМЕР_1. Зобов`язано Управління Казначейства виконати платіжну інструкцію приватного виконавця Ахметової Л. Е. від 02.11.2023 № 463 шляхом списання з рахунку ТОВ «ЕКО-БУД-ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 39532133) грошових коштів в розмірі 2 114 214,81 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що у спірних правовідносинах відповідач помилково обґрунтовував свою відмову у прийнятті до виконання постанови приватного виконавця Ахметової Л. Е. від 02.11.2023 у ВП № НОМЕР_1 приписами Порядку № 845. Натомість, спеціальні норми законодавства, зокрема Закон України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII), зобов`язують органи казначейства приймати до виконання постанови про арешт коштів боржника, видані виконавцями у зв`язку з примусовим виконанням судових рішень у тому випадку, якщо такі рішення не підпадають під дію статті 6 Закону № 1404-VIII та не підлягають виконанню безпосередньо самими органами казначейства.

Також суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач, не зазначивши на зворотній стороні платіжної інструкції від 02.11.2023 № 463 жодних підстав її повернення, усупереч вимогам законодавства не дотримався установленого порядку опрацювання відповідного платіжного документа та неправомірно відмовив у її виконанні.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

Не погодившись із прийнятими у справі судовими рішеннями, відповідач звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Підставою касаційного оскарження скаржник зазначає пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Обґрунтовуючи посилання на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник указує на відсутність висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, саме: пункту 7 частини третьої статті 18 та статті 56 Закону № 1404-VIII.

На думку скаржника, у даних спірних правовідносинах мають застосовуватись норми Бюджетного кодексу України, Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», Порядку № 845, відповідно до яких органи Казначейства уповноважені забезпечувати безспірне списання коштів за рішеннями суду та виконавчими документами про стягнення коштів з боржників - державних органів, які перебувають на розрахунково-касовому обслуговуванні в органах Казначейства.

Посилаючись на правову позицію, викладену в постанові Верховного суду у складі Касаційного цивільного суду від 10.02.2021 у справі № 200/7261/13-ц, скаржник зазначає, що органи Казначейства не є органами примусового виконання судових рішень, ані учасником, ані стороною виконавчого провадження, і відповідно не здійснюють заходів з примусового виконання судових рішень у порядку, визначеного Законом № 1404-VIII, а є органами, що, зокрема, здійснюють безспірне списання коштів за рішеннями судів про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів.

Наголошує, що до повноважень Управління Казначейства не відноситься виконання постанов державних чи приватних виконавців про арешт коштів/зняття арешту боржника. Крім того, скаржник зазначає, що органи Казначейства не є ані банком, ані іншою фінансовою установою, а також не являються небанківським надавачем платіжних послуг. Тому у приватних виконавців відсутні повноваження звертати до стягнення кошти на підставі платіжних інструкцій, які знаходяться в органах, що здійснюють казначейське обслуговування.

Також зазначає, що законодавством надано особливий статус коштам, які обліковуються на небюджетному рахунку ТОВ «ЕКО-БУД-ТРЕЙД», такі кошти мають цільове призначення на здійснення заходів виключно на цілі визначені договорами про закупівлю товарів, робіт і послуг відповідно до яких надавалася попередня оплата, використання коштів не за цільовим призначенням призведе до не досягнення конкретних результатів за рахунок коштів бюджету, що не було ураховано судами попередніх інстанцій при ухваленні оскаржуваних рішень.

Окрім цього, скаржник уважає помилковим віднесення судом першої інстанції цієї справи до категорії незначної складності та розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, оскільки відповідно до постанови приватного виконавця Ахметової Л. Е. про арешт коштів боржника від 02.11.2023 у ВП № НОМЕР_1 арешту підлягають кошти у розмірі 2 114 214,81 грн, що значно перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позиція інших учасників справи

Позивач у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін. На думку позивача, доводи відповідача про те, що органи Казначейства не є банком чи фінансовою установою, а тому не зобов`язані виконувати постанови приватного виконавця про арешт коштів боржника не заслуговують на увагу, оскільки навіть за указаних умов органи Казначейства беззаперечно охоплюються поняттями: «орган державної влади», «орган реєстрації обтяження рухомого майна (коштів)», «надавач платіжних послуг», а тому на відповідача поширюється обов`язок щодо виконання відповідних постанов. Також на думку позивача, твердження скаржника про те, що органи Казначейства не повноважні виконувати постанови про арешт коштів/зняття арешту з коштів боржника у зв`язку з тим, що норми щодо виконання останніми відповідних постанов виконавців, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.2013 № 45 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845» були виключені з переліку повноважень органів Казначейства, які містяться у Порядку № 845, не узгоджуються з нормами чинного законодавства, оскільки указаний Порядок не регулює процедуру арешту та примусового списання коштів з боржників, які не є отримувачами бюджетних коштів, а визначає механізм виконання саме рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників - державних органів, бюджетних установ, а також одержувачів бюджетних коштів в частині здійснення передбачених бюджетною програмою заходів, на які їх уповноважено, які мають відкриті рахунки в органах казначейства, крім рахунків із спеціальним режимом використання. Крім того, позивач зазначає, що відповідачем не спростовано той факт, що ТОВ «ЕКО-БУД-ТРЕЙД» не включено до Єдиного реєстру розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, а отже на нього не поширюється Порядок № 845. Окрім цього, позивач уважає, що рахунок боржника, на який слід накласти арешт, не є рахунком із спеціальним режимом використання та жодним законом не установлено заборони на звернення стягнення на кошти, які на ньому знаходяться. Також зазначає, що приватний виконавець у платіжній інструкції на примусове списання коштів зазначає себе як «Стягувач», а клієнта органу казначейства як «Платник», а тому у відповідача відсутні підстави для відмови у прийнятті до виконання відповідної платіжної інструкції, у даному випадку платіжної інструкції від 02.11.2023 № 463, оскільки кошти списуються з рахунку клієнта за розпорядженням ініціатора, який на законних підставах ініціює платіжну операцію шляхом формування та подання відповідної платіжної інструкції органу казначейства.

Рух справи у суді касаційної інстанції

09.07.2024 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Управління Казначейства на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13.03.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.06.2024.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.07.2024 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючу суддю (суддю-доповідача) Мельник-Томенко Ж. М., суддів ОСОБА_1., Уханенка С. А. для розгляду судової справи № 320/42941/23.

Ухвалою Верховного Суду від 24.07.2024 відкрито касаційне провадження за скаргою Управління Казначейства на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13.03.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.06.2024.

Ухвалою Верховного Суду від 04.03.2025 задоволено клопотання Управління Казначейства про зупинення виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 13.03.2024 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.06.2024 у справі № 320/42941/23. Зупинено виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 13.03.2024 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.06.2024 у справі № 320/42941/23 в частині зобов`язання Управління Казначейства виконати платіжну інструкцію приватного виконавця Ахметової Л. Е. від 02.11.2023 № 463 шляхом списання з рахунку ТОВ «ЕКО-БУД-ТРЕЙД» грошових коштів у розмірі 2 114 214,81 грн до закінчення перегляду справи в касаційному порядку.

Ухвалою Верховного Суду від 04.06.2025 закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 05.06.2025 № 531/0/78-25 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 320/42941/23 у зв`язку з звільненням судді ОСОБА_1 та у зв`язку з відпусткою судді Уханенка С.А., які входять до складу постійної колегії суддів, з метою дотримання строків розгляду справи.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.06.2025 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючу суддю (суддю-доповідача) Мельник-Томенко Ж. М., суддів Жука А. В., Мартинюк Н. М. для розгляду судової справи № 320/42941/23.

Позиція Верховного Суду

Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи

Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить із такого.

Приписами частин першої та другої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Натомість, за приписами частини третьої статті 341 КАС України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Предметом спору у цій справі є оскарження приватним виконавцем Ахметовою Л. Е. дій Управління Казначейства щодо відмови у виконанні постанови про арешт коштів боржника від 02.11.2023 у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 та платіжної інструкції від 02.11.2023 № 463 про примусове списання з рахунку ТОВ «ЕКО-БУД-ТРЕЙД», який є боржником у виконавчому провадженні, грошових коштів в розмірі 2 114 214,81 грн та зобов`язання відповідача вчинити дії з виконання постанови та платіжної інструкції.

Відповідно до статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону № 1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України від 02.06.2016 № 1403-VIII «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (далі - Закон № 1403-VIII).

Одночасно статтею 6 Закону № 1404-VIII визначено, що у випадках, передбачених законом, рішення щодо стягнення майна та коштів виконуються податковими органами, а рішення щодо стягнення коштів - банками та іншими фінансовими установами. Рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, рішення про стягнення коштів за час роботи стягувача на посаді помічника-консультанта народного депутата України, у тому числі при звільненні з такої посади, виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. У випадках, передбачених законом, рішення можуть виконуватися іншими органами. Органи та установи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, не є органами примусового виконання.

Сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення (частини перша та друга статті 15 Закону № 1404-VIII).

За приписами статі 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Судами попередніх інстанцій установлено, що на виконанні у приватного виконавця Ахметової Л. Е. перебуває виконавче провадження № НОМЕР_1, відкрите на підставі ухвали Господарського суду м. Києва від 01.05.2023 у справі № 910/1170/23 про стягнення з ТОВ «ЕКО-БУД-ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 39532133) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОФІТ-2» (код ЄДРПОУ 23727733) грошових коштів у загальному розмірі 1 921 550,74 грн.

Згідно з частиною першою статті 48 Закону № 1404-VIII звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред`явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця). Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 48 Закону № 1404-VIII стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Абзацом другим частини другої статті 48 Закону № 1404-VIII передбачено, що забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України «Про електроенергетику», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України «Про теплопостачання», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України «Про теплопостачання», статті 18-1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до пункту 1 частини другої статті 8 Закону України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України», на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки», на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Згідно з пунктом 7 частини третьої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, на електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Частиною першою статті 52 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавець звертає стягнення на кошти/електронні гроші боржника - юридичної особи, що знаходяться у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки/електронні гаманці виконавець отримує в податкових органах, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов`язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.

Відповідно до частин першої, другої, третьої, четвертої статті 56 Закону № 1404-VIII арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.

Судами попередніх інстанцій установлено, що постановою приватного виконавця Ахметової Л. Е. від 02.11.2023 про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику ТОВ «ЕКО-БУД-ТРЕЙД», код ЄДРПОУ 39532133.

02.11.2023 позивачем також сформовано платіжну інструкцію № 463 на примусове списання коштів з рахунку № UA268201720355939107000701406, який належить ТОВ «ЕКО-БУД-ТРЕЙД», відкритому в Державній казначейській службі України, м. Київ, та разом з вищевказаною постановою про арешт коштів боржника направлено на виконання до Управління Казначейства.

Крім того, судами попередніх інстанцій установлено, що рахунок ТОВ «ЕКО-БУД-ТРЕЙД» № UA268201720355939107000701406, відкритий в Державній казначейській службі України, м. Київ, не є рахунком зі спеціальним режимом використання та чинним законодавством не установлено заборони на звернення стягнення в примусовому порядку на грошові кошти, які містяться на такому рахунку.

При цьому, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що дії позивача, пов`язані з винесенням постанови від 02.11.2023 про арешт коштів боржника, які знаходяться на небюджетних рахунках ТОВ «ЕКО-БУД-ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 39532133) та направленням її для виконання до Управління Казначейства є правомірними.

Відповідно до частини третьої статті 13 Закону № 1404-VIII платіжні інструкції на примусове списання коштів або пред`явлення емітенту електронних грошей до погашення в обмін на грошові кошти надсилаються не пізніше наступного робочого дня після накладення арешту та в подальшому не пізніше наступного робочого дня з дня отримання інформації про наявність коштів/електронних грошей, що знаходяться на рахунках/електронних гаманцях.

Судами попередніх інстанцій установлено, що позивачем двічі подавалася на виконання до Управління Казначейства платіжна інструкція від 02.11.2023 № 463 на примусове списання коштів у сумі 2 114 214,81 грн (сума заборгованості за виконавчим документом з урахуванням витрат виконавчого провадження та основної винагороди приватного виконавця) з рахунку ТОВ «ЕКО-БУД-ТРЕЙД» № UA268201720355939107000701406, відкритому в Державній казначейській службі України, м. Київ. Проте обидва рази указана платіжна інструкція поверталася приватному виконавцю без виконання як додаток до листа-відповіді відповідача без відмітки про причини повернення, яка вказується на самій інструкції.

При цьому суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що відповідач, не зазначивши на зворотній стороні платіжної інструкції від 02.11.2023 № 463 жодних підстав її повернення, усупереч вимогам законодавства не дотримався установленого порядку опрацювання відповідного платіжного документа та неправомірно відмовив у її виконанні.

Водночас суди попередніх інстанцій не звернули увагу на те, що зобов`язання відповідача виконати постанову приватного виконавця Ахметової Л. Е. про арешт коштів боржника від 02.11.2023 у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 та виконати платіжну інструкцію приватного виконавця Ахметової Л. Е. від 02.11.2023 № 463 шляхом списання з рахунку ТОВ «ЕКО-БУД-ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 39532133) грошових коштів в розмірі 2 114 214,81 грн має безпосередній вплив на права і обов`язки ТОВ «ЕКО-БУД-ТРЕЙД», як боржника у виконавчому провадженні № НОМЕР_1, оскільки ці грошові кошти належать цьому товариству.

При цьому ТОВ «ЕКО-БУД-ТРЕЙД» не було залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Правовий статус та порядок вступу у справу третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, врегульований КАС України.

При цьому, участь у справі третіх осіб з одного боку обумовлена завданням адміністративного судочинства, яким згідно з частиною першою статті 2 КАС України є справедливий, неупереджений та своєчасний захист прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, а з іншого - вимогами процесуального законодавства про законність і обґрунтованість судового рішення.

Натомість правовим наслідком незалучення до участі у справі третіх осіб є порушення конституційного права на судовий захист, оскільки особи не беруть участі у справі, вирішення якої може безпосередньо вплинути на їх права, свободи, інтереси або обов`язки та не реалізують комплексу своїх процесуальних прав.

Верховний Суд зазначає, що інститут третьої особи спрямований на створення умов для захисту прав, свобод та інтересів такої особи, які можуть бути порушені при вирішенні спору між позивачем і відповідачем за відсутності третьої особи. Участь третьої особи сприяє всебічному розгляду справи, зібранню більшої кількості доказів, правильному вирішенню справи, запобігає ситуації, коли у справах з одних правовідносин ухвалюються протилежні за змістом рішення.

Інтерес третьої особи щодо задоволення позову (якщо вона бере участь на стороні позивача) або щодо відмови у задоволенні позову (якщо вона бере участь на стороні відповідача) збігається з інтересами відповідно позивача або відповідача. Це відрізняє третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, від третьої особи, яка заявляє такі вимоги.

Аналогічних висновків Верховний Суд дійшов у постановах від 02.04.2020 у справі № 400/2165/19, від 16.04.2020 у справі № 480/496/19, від 18.04.2022 у справі № 460/8484/20, від 06.10.2022 у справі № 280/8717/20, від 18.10.2023 у справі № 640/17066/20, від 13.06.2024 у справі № 480/8474/22 та ін.

Частиною другою статті 49 КАС України визначено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.

Відповідно до частини п`ятої статті 49 КАС України про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, мають права та обов`язки, визначені у статті 44 цього Кодексу (частина друга статті 51 КАС України).

За встановлених обставин справи та з огляду на характер і предмет спірних правовідносин, Верховний Суд уважає, що вирішення цього спору та ухвалення судових рішень може мати безпосередній вплив на права і обов`язки особи, яка не є стороною у справі, а саме: ТОВ «ЕКО-БУД-ТРЕЙД».

Водночас, у порушення наведених вище приписів процесуального закону та принципів адміністративного судочинства, судом першої інстанції не залучено до участі у справі в якості третьої особи зазначене Товариство.

При цьому суд апеляційної інстанції всупереч пункту 4 частини третьої статті 317 КАС України не скасував рішення суду першої інстанції та не ухвалив нового рішення суду через незалучення до участі у справі осіб, на права, свободи, інтереси або обов`язки яких впливатиме рішення у справі.

Натомість суд апеляційної інстанції 04.06.2024 у судовому засіданні під час апеляційного розгляду скарги відповідача на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13.03.2024 у справі № 320/42941/23, у порушення наведених вище приписів процесуального закону та принципів адміністративного судочинства, протокольною ухвалою відмовив у задоволені клопотання Управління Казначейства про залучення ТОВ «ЕКО-БУД-ТРЕЙД» до участі у справі № 320/42941/23 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

Отже, слід констатувати, що суди попередніх інстанцій допустили порушення норм процесуального права та прийняли рішення про права й інтереси особи, яка не були залучена до участі в справі.

Усунути такі недоліки під час касаційного перегляду у суду касаційної інстанції процесуальної можливості немає. Вирішення спору по суті заявлених вимог без залучення осіб, рішення яке може мати вплив на їх права та обов`язки, створює порушення процесуальної правоздатності та дієздатності щодо належної реалізації належними особами своїх прав та обов`язків визначених положеннями КАС України.

Згідно з пунктом 4 частини третьої статті 353 КАС України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, якщо суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі.

Колегія суддів уважає також за необхідне висловитися з приводу доводів скаржника про порушення судом першої інстанції норм процесуального права при розгляді цієї справи, а саме про безпідставний її розгляд не у загальному позовному провадженні, а у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.11.2023 відкрито спрощене позовне провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд без повідомлення (виклику) учасників справи.

У цій справі суд першої інстанції не відносив цю справу до категорії справ незначної складності, однак, урахувавши вимоги статті 257 КАС України, розглянув її за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини першої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Разом з тим, відповідно до частини другої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з частиною третьою статті 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Отже, за загальним правилом, будь-яка справа може розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження, окрім тих, які обов`язково повинні розглядатися за правилами загального позовного провадження (їх визначено частиною четвертою статті 12, частиною четвертою статті 257 КАС України).

Згідно з частиною четвертою статті 12 КАС України Виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Відповідно до частини четвертої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Водночас, жоден із вищеперелічених виключних випадків не є аналогічним предмету спору у цій справі, що спростовує доводи скаржника про порушення судом першої інстанції норм процесуального права в частині безпідставного її розгляду не у загальному позовному провадженні, а у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідно до пункту другого частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанції повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Згідно з частиною четвертою статті 353 КАС України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом.

З огляду на викладене, Верховний Суд доходить висновку, що оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій не можуть уважатися обґрунтованими та законними, а тому підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, який має вирішити питання про необхідність залучення ТОВ «ЕКО-БУД-ТРЕЙД» до участі у справі в якості третьої особи.

Таким чином, з огляду на приписи частини третьої статті 353 КАС України, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувані судові рішення - скасуванню із направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Поряд з цим, колегія суддів зауважує, що оскільки суд касаційної інстанції установив порушення судами норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування судових рішень, тому в межах розгляду цієї скарги Верховний Суд не переглядає судові рішення судів попередніх інстанцій на предмет дотримання вимог норм матеріального права.

Окремо Верховний Суд звертає увагу на необхідність дотримання вимог частини п`ятої статті 242 КАС України, відповідно до яких, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд ураховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Під час нового розгляду судам необхідно урахувати наведене та ухвалити законне та обґрунтоване рішення за результатами повного, всебічного та об`єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності.

Відповідно до частини третьої статті 375 КАС України суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).

Ураховуючи, що за результатом касаційного перегляду оскаржувані судові рішення скасовуються із направленням справи на новий судовий розгляд, немає підстав для поновлення виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 13.03.2024 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.06.2024 у цій справі в частині зобов`язання Управління Казначейства виконати платіжну інструкцію приватного виконавця Ахметової Л. Е. від 02.11.2023 № 463 шляхом списання з рахунку ТОВ «ЕКО-БУД-ТРЕЙД» грошових коштів в розмірі 2 114 214,81 грн.

Висновки щодо розподілу судових витрат

З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Управління Державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києва задовольнити частково.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 13.03.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.06.2024 скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції - Київського окружного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіЖ.М. Мельник-Томенко А.В. Жук Н.М. Мартинюк