ПОСТАНОВА

Іменем України

05 березня 2020 року

м. Київ

справа №807/898/16

адміністративне провадження №К/9901/61194/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Рибачука А.І.,

суддів: Стрелець Т.Г., Стеценка С.Г.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу № 807/898/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Санаторій «Квітка Полонини» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - ДАБІ), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання протиправною та скасування реєстрації повідомлень про початок виконання будівельних робіт, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_4 та ОСОБА_3

на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.08.2018, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Ільчишин Н.В., суддів Довгополова О.М., Шинкар Т.І., -

ВСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. 18.07.2016 Дочірнє підприємство (далі - ДП) «Санаторій «Квітка Полонини» Закритого акціонерного товариства (далі - ЗАТ) лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофздоровниця» (в подальшому було перетворено на ТОВ «Санаторій «Квітка Полонини») звернулося до суду з позовом, у якому з урахуванням заяви про зміну предмета позову просило:

визнати протиправними та скасувати повідомлення Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області № ЗК 062161131611 про початок виконання будівельних робіт ОСОБА_1 та № ЗК 062161131617 про початок виконання будівельних робіт ОСОБА_2 із будівництва садового будинку та господарських будівель в ур. Біласовиця с. Солочин Свалявського району Закарпатської області;

визнати протиправними та скасувати зміни даних у повідомленнях про початок виконання будівельних робіт із будівництва садового будинку та господарських будівель в ур. Біласовиця с. Солочин Свалявського району Закарпатської області, зареєстрованих Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області за № ЗК 072170900349 та № ЗК 072170900341;

визнати протиправними та скасувати декларації про готовність об`єкта до експлуатації - садових будинків в ур. Біласовиця с. Солочин Свалявського району Закарпатської області, зареєстровані Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області за № ЗК 142171002949 та № ЗК 142171002946.

2. Закарпатський окружний адміністративний суд ухвалою від 18.07.2016 відкрив провадження у цій справі та призначив її до попереднього судового розгляду.

3. Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 21.07.2016 вжито заходи забезпечення адміністративного позову по даній справі за заявою позивача, а саме заборонено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 здійснювати будівництво зблокованого садового будинку та господарських будівель, а також здійснювати будівництво інших будівель на земельних ділянках площею 0, 12 га та площею 0, 0662 га (кадастрові № 2124085600:04:001:0131 та 2124085600:04:001:0125), що знаходяться на площі залягання корисних копалин.

4. 04.05.2018 ДП «Санаторій «Квітка Полонини» ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофздоровниця» знову подало до Закарпатського окружного адміністративного суду заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, в якій просило заборонити ОСОБА_4 , ОСОБА_3 здійснювати будівництво зблокованого садового будинку та господарських будівель, а також здійснювати будівництво інших видів будівель, на земельних ділянках площею 0, 12 га та площею 0, 0662 га (кадастрові № 2124085600:04:001:0131 та 2124085600:04:001:0125), що знаходяться на площі залягання корисних копалин.

5. Закарпатський окружний адміністративний суд ухвалою від 07.05.2018 відмовив позивачу у задоволенні заяви про забезпечення позову.

6. Львівський апеляційний адміністративний суд постановою від 06.08.2018 скасував ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 07.05.2018, ухвалив нове рішення про задоволення заяви ТОВ «Санаторій «Квітка Полонини» про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_4 та ОСОБА_3 здійснювати будівництво зблокованого садового будинку та господарських будівель, а також здійснювати будівництво інших видів будівель, на земельних ділянках площею 0,12 га та площею 0,0662 га (кадастрові №№ 2124085600:04:001:0131 та 2124085600:04:001:0125), що знаходиться на площі залягання корисних копалин.

7. 10.09.2018 ОСОБА_4 та ОСОБА_3 звернулися до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просять скасувати постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.08.2018, а справу направити на новий апеляційний розгляд зі стадії відкриття апеляційного провадження.

8. Верховний Суд ухвалою від 19.09.2018 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи.

9. Ухвалою від 20.02.2019 Верховний Суд на підставі частини шостої статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передав справу № 807/898/16 на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

10. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 15.04.2019 повернула для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.08.2018 у справі за вищевказаним позовом, оскільки оскаржуваною постановою суд апеляційної інстанції спір по суті позовних вимог не вирішував, що в свою чергу унеможливлює встановлення на даній стадії судового процесу порушення судом правил предметної юрисдикції.

11. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 25.06.2019 №829/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл цієї судової справи між суддями, у зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Анцупової Т.О. (рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20.05.2019 №13), що унеможливлює її участь у розгляді даної справи.

12. Протоколом розподілу справи від 25.06.2019 визначено склад колегії суддів для розгляду даної справи: Рибачук А.І.- головуючий суддя, судді: Стрелець Т.Г., Стеценко С.Г.

13. Ухвалою судді Верховного Суду від 27.06.2019 прийнято зазначену касаційну скаргу до провадження.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

14. ДП «Санаторій «Квітка Полонини» ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофздоровниця» звернулось до суду із даним позов разом із заявою про вжиття заходів забезпечення позову.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 21.07.2016, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2016, було вжито заходи забезпечення адміністративного позову по даній справі, заборонено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 здійснювати будівництво зблокованого садового будинку та господарських будівель, а також здійснювати будівництво інших видів будівель, на земельних ділянках площею 0,12 га та площею 0,0662 га, що знаходиться на площі залягання корисних копалин.

При цьому, судом апеляційної інстанції встановлено, що у заяві про забезпечення адміністративного позову позивач вказав, що під очевидною небезпекою заподіяння шкоди його правам слід розуміти те, що внаслідок забудов земельних ділянок, належних на праві власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які розташовані в межах площ залягання корисних копалин загальнодержавного значення Голубинського родовища, може бути завдана непоправима шкода позивачу, як користувачу надр. Судом зазначено, що матеріали справи містять плани - схеми «Площа залягання корисних копалин» від 10.06.2016 та «Забудова площ залягання корисних копалин громадянами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 » від 10 червня 2016 року, відповідно до яких вказані земельні ділянки частково накладаються із площами залягання корисних копалин Голубинського родовища, межі котрих винесено в натурі згідно з актом Державного підприємства «Закарпатгеодезцентр» від 04 грудня 2014 року. Крім того, судом враховано і рішення Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2016 в справі №807/166/16 за позовною заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до сектора містобудування та архітектури Свалявської районної державної адміністрації. Так, апеляційний суд зазначив, що неконтрольована забудова площ залягання корисних копалин у межах зон гірничо-санітарної охорони та в межах гірничого відводу Голубинського родовища завдає непоправної шкоди унікальному родовищу мінеральних вод загальнодержавного значення, що підтверджується висновком Українського державного геологорозвідувального інституту від 09.04.2008 № 436. Забудова площ залягання корисних копалин загальнодержавного значення, а також будівництво на ділянках їх залягання споруд, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин, допускаються тільки у виняткових випадках лише за погодженням з відповідними територіальними геологічними підприємствами та органами державного гірничого нагляду. Відповідних дозволів позивачі не мають.

Під час ухвалення постанови від 06.08.2018 судом апеляційної інстанції також встановлено, що після вжиття таких заходів забезпечення позову ухвалою суду першої інстанції від 21.07.2016, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 незавершене будівництво садового будинку в ур. Біласовиця с. Солонин Свалявського району Закарпатської області реалізували своїм батькам ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , на яких вказані заходи забезпечення позову не поширюються.

У березня 2017 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зареєстрували за № ЗК 072170900349 та за № ЗК 072170900341 зміни даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт із будівництва садового будинку та господарської будівлі в ур. Біласовиця с. Солочин Свалявського району Закарпатської області, які стосувалися зміни відомостей про замовників будівництва. Так, відповідно до роздруківки відомостей з офіційного веб-сайту Державної архітектурної інспекції України, розділ «Реєстр дозвільних документів» за березень 2017 року новими замовниками будівництва у розумінні пункту 4 частини першої статті 1 Закону України від 17.02.2011 № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» стали ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

15. Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову ухвалою від 07.05.2018 суд першої інстанції виходив із того, що на підтвердження своїх доводів, представником позивача не надано жодних доказів в обґрунтування даної заяви та достатніх доказів наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі та неможливості захисту прав, свобод та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову.

16. Скасовуючи ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 07.05.2018 та задовольняючи заяву ТОВ «Санаторій «Квітка Полонини» про вжиття заходів забезпечення позову у цій справі, суд апеляційної інстанції виходив із того, що здійснення будівництва зблокованого садового будинку та господарських будівель, а також здійснення будівництва інших видів будівель на земельних ділянках площею 0,12 га та площею 0,0662 га (кадастрові №№ 2124085600:04:001:0131 та 2124085600:04:001:0125), що знаходяться на площі залягання корисних копалин призведе до неможливості чи суттєвого утруднення виконання рішення суду, у випадку задоволення даного адміністративного позову, а тому заява підлягає до задоволення, оскільки існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, що також підтверджено ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2016, яка набрала законної сили.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

17. Касаційна скарга мотивована, зокрема тим, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд апеляційної інстанції залишив поза увагою той факт, що будівництво садового будинку було завершено в квітні 2017 року, цей об`єкт був прийнятий в експлуатацію в травні 2017 року та був зареєстрований у встановленому законом порядку. Натомість, звернувшись до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони проведення будівельних робіт по спливу більш ніж річного строку після закінчення будівництва садового будинку, позивач не навів фактів продовження будівельних робіт на цьому об`єкті чи будівництва інших споруд на прилеглих земельних ділянках.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

18. Верховний Суд, враховуючи доводи та вимоги касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, у відповідності до частини першої статті 341 КАС України [в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом України від 15.01.2020 № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справі»; (далі - Закон № 460-IX)], виходить з наступного.

19. Так, відповідно до частини першої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

20. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (частина друга статті 150 КАС України).

21. Ці підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

22. Згідно з Рекомендацією № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

23. Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

24. При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

25. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

26. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

27. Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

28. Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 21.11.2018 у справі № 826/8556/17.

29. При цьому, колегія суддів зазначає, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними.

30. Тобто, обов`язковою умовою застосування заходів забезпечення позову є наявність хоча б однієї з таких обставин: очевидність небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; доведення позивачем того, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

31. Обґрунтовуючи клопотання про вжиття заходів забезпечення позову, позивач зазначив, що після вжиття заходів забезпечення позову відповідно до ухвали Закарпатського окружного адміністративного суду від 21.07.2016, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 незавершене будівництво садового будинку в ур. Біласовиця с. Солонин Свалявського району Закарпатської області реалізували своїм батькам ОСОБА_4 та ОСОБА_3 . На думку позивача, зазначене свідчить про очевидну небезпеку порушення його прав та законних інтересів, як користувача надр Голубинського родовища, оскільки нові замовники будівництва ( ОСОБА_4 та ОСОБА_3 ) мають право безперешкодно продовжувати будівництво на земельних ділянках, які знаходяться на площі залягання корисних копалин.

32. Колегія суддів зазначає, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

33. При цьому, колегія суддів зазначає, що у справі № 807/166/16 під час ухвалення постанови від 06.07.2016, яка залишена без змін постановою Верховного Суду від 21.11.2019, судом апеляційної інстанції враховано висновок Українського державного геологорозвідувального інституту від 09.04.2008 № 436, у якому зазначено, що неконтрольована забудова площ залягання корисних копалин у межах зон гірничо-санітарної охорони та в межах гірничого відводу Голубинського родовища завдає непоправної шкоди унікальному родовищу мінеральних вод загальнодержавного значення.

34. Суд також враховує, що рішення у цій справі впливає на захист суспільного інтересу щодо відновлення законності при вирішенні суспільно важливого та соціально значущого питання щодо планування забудови та розвитку території на місцевому рівні, а також гірничо-санітарної охорони мінеральних вод загальнодержавного значення.

35. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що задоволення заяви про забезпечення позову є співмірним заявленим позовним вимогам. У даному випадку невжиття заходів забезпечення адміністративного позову у разі продовження будівництва зблокованого садового будинку та господарських будівель, а також будівництва інших видів будівель, на земельних ділянках площею 0,12 га та площею 0,0662 га (кадастрові №№ 2124085600:04:001:0131 та 2124085600:04:001:0125), що знаходяться на площі залягання корисних копалин, може мати наслідком заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника та ускладнить їх відновлення, що відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

36. Наведені фактичні обставини та аналіз вищезазначених норм законодавства дають суду підстави для висновку про обґрунтованість доводів позивача щодо існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі.

37. За таких обставин колегія суддів вважає, що вирішуючи дане процесуальне питання, суд апеляційної інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, тому у задоволенні касаційної скарги слід відмовити.

38. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України (в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом № 460-IX) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

39. Таким чином, оскільки при ухваленні оскаржуваної постанови суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм процесуального права, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.08.2018 - без змін.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 та ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.08.2018 про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 807/898/16 - залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

А.І. Рибачук

Т.Г. Стрелець

С.Г. Стеценко,

Судді Верховного Суду