Ухвала КАС ВП від 24.06.2020 року у справі №607/10971/16-а

Друк

Пошук

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Постанова

касаційний адміністративний суд верховного суду ( КАС ВП )

Державний герб України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2020 року

м. Київ

справа № 607/10971/16-а

адміністративне провадження К/9901/32427/18 К/9901/32429/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Бучик А.Ю.,

суддів: Рибачука А.І., Мороз Л.Л.,

секретар судового засідання - Глущенко Д.В.

за участі:

позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

представника позивача Федюка В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Домобудівник" на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27 січня 2017 року у складі судді Стельмащука П.Я. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2017 року у складі колегії суддів: Носа С.П., Кухтея Р.В., Клюби В.В. у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до державного реєстратора Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Управління державної реєстрації Тернопільської міської ради Береш Євгенії Миколаївни, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Домобудівник", про визнання протиправними та скасування рішень, -

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (надалі по тексту - позивачі) звернулись до суду із позовами, в яких просили визнати протиправними та скасувати реєстраційні дії державного реєстратора Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Управління державної реєстрації Тернопільської міської ради Береш Є.М. (надалі по тексту - відповідач) щодо внесення записів до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно товариства з обмеженою відповідальністю "Домобудівник" (код ЄДРПОУ 01268970):

- №16461270022000166 від 11 червня 2015 року про внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті реорганізації;

- №16461070024000166 від 12 жовтня 2015 року про внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах; зміна керівника юридичної особи;

- №16461050025000166 від 13 жовтня 2015 року про державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи; зміна складу або інформації про засновників;

- №16461070026000166 від 15 жовтня 2015 року про внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах; зміна місцезнаходження;

- №16461050029000166 від 22 грудня 2015 року про державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи; зміна складу або інформації про засновників;

- №16461050030000166 від 01 березня 2016 року про державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи; інші зміни, зміна складу або інформації про засновників;

- №16461050031000166 від 01 березня 2016 року про державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи; зміна статутного або складеного капіталу, зміна складу або інформації про засновників, також просили скасувати в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вищевказані записи.

Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27 січня 2017 року, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2017 року, позови ОСОБА_2 та ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправними реєстраційні дії відповідача щодо внесення записів до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю "Домобудівник" (код ЄДРПОУ 01268970), а саме:

- №16461070024000166 від 12 жовтня 2015 року про внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах (зміна керівника юридичної особи);

- №16461050025000166 від 13 жовтня 2015 року про державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи (зміна складу або інформації про засновників);

- №16461070026000166 від 15 жовтня 2015 року про внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах (зміна місцезнаходження);

- №16461050029000166 від 22 грудня 2015 року про державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи (зміна складу або інформації про засновників);

- №16461050030000166 від 01 березня 2016 року про державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи (інші зміни, зміна складу або інформації про засновників);

- №16461050031000166 від 01 березня 2016 року про державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи (зміна статутного або складеного капіталу, зміна складу або інформації про засновників).

Скасовано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань наступні записи, що вчинені відповідачем стосовно ТОВ "Домобудівник" (код ЄДРПОУ 01268970):

У задоволенні решти вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_3 та ТОВ "Домобудівник" подали касаційні скарги, в яких, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просять скасувати оскаржувані рішення.

Касаційні скарги обґрунтовано тим, що державний реєстратор діяв відповідно до вимог чинного законодавства, а для вчинення реєстраційних дій йому надавався весь необхідний пакет документів. Також вказано, що позивачами пропущено строк звернення до суду з даними позовами, оскільки всі реєстраційні дії були вчинені на підставі рішень, прийнятих загальними зборами учасників ТОВ "Домобудівник", перелік питань порядку денного яких були не лише надіслані рекомендованими листами позивачам, а були надруковані в регіональній газеті "Свобода". Таким чином, про прийняті рішення загальними зборами позивачі повинні були дізнатись одразу після їх проведення.

Відзивів на касаційні учасниками справи до суду не подано.

В судовому засіданні позивачі проти задоволення касаційної скарги заперечували.

Інші представники учасників справи в судове засідання не з"явились. Про час, дату та місце розгляду справи повідомлені вчасно та належним чином.

Заслухавши пояснення позивачів та представника позивача, дослідивши доводи касаційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного.

У ході розгляду справи судами встановлено, що 11.06.2015 відповідачем вчинено реєстраційну дію щодо внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис про рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті перетворення за № 16461270022000166. Вищезазначену реєстраційну дію відповідачем проведено за зверненням голови комісії з припинення ТзОВ "Домобудівник" ОСОБА_4., яким було надано витяг з протоколу №б/н загальних зборів учасників ТзОВ "Домобудівник" від 09 червня 2015 року.

Разом з тим, судами вказано, що для внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення засновників (учасників) щодо припинення юридичної особи голова комісії з припинення ТзОВ "Домобудівник" - ОСОБА_4 повинен був надати оригінал або нотаріально засвідчену копію протоколу загальних зборів учасників ТзОВ "Домобудівник" від 09 червня 2015 року, на яких прийнято рішення про припинення ТзОВ "Домобудівник" шляхом перетворення в ПАТ "Домобудівник".

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що відповідач повинен був залишити без розгляду подані документи головою комісії з припинення ТзОВ "Домобудівник" ОСОБА_4 для внесення запису про рішення засновників (учасників) ТзОВ "Домобудівник", оскільки відповідачем не надано оригінал або нотаріально засвідчену копію протоколу загальних зборів учасників ТзОВ "Домобудівник".

Також судами попередніх інстанцій встановлено, що 12.10.2015 відповідачем вчинено реєстраційну дію про внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах; зміна керівника юридичної особи, про що внесено відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за №16461070024000166.

Для проведення вищезазначеної реєстраційної дії головою комісії з припинення ТзОВ "Домобудівник" ОСОБА_4. було надано реєстраційну картку на внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; протокол загальних зборів учасників ТзОВ "Домобудівник" №09/10/15 від 09 жовтня 2015 року; наказ №10/1 про призначення директора від 10 жовтня 2015 року.

Разом з тим, судами попередніх інстанцій вказано, що з реєстраційної картки наданої ОСОБА_4 , вбачається, що на стор. 1 реєстраційної картки, в графі, де зазначається статус особи, яка підписала реєстраційну карту, відсутня відповідна відмітка, що є підставою для залишення без розгляду документів, поданих для внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, згідно абз. 3 ч. 6 ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", в редакції чинній на час вчинення оскаржуваних дій.

Крім того встановлено, що 11.06.2015 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис №16461270022000166 про рішення засновників (учасників) ТзОВ "Домобудівник" про припинення ТзОВ "Домобудівник" шляхом перетворення.

Судами попередніх інстанцій вказано, що для зміни керівника ТзОВ "Домобудівник", яке перебувало в процесі перетворення, ОСОБА_4 повинен був надати рішення загальних зборів учасників ТзОВ "Домобудівник" про зміну голови комісії з припинення ТзОВ "Домобудівник", однак таке рішення надано не було, відтак, відповідач повинен був залишити подані документи без розгляду.

13.10.2015 відповідачем вчинено реєстраційну дію щодо державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, зміна складу або інформації про засновників, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис за №16461050025000166.

Задовольняючи позовні вимоги в частині скасування наведеної реєстраційної дії, суди попередніх інстанцій вказали, що заявником не було надано відповідачеві інформації про оприлюднення повідомлення про втрату всіх або частини оригіналів установчих документів (12.06.2015 відповідачем до Реєстру внесений запис про втрату Товариством оригіналів установчих документів), що відповідно до вимог абз. 4 ч. 11 ст. 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" є підставою для залишення поданих документів без розгляду, так як їх подано не у повному обсязі.

Також судами попередніх інстанцій вказано, що поданий заявником статут ТзОВ "Домобудівник" (нова редакція), затверджений протоколом №09/10/15 загальних зборів учасників цього товариства від 09 жовтня 2015 року, не відповідав вимогам ч. 5 ст. 8 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" (в редакції чинній на час вчинення оскаржуваної дії), яка передбачала, що установчі документи юридичної особи, а також зміни до них, викладаються письмово, прошиваються, пронумеровуються та підписуються засновниками (учасниками) або уповноваженими особами, якщо законом не встановлено інший порядок їх затвердження. У випадках, які передбачені законом, установчі документи повинні бути погоджені з відповідними державними органами. Крім того, статут ТзОВ "Домобудівник" (нова редакція), що зареєстрований відповідачем 13.10.2015, підписаний не учасниками (засновниками) ТзОВ "Домобудівник", як того вимагають норми законодавства, а головою та секретарем зборів, що не відповідає вимогам ч. 5 ст. 8 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців". Крім того, з порівняння змісту статутів ТзОВ "Домобудівник", в редакції затвердженій протоколом №18 загальних зборів учасників цього товариства від 10.02.2011, державну реєстрацію якого проведено 04.03.2011 року (попередня редакція), та в редакції затвердженій протоколом №09/10/15 загальних зборів учасників цього товариства від 09.10.2015, яка подана 13.10.2015 відповідачеві для державної реєстрації, вбачається внесення змін до статуту ТзОВ "Домобудівник", а саме виключено пункт 1.10., а пункти 1.9., 1.12. та 6.4. викладено в новій редакції. Питання про зміну редакції зазначених пунктів статуту загальними зборами учасників товариства, оформлених протоколі №09/10/15 від 09.10.15, не вирішувалося.

В реєстраційній картці, поданій заявником відповідачеві для проведення державної реєстрації, яка наявна в матеріалах справи, графа про внесення змін до установчих документів, які не пов`язані з внесенням змін до відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, не відмічена, рішення уповноваженого органу юридичної особи про внесення змін до пунктів 1.10., 1.9., 1.12. та 6.4. статуту ТОВ "Домобудівник" не надавалося, а тому, на думку судів попередніх інстанцій, відповідач згідно положень ч. 1 ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" повинна була відмовити в проведенні державної реєстрації.

15.10.2015 відповідачем вчинено реєстраційну дію щодо внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах; зміна місцезнаходження, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис за №16461070026000166. Для проведення цієї реєстраційної дії, тобто зміна місцезнаходження ТзОВ "Домобудівник", відповідачеві заявником подано лише реєстраційну картку про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Судами попередніх інстанцій вказано, що зміна місцезнаходження ТзОВ "Домобудівник" є дією, яка пов`язана із змінами до установчих документів юридичної особи, а тому для її проведення державному реєстраторові повинні були бути подані документи перелік, яких визначений ч.ч. 1 та 2 ст. 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", разом з тим, що жоден з наведених вище документів не був наданий відповідачеві, однак, не зважаючи на це останнім вчинено оскаржувану реєстраційну дію, хоча відповідно до вимог абз. 4 ч. 11 ст. 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" подані документи підлягали залишенню без розгляду.

Також встановлено, що 22.12.2015 відповідачем вчинено реєстраційну дію щодо державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи; зміна складу або інформації про засновників, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис за №16461050029000166.

Разом з тим, судами попередніх інстанцій вказано, що поданий заявником статут ТзОВ "Домобудівник" (нова редакція), затверджений протоколом №21/12/15 загальних зборів учасників цього товариства від 21.12.2015, як і Статут (нова редакція), затверджений протоколом №09/10/15 загальних зборів учасників цього товариства від 09.10.2015, не відповідав вимогам ч. 5 ст. 8 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" (в редакції чинній на час вчинення оскаржуваної дії), яка передбачала, що установчі документи юридичної особи, а також зміни до них, викладаються письмово, прошиваються, пронумеровуються та підписуються засновниками (учасниками) або уповноваженими особами, якщо законом не встановлено інший порядок їх затвердження. У випадках, які передбачені законом, установчі документи повинні бути погоджені з відповідними державними органами. Даний статут ТзОВ "Домобудівник" (нова редакція), що зареєстрований відповідачем 22.12.2015 року, підписаний не учасниками (засновниками) ТзОВ "Домобудівник", як того вимагають положення цього закону та ст. ст. 4, 7 Закону України "Про господарські товариства", ст. 83 ГК України та ст. 87 ЦК України, а директором ТзОВ "Домобудівник" ОСОБА_5 , що не відповідає положенням ч. 5 ст. 8 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

01.03.2016 відповідачем вчинено дві реєстраційні дії, а саме про внесення змін до установчих документів юридичної особи; інші зміни, зміна складу або інформації про засновників та зміна статутного або складеного капіталу, про що в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено записи за №16461050030000166 та за №16461050031000166.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про зміни, що вносяться до Єдиного державного реєстру (обґрунтування в частині того, що витяг з протоколу не є оригіналом рішення про внесення змін до установчих документів зазначено вище в рішенні), не був наданий, однак, не зважаючи на це відповідачем вчинено оскаржувану реєстраційну дію, хоча відповідно до вимог ч. 1 ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" розгляд документів повинен був бути зупинений.

Судами також вказано, що поданий заявником статут ТзОВ "Домобудівник" (нова редакція), затверджений протоколом №29/02/16 загальних зборів учасників цього товариства від 29 лютого 2016 року, не відповідав вимогам ст. 15 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" (в редакції чинній на час вчинення оскаржуваної дії), яка передбачала, що установчий документ юридичної особи викладається у письмовій формі, прошивається, пронумеровується та підписується засновниками (учасниками) або уповноваженими ними особами. Даний статут ТзОВ "Домобудівник" (нова редакція), що зареєстрований відповідачем 01.03.2016, підписаний не учасниками (засновниками) ТзОВ "Домобудівник", як того вимагають положення цього закону та ст. ст. 4, 7 Закону України "Про господарські товариства", ст. 83 ГК України та ст. 87 ЦК України, а директором ТзОВ "Домобудівник" ОСОБА_5 , що не відповідає вимогам наведеної вище статті, а тому згідно п. 2 ч. 1 ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" дана обставина також була підставою для зупинення розгляду документів.

Розглядаючи справу по суті заявлених позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій керувалися тим, що спір у цій справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.

Проте такий висновок не ґрунтується на правильному застосуванні норм процесуального права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.

Поняття "суд, встановлений законом" зводиться не лише до правової основи самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Стаття 2 КАС у редакції, чинній на час звернення позивача до суду, завданням адміністративного судочинства визначала захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 КАС у редакції, чинній на час вирішення справи судом першої інстанції, справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини другої статті 4 КАС у зазначеній редакції юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

За правилами частини першої статті 17 КАС у зазначеній редакції юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв`язку зі здійсненням суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій, зокрема на спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб`єкт владних повноважень" позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС).

Таким чином, до компетенції адміністративних судів на час розгляду справи судом першої інстанції належали спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб`єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій.

Наведене узгоджується і з положеннями статей 2, 4, 19 КАС у чинній редакції, які закріплюють завдання адміністративного судочинства, визначення понять публічно-правового спору та суб`єкта владних повноважень, а також межі юрисдикції адміністративних судів.

Разом з тим неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з`ясовувати, у зв`язку із чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.

Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язані з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 12 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній на час подання позову; далі - ГПК України) господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов`язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Як убачається з матеріалів справи та установлених судами фактичних обставин, позивачі оскаржують реєстраційні дії не з підстав дотримання відповідачами процедурних питань їх прийняття, а з підстав захисту їх корпоративних та майнових прав, а тому цей спір не має ознак публічно-правового спору та не пов`язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивачів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, що виключає його розгляд у порядку адміністративного судочинства.

Аналогічний висновок щодо застосування норм процесуального права у подібних відносинах викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 805/4506/16-а (провадження № 11-479апп18), 22 серпня 2018 року у справі № 805/4505/16-а (провадження № 11-574апп18).

Враховуючи предмет спірних правовідносини, колегія суддів дійшла висновку, що даний спір підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, установлених статтями 238, 240 КАС України. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги (стаття 354 КАС України).

Пунктом 5 частини першої статті 349 цього ж Кодексу передбачено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи викладене, зважаючи на помилковість позиції судів попередніх інстанцій щодо наявності у переданому на вирішення суду спорі визначальних ознак справи адміністративної юрисдикції, Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень та закриття провадження у адміністративній справі на підставі пункту 1 частини першої статті 238 та частини першої статті 354 КАС України.

Відповідно до частини шостої статті 139 КАС якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки Верховний Суд не змінює судові рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 344, 349, 354, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -

п о с т а н о в и в :

Касаційні скарги ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Домобудівник" задовольнити частково.

Постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27 січня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2017 року скасувати.

Провадження у адміністративній справі №607/10971/16-а закрити.

Роз`яснити ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що розгляд цієї справи віднесено до юрисдикції господарського суду та що вони вправі протягом десяти днів з дня отримання ними відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий А.Ю. Бучик

Судді Л.Л. Мороз

А.І. Рибачук

Повне судове рішення виготовлено 05.08.2020