ПОСТАНОВА

Іменем України

04 червня 2020 року

Київ

справа №817/2467/16

адміністративне провадження №К/9901/36866/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Юрченко В.П.,

суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,

розглянувши у письмового провадження засіданні касаційну скаргу Рівненської митниці ДФС на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 23.03.2017 (суддя: Сало А.Б.) та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 7.06.2017 (колегія суддів: Мацький Є.М., Капустинський М.М., Шидловський В.Б.) у справі №817/2467/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська сірникова фабрика» до Рівненської митниці ДФС про визнання протиправною та скасування рішення та картки відмови,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська сірникова фабрика» звернулась до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Рівненської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови. Позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Рівненської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № 204000009/2016/000047/2 від 07.11.2016 року; визнати протиправною та скасувати картку відмови Рівненської митниці ДФС в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 204000009/2016/00045 від 07.11.2016 року.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що відповідачем неправомірно визначено митну вартість товару (червоного фосфору) на підставі другорядного методу - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів (пп. б п. 2 ч. 1. ст. 57 Митного кодексу України). Для підтвердження митної вартості товару позивачем надавалися документи, які є достатніми для визначення митної вартості за основним методом, згідно п. 1 ч. 1. ст. 57 Митного кодексу України. Вважає, що відповідачем в оскаржуваному рішення не було наведено пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, країну та умови поставки. Просить позов задовольнити повністю.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 23.03.2017 у даній справі, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 7.06.2017, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Рівненської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №204000009/2016/000047/2 від 07.11.2016. Визнано протиправним та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №204000009/2016/00045 від 07.11.2016.

Рішення судів мотивовано тим, що позивачем подано відповідачу всі достатні відомості для застосування методу визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, а тому відповідачем безпідставно обрано другорядний метод визначення митної вартості.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволені позову відмовити, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Митниця, серед іншого, вказує, що судами попередніх інстанцій не взято до уваги не надання позивачем до митного органу документів, які б могли підтвердити вид та вартість імпортованого позивачем товару, що включається до митної вартості товару. При цьому, відповідач звертає увагу на те, що подані документи за своїм змістом різняться в частині виду імпортованого позивачем товару, що прослідковується у численних недоліках, а саме даті виготовлення таких документів. Зокрема, в сертифікаті аналізу вказана дата виготовлення товару на три дні пізніша у часі від дати інвойсу та доповненні до договору. Тобто, товар був виготовлений пізніше ніж інвойс та додаток до договору. При цьому зазначає, що наданий стороною продавця прайс-лист завезеного позивачем товару носить суб`єктивну інформацію щодо дійсної вартості такого товару, в ньому вказані реквізити інвойсу.

Відзиву на вказану касаційну скаргу від позивача до Верховного Суду не надходило, що не перешкоджає для розгляду справи у касаційному порядку.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що, між ТОВ «Українська сірникова фабрика» та Yong Lin Chemical Co. LTD в особі Mr. Lu Bocheng, укладено торговий контракт №RP/CH-UKR/15102013 від 15.10.2013 року (надалі - контракт). Відповідно до умов Контракту, продавець зобов`язується продати, а покупець купити те, що іменується надалі «Товар» (Червоний фосфор) в строки і на умовах, які вказані в детальних додатках, які є додатками до даного договору.

Згідно з додатком №6 від 11.07.2016 до Контракту, покупець придбав у продавця 10000 кг. червоного фосфору 98,5% для сірникового виробництва, розмір часток 80% мінімум, проходить через 150 mesh в упаковках (бочках) по 50 кг за ціною 4,300 дол. США за кілограм, а всього на суму 43000,00 дол. США.

Положеннями п. 3 Додатку №6 від 11.07.2016 (далі - додаток) до Контракту сторони погодили, що ціна товару встановлюється в доларах США і розуміється як CIF Одеса, Україна включаючи вартість пакування та маркування. Загальна сума поставки становить 43000,00 дол. США.

Відповідно до п.п. 4-5 Додатку №6 від 11.07.2016 до Контракту, оплата за товар відбувається в доларах США покупцем на умовах 100% передоплати протягом 5 днів після видачі копії коносаменту. Банківські комісії на території України, включаючи комісії за платіж оплачує покупець, а поза територією - продавець. Продавець страхує товар з покриттям 110%.

ТОВ «Українська сірникова фабрика» пред`явлено Рівненській митниці ДФС товари: 10000 кг. червоного фосфору 98,5% для сірникового виробництва, розмір часток 80% мінімум, проходить через 200 mesh, які заявлено до митного оформлення на підставі митної декларації від 01.11.2016 №204060000/2016/005513.

Декларантом товару заявлено до розмитнення товар на рівні договірної вартості, а всього 43000,00 дол. США, що дорівнює 1097163,83 грн.

Для підтвердження митної вартості товарів до Рівненської митниці ДФС разом з митною декларацією ТОВ «Українська сірникова фабрика» подано: міжнародну автомобільну накладну (CMR) №91 від 28.10.2016 року, коносамент (Bill of Lading) №957445649 від 27.09.2016 року, платіжне доручення в іноземній валюті №69 від 11.10.2016, рахунок-фактуру (далі - інвойс) №YL20160711 від 07.11.2016, пакувальний лист б/н від 11.07.2016, страховий поліс PYIE201612009600E05739 від 28.09.2016, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №6 від 11.07.2016, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №RP/CN-UKR/15102013 від 15.10.2013, сертифікат про походження товару форми А G165100009280004 від 19.09.2016, лист продавця №265 від 31.10.2016, сертифікат аналізу б/н від 15.07.2016, копію митної декларації країни відправлення №223120160820167851 від 26.09.2016 року.

Під час опрацювання відповідачем наданих позивачем для здійснення митного оформлення документів встановлено, що в документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до ч. 5 ст.54 Митного кодексу України відповідач витребував у позивача додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості.

Декларантом на вказану вимогу, 03.11.2016 та 07.11.2016 додатково надано: прайс-лист б/н від 03.11.2016, доповнення №7 від 12.07.2016, лист банку №1085 від 02.11.2016, лист продавця б/н від 04.11.2016, інвойс №YL20160711 від 07.11.2016, переклад сертифікату аналізу, переклад експортної декларації.

За результатами розгляду наданих до митного оформлення документів, Рівненською митницею позивачу відмовлено в митному оформленні товару та прийняті рішення про коригування митної вартості товарів №204000009/2016/000047/2 від 07.11.2016, в якому митна вартість товару визначена за 3 методом в розмірі 65000,00 доларів США, тобто сума вартості за одиницю декларованого позивачем товару визначена митницею на рівні 6,5 доларів США за кілограм (позивачем визначено суму вартості за одиницю на рівні 4,3 доларів США).

Не погоджуючись із вказаними рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду із позовом, що був задоволений.

Разом з тим, касаційний суд вважає висновки судів попередніх інстанцій передчасними, та такими, що зроблені без повного з`ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, а оцінка наявних у матеріалах справи доказів здійснена без дотримання положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а відтак таке судове рішення не є такими, що відповідає вимогам законності та обґрунтованості, що встановлені статтею 242 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

У частині другій цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Такими є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною третьою статті 53 МК України встановлено обов`язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з положенням частини четвертої вказаної статті у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи.

Відповідно до частини першої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Як установлено судами попередніх інстанцій, що відповідає матеріалам справи, позивач поставив під митний контроль продукцію іноземного походження - 10000 кг. червоного фосфору 98,5% для сірникового виробництва, розмір часток 80% мінімум, проходить через 200 mesh.

При цьому згідно із даними інвойсу і додатку до договору позивач придбав у нерезидента 10000 кг. червоного фосфору 98,5% для сірникового виробництва, розмір часток 80% мінімум, проходить через 150 mesh.

Цифрові значення 200 та 150, згідно наданого позивачем прайс-листу відіграють значну роль у ціні вказаної продукції, - різниця 200 дол. США/т.

З огляду на вказане, Верховний Суд не може не погодитись із висновками судів про те, що позивачем був наданий до митного оформлення товар, який за своїми властивостями відповідав товару, який вказаний в інвойсі та додатку до договору, адже цифрові значення 200 та 150 стосуються не розміру частинок, а розміру сита, яке було взято для аналізу розміру частинок.

Суди попередніх інстанцій зазначили, що вказані у митній декларації числові значення фосфору (меш) були взяті із помилково складеного сертифікату аналізу, так як судами не було у належний спосіб досліджено такий сертифікат (а.с.25). Натомість, згідно із вказаного сертифікату вбачається, що дата виробництва імпортованого позивачем товару - 14.07.2016, тоді як інвойс на такий товар та додаток до контракту датовані 11.07.2016. Таким чином, вказаний вид товару в інвойсі міг не співпадати із виготовленим, з огляду на дати виробництва товару і виготовлення супровідних документів до такого товару, що підлягає обов`язковому дослідженню.

Вказані обставини та фактичні дані залишилися поза межами дослідження судами першої та апеляційної інстанцій, що, з урахуванням повноважень касаційного суду (які не дають касаційній інстанції права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні), виключає можливість перевірити Верховним Судом правильність висновків судів попередніх інстанцій в цілому по суті спору.

Під час нового розгляду справи судам слід взяти до уваги викладене в цій постанові, встановити наведені у ній обставини, що входять до предмета доказування у даній справі, дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та постановити рішення відповідно до вимог статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

За правилами пункту 1 частини 2 статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Таким чином, ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Рівненської митниці ДФС задовольнити частково, постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 23.03.2017 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 7.06.2017 скасувати, а справу направити на новий розгляд до Рівненського окружного адміністративного суду.

2. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.П. Юрченко

І.А. Васильєва

С.С. Пасічник ,

Судді Верховного Суду