ПОСТАНОВА

Іменем України

04 червня 2020 року

Київ

справа №809/1146/17

адміністративне провадження №К/9901/21546/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Кашпур О.В.,

суддів - Радишевської О.Р., Уханенка С.А.

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до тимчасово виконуючого обов`язки начальника Західного територіального управління Національної гвардії України (Військової частини 2250 Національної гвардії України), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - командира окремого загону спеціального призначення Західного територіального управління Національної гвардії України, про визнання незаконним і скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Західного територіального управління Національної гвардії України на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2017 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого Улицького В.З., суддів Гулида Р.М., Кузьмича С.М.,

У С Т А Н О В И В :

І. Короткий зміст позовних вимог

1. У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив:

- визнати незаконним і скасувати наказ т.в.о. начальника Західного територіального управління Національної гвардії України (військової частини 2250 Національної гвардії України) від 25 липня 2017 року №282 про накладення на нього дисциплінарного стягнення у вигляді догани;

- стягнути на його користь із Західного територіального управління Національної гвардії України (військової частини 2250 Національної гвардії України) невиплачену в зв`язку з накладенням вищевказаного дисциплінарного стягнення премію за липень 2017 року.

2. Позовні вимоги мотивовано тим, що оскаржуваний наказ виданий за результатами службового розслідування, яке проведено упереджено та з порушенням вимог чинного законодавства. Також позивач уважає, що у липні 2017 року його незаконно позбавлено премії у зв`язку із накладенням на нього дисциплінарного стягнення у вигляді догани.

ІІ. Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

3. Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.

4. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем доведено правомірність оскаржуваного наказу від 25 липня 2017 року №282 і позивача обґрунтовано позбавлено премії за липень 2017 року в зв`язку з накладенням на нього дисциплінарного стягнення у вигляді догани.

5. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2017 року скасовано та прийнято нову, якою позов задоволено. Визнано незаконним і скасовано наказ т.в.о. начальника Західного територіального управління Національної гвардії України (військової частини 2250 Національної гвардії України) від 25 липня 2017 року №282 про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани. Стягнуто із Західного територіального управління Національної гвардії України (військової частини 2250 Національної гвардії України) невиплачену ОСОБА_1 у зв`язку з накладенням вищевказаного дисциплінарного стягнення премію за липень 2017 року.

6. Скасовуючи постанову суду першої інстанції та задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про незаконність оскаржуваного наказу відповідача від 25 липня 2017 року №282 про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани.

ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, Західне територіальне управління Національної гвардії України подало касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2017 року та залишити в силі постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2017 року.

8. Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувана постанова є незаконною, оскільки судом апеляційної інстанції при її прийнятті неправильно встановлено обставини справи та процедуру надання відпусток.

IV. Позиція інших учасників справи

9. ОСОБА_1 подано відзив на касаційну скаргу з проханням залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2017 року - без змін, оскільки вона, на думку позивача, прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права.

V. Рух справи у суді касаційної інстанції

10. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05 грудня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

11. На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 лютого 2018 року касаційну скаргу на підставі підпункту 4 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передано для розгляду колегії суддів Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду: Бевзенку В.М. (судді-доповідачу, головуючому судді), Данилевич Н.А., Шарапі В.М.

12. За результатом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 24 квітня 2020 року на підставі розпорядження в.о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 24 квітня 2020 року №659/0/78-20 касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду: Кашпур О.В. (судді-доповідачу, головуючому судді), Радишевській О.Р., Уханенку С.А., яку ухвалою від 28 квітня 2020 року прийнято до провадження.

13. Ухвалою Верховного Суду в складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Кашпур О.В. від 01 червня 2020 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження на 04 червня 2020 року.

VI. Стислий виклад обставин справи, установлених судами першої та апеляційної інстанцій

14. ОСОБА_1 проходив службу в окремому загоні спеціального призначення Західного територіального управління Національної гвардії України у військовій частині 2250 на посаді командира 2-ї бойової групи парашутно-десантної групи спеціального призначення зі званням лейтенанта.

15. На підставі рапорту командира окремого загону спеціального призначення та наказу т.в.о. начальника Західного територіального управління Національної гвардії України від 03 липня 2017 року №247 було проведено службове розслідування за фактом відсутності на службі 29 червня 2017 року військовослужбовця окремого загону спеціального призначення Західного територіального управління Національної гвардії України - лейтенанта ОСОБА_1 та його неналежної поведінки по відношенню до командування підрозділу.

16. Службовим розслідуванням підтвердились відомості, що стали підставою для його проведення, а факт порушення лейтенанта ОСОБА_1 запропоновано вважати дисциплінарним проступком.

17. 25 липня 2017 року за підсумками проведеного службового розслідування т.в.о. начальника Західного територіального управління Національної гвардії України видав наказ №282, яким позивачеві за відсутність без поважних причин на шикуванні та хамську поведінку по відношенню до командування підрозділу оголошено дисциплінарне стягнення у вигляді догани.

18. ОСОБА_1 за липень 2017 року було позбавлено премії.

VІІ. Джерела права й акти їхнього застосування

19. Загальні права та обов`язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов`язки основних посадових осіб полку і його підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначає Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24 березня 1999 року №548-XIV, (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Статут).

20. Відповідно до статті 11 Статуту необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов`язки, зокрема як: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; беззастережно виконувати накази командирів (начальників); постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно.

21. Згідно зі статтею 28 Статуту одним із принципів будівництва і керівництва Збройними Силами України є єдиноначальність, яка полягає в: наділенні командира (начальника) всією повнотою розпорядчої влади стосовно підлеглих і покладенні на нього персональної відповідальності перед державою за всі сторони життя та діяльності військової частини, підрозділу і кожного військовослужбовця; наданні командирові (начальникові) права одноособово приймати рішення, віддавати накази; забезпеченні виконанні зазначених рішень (наказів), виходячи із всебічної оцінки обстановки та керуючись вимогами законів і статутів Збройних Сил України.

22. У статті 1 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року №551-XIV, (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Дисциплінарний статут) визначено, що військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.

23. За приписами статті 4 Дисциплінарного статуту військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця, зокрема: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

24. Згідно зі статтею 5 Дисциплінарного статуту за стан дисципліни у військовому з`єднанні, частині (підрозділі), закладі та установі відповідає командир. Інтереси захисту Вітчизни зобов`язують командира постійно підтримувати військову дисципліну, вимагати її додержання від підлеглих, не залишати поза увагою жодного дисциплінарного правопорушення. Стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов`язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків. Командир, який не забезпечив додержання військової дисципліни та не вжив заходів для її відновлення, несе встановлену законом відповідальність.

25. Частиною першою статті 45 Дисциплінарного статуту передбачено, що у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов`язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов`язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.

26. За приписами статті 83 Дисциплінарного статуту на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.

27. Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини (частина перша статті 84 Дисциплінарного статуту).

28. Підстави, порядок призначення і проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України, які допустили правопорушення (порушення військової дисципліни та громадського порядку) визначає Інструкція про порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затверджена наказом Міністра оборони України від 15 березня 2014 року №82, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 30 березня 2004 року за №385/8984, (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у пункті 1.2 розділу 1 якої зазначено, що службове розслідування проводиться у разі, зокрема: невиконання або недбалого ставлення до виконання вимог наказів та інших керівних документів, що могло негативно вплинути чи вплинуло на стан боєздатності, бойової готовності підрозділу чи військової частини; порушення правил несення вартової (вахтової) або внутрішньої служби, що могло спричинити тяжкі наслідки.

29. Приписами статті 59 Статуту закріплено, що командир (начальник) зобов`язаний: виявляти чуйність та бути уважним до підлеглих, поєднувати вимогливість і принциповість з повагою до їх честі і гідності, вникати в проблеми їх побуту, забезпечувати соціальну та правову захищеність, у разі необхідності клопотати за них перед старшими командирами (начальниками); знати потреби і запити особового складу, приймати рішення за його заявами, скаргами та іншими зверненнями (абзаци дванадцятий та тринадцятий).

30. Відповідно до абзацу п`ятого пункту 22.12 глави 22 розділу ІІ Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за №1109/15800, (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) постанова ВЛК про потребу військовослужбовця у звільненні від службових обов`язків або у відпустці за станом здоров`я повинна бути реалізована негайно.

VІІІ. Позиція Верховного Суду

31. Верховний Суд наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів і вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судами першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

32. Як встановлено судом апеляційної інстанції, 27 червня 2017 року, після проходження медичного огляду, позивач прибув у підрозділ і подав командиру окремого загону спеціального призначення Західного територіального управління Національної гвардії України - підполковнику ОСОБА_2 рапорт про надання відпустки за станом здоров`я, надавши довідку ВЛК від 27 червня 2017 року №285, відповідно до якої військовослужбовець ОСОБА_1 потребує відпустки за станом здоров`я на тридцять календарних днів. Проте командир окремого загону спеціального призначення Західного територіального управління Національної гвардії України рапорт не прийняв, мотивуючи це тим, що закінчився робочий день.

33. З огляду на законодавчі приписи та встановлені обставини, Верховний Суд уважає обґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції про те, що командир окремого загону спеціального призначення Західного територіального управління Національної гвардії України, у силу правових норм, які регулюють спірні правовідносини, незважаючи на закінчення робочого дня, повинен був отримати рапорт у підлеглого лейтенанта ОСОБА_1 і реалізувати довідку (постанову) ВЛК негайно, а не відкладати вирішення цього питання на 29 червня 2017 року та вимагати виконання обов`язків по службі у хворого військовослужбовця.

34. Ураховуючи викладене, Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про незаконність оскаржуваного наказу відповідача від 25 липня 2017 року №282 про накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді догани та наявність підстав для його скасування. Наведені в касаційній скарзі мотиви і доводи не спростовують такого висновку суду апеляційної інстанції та встановлених ним обставин справи. Постанова суду апеляційної інстанції в цій частині прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстави для її скасування або зміни у зазначеній частині відсутні.

35. Водночас Верховний Суд не може погодитися із постановою суду апеляційної інстанції у частині стягнення із Західного територіального управління Національної гвардії України (військової частини 2250 Національної гвардії України) невиплаченої ОСОБА_1 премії за липень 2017 року, оскільки задовольняючи таку позовну вимогу, суд апеляційної інстанції не навів жодного мотивування щодо її обґрунтованості.

36. Суд апеляційної інстанції не з`ясував питання законності дій відповідача щодо позбавлення премії ОСОБА_1 за липень 2017 року та не зазначив відповідно до яких правових норм і на підставі чого відповідач приймає рішення про виплату, зменшення або позбавлення премії військовослужбовця та у якому розмірі. Суд апеляційної інстанції не надав оцінки рапорту командира окремого загону спеціального призначення Західного територіального управління Національної гвардії України - підполковника ОСОБА_2 від 03 серпня 2017 року з клопотанням встановити позивачеві за липень 2017 року премію в розмірі 0% та наказу т.в.о. начальника Західного територіального управління Національної гвардії України - полковника Смолова В.Ф. від 04 серпня 2017 року №305 «Про виплату щомісячної премії особовому складу Західного територіального управління Національної гвардії України за липень 2017 року».

37. За таких обставин, Верховний Суд дійшов висновку про недотримання судом апеляційної інстанції у частині вирішення зазначеної позовної вимоги норм процесуального права щодо повного і всебічного з`ясування обставин справи та, як наслідок, зважаючи на приписи частин другої та четвертої статті 353 КАС України, висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції у частині стягнення із Західного територіального управління Національної гвардії України (військової частини 2250 Національної гвардії України) невиплаченої ОСОБА_1 премії за липень 2017 року і направлення справи в цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

IХ. Судові витрати

38. З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 353, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Західного територіального управління Національної гвардії України задовольнити частково.

2. Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2017 року в справі №809/1146/17 у частині визнання незаконним і скасування наказу тимчасово виконуючого обов`язки начальника Західного територіального управління Національної гвардії України (Військової частини 2250 Національної гвардії України) від 25 липня 2017 року №282 про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани залишити без змін.

3. Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2017 року в справі №809/1146/17 у частині стягнення із Західного територіального управління Національної гвардії України (військової частини 2250 Національної гвардії України) невиплаченої ОСОБА_1 премії за липень 2017 року скасувати і направити справу в цій частині на новий розгляд до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

4. Судові витрати не розподіляються.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий: О. В. Кашпур

Судді: О. Р. Радишевська

С. А. Уханенко