ПОСТАНОВА

Іменем України

04 лютого 2020 року

Київ

справа №825/1571/16

адміністративне провадження №К/9901/24561/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Жука А. В.,

суддів: Мартинюк Н. М., Мельник-Томенко Ж. М.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу №825/1571/16 за касаційною скаргою ОСОБА_1

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2017 року (головуючий: Ю.А. Ісаєнко, судді: Л.В. Губська, І.В. Федотова)

за позовом ОСОБА_1

до Командування Сухопутних військ Збройних сил України (військова частина А0105)

про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Командування Сухопутних військ Збройних сил України (військова частина А0105), в якому просив:

- визнати протиправними дії Командування Сухопутних військ Збройних Сил України (військова частини А0105 Міністерства оборони України) щодо виключення позивача без його згоди зі списків особового складу без проведення усіх необхідних розрахунків (виплати грошової компенсації за не отримане речове майно);

- стягнути з Командування Сухопутних військ Збройних Сил України (військова частини А0105 Міністерства оборони України) на користь позивача грошову компенсацію за неотримане речове майно у сумі 36130 (тридцять шість тисяч сто тридцять) грн. 39 коп.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» позивач має право на отримання грошової компенсації за не отримане речове майно. 05.09.2016 позивач повторно подав заяву до Командування Сухопутних військ Збройних сил України з проханням виплатити йому грошову компенсацію за не отримане речове майно, проте відповідач неправомірно не виплатив належну позивачу компенсацію за не отримане речове майно.

Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанції

3. Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 08.11.2016 позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за не отримане речове майно у сумі 36130,39 грн.

В решті позову відмовлено.

4. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач звільнився з військової служби у січні 2016 року, а тому мав право на отримання грошової компенсації замість речового майна, яким він не був забезпечений при проходженні військової служби в порядку, встановленому Положенням про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час, що затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року N 1444.

5. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправними дій відповідача щодо виключення позивача без його згоди зі списків особового складу без проведення усіх необхідних розрахунків суд першої інстанції виходив з того, що позивач з рапортом від 12.01.2016 про виплату йому грошової компенсації за не отримане речове майно до Командування сухопутних військ Збройних Сил України не звертався, що підтверджується довідкою помічника командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 13.10.2016 №116/12/16350 та витягом з Журналу обліку вхідних документів (загальних) Командування Сухопутних військ Збройних Сил України (а.с.37,46-64).

6. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.01.2017 апеляційну скаргу відповідача задоволено.

Скасовано постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 08.11.2016 в частині задоволених позовних вимог про стягнення з відповідача на користь Вороніна грошової компенсації за неотримане речове майно у сумі 36130,39 грн та ухвалено в цій частині нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено.

В інший частині постанову суду першої інстанції залишено без змін.

7. Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що на момент звернення позивача щодо отримання грошової компенсації замість речового майна Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно не передбачав такого права для військовослужбовців, звільнених у запас або відставку.

При цьому, позивач з рапортом від 12.01.2016 про виплату йому грошової компенсації за неотримане речове майно до Командування сухопутних військ Збройних Сил України не звертався, що підтверджується довідкою помічника командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 13.10.2016 №116/12/16350 та витягом з Журналу обліку вхідних документів (загальних) Командування Сухопутних військ Збройних Сил України.

Крім цього суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачем не доведено звернення з рапортом від 02.03.2016 до начальника Центрального управління речового забезпечення Збройних Сил України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

8. 07.02.2017 ОСОБА_1 (касатор) подано касаційну скаргу.

9. У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18.01.2017, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 08.11.2016 залишити в силі.

10. Аргументи сторони, яка подала касаційну скаргу

11. Касаційна скарга обґрунтована тим, що під час проходження служби, так і після видання наказу про виключення із списків особового складу частини позивач подавав рапорти з проханням виплатити йому грошову компенсацію за неотримане речове майно чи видати його в натурі.

Крім того, 12.01.2016 він подав рапорт Командування сухопутних військ Збройних сил України з проханням видати йому грошову компенсацію за неотримане речове майно.

12. 02.03.2016 від подав рапорт на ім`я начальника центрального управління речового забезпечення Збройних сил України з проханням надати дозвіл на отримання грошової компенсації за неотримане речове майно. В цей же день позивач також звернувся до Командування Сухопутних військ Збройних сил України з проханням видати йому компенсацію за неотримане речове майно.

Таким чином обидва рапорти до командування Сухопутних військ Збройних сил України були повернуті без жодної відмітки.

13. Підтвердженням факту зверненням за виплатою компенсації, на думку позивача є видача довідки військової частини А-1937 від № 52 від 05.04.2016 (вих. від 28.04.2016 №93) про розмір належної компенсації та речового атестату від 05.04.2016 № 15), оскільки довідка про розмір компенсації видається лише за відповідною заявою військовослужбовця, який бажає отримати зазначену компенсацію.

Також на думку позивача підтвердженням його звернення за виплатою компенсації є відсутність його згоди про виключення зі списків частини без проведення виплати за компенсацію за неотримане майно.

14. У березні 2017 року до суду касаційної інстанції відповідачем подано відзив на касаційну скаргу, в якому позивач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Рух адміністративної справи в суді касаційної інстанції.

15. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10.02.2017 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18.01.2017.

16. Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 № 2147-VIII з Вищого адміністративного суду України до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду передано матеріали касаційної скарги К/800/3382/17 за правилами пункту 4 частини першої Розділу VІІ "Перехідні положення" цього кодексу.

17. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.02.2018 для розгляду справи № 823/291/17 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя: Желтобрюх І.Л., судді: Білоус О.В., Стрелець Т.Г.

18. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівником секретаріату Касаційного адміністративного суду від 06.06.2019 №640/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до складу іншої судової палати судді-доповідача Желтобрюх І.Л.

19. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.06.2019 для розгляду справи № 825/1571/16 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Жук А.В., суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.

20. Ухвалою судді Верховного Суду від 29.01.2020 дану адміністративну справу прийнято до провадження в складі зазначеної колегії та призначено її до попереднього касаційного розгляду.

IІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

21. Судами попередніх інстанцій встановлено, що наказом Міністра оборони України від 15.01.2016 №34 полковника ОСОБА_1 , начальника радіоелектронної розвідки розвідувального управління штабу Командування Сухопутних військ Збройних Сил України, звільнено з військової служби у запас за пунктом «б» (за станом здоров`я) з правом носіння військової форми.

22. Наказом Командувача сухопутних військ Збройних сил України від 15.03.2016 №50 ОСОБА_1 , зокрема вирішено вважати його таким, що справи та посаду здав; виключено зі списків особового складу, всіх видів забезпечення з подальшим зарахуванням на військовий облік до Чернігівського ОМВК м. Чернігів з 15.03.2016.

23. Відповідно до довідки Військової частини А-1937 від 28.04.2016 №93, вартість речового майна, що підлягає видачі при звільненні в запас складає 36130,39 грн.

24. 05.09.2016 позивач звернувся до Командира Сухопутних військ Збройних Сил України з заявою про виплату йому грошової компенсації за не отримане речове майно в сумі 36130,39 грн. (а.с.11-13). Ця заява відповідно до штампа була зареєстрована 08.09.2016.

IІІ. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

25. Конституція України від 28 червня 1996 року

25.1. Частина друга статті 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

26. Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

26.1. Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», в редакції, яка діяла під час виникнення спірних правовідносин, військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них.

26.2. Згідно пункту 2 статті 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції до 30.07.2015), військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі, мають право на отримання замість належних їм за нормами забезпечення предметів речового майна грошової компенсації в розмірі вартості зазначених предметів. Порядок виплати грошової компенсації визначається Кабінетом Міністрів України.

26.3. Згідно Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення порядку речового забезпечення військовослужбовців» від 01.07.2015 №567-VIII, пунктом 1 розділу І якого пункт 1 статті 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» викладено в такій редакції (30.07.2015 набрав чинності):

« 1. Продовольче забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, Міністерством інфраструктури України - для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України».

27. Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 №1444 (втратила чинність 04.03.2016).

27.1. Пункт 27. Військовослужбовці, звільнені у запас або відставку з правом носіння військової форми одягу, за бажанням можуть отримати речове майно, яке вони не отримали під час звільнення, або грошову компенсацію за нього за цінами на день підписання наказу про звільнення. Зазначеним особам, звільненим у запас або відставку після закінчення строку контракту, за належне їм, але не отримане протягом дії контракту речове майно виплачується грошова компенсація пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати закінчення контракту, або видається речове майно на суму грошової компенсації.

28. Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 №178 (яка набрала чинності 22.03.2016).

28.1. Порядок визначає механізм виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку і Управління державної охорони (далі - військовослужбовці) грошової компенсації вартості за неотримане речове майно (далі - грошова компенсація).

28.2. Пункт 3. Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі: звільнення з військової служби; загибелі (смерті) військовослужбовця.

28.3 Пункт 4. Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі - військова частина), а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації.

28.4. Пункт 5. Довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв`язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком.

29. Інструкція про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період, затверджена наказом Міністерства оборони України від 29.04.2016 № 232.

29.1. Пункт 4 розділу ІІІ Інструкції. Військовослужбовці, які звільняються в запас або відставку, за їх бажанням отримують речове майно, яке не було отримане під час проходження служби, або грошову компенсацію за нього, виходячи із закупівельної вартості такого майна. Порядок виплати грошової компенсації здійснюється відповідно до вимог Порядку № 178. Грошова компенсація замість речового майна, що підлягає видачі, виплачується на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, форма якої наведена у додатку до Порядку № 178, яка видається речовою службою військової частини, виходячи із заготівельної вартості цих предметів.

30. Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.грудня 2008 року № 1153/2008.

30.1. Пункт 242 Положення. Після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до районного (міського) військового комісаріату за вибраним місцем проживання.

Особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.

IV. Позиція Верховного Суду

31. Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15.12.2017 (далі - КАС України), обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.

32. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

33. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

34. Оцінюючи доводи касаційної скарги колегія суддів Верховного Суду виходить з наступного.

35. Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивача звільнено з військової служби у січні 2016 року. На час звільнення позивача з військової служби ст. 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції від 30.07.2015) передбачала, що речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, Міністерством інфраструктури України - для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.

36. Колегія суддів Верховного Суду зазначає, що у п. 27 Положення про Порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 №1444 було передбачено, що військовослужбовці, звільнені у запас або відставку з правом носіння військової форми одягу, за бажанням можуть отримати речове майно, яке вони не отримали під час звільнення, або грошову компенсацію за нього за цінами на день підписання наказу про звільнення. Зазначеним особам, звільненим у запас або відставку після закінчення строку контракту, за належне їм, але не отримане протягом дії контракту речове майно виплачується грошова компенсація пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати закінчення контракту, або видається речове майно на суму грошової компенсації.

37. Разом з цим, 04.03.2016 втратила чинність постанова Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 №1444, якою вказаний порядок було затверджено.

38. При цьому, Постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 №178 (яка набрала чинності 22.03.2016), затверджено Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, який визначає механізм виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку і Управління державної охорони (далі - військовослужбовці) грошової компенсації вартості за неотримане речове майно (далі - грошова компенсація).

39. У п. 4 зазначеного Порядку передбачено, що грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі - військова частина), а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації.

При цьому за приписами п. 5 вказаного Порядку довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв`язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком.

40. Колегія суддів Верховного Суду зазначає, що в матеріалах справи міститься довідка військової частини А-1937 від № 52 від 05.04.2016 (вих. від 28.04.2016 №93) про розмір належної компенсації та речового атестату від 05.04.2016 № 15). Таким чином відповідачем встановлено наявність заборгованості перед позивачем за процедурою, визначеною Порядком № 178.

41. Враховуючи наведені обставини Суд касаційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що у разі звільнення військовослужбовця з військової служби у нього виникає право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно, яке реалізується шляхом подання військовослужбовцем відповідної заяви (рапорту) за місцем військової служби.

42. Колегія суддів Верховного Суду зазначає, що застосовування в пункті 3 Порядку №178 словосполучення «у разі звільнення з військової служби», а не, наприклад, «при звільненні з військової служби», дозволяє дійти висновку, що право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно не залежить від факту закінчення проходження військової служби (виключення військовослужбовця зі списків особового складу).

43. Таким чином військовослужбовці після звільнення їх з військової служби зберігають право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно. На користь вказаного висновку свідчить те, що в пункті 4 Порядку №178 передбачено застосування різних форм звернення про виплату грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, а саме рапорту, як особливої, передбаченої спеціальним законодавством форми доповіді військовослужбовця при його зверненні до вищого начальника в різних випадках службової діяльності, так і заяви, як звернення громадянина із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством його прав та інтересів.

Подібна правова позиція уже була висловлена Верховним Судом у постанові від 29.08.2019 у справі №2040/7697/18 (адміністративне провадження №К/9901/16211/19) та колегія суддів Верховного Суду не знаходить підстав для відсупу від цієї позиції.

44. Крім того, колегія суддів Верховного Суду звертає увагу на те, що на час винесення наказу відповідача від 15.01.2016 №34 про звільнення позивача з військової служби у запас з правом носіння військової форми одягу було чинним Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 № 1444, у п. 27 якого було встановлено, що військовослужбовці, звільнені у запас або відставку з правом носіння військової форми одягу, за бажанням можуть отримати речове майно, яке вони не отримали під час звільнення, або грошову компенсацію за нього за цінами на день підписання наказу про звільнення.

45. Таким чином колегія суддів Верховного Суду не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що на момент звернення позивача у вересні 2016 року щодо отримання грошової компенсації замість речового майна Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно не передбачав такого права для військовослужбовців, звільнених у запас або відставку.

46. Колегія суддів Верховного Суду зазначає, що суд першої інстанцій повно і всебічно встановив обставини справи, надав їм належну юридичну оцінку, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, тому у даній справи були підстави для часткового задоволення позовних вимог.

47. Відповідно до статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

48. З огляду на викладене, постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 18.01.2017 підлягає скасованою, а постанова Чернігівського окружного адміністративного суду від 08.11.2016 - залишена в силі.

Керуючись статтями 3, 341, 344, 349, 352, 355, 356, 359 КАС України, Суд,

ПОСТАНОВИВ :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

2. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2017 року в цій справі - скасувати.

3. Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2016 року в цій справі - залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

...........................

...........................

...........................

Жук А. В.

Мартинюк Н. М.

Мельник-Томенко Ж. М.

Судді Верховного Суду