Порядок розірвання шлюбу, або що робити для того щоб розлучитися

Введення воєнного стану в Україні суттєво вплинуло на життя мільйонів людей, і це не могло не відобразитися на сімейних відносинах. У зв'язку з цим, багато подружніх пар прийняли рішення про розірвання шлюбу.

Розірвання шлюбу, є вільним рішенням, яке залежить від волі подружжя, і не підлягає обмеженню. Саме тому, введення воєнного стану в Україні не призвело до кардинальних змін у процедурі розірвання шлюбу, але все ж ця процедура має свої особливості. Наприклад, робота судів та органів державної реєстрації актів цивільного стану після початку війни дещо ускладнилася, особливо на окупованих територіях або в районах, де тривають активні бойові дії.

Тож, давайте розглянемо які існують процедури розірвання шлюбу під час воєнного стану.

Порядок та підстави розірвання шлюбу передбачені главою 11 Сімейного кодексу України.

Фактично, наразі чинне законодавство України передбачає два способи розірвання шлюбу: досудовий, тобто шляхом звернення до органів державної реєстрації актів цивільного стану та розірвання шлюбу в судовому порядку.

Досудовий порядок можливий виключно в тому випадку коли подружжя не має неповнолітніх дітей. В такому разі подружжя може звернутись до органів державної реєстрації актів цивільного з заявою про розірвання шлюбу. Під час воєнного стану державна реєстрація актів цивільного стану може проводиться будь-яким органом РАЦС за зверненням заявника.

До заяви про розірвання шлюбу необхідно долучити: копії паспортів, оригінал свідоцтва про шлюб, заповнену заяву про розірвання шлюбу та оригінал квитанції про сплату держмита.

Така заява має бути подана обома з подружжя, разом з тим, якщо один з них в силу поважних причин не може особисто подати таку заяву до РАЦС, інший з подружжя може подати заяву від його імені. Проте, в такому випадку заява підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню.

Якщо обидва з подружжя перебувають за кордоном, та не мають можливості приїхати до України та подати документи до РАЦС, але все ж таки бажають розлучитись, то з відповідною заявою можна звернутися до найближчої консульської установи України.

У випадку досудового порядку, шлюб вважається розірваним після спливу одного місяця від дня подання такої заяви, якщо вона не була відкликана.

Якщо ж протягом місяця подружжя примирилось та більше не бажає розлучатись, вони мать право відкликати таку заяву.

Але важливо звернути увагу, що відкликання заяви про розірвання шлюбу унеможливлює повторне звернення з такою ж заявою до органів РАЦС, в такому випадку розлучитись можливо лише в судовому порядку.

Окрім того, в разі якщо один з подружжя визнаний безвісно відсутнім, або недієздатним то в такому випадку шлюб може бути розірваний за заявою одного з подружжя.

Наявність суперечки щодо поділу майна між подружжям не становить перешкоди для подання заяви про розірвання шлюбу. Оскільки такий спір можна вирішити в судовому порядку вже після розлучення.

Разом з тим, в разі якщо у подружжя є спільні діти, яким ще не виповнилось 18 років, або ж один з подружжя заперечує проти розірвання шлюбу, то в такому разі розлучитись можливо виключно в судовому порядку.

Зазвичай позовна заява про розірвання шлюбу подається за адресою місця реєстрації Відповідача. Разом з тим, якщо у особи яка подає позов на утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров’я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача то такий позов може бути подано за місцем реєстрації Позивача.

Окрім того, за домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.

Якщо, обидва з подружжя зареєстровані на тимчасово окупованій території то на сайті Верховного Суду, за наступним посиланням можна дізнатись який суд розглядає справи підсудні не працюючому суді.

https://supreme.court.gov.ua/supreme/gromadyanam/terutor_pidsudnist/

До позовної заяви про розірвання шлюбу необхідно долучити: копії паспортів, копію свідоцтва про народження дитини, оригінал свідоцтва про шлюб, оригінал квитанції про сплату судового збору.

Важливо зазначити, що в разі якщо подружжя досягло згоди, щодо розміру та порядку сплати аліментів, виховання дітей та інших важливих моментів до звернення до суду то в такому випадку окрім інших документів до позовної заяви також може бути додано письмовий договір про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей, або ж договір про сплату аліментів, який підлягає нотаріальному посвідченню.

Законодавство України, зобов’язує суд вживати заходів щодо примирення подружжя, а тому зазвичай в даній категорії справ суд надає сторонам строк тривалістю в один місяць для того щоб подружжя могло ще раз обдумати та зважити прийняття такого важливого рішення.

Разом з тим, якщо подружжя вже давно не проживає разом, не пов’язане спільним побутом та не має наміру продовжувати спільне життя сторони можуть просити суд не встановлювати строку для примирення.

В разі розлучення в судовому порядку шлюб вважається припиненим у день набрання чинності відповідним рішенням, тобто через 30 днів з дня постановлення рішення, або з дня ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Звертаю увагу, що незважаючи на те в якому порядку подружжя здійснювало розлучення, розірвання шлюбу повинно бути зареєстроване в органі державної реєстрації актів цивільного стану.

В разі розлучення в судовому порядку обов’язок направлення рішення про розірвання шлюбу до органу ДРАЦС для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб покладається саме на суд.

Після того, як в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян внесені дані про розлучення та проставленні відмітки в актовому записі, сторони вважаються розлученими, а тому можуть знову вступити в шлюб.

Разом з тим, не зважаючи на те, що розірвання шлюбу є вільним рішенням подружжя, все ж таки законодавство України встановлює певні обмеження на розлучення, а саме: в разі якщо на час пред’явлення позовної заяви дружина є вагітною, або ж протягом одного року після народження дитини.

В такому випадку позовна заява про розірвання шлюбу підлягає поверненню та не може бути розглянута по суті з постановленням відповідного рішення.

Але є певні виключення, наприклад: коли один із подружжя вчинив протиправну поведінку, яка містить ознаки кримінального правопорушення, щодо другого з подружжя або дитини, якщо батьківство дитини визнане іншою особою або за рішенням суду відомості про чоловіка як батька дитини виключено із актового запису про народження дитини.

Підсумовуючи викладене вище, можна зазначити, що розірвання шлюбу в умовах воєнного стану в Україні є складним процесом, який вимагає уважного врахування правових аспектів. Незважаючи на те, що розірвання шлюбу є вільним рішенням подружжя, і законодавство України гарантує право на розлучення, існують певні обмеження, зокрема у випадках вагітності або народження дитини. Тому при прийнятті рішення про розірвання сімейних відносин, якщо відсутні фактори, що унеможливлюють розлучення, подружжю важливо правильно підійти до механізму дій та уважно підготувати необхідну документацію. Це допоможе забезпечити швидке отримання розлучення та зберегти нерви в процесі.

Автор консультації: Савченко Тетяна Вікторівна