Порочні практики зупинення досудового розслідування. Реакція захисту

Одним з проміжних рішень, що можуть прийматися у досудовому провадженні, є рішення про зупинення досудового розслідування. Поширеною серед фахівців є думка, що зупинення провадження на першій стадії кримінального судочинства в більшому ступені впливає на можливість відновлення порушених злочином прав потерпілого або цивільного позивача, ніж на реалізацію процесуальних прав підозрюваного (особи, відносно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру).

З таким висновком можна погодитися лише частково. Дійсно, у випадку зупинення досудового розслідування, фактичний строк провадження збільшується, а отже і, наприклад, відстрочується момент одержання потерпілим відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Читайте статтю: Досудова доповідь у кримінальному провадженні: практика застосування новел

На перший погляд, підозрюваний таке рішення слідчого (прокурора) може сприймати нейтрально або, взагалі, вітати. Зокрема, відстрочення притягнення до кримінальної відповідальності та застосування кримінального покарання для особи, відносно якої здійснюється кримінальне переслідування, є позитивним чинником. До того ж, після зупинення досудового розслідування проведення слідчих (розшукових) дій не допускається, крім тих, які спрямовані на встановлення місцезнаходження підозрюваного (ч. 5 ст. 280 Кримінального процесуального кодексу України (далі за текстом – КПК України)), що фактично означає певний тайм-аут для захисту.

Але, у тактичному плані, строк з моменту зупинення досудового розслідування до його відновлення не слід гаяти, пасивно очікуючи наступного виклику слідчим чи прокурором, і можна використати для зміцнення правової позиції захисту. Правовим інструментом, у цьому разі, виступає врегульований КПК України порядок оскарження рішення слідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування до слідчого судді у порядку ст. 303 КПК України. У межах цієї статті не буде піддано аналізу правильність (хибність) чинної процесуальної регламентації зупинення досудового розслідування або ж пропозицій з внесення змін та доповнень.

Читать статью: Какие скрытые ловушки содержит Уголовно - процессуальный Кодекс Украины для граждан

Чинний КПК України передбачає можливість зупинення досудового розслідування після повідомлення особі про підозру у разі, якщо:

1) підозрюваний захворів на тяжку хворобу, яка перешкоджає його участі у кримінальному провадженні, за умови підтвердження цього відповідним медичним висновком;

2) оголошено в розшук підозрюваного;

3) слідчий суддя відмовив у задоволенні клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування;

4) наявна необхідність виконання процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва (ч. 1 ст. 280 КПК України).

Цей перелік є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню.

При цьому, призначення експертизи (залучення експерта) не є підставою зупинення досудового розслідування (як, до речі, і судового провадження).

Варто підкреслити, що дискреційне повноваження суду зупинити провадження у справі у разі призначення експертизи регламентоване у цивільному (п. 5 ч. 1 ст. 252 Цивільного процесуального кодексу України), господарському (п. 2 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України) та адміністративному судочинстві (п. 4 ч. 2 ст. 236 Кодексу адміністративного судочинства України).

Ні для кого з практикуючих правників не секрет, що процедура призначення та проведення експертизи є доволі довготривалою. Як правило, експертне дослідження триває щонайменше декілька місяців. Але, строк проведення цієї слідчої (розшукової) дії включається у строк досудового слідства.

Більш того, норми щодо призначення та проведення експертизи розміщені у главі 20 КПК України, що має назву – «Слідчі (розшукові) дії». Як уже зазначалося, після зупинення досудового розслідування проведення слідчих (розшукових) дій не допускається, крім тих, які спрямовані на встановлення місцезнаходження підозрюваного (ч. 5 ст. 280 КПК України). Важко уявити собі ситуацію, за якої експертиза проводиться з метою встановлення місцезнаходження підозрюваного. Отже, проведення експертизи (і в такому разі неважливо, що проводиться ця слідча (розшукова) дія експертом, а не слідчим чи прокурором) є процесуальною дією у межах кримінального провадження. Тому проведення експертизи у зупиненому досудовому розслідуванні є незаконним і має тягнути визнання отриманого за наслідками проведеного експертного дослідження висновку недопустимим доказом.

Але, у практиці роботи органів досудового розслідування поширеною є практика зупинення досудового розслідування при призначенні експертизи. При цьому, як юридична підстава зупинення кримінального провадження виступає тяжка хвороба, яка перешкоджає участі підозрюваного у кримінальному провадженні, розшук підозрюваного або виконання процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва.

Варіації вибору «підстав» зупинення досудового розслідування продиктовані кількома факторами.

Так, тяжка хвороба, яка перешкоджає участі підозрюваного у кримінальному провадженні, використовується обвинуваченням в переважній більшості випадків або за ініціативою (у випадку збігу зацікавленості сторін у зупиненні досудового розслідування), або за мовчазною згодою захисту. Діючий КПК України вимагає документального підтвердження факту хвороби.

Інституціональний фактор впливає на вибір обвинуваченням такої підстави як необхідність виконання процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва. За загальним правилом, Генеральна прокуратура України звертається із запитами про міжнародну правову допомогу у кримінальному провадженні під час досудового розслідування та розглядає відповідні запити іноземних компетентних органів, крім досудового розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності Національного антикорупційного бюро України, яке у таких випадках здійснює функції центрального органу України (ч. 1 ст. 545 КПК України). Крім того, до запиту про міжнародну правову допомогу законом встановлені особливі вимоги щодо змісту та форми. Більш того, звернення із запитом потребує проходження через регіональний рівень, що у сукупності з іншими факторами робить процедуру підготовки та направлення запиту довготривалою. Отже, фактична відсутність необхідності виконання процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва зводить до мінімуму можливість зупинення досудового розслідування з такої підстави, якщо йдеться про місцеві та регіональні слідчі підрозділи органів досудового розслідування.

Користуйтесь консультацією: Кримінальне правопорушення чи злочин: щодо питань використання термінології

Використання стороною обвинувачення відмови слідчого судді у задоволенні клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування для зупинення досудового розслідування видається неможливим в умовах відсутності фактичних та юридичних підстав, безпосередньо передбачених КПК України саме для цього випадку.

Оголошення в розшук підозрюваного, за спостереженням автора цієї роботи, є найпоширенішою «підставою» зупинення досудового розслідування. Причина цього доволі проста – найменша, так би мовити, трудомісткість для учасників провадження з боку обвинувачення.

Порушення процесуального законодавства у формі зупинення досудового розслідування за відсутності фактичних та юридичних підстав складається з цілого ряду порушень різними суб’єктами кримінального провадження. Так, у випадку начебто невстановлення місцезнаходження підозрюваного (а саме у такому формулюванні до 16.03.2017 р. була регламентована підстава зупинення досудового розслідування – оголошення в розшук підозрюваного), винесенню слідчим (прокурором) постанови про зупинення досудового розслідування, як правило, передує складання рапорту співробітника оперативного підрозділу про відсутність підозрюваного за місцем проживання. Зважаючи на те, що проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечується прокурором-процесуальним керівником (ч. 2 ст. 28 КПК України), а продовження строку досудового розслідування потребує звернення до іншого суб’єктів процесу (прокурора вищого рівня, а з 16.03.2018 р. – ще й до слідчого судді) останній також зацікавлений у «процесуальній паузі». У такому разі нагляд прокурора у формі процесуального керівництва за законністю та обґрунтованістю процесуального рішення про зупинення досудового розслідування фактично не здійснюється.

Слід також додати, що такий «винахід» підстави зупинення досудового розслідування становить окремий склад злочину – службове підроблення, тобто складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей (ст. 366 Кримінального кодексу України). І цей факт, безумовно, має отримати відповідне реагування з боку захисника (звернення із заявою про вчинення злочину у порядку ст. 214 КПК України).

Читайте статтю: Тактичні питання захисту в контексті внесення відомостей до ЄРДР

У випадку розшуку підозрюваного при оскарженні постанови про зупинення досудового слідства слід звертати увагу на такі моменти, як: до зупинення досудового розслідування слідчий зобов’язаний виконати всі слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії, проведення яких необхідне та можливе, а також всі дії для здійснення розшуку підозрюваного (ч. 2 ст. 280 КПК України); підозрюваний не з’являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик (ст.ст. 135-136 КПК України).

Загальним для всіх випадків зупинення досудового розслідування в аспекті оскарження такого процесуального рішення до слідчого судді є погодження прокурором рішення слідчого (автор статті стикався з випадками формальної відсутності погодження процесуального керівника) та внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Досудове розслідування зупиняється вмотивованою постановою прокурора або слідчого за погодженням з прокурором, відомості про що вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ч. 4 ст. 280 КПК України). Таким чином, закон пов’язує прийняття процесуального рішення про зупинення досудового розслідування не тільки з оформленням окремої постанови, але й обов’язковим внесенням відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Отже, невиконання цієї умови має призводити до визнання прийнятого рішення незаконним (за аналогією з початком досудового розслідування без внесення відомостей про це до зазначеного реєстру).

Додатково підставою скасування постанови про зупинення досудового розслідування у випадку розшуку підозрюваного може виступати фактичне не оголошення у розшук останнього. До речі, актуальну інформацію про це можна отримати у вільному доступі, скориставшись електронним ресурсом – https://wanted.mvs.gov.ua/searchperson/.

На превеликий жаль, невиконання положення ч. 4 ст. 280 КПК України про необхідність надіслання стороні захисту копії відповідної постанови не сприймається слідчими суддями як самостійна підстава для її скасування.

Окремої уваги заслуговує зупинення досудового розслідування у кримінальних провадженнях щодо декількох підозрюваних. Відповідно до ч. 3 ст. 280 КПК України, якщо у кримінальному провадженні є два або декілька підозрюваних, а підстави для зупинення стосуються не всіх, прокурор має право виділити досудове розслідування і зупинити його стосовно окремих підозрюваних. Отже, чинний кримінальний процесуальний закон залишає питання зупинення досудового розслідування щодо всіх підозрюваних на розсуд прокурора. Як представляється, неприйнятною є ситуація, за якої реалізація процесуальних прав одного підозрюваного ставиться в залежність від обставин, що виникли з іншим підозрюваним у справі. До речі, це питання було предметом розгляду Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ (Узагальнення про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування, лист від 12.01.2017 р. № 9-49/0/4-17).

Необхідно зазначити, що у світлі суттєвих змін кримінального процесуального законодавства (законодавчі акти № 2147-VIII від 03.10.2017 р. та № 2213-VIII від 16.11.2017 р.), питання прийняття процесуального рішення про зупинення досудового розслідування та процесуальних наслідків скасування слідчим суддею такого рішення набуває особливого значення.

За новими правилами, строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до дня її скасування слідчим суддею включається у строки досудового розслідування (абз. 2 ч. 3 ст. 219 КПК України у редакції, яка діятиме з 16.03.2018 р.).

Отже, наслідком задоволення скарги на постанову про зупинення досудового розслідування може стати ситуація, за якої строк досудового розслідування сплив. Очевидно, що продовженню підлягає лише строк досудового розслідування, який не закінчився.

Такий висновок підтверджується також положеннями ч. 5 ст. 294 КПК України (у редакції, що діятиме з 16.03.2018 р.), згідно з якими клопотання про продовження строку досудового розслідування подається не пізніше п’яти днів до спливу строку досудового розслідування, а строк досудового розслідування, що закінчився, поновленню не підлягає.

Таким чином, механізм оскарження постанови про зупинення досудового розслідування слідчому судді являє дієвий спосіб захисту у кримінальному провадженні.

Автор статті: Адвокатське об'єднання "АС" Микола Стоянов

Читайте статтю: Недосконалість питання правової кваліфікації чи затягування процесу...