Оподаткування доходів адвоката та нотаріуса: різні підходи платника податків та фіскалів

Конституцією України зобов’язано кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Цей обов’язок не оминає адвокатів та нотаріусів. І коли йдеться про порядок сплати податків, а також їх розміри, то необхідно звертатися до Податкового кодексу України (ПК України), який є саме тим законом, на який посилається Конституція.

Так, з точки зору ПК України, адвокати та нотаріусиє фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність або самозайнятими особами, а доходи, які вони отримують від впровадження своєї діяльності, є доходами, що підлягають оподаткуванню.

Але, перш за все, самозайняті особи зобов’язані встати на облік в органах Державної фіскальної служби протягом 10 календарних днів після отримання свідоцтва на ведення незалежної професійної діяльності, при чому обов’язковість такого обліку не залежить від можливості або бажання нотаріуса чи адвоката отримувати доходи від своєї діяльності.

Для взяття на облік фізичної особи, яка має намір провадити незалежну професійну діяльність, така особа повинна подати заяву та документи особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу до контролюючого органу за місцем постійного проживання.

Взяття на облік самозайнятої особи здійснюється контролюючим органом не пізніше наступного робочого дня з дня прийняття відповідної заяви від нотаріуса або адвоката. Довідка про взяття на облік платника податків надсилається (видається) адвокату, нотаріусу наступного робочого дня з дня взяття на облік.

Крім того, особа, що провадить незалежну професійну діяльність, має придбати книгу обліку доходів і витрат, яка прошивається, реєструється та засвідчується посадовою особою контролюючого органу. Така книга заповнюється адвокатом або нотаріусом щоденно на підставі первинних документів, що засвідчують отримання доходу та понесення витрат протягом дня. За втрату книги або її неведення встановлена адміністративна відповідальність.

Дані книги доходів і витрат використовуються самозайнятою особою для заповнення податкової декларації.

Податкова декларація про майновий стан і доходи подається до органу Державної фіскальної служби за місцем реєстрації адвоката, нотаріуса кожного року до 01 травня, тобто останній день подачі — 30 квітня. В декларації вказуються всі доходи від здійснення своєї професійної діяльності, а також документально підтверджені витрати, пов’язані із такою діяльністю, та на які зменшується сума доходу адвоката, нотаріуса. Витратами звітного року визнаються лише ті, які фактично понесені особою в цьому році.

Нажаль, ПК України не дає чіткого переліку витрат, які враховуються при оподаткуванні особи, що провадить незалежну професійну діяльність. Але 05.04.2016 року у Верховні Раді України зареєстровано законопроект, яким пропонується виправити таку ситуацію.

В той же час, Державною фіскальною службою України (раніше – Державною податковою службою України, Міністерством доходів і зборів України) вже наводився перелік витрат адвоката та нотаріуса, які можуть бути враховані при оподаткуванні.

Так, до витрат нотаріуса можуть бути віднесені:

§ оренда робочого місця нотаріуса, у тому числі його поточний ремонт, обладнання пандусу для під’їзду інвалідів;

§ страхування цивільно-правової відповідальності приватного нотаріуса;

§ технічне забезпечення діяльності робочого місця нотаріуса та його обслуговування:

а) охоронна та пожежна сигналізація;

б) металеві двері або металеві ролети;

в) металеві грати, захисні ролети та броньована ударостійка плівка на вікнах;

г) металеві шафи;

д) вогнестійкий сейф;

е) інформаційна вивіска;

є) обслуговування технічного обладнання (комп’ютери, у тому числі їх програмне забезпечення, принтери, сканер, ксерокс, факс, телефон тощо);

ж) підключення та користування мережею Інтернет без обмеження кількості провайдерів,

включаючи мобільний Інтернет;

з) телекомунікаційні послуги;

и) меблі;

§ програмне забезпечення, користування електронною базою законодавства;

§ встановлення, обслуговування та користування державними та єдиними реєстрами;

§ виготовлення печатки, штампів з текстами посвідчувальних написів;

§ витрати на придбання спеціальних бланків нотаріальних документів та ведення реєстрів для реєстрації нотаріальних дій, книг, журналів реєстрації (обліку), передбачених номенклатурою;

§ витрати на придбання канцелярського приладдя (картонажі, архівні папки, твердий картон, канцелярський папір, технічні засоби для прошивання документів тощо);

§ витрати на забезпечення збереження документів нотаріального діловодства;

§ проходження підвищення кваліфікації, участь у короткотермінових семінарах, міжнародних семінарах, симпозіумах, науково-практичних конференціях; удосконалення професійної майстерності; навчання в школі молодого нотаріуса; придбання та передплата юридичної літератури (книг, журналів, дисків, програм тощо);

§ оплата праці та обов’язкові нарахування на фонд оплати праці помічників, секретарів, стажистів (найманих працівників);

§ сплата єдиного внеску (ЄСВ), у тому числі на користь найманих працівників, та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування;

§ відкриття рахунків у банках та їх розрахунково-касове обслуговування (депозитні рахунки);

§ витрати на поштові та кур’єрські послуги, необхідні для ведення нотаріальної діяльності.

До складу витрат адвоката відноситься:

§ орендна плата за користування приміщенням, яке є робочим місцем адвоката, у тому числі його поточний ремонт, обладнання пандусу для під’їзду інвалідів;

§ технічне забезпечення діяльності робочого місця адвоката та його обслуговування (охоронна та пожежна сигналізація, вогнестійкий сейф, інформаційна вивіска, металеві двері або металеві ролети);

§ обслуговування технічного обладнання (комп’ютери, у тому числі їх програмне забезпечення, принтери, сканер, ксерокс, факс, телефон тощо);

§ витрати на виготовлення печаток та штампів, а також їх заміну;

§ сплата щорічних внесків адвокатів на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування;

§ відкриття рахунків у банках та їх розрахунково-касове обслуговування (депозитні рахунки);

§ оплата праці та обов’язкові нарахування на фонд оплати праці помічників, секретарів, стажистів (найманих працівників);

§ проходження підвищення кваліфікації адвокатом; участь у короткотермінових семінарах, симпозіумах, науково-практичних конференціях; удосконалення професійної майстерності. Придбання та передплата юридичної літератури (книг, журналів, дисків, програм тощо);

§ витрати на збирання доказів, отримання висновків спеціалістів (експертів) відповідно до умов договору про надання правової допомоги;

§ витрати на користування електронною базою законодавства;

§ витрати на підключення та користування мережею Інтернет;

§ виготовлення бланків (у тому числі ордерів) із зазначенням прізвища, імені та по батькові адвоката, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю;

§ придбання канцелярського приладдя;

§ сплата адвокатами єдиного внеску (ЄСВ), у тому числі на користь найманих працівників, та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування;

§ програмне забезпечення;

§ поштові та кур’єрські послуги, необхідні для виконання адвокатської діяльності;

§ витрати на послуги телекомунікаційного зв’язку, електронні цифрові підписи для ведення бухгалтерського та податкового обліку та для подання податкової звітності, звітності до органів статистики, фондів загальнообов’язкового державного страхування.

Крім того, витратами адвоката, який надає безоплатну вторинну правову допомогу, державою визнаються і витрати на проїзд транспортом загального користування, а також витрати на придбання паливно-мастильних матеріалів у разі використання власного автотранспорту (у випадку неможливості скористатися транспортом загального користування). При чому ці витрати мають бути напряму пов’язані саме з наданням безоплатної правової допомоги.

Тобто, коли адвокат чи нотаріус визначився зі складом своїх доходів та витрат, він від суми перших віднімає суму других і в результаті отримує суму чистого прибутку, яка оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою:

-доходити, які будуть отримані в 2016 році, – 18%;

-доходи, що отримані в 2015 році, оподатковуються в 2016 році за ставкою 15%, 17%.

Сплата податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) здійснюється до 01 серпня року, в якому подана податкова декларація.

Також адвокати та нотаріуси зобов’язані подавати до 01 травня кожного року і Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (примітка — йдеться про єдиний внесок або ЄСВ) разом із Таблицею 3 (додаток до Звіту, який стосується суто осіб, що провадять незалежну професійну діяльність). Тобто до органу ДФС має бути подано звітність по ЄСВ на двох аркушах.

Питання порядку нарахування та сплати ЄСВ регулюється вже Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.”

Базою нарахування ЄСВ є сума доходу (прибутку), отриманого від діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. Тобто обрахунок ЄСВ здійснюється за тим же принципом, що і податок на доходи фізичних осіб — з чистого прибутку. Але сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано прибуток (з січня по серпень 2015р. — ця мінімальна сума складала 422,65 грн в місяць, з вересня по грудень — 478,17 грн. щомісячно).

В разі відсутності доходу протягом календарного року або певного місяця, платнику надається право самостійного визначення бази нарахування. Отже, існує лише право, а не обов’язок платника ЄСВ нарахувати та сплатити внесок у разі відсутності бази нарахування.

Ставки ЄСВ:

– на прибуток, отриманий в 2015 році, нарахування ЄСВ здійснюється за ставкою 34,7%;

– на прибуток, що буде отриманий в 2016 році, — за ставкою 22%.

Сплата ЄСВ проводиться один раз на рік — до 01 травня.

Окремо слід звернути увагу, що до витрат адвоката, нотаріуса відноситься сума ЄСВ, яку він оплатив в звітному році (в тому році, за який сплачуються податки, внески), тобто дохід додатково зменшується на суму ЄСВ. В той же час, податок на доходи не зменшує суму доходу при нарахуванні єдиного внеску.

Крім згаданих вище ПДФО та ЄСВ на осіб, що провадять незалежну професійну діяльність, Податковим кодексом України покладено обов’язок нарахування та сплати військового збору з доходів, отриманих, починаючи з 01.01.2015 року. Об’єктом оподаткування тут також виступає чистий прибуток нотаріуса, адвоката за рік. Ставка військового збору – 1,5%.

Сума військового збору відображається у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (звітність по ПДФО), тобто окремої звітності подавати не потрібно. Сплачувати збір необхідно самостійно у терміни, передбачені для сплати податку на доходи фізичних осіб за відповідний період, тобто до 01 серпня.

Приклад нарахування ПДФО, ЄСВ та військового збору адвокатом на доходи, отримані ним протягом звітного 2015 року:

В січні 2015 року від здійснення професійної діяльності адвокат отримав 1000, 00 грн., в лютому – 3000, 00 грн., в грудні — 10000, 00 грн. В інших місяцях доходу не отримано.

Витрати адвоката протягом 2015 року: оренда приміщення для розміщення кабінету — 500,00 грн., які сплачуються щомісячно, внески на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування — 1218,00 грн.,сплачені у лютому 2015р., сплата в березні 2015 року ЄСВ за 2014 рік —1000,00 грн., придбання канцелярського приладдя в грудні вартістю 200,00 грн.

Всього отримано адвокатом протягом 2015 року дохід в загальній сумі 1000,00 + 3000,00 + 10000,00 = 14000, 00 грн.

Витрати, які фактично поніс адвокат протягом 2015 року:

-оренда приміщення 500,00 грн. х 12 місяців = 6000,00 грн.;

-обов’язковий внесок — 1218,00 грн.;

-канцелярське приладдя — 200, 00 грн.;

-сплачений в 2015 році ЄСВ (за 2014 рік) — 1000 грн.

Всього: 8418,00 грн.

Таким чином чистий прибуток, отриманий в 2015 році, складає:

14000, 00 – 8418,00 = 5582, 00 грн.

Вирахування ПДФО:

Сума ПДФО за 2015 рік, що підлягає сплаті до 01.08.2016р. складає:

5582, 00 грн. х 15% = 837, 30 грн.

Вирахування розміру єдиного соціального внеску:

За правилами, встановленими Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015р. №449, необхідно чистий оподатковуваний прибуток, отриманий адвокатом за календарний рік, поділити на кількість календарних місяців, у яких отримано такий прибуток:

5582,00 грн. : 3 міс. = 1860, 67 грн.

тепер визначаємо суму ЄСВ, що підлягає сплаті:

1860,67 грн. х 34,7% = 645, 65 грн.

Порівнюємо отриману суму ЄСВ (645, 65 грн.) з розміром мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано прибуток: в січні, лютому – 422,65 грн., в грудні — 478,17 грн.). В наведеному прикладі отримана сума ЄСВ більша за мінімальний розмір, таким чином сума ЄСВ, яка підлягає сплаті за такими фінансовими показниками діяльності, становить:

645, 65 грн. х 3 місяці = 1936, 95 грн.

Військовий збір:

-чистий прибуток за 2015 рік — 5582,00 грн.

5582,00 грн. х 1,5% = 83,73 грн., які підлягають відображенню в податковій декларації, а також сплаті до 01.08.2016р.

Аналізуйте судовий акт: Адвокат має право НЕ платити податки як самозайнята особа, якщо він зареєстрований як ФОП і є платником єдиного податку (Постанова ВАСУ у справі К/800/44702/14 від 21 січня 2016р., судді Рибченко А. О., Лосєв А. М., Олендер І. Я.)

І незайвим буде звернути увагу на постанову Вищого адміністративного суду України від 21.01.2016р., якою встановлено якщо адвокат, зареєстрований як фізична особа – підприємець і є платником єдиного податку, то тоді адвокат має право платити виключно єдиний податок, як і інші підприємці, залежно від групи до якої його відносить ПК України. Подібна позиція ВАС України звичайно зменшує податкове навантаження на адвоката: замість 15% (або 18% з 2016 року) адвокат, будучи зареєстрованим підприємцем та перебуваючи, скажімо, на третій групі оподаткування єдиним податком, буде вже сплачувати 5%, правда вже від валового доходу (без врахування витрат на здійснення адвокатської діяльності). В той же час, для впевненості в такій судовій практиці, необхідно дочекатися висловлення думки Верховним судом України з цього приводу.

Автор статті: адвокат Сергій Трасковський ( м. Хмельницьк)