Новели діджиталізації стягнення боргів

Міністерство юстиції України Наказом від 23.03.2021 №1061/5 оновило Порядок автоматизованого арешту коштів боржників на рахунках у банках за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів» (такою буде його нова назва).

Так, раніше ця процедура застосовувалася лише до тих осіб, які не сплачувати аліменти, а після набуття чинності цим Наказом стосуватиметься боржників за всіма категоріями виконавчих проваджень.

Станом на 05 квітня 2021 року новий Порядок ще не набув чинності, але це відбудеться найближчим часом, коли Наказ Мін’юсту буде опублікований.

Отже, що зміниться? Як приватний чи державний виконавець зможе арештувати ваші рахунки?

Інформаційна взаємодія між банками та виконавцями відбувається у Автоматизованій системі виконавчого провадження (далі – АСВП).

Спочатку виконавець отримає інформацію про наявність та стан рахунків боржника у банку. Для цього:

1. Виконавець за допомогою АСВП створює вимогу на отримання інформації і накладає на неї КЕП (кваліфікований електронний підпис). Вимога стає доступною для завантаження банками у день її підписання уповноваженими особами.
2. Інформаційні системи банків (далі – ІСБ) автоматично, один раз на годину протягом робочого часу виконують запит щодо наявності таких вимог.
3. Як тільки ІСБ отримала вимогу, вона надсилає в АСВП повідомлення про прийняття вимоги до виконання банком, а також інформує відповідальну особу банку про необхідність виконання відповідних процедур згідно з внутрішніми правилами банку.

З моменту прийняття вимоги до виконання у банку є лише одна година робочого часу, протягом якої в ІСБ має бути сформовано повідомлення з інформацією про наявність і стан рахунків боржника (або з обґрунтуванням причин відмови у наданні інформації). І таке повідомлення миттєво надсилається виконавцю в АСВП.

Ось так швидко і просто виконавець отримає інформацію про суми, що перебувають на ваших банківських рахунках.

Що відбувається далі, коли виконавцем було виявлено ваші грошові кошти у банках?

1. У цієї же ж системі, АСВП, виконавець виносить постанову про арешт коштів і накладає на неї КЕП. Постанови стають доступними для завантаження банками у день їх формування в АСВП та підписання.
2. Інформаційні системи банків (ІСБ) автоматично, один раз на годину протягом робочого часу виконують запит щодо наявності таких постанов.
3. Як тільки ІСБ виявляє постанову про арешт коштів, вона надсилає в АСВП повідомлення про прийняття постанови до виконання банком, а також інформує відповідальну особу банку про необхідність виконання відповідних процедур згідно з внутрішніми правилами банку.
4. Працівник банку виконує постанови про арешт коштів у порядку їх надходження.
5. Про результат виконання постанови та наявність/відсутність коштів на рахунку боржника в ІСБ знову ж таки формується повідомлення, яке відправляється виконавцю через АСВП. Так само відправляється і повідомлення про відмову (з обґрунтуванням причин).

Аналогічна схема діє і щодо зняття арешту з банківських рахунків боржника.

У контексті цього порядку нагадаємо вам про те, що відповідно до п.3.10 «Правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці», затверджених Постановою Нацбанку від 14.07.2006:

Банк зобов’язаний надати інформацію органам державної виконавчої служби, приватним виконавцям в обсязі, порядку та у випадках, визначених у статті 62 Закону про банки.

Інформація стосовно наявності та/або стану рахунків боржника повинна містити номери рахунків, відкритих боржником у банку, а також суми коштів, які наявні на таких рахунках.

У яких випадках банк може відмовити у наданні інформації про наявність/стан ваших рахунків?

Відповідно до ст.62 ЗУ «Про банки і банківську діяльність»:

Вимога відповідного державного органу на отримання інформації, яка містить банківську таємницю, повинна:

• бути викладена на бланку державного органу встановленої форми або надіслана в електронному вигляді;
• бути надана за підписом керівника державного органу (чи його заступника), скріпленого гербовою печаткою, або бути завіреною кваліфікованим електронним підписом керівника державного органу (чи його заступника);
• містити передбачені цим Законом підстави для отримання цієї інформації;
• містити посилання на норми закону, відповідно до яких державний орган має право на отримання такої інформації.

Якщо вимога виконавця не відповідатиме цим вимогам, банк має право відмовити у розкритті інформації, що містить банківську таємницю.

Автор новини: Адвокатське об'єднання "Суслов та Партнери"