Невідомий власник веб-сайту: окреме провадження чи витребування даних

Для звернення з претензією або позовом щодо припинення Інтернет-порушення необхідно встановити особу порушника (власника веб-сайту), відповідно, постає питання збору належних, допустимих та достатніх доказів для можливості ефективного захисту порушених прав.

Щодо доказів встановлення власника веб-сайту

У постанові Верховного Суду від 05.06.2024 у справі №742/853/20 зазначено, що наявна в матеріалах справи довідка з відомостями про власника веб-сайту або інформацією про його встановлення Центру компетенції адресного простору мережі Інтернет є належним та допустимим доказом, на чому неодноразово наголошувалося в постановах ВС від 26.02.2020 у справі №742/3812/18-ц, від 01.12.2021 у справі №742/287/17, від 07.06.2022 у справі № 742/1440/23 (п.9).

Свідоцтвом про акредитацію Український мережевий інформаційний центр підтвердив компетентність Центру компетенції адресного простору мережі Інтернет у проведенні фіксації і дослідження змісту веб-сторінок у мережі Інтернет, а також видачі довідок з відомостями про власників веб-сайтів /реєстрантів доменних імен або інформацією про їх встановлення відповідно до договору про акредитацію (п.48).

Хто є власником веб-сайту?

Згідно із Законом «Про авторське право і суміжні права» власником веб-сайту може бути володілець облікового запису, який встановлює порядок і умови використання веб-сайту, а за відсутності доказів іншого — реєстрант відповідного доменного імені, за яким здійснюється доступ до веб-сайту, і (або) отримувач послуг хостингу. Власники веб-сайтів зобов’язані розміщувати на власних веб-сайтах та/або в службі WHOIS («хто є хто») достовірну інформацію про себе або контактну інформацію для оперативного зв’язку.

На «прозорих веб-сайтах», як правило, розміщують повну інформацію про їх власників, а веб-сайти, на яких розміщується «спірна інформація», як правило, взагалі не містять цієї інформації. Крім того, з метою ускладнення процедури встановлення особи порушника, для останніх реєстрація доменних імен та замовлення послуг хостингу здійснюється, як правило, за кордоном.

Із судової практики…

• Відмова у розгляді справи в порядку окремого провадження у зв'язку із невжиттям заходів щодо встановлення власника веб-сайту

В ухвалі Дніпровського районного суду м.Києва від 29.05.2024 у справі №755/3303/24 зазначено, що суд дійшов висновку, що належним відповідачем є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайту, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві, звернувшись до Центру компетенції адресного простору мережі Інтернет, що спростовує твердження заявника про неможливість встановлення особи, яка поширила недостовірну інформацію та звернення до суду із заявою про встановлення факту недостовірності інформації та її спростування в окремому проваджені.

А тому суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у справі за заявою поданою в порядку окремого провадження, оскільки даний спір може бути вирішено шляхом подачі заяви в порядку позовного провадження до суду відповідно до положень стст.27 175 177 ЦПК.

• Відмова у відкритті окремого провадження через невжиття заходів щодо витребування даних, у тому числі у судовому порядку, для встановлення власника веб-сайту

Ухвалою Оболонського районного суду м.Києва від 06.05.2024 у справі №756/5515/24 відмовлено у відкритті провадження про встановлення факту поширення недостовірної інформації та її спростування, виходячи з такого.

Проаналізувавши заяву та додані до неї документи, суд прийшов до висновку про те, що посилання представника заявника на неможливість встановлення особи, яка поширила недостовірну інформацію стосовно заявника та звернення до суду із заявою про встановлення факту недостовірності інформації та її спростування в окремому проваджені, є передчасними, оскільки за даними Центру компетенції адресного простору мережі Інтернет наявні відомості про реєстратора доменного імені, в якого можливо витребувати інформацію про реєстрантів вказаних доменних імен (власників веб-сайтів, які мають бути відповідачами у даній категорії справ), у тому числі у судовому порядку, про що прямо зазначено у відповідній довідці вищевказаного підприємства.

Натомість, заява про встановлення факту недостовірності інформації та її спростування може бути розглянута в порядку окремого провадження лише за умови, що особа, яка поширила таку інформацію, невідома та її неможливо ідентифікувати.

• Відмова у задоволенні позову, оскільки позивач був обізнаний про можливість встановити належного відповідача — власника веб-сайту, але не вжив всіх залежних від нього заходів щодо витребування інформації

Рішенням Солом’янського районного суду м.Києва від 12.06.2024 у справі №760/4797/19 відмовлено у задоволенні позову про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди, у зв'язку із тим, що позивачем не було доведено факту поширення саме відповідачем недостовірної та такої, що завдає шкоду честі, гідності та ділової репутації позивача інформації, тобто не доведено, що саме залучений відповідач має відповідати за позовом.

Так, позивач у позові вказав, що автором оскаржуваної інформації та власником веб-сайту де вона розміщена є відповідач, посилаючись на дані обставини з відсилкою про їх встановлення в довідці з відомостями про власника веб-сайту або інформацією про його встановлення Центру компетенції адресного простору мережі Інтернет.

Між тим, в наданій позивачем довідці Центру компетенції щодо наповнення веб-сайту вказано, на ньому розміщені, зокрема, ідентифікатори — адреса електронної пошти, Фейсбук, альтернативний Фейсбук, Телеграм, Твіттер, YouTube.

Проте, оскільки з наданої довідки вбачається, що на сайті відсутні інші відомості, що характеризують фізичну особу для її ідентифікації, розміщення на сайті інформації про його належність відповідачу , на думку суду, не є беззаперечним доказом авторства та власності сайту саме визначеного позивачем відповідача.

Між тим, у довідці також зазначено, що з метою встановлення власника веб-сайту можливо витребувати відповідно до законодавства (зокрема, в судовому порядку): дані про реєстранта доменного імені — у реєстратора цього доменного імені; дані про отримувача послуг хостингу щодо розміщення програмного забезпечення веб-сайту на спеціалізованому веб-сервері та забезпечення доступу до нього з мережі Інтернет — у хостинг-провайдера цього веб-сайту; дані про володільця облікового запису, що використовуються для розміщення веб-сайту у мережі Інтернет — у реєстранта доменного імені та/або отримувача послуг хостингу.

Тобто, достовірно встановити власника веб-сайту можливо за умови вчинення певних дій — витребування інформації, які залежать від ініціативи позивача. Разом з тим, як позивач,

так і його представник не заявляли клопотання про витребування доказів судом.

Отже, з огляду на вказане вище, позивач був обізнаний про можливість встановити належних відповідачів, але не вжив всіх залежних від нього заходів для цього.

Зазначені вище обставини у своїй сукупності свідчать про те, що позивачем не доведено факт розміщення оскаржуваної інформації в мережі Інтернет та факт поширення цієї інформації відповідачем.

• Судом задоволено заяву про забезпечення доказів до подання позовної заяви та зобов`язано українського реєстратора доменного імені надати інформацію про реєстранта доменного імені

Ухвалою Господарського суду м.Києва від 18.03.2024 у справі №910/2948/24 задоволено заяву про забезпечення доказів до подання позовної заяви та зобов`язано реєстратора доменного імені надати протягом 2 днів з дати отримання ухвали інформацію про реєстранта доменного імені, достатню для звернення до суду із позовом.

З метою встановлення власника веб-сайту було замовлено довідку з відомостями про власника веб-сайту або інформацією про його встановлення в Центрі компетенції адресного простору мережі Інтернет. Згідно з цією довідкою інформація стосовно особи реєстранта доменного імені є прихованою, а реєстратором спірного доменного імені є українське товариство.

У зв’язку з отриманою інформацією було подано адвокатський запит до товариства стосовно надання інформації щодо юридичної або фізичної особи, яка є власником/ реєстрантом доменного імені. Однак, від товариства було отримано відповідь, якою відмовлено у наданні запитуваної інформації, оскільки така інформація віднесена до персональних даних та є конфіденційною, а реєстрант не давав згоди на надання такої інформації. Таким чином, у заявника не було можливості ідентифікувати власника веб-сайту/ реєстранта доменного імені для встановлення кола належних відповідачів для звернення до суду з позовною заявою про захист прав інтелектуальної власності.

Отже, у зв’язку з необхідністю встановлення особи, яка порушує належні компанії права інтелектуальної власності на торговельні марки за міжнародними реєстраціями шляхом використання торговельних марок на веб-сайті, а також пропонування до продажу невстановленою особою продукції з використанням торговельних марок, належних компанії, враховуючи відмову товариства у наданні інформації на запит компанії щодо реєстранта доменного імені miele-shop.com.ua, суд дійшов висновку, що заява компанії про забезпечення доказів підлягає задоволенню повністю.

• Судом задоволено клопотання про витребування доказів належності веб-сайту у іноземних суб'єктів та направлено судове доручення до компетентного органу США про отримання доказів

Ухвалою Печерського районного суду м.Києва від 04.03.2024 у справі №757/6425/24-ц витребувані дані про реєстранта доменного імені та отримувача послуг хостингу у іноземних суб'єктів.

Обґрунтовуючи необхідність витребування доказів, представник позивача посилався на довідку про власника веб-сайту, видану Центром компетенції адресного простору мережі Інтернет, в якій зазначено про знеособленість даних про реєстранта доменного імені, та необхідність витребування даних у іноземних суб'єктів для встановлення власника веб-сайту.

З цих підстав суд прийшов до висновку про обґрунтованість вимог про витребування доказів та задовольнив вказане клопотання, звернувшись до компетентного органу США з судовим доручення про отримання вказаних доказів.

Висновок: для визначення належного відповідача щодо Інтернет-спору важливо отримати в Центрі компетенції адресного простору мережі Інтернет довідку з відомостями про власника веб-сайту або інформацією про його встановлення. У разі зазначення в такій довідці про неможливість отримання даних в досудовому порядку — надати суду докази самостійного звернення із відповідними запитами до визначених володільців такої інформації, а в разі безрезультатності цих заходів — заявляти клопотання про витребування доказів судом.

Автор статті: Разиграєва Наталя,

директор Центру компетенціїадресного простору мережі Інтернет

Наші контакти: Instagram, Facebook, Linkedin