Народовладдя від президента Зеленського: плюси і мінуси нового закону про референдум

Верховна Рада ухвалила в першому читанні президентський законопроєкт про народовладдя. DW з'ясовувала, що дасть закон у разі остаточного затвердження.

Верховна Рада України в четвер, 18 червня, ухвалила в першому читанні поданий презиеднтом Володимиром Зеленським законопроєкт про народовладдя через всеукраїнський референдум. Документ є першим з анонсованих раніше командою президента законопроєктів із пакета ініціатив про народовладдя. Він був визначений Зеленським як невідкладний.

Згідно з Конституцією України, народне волевиявлення в країні здійснюється через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії. Якщо інші форми нині працюють, то проведення референдумів в Україні заблоковане, оскільки два роки тому Конституційний суд (КС) визнав нелегітимним та таким, що суперечить Основному закону ухвалений у 2012 році закон "Про всеукраїнський референдум". Внаслідок цього у законодавстві утворилася прогалина, і українці не можуть вирішувати на референдумах жодних питань. Хоча у Конституції прописано, що виключно на всеукраїнських референдумах вирішуються питання про зміну території України, а також затверджуються зміни до Основного закону у розділах І, ІІІ та XIII . Тут йдеться про загальні засади, вибори і сам референдум, а також правосуддя. При цьому референдум не допускається щодо законопроєктів з питань податків, бюджету та амністії.

Згадайте новину: Генпрокурорка президента Зеленського Ірина Венедіктова відмовляється від очищення прокуратури

Рушниця на стіні

Тож Володимир Зеленський має намір заповнити правовий вакуум і реанімувати механізм народовладдя через референдум. Але водночас він пропонує народним депутатам додати ще один аспект, за яким українці можуть ініціювати референдум: це скасування якогось з законів чи окремих положень закону. Ініціювати референдум зможуть партії та громадські організації.

Новацією законопроєкту Зеленського є також те, що з'явиться можливість проводити референдум через електронні процедури, зокрема і електронне голосування. Для цього законопроєктом передбачено створення автоматизованої інформаційно-аналітичної системи. "Це питання розроблялося на основі вивчення зарубіжного законодавства та досвіду його застосування щодо електронних голосувань, насамперед європейських держав", - пише у пояснювальній записці свого законопроєкту Володимир Зеленський.

Аналітики кажуть, що такий законопроєкт потрібен, у ньому виправляються помилки, допущені у скасованому КС законі. Експерт з конституційної реформи, голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко порівнює майбутній закон про референдум з "рушницею на стіні". "Нехай вона висить, щоб всі знали, що вона є. Якщо хтось зазіхне на наші права, то ми нею скористаємось", - каже Коліушко. Він відзначає важливість цього інструменту. За його словами, коли державні органи виконують свою роботу, то немає потреби проводити референдуми, однак суспільство повинно мати важіль впливу на владу. "Однак якщо парламент відривається від народу і ухвалює не ті закони, то народу немає іншого виходу, як повстання. То закон дозволяє провести це повстання у вигляді референдуму", - зауважує експерт.

Згадайте новину: Венедіктова: що відомо про нового генпрокурора Президента Зеленського

Референдум за російським сценарієм?

Разом з тим його бентежить, що нинішній законопроєкт президент визначив як невідкладний на тлі повідомлень з Офісу президента про інтенсифікацію переговорів з Росією та представниками ОРДЛО щодо миру на Донбасі шляхом поступок з боку української сторони. "З’являється новий інструмент, і всі будуть думати, як ним скористатися на свою користь", - застерігає Ігор Коліушко.

Експерти відзначають, що проросійські сили можуть через референдуми посилити проросійські настрої в Україні, зокрема знову піднімати питання про статус російської мови, про відносини з Росією. "Поряд з механізмом народовладдя референдум може бути і суперечливим механізмом. Враховуючи те, що в Україні є сильні проросійські партії, деякі українські ЗМІ є залежними від російських фінансів, то нас чекатимуть спроби референдумів за російським сценарієм", - не виключає голова Комітету виборців України Олексій Кошель.

Як уже заявив на початку червня в ефірі телеканалу ZIK перший президент України Леонід Кравчук, першим питанням на референдумі могло би бути питання про територіальну цілісність України. "Я думаю, що було би добре винести питання врешті-решт про війну і мир, про територіальну цілісність України, тому що це питання ми дебатуємо вже десь п'ять років, але віз і нині там", - сказав Леонід Кравчук.

Згадайте новину: Без етичної комісії та скорочення Верховного суду: як КС змінив реформу Зеленського

Електронний цифровий підпис убезпечить?

Щоправда, у законопроєкті передбачені запобіжники щодо проведення антидержавних референдумів. Передбачено, що у випадку ініціювання референдуму, на розгляд якого виносяться антиконституційні питання, останні можуть бути передані на розгляд до Конституційного суду. Якщо КС виявить, що питання суперечать Конституції, він може зняти їх з розгляду чи скасувати референдум взагалі. Утім, визначати "антидержавність" питань будуть тільки представники влади - звернутись до КС зможуть лише президент чи 45 народних депутатів.

Разом з тим Олексій Кошель наголошує, що електронне голосування на референдумі є позитивним нововведенням, яке може убезпечити голосування від маніпуляцій з підписами, адже збір підписів про ініціювання референдуму та електронне голосування передбачають використання електронного цифрового підпису. Разом з тим, він вважає, що реалізувати цю новацію практично не можливо, оскільки тільки для ініціювання референдуму за народною ініціативою потрібно назбирати 3 мільйони підписів українців. Натомість цифровий підпис зараз мають дуже мало українців і не факт, що вони захочуть підписатися під тією чи іншою ініціативою, винесеною на референдум.

Згадайте новину: У Зеленського не згодні з деякими аргументами КС щодо законопроекту про відповідальність нардепів за прогули та кнопкодавство і готують новий

Автор новини: Лілія Ржеутська