12
0
8442
Фабула судового акту: Перш за все слід підкреслити, що абсолютно логічним є те, що право на оскарження наказу про проведення податкової перевірки незалежно від її виду неможливо реалізувати, якщо контролюючий орган не повідомляє платників податків про видання такого наказу. Тобто, право ПП на оскарження наказу порушується, якщо фіскальний орган не вручає йому копію наказу та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення податкової перевірки в порядку, передбаченому ст. 42 ПК України. При цьому, якщо перевірка невиїзна, то участь ПП дійсно не обов’язкова, є правом, а не обов’язком.
На практиці фіскали часто не звертають уваги на право ПП бути повідомленим про призначення перевірки належним чином і проводять невиїзні документальні позапланові перевірки, за наслідками яких нараховують податкові зобов’язання та штрафні санкції. Буває так, що про такі неприємності ПП взагалі нічого не знає, а дізнається лише тоді, коли в нього виникає податкова застава чи арешт активів.
В такій ситуації у ПП є варіант як оскарження у суді податкового повідомлення –рішення, так і оскарження наказу ДПІ про призначення невиїзної документальної позапланової перевірки.
Ця справа про оскарження ПП саме наказу ДПІ за формальними підставами як би сказали фіскали.
Існує широка дискусія чи можливо взагалі оскаржувати наказ про призначення перевірки, якщо перевірка вже проведена і оформлена актом. А за наслідками перевірки ПП направлено податкове - повідомлення рішення. Прихильники неможливості оскарження наказу наполягають на тому, що наказ вичерпав свою дію виконанням, тому вже не може бути скасований, навіть і тоді, коли буде встановлено, що була порушена процедура при ознайомленні з ним ПП. При наведенні цієї позиції згадується рішення Конституційного Суду України №7 від 16 квітня 2009р. Окрім цього скасування наказу про призначення перевірки фактично НЕ захищає права ПП, оскільки вже складений акт перевірки, а рішення –повідомлення, яким нараховані податки та штрафні санкції, залишається чинним. ПП слід оскаржувати саме рішення - повідомлення та доводити, що відомості викладені в акті перевірки про порушення ним податкового законодавства не відповідають дійсності.
Слід визнати, що певна логіка у такому підході є, проте на щастя для ПП практика судів змінюється. Так, суди почали зводити в абсолют процесуальні порушення фіскалів, та переходити при їх встановленні на бік ПП.
Отже, судом першої інстанції було встановлено, що ДПІ була порушення ст. 79 ПК України і ПП не був повідомлений належним чином про наказ про проведення невиїзної документальної позапланової перевірки. Позов про скасування наказу про призначення перевірки було задоволено.
Суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції, відмовив ПП у задоволенні позову та прийшов до помилкового висновку, що ДПІ було дотримано процедуру повідомлення ПП про проведення перевірки шляхом направлення копії наказу та повідомлення про перевірку на адресу ПП засобами поштового зв’язку. Ці начебто відправлені копія наказу та повідомлення про перевірку повернулися ДПІ з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Тобто ПП так про них і не узнав.
Суд касаційної інстанції скасував рішення суду апеляційної інстанції та залишив в силі рішення суду першої інстанції.
ВС показово підкреслив, що ДПІ НЕ надано докази «щодо належного та вчасного надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.»
Залишається додати, що таке рішення про скасування наказу про призначення перевірки ПП може надалі використати в іншому процесі про скасування рішення-повідомлення про нарахування податків та штрафних санкцій. Адже податковий борг залишився і фіскали звичайно не зупиняться. Проте, тут справа вже спрощується, оскільки акт перевірки, який став підставою для прийняття ДПІ рішення повідомлення, має бути визнаний судом недопустимим доказом на підставі ст. 74 КАСУ.
Справу вів: Адвокат Морозов Евгений
ПОСТАНОВА
Іменем України
02 травня 2018 року
Київ
справа №804/3006/17
касаційне провадження №К/9901/40546/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бившевої Л.І.,
суддів: Шипуліної Т.М., Хохуляка В.В.,
розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Майстер капітал менеджмент» (далі - Товариство) на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2017 (головуючий суддя - Ясенова Т.І., судді - Суховаров А.В., Головко О.В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Майстер капітал менеджмент» до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі міста Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - ДПІ) про визнання протиправним та скасування наказу,
УСТАНОВИВ:
У травні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Майстер капітал менеджмент» звернулось до суду з позовом до ДПІ, у якому просило визнати протиправним та скасувати наказ ДПІ від 22.12.2014 №1153 «Про призначення документальної невиїзної перевірки Товариства за листопад 2011 року - жовтень 2014 року».
На обґрунтування зазначених позовних вимог Товариство послалось на порушення ДПІ процедури повідомлення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, а відтак, і незаконність наслідків такої перевірки.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 20.06.2017 позовні вимоги задовольнив.
Висновок суду про задоволення позовних вимог мотивований тим, що податковим органом не доведено наявність обставин, які б слугували підставою для призначення позапланової невиїзної перевірки. Крім того, позивач про проведення цієї перевірки не був повідомлений належним чином.
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, розглянувши апеляційні скарги Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі міста Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області та Дніпровської міської ради, постановою від 21.09.2017 рішення суду першої інстанції скасував та ухвалив нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що ДПІ було дотримано процедуру повідомлення платника податку про проведення документальної позапланової перевірки, оскільки на адресу позивача 26.12.2014 засобами поштового зв'язку було надіслано копію наказу та повідомлення про проведення перевірки, які повернулись з відміткою відділення поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання», а відтак проведення перевірки відповідає приписам Податкового кодексу України.
Товариство оскаржило рішення суду апеляційної інстанцій до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 13.10.2017 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції. В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на те, що складання посадовими особами ДПІ акта перевірки при тому, що Товариство фактично не було повідомлено про її проведення, нівелює правову норму, яка гарантує платнику податків право на захист власних інтересів від проведення перевірки, здійсненої з порушенням податкового законодавства.
Відповідач своє процесуальне право на подання відзиву на касаційну скаргу не реалізував.
Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» від 02.06.2016 № 1401-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, статтю 125 Конституції України викладено в редакції, згідно з якою Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України.
Згідно з пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, з дня початку роботи Верховного Суду у складі, визначеному цим Законом, Верховний Суд України, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України припиняють свою діяльність та ліквідуються у встановленому законом порядку.
Відповідно до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, постановою Пленуму Верховного Суду від 30.11.2017 № 2 «Про визначення дня початку роботи Верховного Суду» днем початку роботи Верховного Суду визначено 15.12.2017.
Законом України від 03.10.2017 № 2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017 Кодекс адміністративного судочинства викладено в новій редакції.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Бившева Л.І. (суддя-доповідач, головуючий суддя), Хохуляк В.В., Шипуліна Т.М.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 12.04.2018 прийняв касаційну скаргу Товариства до провадження та призначив справу до розгляду у порядку письмового провадження з 17.04.2018.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
У справі, що розглядається, суди встановили, що 22.12.2014 ДПІ видала наказ №1153, яким на підставі вимог підпункту 20.1.4 пункту 20.1 ст.20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України, у зв'язку із застосуванням невірного коефіцієнта при обчисленні плати за землю, призначила проведення документальної невиїзної перевірки за період листопад 2011 року - жовтень 2014 року з питань дотримання вимог законодавства щодо повноти нарахування та своєчасності сплати плати за землю, починаючи з 26.12.2014.
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.
Згідно з пунктом 78.4 статті 78 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Відповідно до пункту 78.5 статті 78 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) допуск посадових осіб органів податкової служби до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.
Пунктом 79.1 статті 79 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.
Відповідно до пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.
Право платника оскаржувати рішення контролюючого органу про проведення перевірки стосовно нього не залежить від виду перевірки. Реалізація такого права за відсутності обов'язку у контролюючого органу повідомляти про перевірку до її проведення була б неможливою.
Окрім того, незважаючи на проголошену пунктом 79.3 статті 79 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) необов'язковість присутності платника податків під час проведення документальних невиїзних перевірок, останній має право бути присутнім. Такий висновок узгоджується з приписами підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 названого Кодексу.
З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.
Як правильно встановлено судом першої інстанції, податковим органом не надані докази щодо належного та вчасного надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки, що є підставою для задоволення позовних вимог Товариства.
За таких обставин, висновок суду апеляційної інстанції про достатність самого лише факту направлення повідомлення про проведення перевірки та копії наказу про її проведення без вручення їх платнику податків для визнання її законною не ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права, що призвело до помилкового скасування рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону.
З урахуванням наведеного касаційна скарга Товариства підлягає задоволенню, постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2017 підлягає скасуванню, а постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.06.2017 - залишенню в силі.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до статті 352 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
Керуючись п.4 ч.1 ст. 349, ст. 352, ч.ч. 1, 5 ст. 355, ст.ст. 356, 359, підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Майстер капітал менеджмент» задовольнити.
Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2017 скасувати, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.06.2017 - залишити в силі.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді Верховного Суду Л.І. Бившева
В.В. Хохуляк
Т.М. Шипуліна
Просмотров
Коментарии
Просмотров
Коментарии
Получите быстрый ответ на юридический вопрос в нашем мессенджере , который поможет Вам сориентироваться в дальнейших действиях
Вы видите своего юриста и консультируетесь с ним через экран, чтобы получить услугу, Вам не нужно идти к юристу в офис
На выполнение юридической услуги и получите самое выгодное предложение
Поиск исполнителя для решения Вашей проблемы по фильтрам, показателям и рейтингу
Просмотров:
7642
Коментарии:
0
Просмотров:
612
Коментарии:
0
Просмотров:
1892
Коментарии:
1
Просмотров:
649
Коментарии:
0
Просмотров:
12240
Коментарии:
0
Просмотров:
1697
Коментарии:
0
Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.
Полный текстПриймаємо до оплати
Copyright © 2014-2024 «Протокол». Все права защищены.