Конфлікти навколо парканів, що зводяться за рішеннями ОСББ: судова практика

Рішення ОСББ щодо обмеження для сторонніх осіб доступу до території навколо будинку, які можуть передбачати встановлення парканів, огорож, шлагбаумів, пунктів пропуску, електронних замків, використання кодів та карток доступу тощо, часто призводять до юридичних конфліктів.

Сторонами таких конфліктів можуть бути різні особи – люди з сусідніх будинків, яким перекрили прямий шлях через прибудинкову територію і які змушені обходити огороджену парканом ділянку щоб потрапити до потрібного їм місця, власники комерційної нерухомості, клієнти, постачальники та працівники яких не мають вільного доступу до місця ведення господарської діяльності та можливості паркування свого транспорту, державні органи чи місцевого самоврядування, які вважають що паркани збудовані з порушеннями приписів чинного законодавства тощо.

Якщо йдеться про позови, які подаються приватними особами, яким з тих чи інших причин перешкоджають паркани чи огорожі, то судова практика є доволі однозначною. Якщо паркан побудований на належним чином оформленій ОСББ земельній ділянці (прибудинковій території) і отримані відповідні дозволи, то у позовах про знесення парканів, які розглядаються судами переважно як негаторні, суди, як правило, відмовляють. Так, ще у 2018 році Верховний Суд розглянув декілька подібних справ.

СПРАВА ОСББ «МОНОЛІТ»

Так, у справі №910/6004/17 власник комерційної нерухомості та її орендар звернулись з позовом до ОСББ "Моноліт» про зобов'язання відповідача не чинити перешкод у здійсненні позивачами права безперешкодного проїзду на прибудинкову територію, просили суд зобов'язати відповідача демонтувати протягом 15 днів з моменту набрання законної сили рішенням у цій справі, власними силами чи за свій рахунок, споруджені при в'їзді до прибудинкової території будинків 8, 10, 10а по вул. Деревлянській в місті Києві, шлагбаум та охоронну «битовку».

Позивачі зазначали, що ТОВ "Мед Лайф" є власником нежитлових приміщень площею 115,50 кв. м і 98,50 кв. м у будинку, які орендує ПП "Елітна стоматологія". Відповідачем на прибудинковій території будинків 8, 10, 10а по вул. Деревлянській (колишня Якіра) і будинку 77 по вул. Мельникова у м. Києві установлено автоматичний в'їзний/виїзний термінал (шлагбаум та охоронну битовку), платний майданчик для паркування на території внутрішнього двору будинків. Позивачі стверджували, що працівники позивачів та відвідувачі клініки обмежені у праві доступу до приміщення клініки. Також посилалися на те, що відповідач самовільно зайняв земельну ділянку прибудинкової території і незаконно облаштував шлагбаум та охоронну битовку.

ОСББ "Моноліт" стверджувало, що територія багатоквартирних будинків, переданих на його баланс, поєднана спільною інфраструктурою, будинки розташовані таким чином, що мають закриту прибудинкову територію, обладнану двома в'їздами/виїздами, один з яких - технічний, призначений для екстрених випадків і допуску спецмашин. У зв'язку з необхідністю упорядкованого паркування машин на території будинків члени ОСББ "Моноліт" прийняли рішення про встановлення автоматичного шлагбауму та охорони. Ці рішення є чинними та не оскаржені у встановленому порядку.

Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий господарський суд визнав недоведеним факт порушення відповідачем прав позивачів у даних спірних правовідносинах щодо користування ними спірними приміщеннями та вказав, що обраний позивачами спосіб захисту порушеного права в частині зобов'язання відповідача не чинити перешкоди у користуванні майном не відповідає ефективному засобу захисту.

Скасовуючи це судове рішення, суд апеляційної інстанції дійшов протилежного висновку про обґрунтованість заявленого позову, виходячи із того, що обмеженням відповідачем вільного проїзду громадян на паркувальний майданчик на спірній прибудинковій території позивачам чиняться перешкоди у користуванні нежитловими приміщеннями, і позивачі обрали належний спосіб захисту.

Втім Верховний Суд не погодився з цим рішенням (постанова від 27.02.2018). Звернув увагу, що у лютому 2008 року відповідачем отримано згоду від Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації (лист від 28.02.2008 № 09/62-1655) на встановлення шлагбауму та улаштовано на прибудинковій території будинків 8,10, 10а по вул. Деревлянській (колишня Якіра) в місті Києві та будинку 77 по вул. Мельникова у м. Києві автоматичний в'їзний/виїзний термінал (шлагбаум та охоронну битовку), майданчик для паркування на території внутрішнього двору будинків. Контроль доступу до внутрішнього двору будинків забезпечується охоронцем на в'їзді на прибудинкову територію.

Верховний Суд також вважав, що оскільки позивачі в обґрунтування позову посилалися на перешкоджання охоронцем в'їзду працівників і клієнтів позивачів на територію внутрішнього двору, на якій розміщено паркувальний майданчик, то спір по суті між сторонами виник з приводу впорядкування користування паркувальним майданчиком, розміщеним на спірній прибудинковій території, а не нежитловими приміщеннями.

Відтак, Верховний Суд погодився з висновками суду першої інстанції, який визнав недоведеним факт перешкоджання відповідачем у реалізації позивачами повноважень розпорядження та користування спірними нежитловими приміщеннями у розумінні приписів статті 391 ЦК. При цьому Верховний Суд вказав, що посилання позивачів на недотримання відповідачем містобудівного та іншого регіонального законодавства при облаштуванні паркувальних майданчиків, не беруться до уваги судом касаційної інстанції, оскільки вони не є предметом розгляду у даній справі і не входять до предмета доказування у цьому спорі.

СПРАВА ОСББ «УСЕ В ХАТУ»

У справі №916/1711/17 фізична особа - підприємець Білоножко І.М. звернувшись в суд з позовом, просила зобов'язати ОСББ "Усе в хату" усунути перешкоди в користуванні власністю позивача - магазином за адресою: м. Одеса, вул.. Академіка Вільямса, №59/9 шляхом знесення паркану, охоронної будки та тросу; заборонити відповідачу в подальшому встановлювати будь-які огородження або юніпаркери з будь-якого боку будинку, стягнути з відповідача на користь позивача суму матеріальних збитків 292 тис. грн і 200 тис. гривень моральної шкоди.

В обґрунтування цих вимог позивачка посилалася на те, що у грудні 2016 року вона набула право власності на нежитлове приміщення - вбудовано-прибудований магазин, загальною площею 411,1 кв.м в цьому будинку. До початку березня 2017 року вона закінчила в приміщенні ремонт та облаштування і з 01.03.2017 року мала можливість передати приміщення магазину в оренду з орендною платою 65 000 грн. на місяць, про що з ФОП Яблонською Я.В. було укладено протокол про наміри від 01.02.2017. Але відповідач будинок з усіх боків огородив парканом та встановив охоронну будку з тросом, які унеможливлюють вільний доступ та під'їзд до магазину та використання її власності за цільовим призначенням з комерційною вигодою, знести які відповідач відмовляється. Посилаючись на те, що вона несе грошові витрати, які на даний час дорівнюють 292 000 грн., стан її здоров'я погіршується, вона втратила сон, стала дуже знервованою та не може з задоволенням спілкуватися з друзями, рідними, близькими, позивачка на підставі статей 386 391 1176 Цивільного кодексу України просила задовольнити позов.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 11.09.2017 року позов задоволено частково, зобов'язано відповідача усунути перешкоди в користуванні власністю позивача - магазином шляхом знесення металевих воріт та, закріпленого між охоронною будкою та стовбуром, тросу, якими перекривається проїзд до будинку. В решті позову відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 09.11.2017 вказане рішення у справі в частині задоволення позову скасовано, у задоволенні позову відмовлено повністю.

Верховний Суд (постанова від 19.04.2018) також визначив цей позов як негаторний, вказавши що за змістом статті 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. Водночас, залишив без змін рішення суду апеляційної інстанції. Зазначив, що судами не встановлено, що відповідачем вчиняються триваючі протиправні перешкоди у реалізації позивачем повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном. Верховний Суд вказав, що сам факт встановлення металевого паркану та тросу, закріпленого між охоронною будкою та стовбуром, якими перекривається проїзд до будинку, не дають правових підстав вважати, що вказані права позивача порушуються, що виключає підстави для задоволення даного позову в частині що стосується негаторного позову. Погодився з судом апеляційної інстанції, що немає доказів того, що ФОП Яблонська Я.В. або будь - яка інша особа, відмовилися від укладення з позивачкою договору оренди вбудовано-прибудованого магазину саме з причини наявності паркану біля цього будинку та охоронної будки і тросу.

Отже, у позовах власників комерційної нерухомості до ОСББ з вимогами про знесення парканів суди, як правило, займають сторону відповідача, посилаючись на права ОСББ як власника земельної ділянки.

Втім, ситуація стає менш однозначною, якщо позивачі як члени ОСББ звертаються з позовами про визнання недійсними відповідних рішень загальних зборів (про встановлення парканів, огорож, шлагбаумів) і конфлікт набуває ознак корпоративного спору.

СПРАВА ОСББ «ГЛОРІЯ ПАРК»

У справі №910/16966/20 ТОВ «Пролего Естейт» як власник двох нежитлових приміщень у житловому будинку у місті Києві за адресою вул. Олександрівська, 1, звернулося з позовом до ОСББ «Глорія Парк» про визнання недійсними з моменту прийняття рішення загальних зборів, з питань порядку денного №14 «Про встановлення обмежень в доступі до внутрішнього двору» та та №15 «Про забезпечення виконання умов закритих дворів», якими:

1) заборонено користування спільною сумісною власністю в комерційних цілях та для потреб комерційної діяльності;

2) обмежено кількість відвідувачів, клієнтів, покупців, замовників та осіб, що їх супроводжують, до одного співвласника, в кількості до 30 людей за добу;

3) для співвласників, що порушують заборону на використання спільної сумісної власності у комерційних цілях, для потреб комерційної діяльності, або допускають на територію внутрішнього двору відвідувачів, клієнтів, покупців, замовників та осіб, що їх супроводжують, у кількості більше як 30 осіб на добу – встановлено обов`язковий внесок до резервного фонду ОСББ у розмірі 25 000,00 грн за кожне виявлене порушення. Внесок до резервного фонду у розмірі 25 000,00 грн сплачується протягом 20 календарних днів з дня направлення головою правління ОСББ цінним листом з описом вкладення рахунку про сплату до резервного фонду в розмірі 25 000,00 грн. Підтвердженням використання співвласником спільного майна співвласників ОСББ у комерційних цілях, для потреб комерційної діяльності, або допуску на спільну територію внутрішнього двору співвласників ОСББ відвідувачів, клієнтів, покупців, замовників та осіб що їх супроводжують, у кількості більше як 30 осіб на добу є протокол правління, складений не менше як трьома діючими членами правління.

4) надано повноваження правлінню ОСББ у кількості не менше 3-х членів правління протокольно фіксувати факт використання спільного майна в комерційних цілях або для потреб комерційної діяльності, або факт відвідування до одного співвласника більше як 30 осіб на добу;

5) надано повноваження голові правління ОСББ звертатися до суду з вимогою стягнути заборгованість зі сплати внесків та/або платежів, що затверджені зборами ОСББ.

6) вирішено встановити магнітні замки на усі хвіртки зовнішнього периметру ЖК та встановити режим закритого двору згідно з розкладом. Розклад затверджується окремим рішенням правління.

Суди всіх інстанцій, задовольняючи позов, дійшли одностайного висновку про те, що оскаржуваними рішеннями суттєво порушуються права позивача на здійснення господарської діяльності, оскільки відповідач закрив територію навколо багатоквартирного будинку, а також обмежив вхід до такої території осіб, які отримують послуги в нежитловому приміщенні позивача. Водночас у цій справі суди також встановили порушення процедури проведення зборів (постанова Верховного Суду від 01.02.2022).

СПРАВА ОСББ «КНЯЖИЧІ»

Більш детальні висновки Верховний Суд зробив у справі № 906/1121/24. У цій справі член ОСББ – власник комерційних приміщень звернувся з позовом до ОСББ «Княжичі» щодо визнання недійсними рішень, пов’язаних з облаштуванням паркану навколо прибудинкової території та автоматичних воріт/шлагбауму до території будинку.

Скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій про відмову у позові та відправляючи справу на новий розгляд, Верховний Суд вказав (постанова від 16.07.2025):

«94. Зазначивши про врахування принципу пропорційності, справедливої рівноваги (балансу) між інтересами одного співвласника на протидію інтересів інших співвласників багатоквартирного будинку, суди попередніх інстанцій не визначили, яким чином досягається такий баланс інтересів.

95. Адже позивач посилався та надавав докази того, що проєкт будівництва, до якого залучалися кошти всіх інвесторів як в житлову, так і в нежитлову нерухомість, не містив такої умови як закрита територія, огороджена парканом, шлагбаумами та пропускною системою для людей та автотранспорту. Режим прибудинкової території є вагомою складовою, яка враховується інвестором при придбанні комерційної нерухомості.

96. Так само і власники житлової нерухомості, придбаваючи квартири у будинку, не могли не розуміти, що в будинку передбачено розміщення об`єктів комерційної нерухомості, що дає як певні переваги для таких інвесторів (наявність магазину, аптеки чи фітнес-залу тощо), так і може потягнути певні незручності (відвідування сторонніми особами не лише комерційних об`єктів, але й місць загального користування будинку, прибудинкової території, паркування автотранспорту).

97. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказував, що перед придбанням нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку він ознайомився з проектом будинку, на якому було відображено проїзд між будинками АДРЕСА_3 та АДРЕСА_3 і на момент придбання нежитлових приміщень в проекті будинку не було передбачено наявність паркану. Перед фасадною частиною будинку було зображено прибудинкову територію з ландшафтним дизайном та місцями для відпочинку.

98. Втім цим доводам та доказам ОСОБА_1 фактично не була надана оцінка. Суди мали встановити, чи мали особи, які вклали кошти у будівництво комерційної нерухомості, правомірні очікування щодо наявності відкритої території навколо будинку.

99. Водночас, навіть якщо первісний проєкт будівництва не містив відомостей про закриту територію, співвласники в подальшому могли ухвалити на загальних зборах рішення про будівництво паркана. Це питання стосується використання прибудинкової території і входить до повноважень ОСББ з управління спільним майном співвласників.

100. При цьому, ухвалюючи таке рішення ОСББ мало діяти з урахуванням інтересів власників комерційної нерухомості, тобто пропускний режим, який встановлено ОСББ, не має перешкоджати ефективному використанню об`єктів комерційної нерухомості, які розташовані в будинку (обмежувати доступ потенційних споживачів, клієнтів, автотранспорту).

101. Верховний Суд звертає увагу, що за умовами ст.18 Закону "Про ОСББ" об`єднання відповідно до цього Закону та статуту зобов`язане забезпечувати дотримання інтересів усіх співвласників при встановленні умов і порядку володіння, користування і розпорядження спільною власністю, розподілі між співвласниками витрат на експлуатацію та ремонт спільного майна».

Верховний Суд також вказав, що оскільки позивач звернувся з відповідним позовом ще на стадії, коли паркан не був збудований і позов був забезпечений судом першої інстанції шляхом заборони здійснювати таке будівництво, то своєчасне вирішення судом питання про наявність встановлених законом обмежень щодо будівництва паркана на прибудинковій території і визнання оскаржуваних рішень недійсними сприяло би вирішенню конфлікту між позивачем та ОСББ на тій стадії, яка не вимагала знесення паркану у випадку, якщо б його будівництво суперечило приписам чинного законодавства. Суд, відмовивши у задоволенні клопотання про призначення експертизи, тим не менше самостійно не оцінив надані докази і не надав відповіді на ключові доводи скаржника щодо існування обмежень на будівництво паркана на прибудинковій території.

СПРАВА ОСББ «ЩАСЛИВИЙ»

У справі № 906/1121/24 Верховний Суд послався на необхідність визначення судами, чи дотримується баланс інтересів власників житлової та нежитлової нерухомості. Видається, що одним із найкращих прикладів досягнення такого балансу може слугувати справа №924/164/18, де відповідачем було ОСББ «Щасливий» у Хмельницькому.

У цій справі підприємці Самсоненко Б.В., Рибченко Ю.А., Кузьменко І.В. та ТОВ "АФІНА." звернулися з позовом до ОСББ "Щасливий", у якому просили демонтувати власними силами чи за свій рахунок споруджені при в'їзді до прибудинкової території огорожу та ворота з тих підстав, що вони обмежують доступ на території прилеглої до магазину "Гранат", який перебуває в користуванні фізичних осіб-підприємців. Стверджували, що встановлення огорожі та воріт стало перешкодою для вільного доступу постачальників, до магазину, позбавило можливості позивачів - фізичних осіб-підприємців здійснювати господарську діяльність, отримувати прибуток, який останні б реально могли одержати за звичайних обставин, якби їхнє право не було порушене.

Позивачі вказували, що ОСББ встановило огорожу та металеві ворота навколо прибудинкової території багатоквартирного будинку:

- без дозволу управління з питань екології та контролю за благоустроєм міста Хмельницького;

- з порушенням нормативних вимог актів в галузі, оскільки розміщення воріт та огорожі, перешкоджає вільному проїзду до приміщень будинку санітарного, аварійного та іншого автотранспорту;

- на території земельної ділянки, яка не зареєстрована на будь-якому речовому праві за ОСББ "Щасливий" та належить на праві власності територіальній громаді м. Хмельницького в особі Хмельницької міської ради.

Крім того позивачі зазначали, що недопущення відповідачем транспортних засобів, які належать позивачам та третім особам на прибудинкову територію, є порушенням їх права власності, оскільки таким чином обмежується їх право володіння та користування майном на власний розсуд, закріплене ст. 319 ЦК України, а саме:

- право власника на вільний доступ до власного майна;

- право на благоустрій відповідно до норм та вимог чинного законодавства;

- право на доступ постачальників до місця здійснення господарської діяльності позивачами;

- право на доступ покупців до місця здійснення господарської діяльності позивачами з використанням транспортних засобів;

- право на безперешкодний доступ служби охорони та інших спеціалізованих служб.

ОСББ "Щасливий" наводило детальні аргументи на захист своєї позиції:

1. Вказувало, що після встановлення огорожі та воріт власник приміщення та позивачі, як його користувачі, без перешкод заїжджають на прибудинкову територію на транспортних засобах. Ворота обладнані системою автоматичного відкриття за допомогою пульту, а також кодовою панеллю для відкриття у разі відсутності пульту. Код панелі відомий позивачам.

2. Зазначало, що саме в рамках благоустрою і була встановлена огорожа. Дитячий майданчик, що розміщений на прибудинковій території знаходиться в безпосередній близькості від проїзної частини, і щоб запобігти вибіганню дітей на неї та благоустрою, було вирішено відгородити дорогу від прибудинкової території.

3. Постачальники, а також їх автомобілі, а також автомобілі позивачів безперешкодно прибувають до магазину в якому позивачами здійснюється господарська діяльність для розвантаження товару. Безперешкодний доступ до приміщення магазину також мають служби охорони та інших спеціалізованих служб. Покупці також мають вільний доступ до магазину, оскільки при вході у двір є дві хвіртки, які постійно відчинені та слугують для безперешкодного проходу на прибудинкову територію мешканців нашого та навколишніх будинків, в т.ч. і покупців магазину, а в самому магазині на видних місцях розміщені оголошення з інформацією про код воріт.

4. З моменту облаштування огорожі та воріт, до керівництва ОСББ "Щасливий" не було жодної скарги від співвласників чи користувачів, що на територію не допущено автомобіль швидкої допомоги, автомобіль поліції, пожежної охорони, газової служби тощо. Більше того, у зв’язку з тим, що код для відкриття воріт відомий усім співвласникам та мешканцям, у разі потреби на прибудинкову територію безперешкодно заїжджають автомобілі "таксі", авто гостей, майстрів тощо.

5. Вважало, що не може бути підставою для задоволення вимог позивачів відсутність у ОСББ "Щасливий" дозволу на встановлення воріт та огорожі, оскільки дане питання узгоджене із власником земельної ділянки Хмельницькою міської радою. Одночасно з цим, перевірка встановлених воріт та огорожі з виходом на місце здійснювалось Управлінням з питань благоустрою, Управлінням ЖКГ та Постійною комісією з питань містобудування, земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища Хмельницької міської ради, які також не надавали жодних приписів, рекомендацій щодо демонтажу воріт та огорожі.

6. Також вважало, що в компетенції загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку вирішувати питання, щодо використання спільного майна, до якого належить і прибудинкова територія багатоквартирного будинку.

Суди обох інстанцій у цьому спорі, ретельно перевіривши доводи та оцінивши докази обох сторін, підтримали позицію ОСББ «Щасливий». ТОВ «Афіна» подавало касаційну скаргу, але не усунуло недоліки і Верховний Суд її повернув.

Крім власників та орендарів комерційної нерухомості з позовами до ОСББ звертаються і мешканці інших прилеглих будинків, яким паркан заважає рухатися звичними маршрутами.

СПРАВА ОСББ «ФОРТУНА+»

У справі №309/1537/20 позивачка звернулася в суд з позовом до ОСББ «Фортуна+» та Хустської міської ради, в якому просила зобов`язати відповідачів демонтувати встановлену ОСББ металеву огорожу. Стверджувала, що цією огорожею було перекрито можливість проходу позивачці та іншим мешканцям через територію біля багатоквартирного будинку ОСББ «Фортуна +» та багатоквартирного будинку «Преміум Хаус». Позивачка та свідки зазначали, що по перекритій ділянці все своє життя люди ходили до церкви, а діти – до школи, а тепер змушені пересуватися вулицею, де майже немає тротуарів.

Втім, суд відмовив у задоволенні позову, пославшись на факт державної реєстрації відповідачем ОСББ «Фортуна+» у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, земельної ділянки, на якій зведена спірна огорожа. Суд вказав, що ОСББ «Фортуна+» стало повноправним користувачем вказаної земельної ділянки та може розпоряджатися нею на власний розсуд. Рішення позивачкою не оскаржувалося.

Справа ОСББ «Дружне»

У справі № 522/20014/17 позивач звернувся до суду з позовом до ОСББ «Дружне» про усунення перешкод у володінні та користуванні нежитловими будівлями та земельною ділянкою. Просив суд зобов’язати ОСББ «Дружне» за власний рахунок демонтувати огорожу, яка перешкоджає вільному проїзду через територію загального користування, та зелені насадження (дерева, кущі тощо), які знаходяться зі східної сторони від житлового будинку, та перешкоджають вільному проїзду; демонтування шлагбауму на в`їзді/виїзді до житлового будинку; встановлення порядку виконання рішення суду, за яким у разі його невиконання в добровільному порядку застосувати вимоги частини другої статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» щодо примусової організації виконавчих дій, спрямованих на знесення огорожі та шлагбауму.

Суди встановили, що позивач позбавлений можливості проїзду автомобільним транспортом до належного йому будинку через ділянку, яка належить Одеській міській раді та фактично є прибудинковою територією багатоквартирного будинку з дитячим майданчиком ОСББ «Дружне», але відмовили у задоволенні позову, зокрема із посиланням на те, що фізична особа у такий ситуації має право на встановлення сервітуту.

Втім, Верховний Суд ці рішення скасував (постанова від 16.09.2020), а справу направив на новий розгляд. Вказав, що судом апеляційної інстанції залишено поза увагою ту обставину, що матеріали справи містять копію виписки з протоколу загальних зборів ОСББ «Дружне» від 07 червня 2015 року № 6, рішенням якого ОСОБА_1 було відмовлено у наданні сервітуту на право проїзду прибудинковою територією об`єднання, а також ту обставину, що постановою Вищого адміністративного суду України від 25 вересня 2014 року відмовлено у задоволенні позову про зобов`язання Одеської міської ради протягом двох місяців вчинити дії щодо встановлення земельного сервітуту на право проїзду до домоволодіння, яке належить гр. ОСОБА_1.

За результатами нового розгляду суд апеляційної інстанції зобов’язав ОСББ «Дружне» за власний рахунок демонтувати огорожу, шлагбаум на в`їзді/виїзді до житлового будинку та зелені насадження, які перешкоджають вільному проїзду через територію загального користування.

Часто мешканці населених пунктів, обурені встановленням паркану, звертаються не до суду, а до місцевих органів влади. Так, увагу преси у 2022 році привернула конфліктна ситуація у Луцьку, де мешканці протестували проти встановлення паркану, що обмежував вільний прохід через двір на вулиці Липинського,1. 18 січня 2022 року під час засідання виконавчого комітету Луцької міської ради міський голова Луцька, заслухавши пояснення голови ОСББ дав усну вказівку знести огорожу і ОСББ було змушене демонтувати паркан.

СПРАВА ОСББ «БУДИНОК НА НАБЕРЕЖНІЙ 1»

У цьому контексті привертає увагу справа № 922/3461/17 у якій ОСББ "Будинок на набережній 1" просило скасувати рішення виконкому Харківської міської ради про звільнення території міста Харкова від самовільно розміщеного об`єкта - малої архітектурної форми (огорожі) біля будинку по пров. Банному, 1 у м. Харкові шляхом демонтажу зазначеного об`єкта та визнати за ОСББ право спільної сумісної власності на цей об’єкт. Суд відмовив у задоволенні цього позову, суди апеляційної та касаційної інстанцій лишили це рішення без змін. Ключовим аргументом для відмови у позові було те, що ОСББ не оформило належним чином земельну ділянку під свою прибудинкову територію. У цій справі Верховний Суд зробив висновки щодо того, яким чином має бути оформлена прибудинкова територія та за яких умов будівництво паркана може вважатися законним (постанова від 21.07.2020).

СПРАВА ЩОДО ПАРКАНУ НАВКОЛО ЖК «RIVER STONE»

Інша гучна справа пов’язана зі встановленням управляючою компанією паркану навколо ЖК «River Stone» для охорони гідроспоруд. У постанові від 06.08.2025 у справі № 910/6579/24 Верховний Суд вказав, про те що право власності на гідротехнічну споруду не може бути зареєстроване ні за ким, оскільки гідротехнічна споруда як окремий об`єкт права власності насправді не існує. Відтак судом припинено володіння гідроспорудами на Дніпровській Набережній, 14. На виконання цього рішення служби приступили до демонтажу паркану, в результаті чого буде відкрито доступ до більш як 500 метрів набережної.

Автор дайджесту: Олена Кібенко

суддя Верховного Суду, д.ю.н.

Джерело: Юридична газета