Конфіденційна співпраця адвоката з правоохоронцями є порушенням ПАЕ. Адвокат не може бути викривачем (Харківський окружний адміністративний суд у справі № 520/1285/2020 від 15.09.2020)

Фабула судового акту: У 2019 році до Закону України «Про запобігання корупції» було внесено досить істотні зміни, зокрема, вказаним нормативно-правовим актом надано визначення хто саме є викривачем та для осіб, які за наявності переконання, що інформація є достовірною, повідомили про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону, вчинених іншою особою, якщо така інформація стала їм відома у зв’язку з їх трудовою, професійною, господарською, громадською, науковою діяльністю, проходженням ними служби чи навчання або її участю у передбачених законодавством процедурах, які є обов’язковими для початку такої діяльності, проходження служби чи навчання (викривачів) було передбачено певні гарантії, так би мовити, їх «недоторканості».

При цьому вказаний закон не містить в собі будь-яких обмежень в частині того, хто ж саме може бути викривачем.

Однак, у даному судовому рішення суд визначився із тим, які ж саме обмеження існують у даних правовідносинах зважаючи на певні положення Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також Правил адвокатської етики.

У даній справі адвоката до адвоката було застосовано найсуворіше дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України.

Вказане стягнення було застосовано, зокрема, за конфіденційну співпрацю даного адвоката із правоохоронними органами.

Вказане рішення КДКА регіону стало предметом судового розгляду за позовом адвоката, якого було притягнуто до адмінвідповідальності.

Проте, суд визнав дії кваліфікаційно-дисциплінарного органу законними та у задоволенні позову відмовив.

До речі, із таким рішенням погодився і апеляційний суд. Однак, я на даний час позбавлений можливості ознайомити читача із рішенням апеляційного суду у зв’язку із відсутності його повного тексту в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Адміністративний суд першої інстанції у своєму рішенні послався на те, що у відповідності до ст. 11 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» забороняється залучати до виконання оперативно-розшукових завдань осіб, професійна діяльність яких пов`язана зі збереженням професійної таємниці, а саме: адвокатів, нотаріусів, медичних працівників, священнослужителів, журналістів, якщо таке співробітництво буде пов`язано з розкриттям конфіденційної інформації професійного характеру.

Водночас згідно ч. 1 ст. 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено заборону залучати адвоката до конфіденційного співробітництва під час проведення оперативно-розшукових заходів чи слідчих дій, якщо таке співробітництво буде пов`язане або може призвести до розкриття адвокатської таємниці.

Однак у матеріалах дисциплінарної справи містяться копія протоколу про результати контролю за вчиненням злочину відповідно до якого особою, яка виконувала спеціальне завдання, тобто документування факту одержання неправомірної вигоди (заздалегідь ідентифікованих грошових засобів), був саме адвокат, якого і притягнуто до дисциплінарної відповідальності, що знайшло своє відображення в рішенні КДКА про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.

Таким чином при прийнятті оскаржуваних рішень КДКА правомірно та обґрунтовано дійшла висновку, що підтверджено зібраними в матеріалах дисциплінарної справи доказами, про наявність факту конфіденційної співпраці з правоохоронними органами, тобто використання статусу адвоката не для здійснення незалежної професійної діяльності, захисту чи представництва, або надання інших видів правової допомоги клієнту, що підтверджується матеріалами справи та відображено в оскаржуваному рішенні.

Аналізуйте судовий акт: Отримання діючими прокурорами адвокатського свідоцтва є НЕЗАКОННИМ (ВП ВС у справі № 826/9606/17 від 14.04.2021)

ВС/ВП: Отримання суддею адвокатського свідоцтва протирічить закону (ВС/ВП у справі № 822/1309/17 від 10.02.2021)

Адвокат не може прийняти доручення від нового клієнта, якщо це здатне викликати виникнення загрози порушення конфіденційності відомостей, що довірені йому попереднім клієнтом або викликати конфлікт інтересів (ВС/КАС, № 818/1718/17, 26 листопада 2020р

Харківський окружний адміністративний суд

61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2020 р.

№ 520/1285/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Заічко О.В.,

при секретареві судового засідання - Мараєвої О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Харкові справу за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Рада адвокатів Харківської області про скасування рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд, з урахуванням збільшених позовних вимог: визнати протиправним та скасувати рішення про порушення дисциплінарної справи від 14.01.2020 року прийнятого кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Харківської області; визнати протиправним та скасувати рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності від 19.05.2020 року прийнятого кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Харківської області.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що не погоджується з оскаржуваними рішеннями, вважає їх незаконними, безпідставними та такими, що порушують його права. Позивач вважає, що вказані рішення є упередженими та не відповідають дійсності та об`єктивним обставинам справи, які мали місце. Так, позивач вважає, що підстави для притягнення його до дисциплінарної відповідальності відсутні, а подана скарга, що стала однією з підстав для прийняття оскаржуваного рішення, є передчасною та необґрунтованою, яка фактично вмішується в хід досудового слідства та суперечить йому. Також, позивач вважає, що під час проведення дисциплінарного засідання відповідачем допущено низьку порушень, що призвело до прийняття безпідставного та необґрунтованого рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

Від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Від представників відповідача та третьої особи також надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності в порядку письмового провадження.

В свою чергу, від відповідача надійшов відзив на позов, в якому він просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на той факт, що в межах здійснення перевірки відомостей, викладених у скарзі стосовно адвоката ОСОБА_1 , встановлено, що в його діях містяться ознаки дисциплінарного правопорушення, які полягають в укладенні договору про надання правової допомоги від власного імені під час перебування членом Адвокатського об`єднання «АФ «Мороз і партнери», а також вбачаються ознаки порушення Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та ПАЕ в частині заборони залучення адвоката до конфіденційного співробітництва. Відповідач вважає, що посилання позивача щодо необґрунтованості прийнятих рішень не знаходять свого підтвердження та спростовуються самими рішеннями. Таким чином, відповідач вважає, що в діях адвоката ОСОБА_1 вбачаються ознаки дисциплінарних проступків, які полягають у порушенні правил адвокатської етики, у невиконанні або неналежному виконання своїх професійних обов`язків, а тому спірні рішення не підлягають скасуванню.

Представником третьої особи пояснень щодо позову не надано.

Суд, на підставі ст. 205 КАС України, вважає можливим розглянути справу у письмовому провадженні.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.

Стосовно залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - Національне агентство з питань запобігання корупції, суд зазначає наступне.

В обґрунтування вказаного позивач посилається на те, що відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» він є викривачем, а дозвіл на розголошення вказаних відомостей було надано Національному агентству з питань запобігання корупції 14.07.2020 року та направлено звернення, що до вжиття відповідних заходів для його захисту як викривача. Отже, позивач посилається на те, що під час розгляду справи він неспроможній самостійно захистити свої порушені чи оспорюванні права та реалізувати процесуальні повноваження в повному обсязі.

З цього приводу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст.49 КАС України Національне агентство з питань запобігання корупції може бути залучене як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача у справах щодо застосування керівником або роботодавцем чи створення ним загрози застосування негативних заходів впливу до позивача (звільнення, примушування до звільнення, притягнення до дисциплінарної відповідальності, переведення, атестація, зміна умов праці, відмова в призначенні на вищу посаду, скорочення заробітної плати тощо) у зв`язку з повідомленням ним або членом його сім`ї про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 53 Закону України «Про запобігання корупції» для захисту прав та представництва своїх інтересів викривач може користуватися всіма видами правової допомоги, передбаченої Законом України "Про безоплатну правову допомогу", або залучити адвоката самостійно. Національне агентство в разі звернення викривача, зокрема: здійснює представництво в суді інтересів викривача у випадках, якщо викривач неспроможний самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження, а представники або органи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси викривача, не здійснюють або неналежним чином здійснюють його захист.

В даному випадку, суд, не вбачає підстав для залучення Національне агентство з питань запобігання корупції в якості третьої особи, оскільки під час розгляду даної справи № 520/1285/2020 суд не надає оцінку певним обставинам, які не є у компетенції Харківського окружного адміністративного суду, а підлягають дослідженню в рамках кримінальної справи.

Крім того, суд враховує те, що позивач не позбавлений права користуватися всіма видами правової допомоги, передбаченої Законом України «Про безоплатну правову допомогу» або залучити адвоката самостійно.

Доказів протилежного позивачем до суду не надано.

Таким чином, підстави для залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - Національне агентство з питань запобігання корупції - відсутні.

По суті позовних вимог суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 08.11.2019 року до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області надійшла скарга ОСОБА_2 (т. 1 а.с. 29-35) стосовно адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №002290 від 21.11.2018, видане Радою адвокатів Харківської області (т. 1 а.с. 14)).

На виконання п. 26 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України №120 від 30.08.2014 року, членом дисциплінарної палати КДКА Харківської області ОСОБА_3 було направлено звернення адвокату ОСОБА_1 (вих.№1168/19 від 12.11.2019) з пропозицією надати пояснення щодо відомостей, викладених в скарзі ОСОБА_2 , до якого було додано копію скарги з додатками (т. 1 а.с. 61-62).

У відповідь на звернення до КДКА Харківської області позивачем надано письмові пояснення від 18.11.2019 (т. 1 а.с. 63-69).

За результатами розгляду матеріалів перевірки відомостей, викладених у скарзі, довідки члена дисциплінарної палати КДКА Харківської області ОСОБА_3 (т. 1 а.с. 138-139), відповідачем прийнято рішення про порушення дисциплінарної справи від 14.01.2020 року, яке отримане позивачем 17.01.2020 року (т. 1 а.с. 9-13).

19.05.2020 року відбулося засідання членів КДКА Харківської області, на якому відповідно до ст.ст. 33, 34, 36-41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» було прийнято рішення щодо притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України (т. 2 а.с. 9-16).

Не погоджуючись з вказаними рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду за їх оскарженням.

Спірні відносини виникли з приводу притягнення позивача - адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України за дисциплінарне правопорушення, яке полягає в укладенні договору про надання правової допомоги від власного імені під час перебування членом Адвокатського об`єднання, та за наявності факту конфіденційної співпраці адвоката з правоохоронними органами.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Згідно з ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом. Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Підстави для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності передбачені ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», зокрема, такими підставами є вчинення адвокатом дисциплінарного проступку. Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.

Згідно з ст. 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.

Відповідно до ст. 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати.

Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.

Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом.

За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.

Заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Відповідно до п. 26 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України №120 від 30.08.2014 року, член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, який проводить перевірку, протягом трьох днів з дати отримання ним доручення голови палати, звертається до адвоката з повідомленням про проведення щодо нього перевірки для отримання письмового пояснення адвоката по суті порушених питань із зазначенням строку його надання. До повідомлення додається копія заяви (скарги) та копії всіх документів, приєднаних до неї. Належним повідомленням адвоката є надіслання листа поштою рекомендованим відправленням за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України. Адвокат має право ознайомлюватися з матеріалами дисциплінарного провадження та отримувати копії його документів. У разі ненадання адвокатом пояснення по суті порушених питань на запит члена дисциплінарної палати, який проводить перевірку, в межах визначеного строку, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Згідно ст. 39-41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.

Рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається адвокату, додається довідка члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, складена за результатами перевірки.

Рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.

Дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення.

Розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб.

Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, мають право надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката.

У разі неможливості з поважних причин брати участь у засіданні кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури адвокат, стосовно якого розглядається справа, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які додаються до матеріалів справи. Письмові пояснення адвоката оголошуються на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Неявка адвоката чи особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності адвоката, на засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин за умови наявності доказів завчасного повідомлення зазначених осіб про місце, день і час засідання не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи. У разі повторної неявки зазначених осіб на засідання палати розгляд справи здійснюється за їх відсутності незалежно від причин неявки.

Під час засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ведеться протокол, який підписується головуючим та секретарем засідання.

За результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу.

Рішення у дисциплінарній справі приймається за відсутності адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката.

Рішення оголошується на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Копія рішення надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох робочих днів з дня прийняття рішення.

Дослідивши матеріали дисциплінарної справи (т. 1 а.с. 27-180, т. 2 а.с. 68-106), судом встановлено, що до письмових пояснень від 18.11.2019 року позивачем додано копію договору про надання правової допомоги від 11.05.2019 року (т. 1 а.с. 70).

Вищезазначений договір про надання правової допомоги, укладений між адвокатом ОСОБА_1 та ОСОБА_4, укладено від імені адвоката, який здійснює індивідуальну адвокатську діяльність.

Відповідно до абз. 2 ст. 14 Правил адвокатської етики, затверджених звітно-виборним з`їздом адвокатів України 2017 року з наступними змінами (далі - ПАЕ), договір про надання правової допомоги - договір, за яким одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується надавати правову допомогу іншій стороні договору (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору, у випадку, якщо така оплата передбачена договором.

Згідно з ч. 5 ст. 15 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» стороною договору про надання правової допомоги є адвокатське об`єднання. Від імені адвокатського об`єднання договір про надання правової допомоги підписується учасником адвокатського об`єднання, уповноваженим на це довіреністю або статутом адвокатського об`єднання.

Таким чином, Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та ПАЕ розмежовують укладення договору про надання правової допомоги адвокатом, який здійснює індивідуальну діяльність, та адвокатом - члена адвокатського об`єднання, який здійснює адвокатську діяльність від імені відповідного адвокатського об`єднання.

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру адвокатів України, а саме профайлу адвоката ОСОБА_1 від 19.11.2019 року форма здійснення адвокатської діяльності в про файлі не зазначена, проте, в графі «Інші відомості, передбачені Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та «Порядком ведення Єдиного реєстру адвокатів України» зазначено - «АО Адвокатська фірма Мороз і партнери, 61070, Харківська, Харків, вул. Ак.Проскури».

Як вбачається з витягу з Єдиного реєстру адвокатів України, а саме профайлу адвоката ОСОБА_1 від 18.12.2019 року в графі «Форми адвокатської діяльності» вбачається, що адвокатом здійснюється індивідуальна адвокатська діяльність.

З метою з`ясування форми здійснення адвокатської діяльності адвокатом ОСОБА_1 на момент укладання договору про надання правової допомоги з громадянином ОСОБА_4 від 11.05.2019 року, членом дисциплінарної палати КДКА Харківської області ОСОБА_3 , керуючись абз. 2 ч. 2 ст. 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» було направлено відповідний запит до Голови Ради адвокатів Харківської області (т. 1 а.с. 74).

На зазначений запит Радою адвокатів Харківської області було надано відповідь від 20.12.2019 року, якою повідомлено про включення протоколом №55 від 22.11.2018 року зборів партнерів Адвокатського об`єднання «Адвокатська фірма «Мороз і Партнери» до числа адвокатів цього об`єднання адвоката ОСОБА_1 . Також зазначено, що позивач перебував членом вказаного адвокатського об`єднання з 22.11.2018 року по 01.11.2019 року, станом на 11.05.2019 року адвокат ОСОБА_1 здійснював адвокатську діяльність у складі об`єднання «Адвокатська фірма «Мороз і Партнери»; індивідуальну адвокатську діяльність адвокат ОСОБА_1 здійснює з 28.11.2019 року по теперішній час.

З матеріалів дисциплінарної справи вбачається, що 13.01.2020 року на ім`я Голови КДКА Харківської області від Голови Ради адвокатів Харківської області надійшли відомості надані Головою Адвокатського об`єднання «Адвокатська фірма «Мороз і Партнери», відповідно до яких у зазначеному адвокатському об`єднанні не зареєстровано договору про надання правової допомоги ОСОБА_4 від адвоката ОСОБА_1 . Адвокатське об`єднання не реєструвало і не видавало ордер від адвоката ОСОБА_1 на ім`я ОСОБА_4 (т. 1 а.с. 135-136).

З урахуванням вищенаведеного, суд погоджується з позицією відповідача про наявність в діях позивача ознак дисциплінарного правопорушення, які полягають в укладенні договору про надання правової допомоги від власного імені під час перебування членом Адвокатського об`єднання «Адвокатська фірма «Мороз і Партнери».

Окрім цього, зі змісту скарги та матеріалів доданих до цієї скарги (копії заяви ОСОБА_1 на ім`я начальника УСБ України в Харківській області, копії протоколу огляду, копіювання та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів - грошових купюр від 11.09.2019 року, копії протоколу №53 від 13.09.2019 засідання Ради адвокатів Харківської області (т. 1 а.с. 37-40, 54-56) вбачається, що адвокат ОСОБА_1 фактично повідомив про свою співпрацю з правоохоронними органами.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» забороняється залучати до виконання оперативно-розшукових завдань осіб, професійна діяльність яких пов`язана зі збереженням професійної таємниці, а саме: адвокатів, нотаріусів, медичних працівників, священнослужителів, журналістів, якщо таке співробітництво буде пов`язано з розкриттям конфіденційної інформації професійного характеру.

Пунктом 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» також передбачено, що забороняється залучати адвоката до конфіденційного співробітництва під час проведення оперативно-розшукових заходів чи слідчих дій, якщо таке співробітництво буде пов`язане або може призвести до розкриття адвокатської таємниці, що також знайшло своє відображення в Рішенні Ради адвокатів України №123 від 15.11.2019 року.

Фактично в своїх пояснення, наданих КДКА Харківської області, адвокат ОСОБА_1 не заперечував про співпрацю з правоохоронними органами.

При цьому, матеріали дисциплінарної справи містять копію протоколу про результати контролю за вчиненням злочину від 11.09.2019 (т. 1 а.с. 162-164), відповідно до якого особою, яка виконувала спеціальне завдання, тобто документування факту одержання неправомірної вигоди (заздалегідь ідентифікованих грошових засобів), був ОСОБА_1 , який є захисником ОСОБА_4 .

Вищезазначене знайшло своє відображення в рішенні КДКА Харківської області про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності від 19.05.2020, а тому посилання позивача щодо необґрунтованості прийнятого рішення не знайшли свого підтвердження та спростовуються вказаним рішенням.

Щодо посилання позивача на протокол №53 від 13.09.2019 року засідання Ради адвокатів Харківського області, суд зазначає, що спірне рішення про порушення дисциплінарної справи від 14.01.2020 року не містить посилань на вказаний протокол.

Стосовно посилання позивача на те, що з метою перевірки залучення останнього до конфіденційного співробітництва членам комісії неодноразово було запропоновано направити до компетентних органів відповідні запити, проте, зазначені клопотання було проігноровано, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 7 та п.п. 3 п. 14 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України №120 від 30.08.2014, адвокат не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов`язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює дисциплінарне провадження стосовно адвоката. На підтвердження обставин, якими обґрунтовується заява (скарга), заявник (скаржник) надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, надання яких самостійно є неможливим, із обов`язковим зазначенням причин та прохання до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про їх витребування.

Таким чином, в силу вказаних положень, спростування доводів, викладених в скарзі на підтвердження вини адвоката, є правом адвоката, а не обов`язком, безпосередньо обов`язок доказування вини покладено на заявника (скаржника), а у разі відсутності клопотань сторін дисциплінарного провадження про витребування доказів на підтвердження факту вчинення адвокатом дисциплінарного правопорушення чи його спростування, у дисциплінарної палати КДКА відсутній обов`язок витребування будь-яких доказів.

На підтвердження вказаного обґрунтування позивачем надано відповідь від 28.05.2020 №15/1-7497-19 (т. 1 а.с. 227) на запит до прокуратури Харківської області, в якому останній просив повідомити чи залучався ОСОБА_1 до конфіденціального співробітництва з органами досудового розслідування у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42019220000000593 від 06.09.2019 за обвинуваченням ОСОБА_2 .

Вказаною відповіддю надано інформацію про незалучення позивача до конфіденційного співробітництва.

Проте, суд зазначає, що вказана відповідь не є доказом щодо звернення позивача до членів КДКА Харківської області з клопотанням витребувати докази, а також доказом неналежного виконання членами палати, покладених на них обов`язків.

Крім того, матеріалами дисциплінарної справи підтверджено, що клопотань від адвоката ОСОБА_1 в межах розгляду дисциплінарної справи про витребування будь-яких документів від будь-яких органів не надходило.

Натомість, повідомлення позивача про направлення ним відповідних запитів та неотримання відповідей на ці запити щодо отримання інформації про незалучення його до конфіденційного співробітництва неодноразово було підставою для зупинення розгляду дисциплінарної справи, що підтверджено матеріалами дисциплінарної справи.

Зокрема, 04.02.2020 року, вже після подання позовної заяви по даній справі (03.02.2020 року), до КДКА Харківської області надійшла заява від позивача відповідно до якої останній просив відкласти розгляд дисциплінарної справи, в тому числі у зв`язку з направленням запитів та наразі неотриманням відповідей з ДБР, УСБУ та суду стосовно незалучення його до конфіденційного співробітництва (т. 1 а.с. 174-175).

Проте, станом на час розгляду дисциплінарної справи, зі спливом понад три місяці з дня отримання вищезазначеної заяви, жодної інформації до КДКА Харківської області від позивача не надходило.

Натомість, з наданої відповіді на запит до прокуратури Харківської області вбачається, що позивач звернувся із запитом про надання інформації лише 27.05.2020, тобто поза межами розгляду дисциплінарної справи та після отримання рішення КДКА Харківської області про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності від 19.05.2020, а тому такий доказ не міг бути взятий до уваги під час розгляду дисциплінарної справи позивача.

Отже, посилання позивача на те, що з метою перевірки залучення останнього до конфіденційного співробітництва членам комісії неодноразово було запропоновано направити до компетентних органів відповідні запити, проте, зазначені клопотання було проігноровано, суд вважає необґрунтованими та безпідставними.

Стосовно посилання позивача на те, що під час проведення дисциплінарного засідання його не було повідомлено про право на відвід членам колегії, не представлено членів колегії та не роз`яснено його права, суд зазначає наступне.

Відповідно до абз. 1 п. 44 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України №120 від 30.08.2014, адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, повідомляються про проведення засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше як за п`ять днів до дня його проведення, та мають право брати участь у засіданні, надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката.

Як вбачається з витягу з протоколу засідання дисциплінарної палати КДКА Харківської області від 19.05.2020 Головою палати Мелконян Л.Г. було оголошено склад палати, а також повідомлено про відсутніх членів дисциплінарної палати на засіданні (т. 2 а.с. 96-100).

Окрім того, рішення дисциплінарної палати про порушення дисциплінарної справи від 14.01.2020, рішення про зупинення розгляду дисциплінарної справи від 04.02.2020, рішення про продовження строку зупинення розгляду дисциплінарної справи від 25.02.2020 (т. 1 а.с. 9-13, 178, т. 2 а.с. 75), також містять перелік членів дисциплінарної палати, а тому твердження позивача про необізнаність складу палати та обмеження його права на відвід є безпідставними та спростовуються матеріалами дисциплінарної справи.

При цьому, матеріали справи не містять доказів порушення відповідачем процедури притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача, що також не спростовується самим позивачем.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач при прийнятті оскаржуваних рішень правомірно та обґрунтовано дійшов висновку, що підтверджено зібраними в матеріалах дисциплінарної справи доказами, про наявність факту конфіденційної співпраці з правоохоронними органами, тобто використання статусу адвоката не для здійснення незалежної професійної діяльності, захисту чи представництва, або надання інших видів правової допомоги клієнту, що підтверджується матеріалами справи та відображено в оскаржуваному рішенні від 19.05.2020.

Таким чином, суд вважає, що оскаржувані рішення, прийняті за результатами перевірки відомостей, викладених в скарзі ОСОБА_2 стосовно адвоката ОСОБА_1 , та розгляду дисциплінарної справи, порушеної внаслідок перевірки вказаних відомостей, прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства із дотриманням процедури розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем доведено правомірність оскаржуваних рішень, прийнятих відносно позивача.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат в порядку ст. 139 КАС України не здійснюється.

В порядку ч. 7 ст. 139 КАС України представником третьої особи подано заяву про стягнення витрат на правничу (правову) допомогу.

Таким чином, питання щодо розподілу витрат на правничу (правову) допомогу буде вирішуватися судом після спливу п`ятиденного строку після ухвалення рішення суду шляхом ухвалення додаткового судового рішення або залишення вказаної заяви без розгляду.

Керуючись ст.ст. 263 255 295 297 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Рада адвокатів Харківської області про скасування рішень - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складання у повному обсязі шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або в порядку, передбаченому п. 15.5 Розділу VII КАС України, а саме: до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено 28 вересня 2020 року.

Судді