Хто відповідатиме за образу військовослужбовця: аналіз законопроєкту №13384

18.06.2025 року до ВРУ було внесено законопроєкт № 13384 "Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення порядку притягнення до кримінальної відповідальності за образу честі і гідності військовослужбовця, погрозу військовослужбовцю" (далі – законопроєкт).

https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/Card/56627

Законопроєктом пропонується:

• внести зміни до Кримінального кодексу України, виключивши статтю 435-1 з Розділу XIX «Кримінальні правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби (військові кримінальні правопорушення)»;
• доповнити Розділ XV «Кримінальні правопорушення проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян та кримінальні правопорушення проти журналістів» статтею 350-1 аналогічного змісту, відповідно змінивши назву розділу.
• у зв’язку з виключенням статті 435-1 з Кримінального кодексу України, зазначену статтю пропонується виключити і з Кримінального процесуального кодексу України.

На думку авторів, законопроєкт розроблено з метою удосконалення порядку притягнення до кримінальної відповідальності за образу честі і гідності військовослужбовця, погрозу військовослужбовцю.

Чи існує насправді потреба у внесенні змін?

Актуальність вказаного законопроєкту полягає у необхідності законодавчого визначення суб’єктного складу цього кримінального правопорушення.

Так, Законом № 2110-IX від 03.03.2022 року було криміналізовано образу честі і гідності військовослужбовця, погрозу військовослужбовцю, і відповідну статтю розміщено у Розділі XIX «Кримінальні правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби (військові кримінальні правопорушення)» КК України.

Так, ч. 1 ст. 401 КК України визначено, що військовими кримінальними правопорушеннями визнаються передбачені цим розділом кримінальні правопорушення проти встановленого законодавством порядку несення або проходження військової служби, вчинені військовослужбовцями, а також військовозобов‘язаними та резервістами під час проходження зборів.

Проте, під час прийняття вказаного закону не було враховано, що суб’єкт всіх без винятку кримінальних правопорушень, передбачених цим розділом – спеціальний та прямо визначений у ч. 2 ст. 401 КК України, а саме: військовослужбовці Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Національної гвардії України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, а також інші особи, визначені законом.

Таким чином, у зв’язку із розміщенням ст. 435-1 КК України саме у Розділ XIX «Кримінальні правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби (військові кримінальні правопорушення)», суб’єктами вчинення вказаного злочину не можуть бути цивільні особи.

На думку авторів законопроєкту, доцільним є виключення статті 453-1 із зазначеного вище розділу, та доповнення Розділу XV новою статтею аналогічного змісту та внесення змін в назву самого розділу.

Зміни до КПК України

Законопроєкт передбачає внесення змін і до КПК України, проте автори законопроєкту в пояснювальній записці жодним чином не обґрунтовують необхідність таких змін, обмежуючись лише формулюванням «у зв’язку з виключенням статті 435-1 з Кримінального кодексу України, зазначену статтю пропонується виключити і з Кримінального процесуального кодексу України».

Стаття 216 КПК України, з якої пропонується виключити ст. 435-1 КК України, визначає, що слідчі органи безпеки здійснюють досудове розслідування визначеного кримінального правопорушення.

Проте, у разі прийняття вказаного законопроєкту, досудове розслідування цього кримінального правопорушення здійснюватимуть слідчі органи Національної поліції.

Таким чином, законопроєктом змінюється не лише суб’єктний склад кримінального правопорушення, а ще й його підслідність.

Правові наслідки прийняття

Прийняття законопроєкту надасть можливість удосконалити порядок притягнення до кримінальної відповідальності за образу честі і гідності військовослужбовця, погрозу військовослужбовцю, шляхом віднесення відповідної статті до Розділу XV Особливої частини Кримінального кодексу України.

Таким чином, буде встановлено, що суб’єктом вчинення даного правопорушення може бути будь-яка фізична осудна особа, яка вчинила кримінальне правопорушення у віці,з якого відповідно до КК України може наставати кримінальна відповідальність.

Висновки

Військовослужбовці, які щодня, ризикуючи своїм життям, захищають інтереси держави та її громадян та виконують свій конституційний обов'язок, мають бути в свою чергу захищені державою.

Війна, яка триває в країні вже не перший рік, є причиною щоденної взаємодії як військовослужбовців між собою, так і з цивільними особами. Визначення меж такої взаємодії є надзвичайно важливим питанням, в тому числі шляхом встановлення кримінальної відповідальності за образу честі і гідності військовослужбовця, погрозу військовослужбовцю для всіх, без винятку, осудних осіб.

Автор статті: Галина Чернякіна, адвокат АО «Barristers»