Житловий кодекс скасовують: що буде з неприватизованим житлом

Сам по собі Житловий кодекс - безумовний пережиток радянської системи та радянських відносин у цій сфері. Проблема у тому, що у нас, з одного боку, ці відносини залишилися багато у чому, як наводить автор статті, ті ж гуртожитки. Але є інша сторона медалі: відхід від радянської системи шляхом масової приватизації квартир (замість приватизації будинків, як єдиних майнових комплексів, та переходу їх до статусу доходних), призвів до ситуації, коли повністю відсутній цивілізований ринок оренди житла за західним зразком. До цього додається реєстрація місця проживання та виникнення купи проблем при її зміні (перереєстрація транспорту, ФОП, військовий облік, тощо) та небажання орендодавців реєструвати людей. У підсумку у нас люди тримаються за ту 1/3 двокімнатної квартири, відсутня мобільність населення, а переїзд (у тому числі у за'язку з обставинами війни) залишає людину у підвішеному стані у плані житла, чого не було б у разі наявності нормальних доходних будинків. Це відбивається на транспортній ситуації у містах, про що я пишу у цій статті: https://protocol.ua/ua/chomu_ukrainski_veliki_mista_ne_stanut_15_hvilinnimi_do_chogo_tut_pravo_ta_privatizatsiya/ та багато на чому іще. Тоді як у західних країнах більшість людей житло орендує, переїздить у інше відповідно до наявності роботи, і т.ін. Той механізм приватизації житла, який було реалізовано у пост-радянських країнах, включно з Україною, був величезною помилкою, яку виправити вже не можна (відібрати власність у людей неможливо)... І цю унікальну ситуацію потрібно враховувати і при проведенні законодавчих змін.