Ганебна угода про Чорноморський флот РФ: чи скасують її? Єдиної позиції немає навіть всередині України - Соломія Бобровська

Велика палата Конституційного суду 5 грудня 2023 року продовжила розгляд справи за конституційним зверненням 49 народних депутатів України про надання висновку щодо конституційності Угоди між Україною та Російською Федерацією з питань перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України від 21 квітня 2010 року, ратифікованої Законом України "Про ратифікацію Угоди між Україною та Російською Федерацією з питань перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України" від 27 квітня 2010 року № 2153–VI.

Проста, здавалося б, новинна "шапка" - але скільки гіркоти містить вона для українців! Адже угода про Чорноморський флот – це і про зраду, і про політичну сліпоту, і про захоплення Криму, і, звичайно, про повномасштабну війну, особливо про російський прорив на півдні на початку 2022.

Неймовірно, але спільної позиції щодо того, що робити з Угодою про Чорноморський флот, в української влади немає і понині. Ба більше – під час розгляду цієї справи під дахом КСУ точиться справжня боротьба. Чому? На це та інші запитання відповіла одна з ініціаторок конституційного звернення, представник суб’єкта права на конституційне звернення нардеп фракції "Голос" Соломія Бобровська.

Читайте статтю: Гріх судді Головатого. Хто поставить крапку в історичній державній зраді? (справа про Чорноморський флот)

- Знайдеться багато людей, які вам скажуть з приводу цієї справи: навіщо визнавати неконституційними Харківські угоди? Війна ж все обнулила і скасувала. Що, у 49 депутатів, включно із Соломією Бобровською, немає інших справ? Що ви відповісте цим людям?

- На жаль, війна не обнулила і не перезапустила повноцінно з нуля відносини між Україною і російською федерацією. Навіть більше: у нас на сьогодні, якщо не помиляюсь, більше ніж 600 угод з російською федерацією та рб, які досі не денонсовані і Радою не розглянуті – усе це попри постійні наполягання і нагадування в сесійній залі.

- Ганебна ситуація, інакше і не скажеш.

- На наш сором, лише пів року тому ми денонсували спільні антитерористичні навчання в рамках СНД! Чи, до прикладу, антидержавні Керченські угоди. Прискіпливу і пріоритетну увагу ми повинні звертати на морську безпеку України, якою нехтували 30 років і яку в перші 20 років Незалежності, видається, просто відверто здавали і готували до потенційного повномасштабного вторгнення.

- Мова і про Керченські, і про Харківські угоди?

- Звісно. Хочу наголосити на тому, що проти денонсації Керченських і Харківських угод виступає – і вже не перший рік! – Міністерство закордонних справ України. Для мене ця позиція є максимально дивною і не збігається з розумінням державних інтересів.

- А як МЗС вам пояснювало свою точку зору?

- МЗС наполягають на тому, що це буде важливий фактор в міжнародних судах з приводу притягнення російської федерації до відповідальності і отримання компенсацій. Але хочу звернути увагу, що рф ці угоди денонсувала ще у березні 2014 року. Можна сперечатися, чи дотримались вони процедури – і скоріш за все, що ні. Але це аж ніяк не допомагає нам у судах.

- Тобто вони будуть апелювати до порушення Російською Федерацією цієї угоди.

- Так. Наша позиція базується не на Харківських угодах, а на порушеннях фундаментальних норм і принципів міжнародного права: територіальної цілісності, непорушності кордонів, утримання від погрози силою або застосування сили, невтручання у внутрішні справи та ін. І всі ці порушення рф міжнародного права були вчинені безвідносно до наявності або відсутності Харківських угод. Аргумент про можливість стягнення боргів за цими угодами також є слабеньким – 100 мільйонів доларів на рік. При збитках у 500 мільярдів доларів, завданих лише повномасштабним вторгненням, – суми боргів, про які йдеться, не зроблять погоди навіть якщо угода буде визнана чинною – що сумнівно після одностороннього виходу росіян з неї. А от репарації платити їм все одно доведеться – знов-таки – з Харківськими угодами чи без них. То кого ми обманюємо і чому уникаємо справедливості?

- А що з цього приводу кажуть юристи? Що навіть за війни існує ймовірність того, що росіяни можуть апелювати до цих положень?

- Юристи, з якими працює наша група, говорять про те, що стратегічною задачею України є взагалі прибрати російський військовий морський флот і з Азовського моря, і з Чорного моря (тим паче із нашої акваторії, нашого півострова). Це не в лише в буквальному значенні, а стосується, в тому числі, і всіх міжнародних угод, які ми укладали, з тиском чи без тиску, з російською стороною.

Більше того – і це те, що найбільше мене обурює: згідно з логікою наших урядових структур, за умови деокупації Криму і заходу українських військ в Севастополь, у Севастопольській бухті має право стояти Чорноморський флот?! Це тоді як назве МЗС?

-У мене питання про пріоритети. Якої, на вашу думку, мотивації більше у цьому зверненні? Прагматично-юридичної - тобто гарантувати нас від майбутніх фортелів РФ під час євросудів та перемовин? Чи потреби у історичній справедливості, необхідності закрити цей гештальт для України та українців? Чого тут більше?

-Я вважаю, що це історична потреба та вимога – закрити цей гештальт і поставити нарешті крапку історичної справедливості. Чому і яким чином був переданий Чорноморський флот Російській Федерації? На яких підставах і для чого їм було надане право перебувати в Севастополі, використовувати військову базу і тим паче пролонговувати цей договір до 2042 року? Ще й з передбаченням автоматичного продовження договору кожні 5 років?

Ми ж розуємо, що якби їх не було, війни можна було уникнути або багато подій могли б статись по-іншому!

- Під конституційним зверненням, яке призвело до розгляду цієї справи, стоять підписи 49 депутатів. У цьому списку представлені всі фракції та групи у Верховній Раді.

- Так, крім ОПЗЖ.

- А хто був ініціатором звернення? Бо не буває так, що всі 49. Хтось має бути мозговим центром, скажімо так.

- Рушіями-мотиваторами були фракції "Голосу" і "Європейської солідарністі".

- Тобто вже потім до цього звернення приєдналися деякі "слуги народу", так?

- Так.

- Вже двічі за час розгляду справи ваша сторона вимагає відводу судді Конституційного суду України Сергія Головатого, який є суддею-доповідачем у цій справі. Чому так?

- А що з цього приводу кажуть юристи? Що навіть за війни існує ймовірність того, що росіяни можуть апелювати до цих положень?

- Юристи, з якими працює наша група, говорять про те, що стратегічною задачею України є взагалі прибрати російський військовий морський флот і з Азовського моря, і з Чорного моря (тим паче із нашої акваторії, нашого півострова). Це не в лише в буквальному значенні, а стосується, в тому числі, і всіх міжнародних угод, які ми укладали, з тиском чи без тиску, з російською стороною.

Більше того – і це те, що найбільше мене обурює: згідно з логікою наших урядових структур, за умови деокупації Криму і заходу українських військ в Севастополь, у Севастопольській бухті має право стояти Чорноморський флот?! Це тоді як назве МЗС?

-У мене питання про пріоритети. Якої, на вашу думку, мотивації більше у цьому зверненні? Прагматично-юридичної - тобто гарантувати нас від майбутніх фортелів РФ під час євросудів та перемовин? Чи потреби у історичній справедливості, необхідності закрити цей гештальт для України та українців? Чого тут більше?

-Я вважаю, що це історична потреба та вимога – закрити цей гештальт і поставити нарешті крапку історичної справедливості. Чому і яким чином був переданий Чорноморський флот Російській Федерації? На яких підставах і для чого їм було надане право перебувати в Севастополі, використовувати військову базу і тим паче пролонговувати цей договір до 2042 року? Ще й з передбаченням автоматичного продовження договору кожні 5 років?

Ми ж розуємо, що якби їх не було, війни можна було уникнути або багато подій могли б статись по-іншому!

- Під конституційним зверненням, яке призвело до розгляду цієї справи, стоять підписи 49 депутатів. У цьому списку представлені всі фракції та групи у Верховній Раді.

- Так, крім ОПЗЖ.

- А хто був ініціатором звернення? Бо не буває так, що всі 49. Хтось має бути мозговим центром, скажімо так.

- Рушіями-мотиваторами були фракції "Голосу" і "Європейської солідарністі".

- Тобто вже потім до цього звернення приєдналися деякі "слуги народу", так?

- Так.

- Вже двічі за час розгляду справи ваша сторона вимагає відводу судді Конституційного суду України Сергія Головатого, який є суддею-доповідачем у цій справі. Чому так?

- У Сергія Головатого – дуже контраверсійна репутація. Але те, що він досвідчений юрист і вміє, якщо хоче, все зробити на високому рівні, ніхто не заперечує. Те, як він трактує цю справу, – що, на вашу думку, в цьому відчувається?

- Скажу так: хочу вірити в неупередженість всіх суддів у Конституційному суді України. І, зокрема, головуючого. Крапка.

- Річ не тільки в Головатому. За Харківські угоди голосувала тоді парламентська більшість, а головував на тому засіданні спікер Володимир Литвин. Ми всі пам’ятаємо ті відео і ті яйця. Розумію, що не ваша прерогатива тим займатися, але чи не здається, що всі ці люди вже давно мають бути притягнуті до кримінальної відповідальності? Або принаймні суспільство має мати чітке розуміння, чому цього не відбулось?

-По моїй пам’яті РНБО навесні 2021 року давало доручення Службі безпеки перевірити обставини підготовки і ратифікації Харківських угод. Тому було б добре, щоб нарешті всі пазли зійшлися до купи – і в СБУ, і у ВРУ, і КСУ і ДБР. Всі вони мають призвести до одного - відповідальності осіб, які продали державу і суверенітет росіянам.

- Останнє питання. Коли очікується, що КСУ ухвалить рішення щодо Головатого і процес піде далі?

- Це, на жаль, неможливо передбачити.

Підготував: Євген Кузьменко

Джерело: Цензор. НЕТ