1
0
2821
У зв’язку з останніми новинами щодо добудови об’єктів Укрбуду питання юридичного врегулювання статусу проблемних об’єктів в Україні набуває особливої ваги.
За статистикою Міністерства розвитку громад та територій нині в Україні до категорії проблемних можна віднести понад 150 об'єктів житлового будівництва, третина з яких знаходиться у Києві.
У цій статті зупинюся на новому законопроекті, який був розроблений Міністерством розвитку громад та територій. Мова йде про законопроект «Про особливості врегулювання добудови проблемних об’єктів житлового будівництва». Цей законопроект ще проходить стадію громадського обговорення і розісланий профільним міністерствам для узгодження, але цілком ймовірно, що найближчим часом він може бути ухвалений.
Вказаний проект Закону розроблений з метою визначення конкретного механізму добудови проблемних об’єктів. У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що він спрямований на досягнення цілі №10.4, що визначена Програмою діяльності Кабінету Міністрів України (Постанова Верховної Ради України від 04.10.2019 №188-IX). Чесно кажучи не дуже зрозуміло як законопроект співвідноситься з ціллю №10.4, якою передбачено:
Як бачимо, ціль №10.4 жодного разу не згадує про проблемні об’єкти. Проте, законопроект розроблений.
Читайте статті: Заборона чи обмеження реклами об’єктів будівництва?
Важливі моменти, на які одразу слід звернути увагу.
По-перше, законопроект враховує не лише об’єкти, яка недобудовані, а й об’єкти, які фізично добудовані повністю, заселені, але не можуть бути прийняті в експлуатацію. Це важливо, оскільки у такому випадку мова йтиме не про добудову об’єкту, а про оформлення документів на прийняття в експлуатацію із попереднім врегулюванням питань з інженерними мережами.
По-друге, проект Закону передбачає затвердження Кабміном вичерпного переліку проблемних об’єктів, до якого не будуть вноситися зміни чи доповнення. На практиці це означає, що створенню такого Переліку передуватиме довготривала процедура обстеження всіх об’єктів будівництва, які не прийняті в експлуатацію. Також це означає, що певна частина об’єктів може не потрапити у Перелік, наприклад, у зв’язку з не допуском до обстеження.
По-третє, при обстеженні об’єкту будівництва з метою його віднесення/не віднесення до категорії проблемних не передбачається участь замовника будівництва чи підрядника. Тобто фактично мова йде про проведення роботи комісії з обстеження на будівельному майданчику за відсутності особи, яка за нього відповідає.
Закладений у проекті Закону механізм працюватиме таким чином:
Одразу видно три істотні недоліки законопроекту.
Найголовніше, що наведені у проекті Закону визначення понять не дають однозначної відповіді, чи можуть входити до переліку проблемних об’єктів ті будинки, майнові права в яких продаються на підставі договорів купівлі-продажу майнових прав. В цій частині законопроект оперує поняттям «залучення коштів на будівництво», однак віднесення договору купівлі-продажу майнових прав до цієї категорії не врегульовано.
Другий важливий недолік, це відсутність визначення чітких критеріїв віднесення об’єкту до категорії проблемних. Для прикладу, на сайті Міністерства розвитку громад та територій у розділі Новини вказано, що порушення терміну прийняття в експлуатацію об’єкта більше ніж на 1 рік надасть вкладникам право звертатися із заявою про проблемність об’єкту. Але законопроект не лише не містить такої норми, а й взагалі не містить жодного критерію віднесення об’єкту до категорії проблемного.
Третій істотний недолік, це закладена у законопроект норма про незмінність затвердженого Кабміном переліку проблемних об’єктів. Але однозначно можна сказати, що багато забудовників оскаржуватимуть у суді постанову Кабміну про включення конкретного об’єкта до переліку проблемних. За відсутності чітких критеріїв присвоєння об’єкту статуту проблемного прогнозую значний відсоток судових справ, які виграють саме забудовники.
В цілому мета законопроекту правильна і такого роду законодавча ініціатива потрібна. Проте в запропонованому первинному вигляді законопроект може створити більше проблем ніж вирішити. Тому цей проект Закону потребує ґрунтовного обговорення не лише з профільними міністерствами, а й із ключовими забудовниками.
Автор статті: Сікорський Тимофій Генріхович
Просмотров
Коментарии
Просмотров
Коментарии
Получите быстрый ответ на юридический вопрос в нашем мессенджере , который поможет Вам сориентироваться в дальнейших действиях
Вы видите своего юриста и консультируетесь с ним через экран, чтобы получить услугу, Вам не нужно идти к юристу в офис
На выполнение юридической услуги и получите самое выгодное предложение
Поиск исполнителя для решения Вашей проблемы по фильтрам, показателям и рейтингу
Просмотров:
102
Коментарии:
0
Просмотров:
152
Коментарии:
0
Просмотров:
263
Коментарии:
0
Просмотров:
296
Коментарии:
0
Просмотров:
459
Коментарии:
0
Просмотров:
369
Коментарии:
0
Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.
Полный текстCopyright © 2014-2024 «Протокол». Все права защищены.