Датою оголошення судового рішення у кримінальному провадженні вважається дата виходу суду з нарадчої кімнати (ВС/ККС у справі № 479/933/19 від 26 серпня 2020 р.)

Фабула судового акту: Насправді розуміння факту «оголошення рішення» судом та визначення дати оголошення рішення не так вже і очевидні. Особливо, якщо ми не згодні з цим рішенням, плануємо його оскаржити, і нам потрібен його текст. Адже у переважній кількості випадків суд оголошує лише вступну та резолятивну частину рішення, і навіть особі будучи присутньою у судовому засіданні під час оголошення здогадатися про зміст мотивувальної частини рішення неможливо.

Водночас КПК України дозволяє суду здійснити дві процесуальні події: оголошення резулятивної частини рішення та оголошення повного тексту рішення. Між цими подіями на практиці можуть бути і десятки днів: робочих, вихідних, святкових, відпустка судді, тощо. Тому надзвичайно важливим є питання, з якої саме дати розпочинається строк на апеляційне чи касаційне оскарження.

Судова практика тут вже сформована, і підтверджується постановою суду касаційної інстанції у цій справі. Відповідно до ст. 376 КПК України датою оголошення судового рішення є дата виходу суду з нарадчої кімнати, і виключно з цієї дати розпочинається перебіг строку на оскарження.

Що ж робити особі, якщо повний текст судового рішення отримується нею вже після спливу строку визначеного у КПК України на оскарження судового рішення? Або за день, як було в цій справі. Або взагалі поштою на підставі окремого клопотання.

Подавати разом із скаргою окреме клопотання про поновлення строку на оскарження, в якому викладати причини пропуску нею строку. А чи задовільнить його суд – питання відкрите….

Аналізуйте судовий акт: Оголошення «скороченого» тексту ухвали слідчого судді є поважною причиною для поновлення апеляційного строку (ВС/ОП ККС № 461/1434/18 від 27.05.2019)

Відмінність змісту проголошеного рішення від його друкованого тексту є істотним порушенням КПК (ВС/ККС № 500/6587/16-к від 17.07.2019)

Момент розміщення ухвали суду першої інстанції в ЄДРСР не є поважною причиною для поновлення строку на її апеляційне оскарження передбаченого ч. 2 ст. 395 КК України (ВС/ККС: у справі № 222/466/17 від 25 вересня 2018р.)

Судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо у матеріалах провадження відсутній технічний носій інформації, на якому зафіксовано судове провадження в суді першої інстанції (ВС/ККС,№ 712/3581/16-к,11.07.19)

Медична карта потерпілого містить відомості, що стосуються персональних даних тому надається для ознайомлення іншій стороні лише за згодою потерпілого, або за ухвалою суду (ВС/ККС, № 751/8284/17,01.10.19)

Верховний Суд надав роз’яснення щодо змісту судової дискреції у кримінальному судочинстві ( ВС/ККС від 1 лютого 2018р.)

Постанова

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2020 року

м. Київ

справа № 479/933/19

провадження № 51-6122 км 19

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Булейко О. Л.,

суддів Іваненка І. В., Фоміна С. Б.,

за участю:

секретаря судового засідання Швидченко О. В.,

прокурора Єременка М. В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора Боровського В. Р. на ухвалу Херсонського апеляційного суду від 26 грудня 2019 року про відмову у поновленні строку апеляційного оскарження та повернення його апеляційної скарги.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

Ухвалою Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 11 листопада 2019 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42017151300000091, за яким ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 обвинувачуються у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК, повернуто прокурору Первомайської місцевої прокуратури.

Ухвалою Херсонського апеляційного суду від 26 грудня 2019 року відмовлено у задоволенні клопотання прокурора про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 11 листопада 2019 року та повернуто апеляційну скаргу.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор просить ухвалу Херсонського апеляційного суду від 26 грудня 2019 року скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

Прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, вважає, що строк апеляційного оскарження ухвали суду першої інстанції повинен рахуватись з моменту оголошення повного тексту, а не резолютивної частини рішення, а також що необізнаність прокурора з мотивами прийнятого рішення є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження.

Позиції інших учасників судового провадження

Прокурор Єременко М. В. підтримав касаційну скаргу та просив її задовольнити.

Захисник Вялова І. М., яка діє в інтересах ОСОБА_3 , подала заперечення на касаційну скаргу прокурора та просила відмовити у її задоволенні.

ОСОБА_1 та його захисники Петренко Л. В. та Безушко С. В. у спільному листі підтримали заперечення захисника Вялової І. М. та просили відмовити прокурору у задоволенні його касаційної скарги.

Мотиви Суду

Згідно ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. При перевірці доводів, наведених у касаційній скарзі, колегія суддів виходить із фактичних обставин, встановлених місцевим та апеляційним судами.

Доводи касаційної скарги про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону не ґрунтуються на вимогах закону.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 395 КПК апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом 7 днів з дня її проголошення.

При вирішенні питання про те, який саме день необхідно вважати днем оголошення ухвали - день оголошення резолютивної частини ухвали чи день оголошення повного її тексту, суд повинен керуватися приписами ст. 376 КПК.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 376 КПК судове рішення проголошується негайно після виходу суду з нарадчої кімнати. При цьому, головуючий у судовому засіданні роз`яснює зміст рішення, порядок і строк його оскарження.

За змістом ст. 376 КПК дата оголошення судового рішення безпосередньо пов`язується з датою виходу суду з нарадчої кімнати і саме з цієї дати, яка зазначається у вступній частині ухвали, розпочинається перебіг строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до висновку об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду сформованого у постанові від 27 травня 2019 року у справі № 461/1434/18, у випадку, коли слідчий суддя з посиланням на ч. 2 ст. 376 КПК постановив ухвалу та оголосив її резолютивну частину, а повний текст ухвали оголосив в інший день, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з дня оголошення резолютивної частини ухвали. У разі, якщо повний текст було складено пізніше, у випадку необізнаності у заінтересованих осіб з мотивами прийнятого слідчим суддею рішення, вказане за їх клопотанням може бути визнано поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та підставою для його поновлення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 117 КПК.

Згідно з ч. 1 ст. 117 КПК пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

Поважними причинами необхідно вважати лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, яка подала апеляційну скаргу, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений строк.

Такі обставини мають бути підтверджені належними та допустимими фактичними даними.

Мотивуючи своє рішення про повернення апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції послався на підставу для повернення, передбачену п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК, оскільки апеляційну скаргу подано після закінчення строку апеляційного оскарження і суд за заявою особи не знайшов підстав для його поновлення.

З матеріалів провадження вбачається, що резолютивну частину ухвали Кривоозерського районного суду Миколаївської області постановлено та проголошено 11 листопада 2019 року за участі прокурора Боровського В. Р., який був обізнаний з результатами розгляду кримінального провадження.

Під час оголошення повного тексту ухвали прокурор був відсутній і отримав копію оскаржуваної ухвали 18 листопада 2019 року, тобто в останній день строку на апеляційне оскарження.

На вказану ухвалу 20 листопада 2019 року прокурор подав апеляційну скаргу, в якій порушує питання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Клопотання обґрунтовано тим, що повний текст оскарженої ухвали прокурор отримав лише 18 листопада 2019 року та мав лише один робочий день для оскарження судового рішення. Прокурор також посилається на територіальну віддаленість між судом першої інстанції та місцем знаходження органу прокуратури. Посилання прокурора на необізнаність з мотивами ухваленого рішення не знайшли свого підтвердження, оскільки фактично прокурор виклав інші обставини для поновлення йому строку на апеляційне оскарження.

Таким чином, суд апеляційної інстанції правильно повернув прокурору його апеляційну скаргу, пославшись на пропуск строку на апеляційне оскарження, оскільки така позиція відповідає кримінальному процесуальному закону та є усталеною судовою практикою, визначеною Верховним Судом.

У зв`язку із зазначеним колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга прокурора задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 433 434 436 441 442 КПК, Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу прокурора Боровського В. Р. залишити без задоволення.

Ухвалу Херсонського апеляційного суду від 26 грудня 2019 року залишити без зміни.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Судді:

О. Л. Булейко І. В. Іваненко С. Б. Фомін