Главная Блог ... Аналитические статьи Статьи Чи може юрособа на спрощеній системі оподаткування придбавати право вимоги? Чи може юрособа на спрощеній системі оподаткування...

Чи може юрособа на спрощеній системі оподаткування придбавати право вимоги?

Отключить рекламу
 - tn1_0_98947800_1498556255_5952275ff19ae.jpg

Відповідно до ст. 655 ЦК за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 3 статті 656 ЦК встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 512 ЦК кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Користуйтесь консультацією: Спрощена на словах чи на ділі: все про спрощену систему оподаткування

Згідно з пп. 14.1.255 п. 14.1 ст. 14 ПК відступлення права вимоги – операція з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу кредитору або без такої компенсації.

Чинний Податковий кодекс не містить прямої заборони на придбання ЮО-платником ЄП права вимоги.

Картинки по запросу Чи може юрособа на спрощеній системі оподаткування придбавати право вимоги?

Можливі ризики здійснення такої операції полягають в наступному:

  1. Трактування відступлення права вимоги як діяльності у сфері фінансового посередництва.

Відповідно до пп. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПК не можуть бути платниками ЄП 1-3 груп суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність у сфері фінансового посередництва. Однак уступка права вимоги не є діяльністю у сфері фінансового посередництва виходячи з наступного.

У статті 1 Закону «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» наведені наступні визначення:

  • посередницькі послуги на ринках фінансових послуг – діяльність юридичних осіб чи фізичних осіб – підприємців, якщо інше не передбачено законом, що включає консультування, експертно-інформаційні послуги, роботу з підготовки, укладення та виконання (супроводження) договорів про надання фінансових послуг, інші послуги, визначені законами з питань регулювання окремих ринків фінансових послуг;
  • фінансова послуга – операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, – і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

Виходячи з визначень та інших положень Закону «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» дана операція не вважатиметься ані посередницькою послугою на ринку фінансових послуг, ані фінансовою послугою взагалі.

Користуйтесь консультацією: Наслідки: Якщо платник податку на прибуток здійснює перехід на спрощену систему оподаткування

Крім того, визначення фінансового посередництва міститься у ч. 3 ст. 333 Господарського кодексу України, відповідно до якої фінансовим посередництвом є діяльність, пов’язана з отриманням та перерозподілом фінансових коштів, крім випадків, передбачених законодавством. Фінансове посередництво здійснюється установами банків та іншими фінансово-кредитними організаціями.

У даному ж випадку відсутнє отримання та перерозподіл фінансових коштів та спеціальний суб’єкт, який може займатися фінансовим посередництвом.

На додачу до наведеного ВАСУ у своєму інформаційному листі від 11.12.13 №1713/12/13-13 зазначив, що системне тлумачення норм Податкового кодексу України не дозволяє вважати відступлення права вимоги для цілей обліку з податку на прибуток окремою господарською операцією, відмінною від продажу товарів. Натомість така операція є в розумінні пункту 153.5 статті 153 Податкового кодексу України різновидом операції з продажу товарів. Причому продавцем відповідних товарів є особа, що відступає право вимоги за компенсацію.

Таким чином оплатне відступлення права вимоги на користь платника ЄП третьої групи є придбання останнім товару – права вимоги, а не здійснення фінансового посередництва чи надання фінансових послуг.

  1. Трактування відступлення права вимоги як здійснення розрахунків не у грошовій формі.

Відповідно до п. 291.6 ст. 291 ПК платники єдиного податку першої – третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).

Розглядаючи зворотну ситуацію (відступлення права вимоги спрощенцем на користь третіх осіб) Державна фіскальна служба у листі № 25434/6/99-99-15-03-01-15 від 27.11.2015 та ГУ ДФС у Чернігівській області у листі №1404/10/25-01-12-02-06 від 27.04.2016 дійшли наступного висновку: «… укладення договору переуступки прав вимоги боргу юридичними особами – платниками єдиного податку третьої групи є механізмом розрахунку по правочину купівлі-продажу товарів (робіт, послуг) не у грошовій формі, а отже не дає права суб’єкту господарювання застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку і звітності».

Однак таке тлумачення не може безумовно застосовуватись і до операції з придбання єдинником права вимоги, оскільки при придбанні права вимоги за договором відступлення права вимоги платник ЄП купляє товар, за який розраховується грошовими коштами. Крім того, погашення заборгованості також здійснюється у грошовій формі, відповідно – відсутнє порушення п. 291.6 ст. 291 ПК. Ситуації, які розглядаються у листах контролюючих органів, по-перше, не деталізовані, що не дає підстав казати про аналогічне правове регулювання, по-друге, можуть передбачати розрахунок у відмінній від грошової формі, по-третє, можуть зводитися до тези про те, що первісний боржник не розраховується за правочином у грошовій формі, а оплата за право вимоги здійснюється третьою особою, по-четверте, дані листи є індивідуальними податковими консультаціями, які згідно ст. 52 ПК можуть використовуватись виключно платниками податків, яким їх надано.

Користуйтесь консультацією: Штрафи за порушення податкового законодавства

Таким чином у разі придбання платником ЄП третьої групи права вимоги не відбувається порушення податкового законодавства щодо грошової форми розрахунків.

  1. Втрати права на застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку зі здійсненням видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку.

Обов’язок платника єдиного податку перейти на сплату інших податків і зборів у зв’язку зі здійсненням видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників ЄП прописана у пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПК. Проте комплексне тлумачення норм глави 1 розділу XVI ПК дає підстави вважати, що дана вимога не повинна стосуватися юридичних осіб – платників єдиного податку третьої групи.

Так, відповідно до пп. 298.3 ст. 298 ПК у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування, серед іншого, зазначається інформація про обрані суб’єктом господарювання види господарської діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2010.

Картинки по запросу Чи може юрособа на спрощеній системі оподаткування придбавати право вимоги?

Пункт 298.5 статті 298 ПК встановлює, що у разі зміни податкової адреси суб’єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності, видів господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку першої і другої груп не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулися такі зміни.

Тобто Податковий кодекс містить вимогу вносити зміни щодо нових видів господарської діяльності тільки для фізичних осіб-підприємців платників 1 і 2 груп ЄП, строк внесення таких змін аналогічно стосується тільки ФОП-ЄП.

Крім того, санкція у вигляді застосування до доходу, отриманого від діяльності, не зазначеної у реєстрі платників ЄП ставки податку в розмір 15% стосується тільки платників податків першої та другої груп.

Як встановлено п. 299.7 ст. 299 ПК 299.7. до реєстру платників єдиного податку вносяться такі відомості про платника єдиного податку:

1) найменування суб’єкта господарювання, код згідно з ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи – підприємця, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відповідну відмітку у паспорті);

2) податкова адреса суб’єкта господарювання;

3) місце провадження господарської діяльності;

4) обрані фізичною особою – підприємцем першої та другої груп види господарської діяльності;

5) ставка єдиного податку та група платника податку;

6) дата (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування;

7) дата реєстрації;

8) види господарської діяльності;

9) дата анулювання реєстрації.

Згадайте новину: Дії фізичної особи підприємця - платника єдиного податку у разі перевищення обсягу доходу, визначеного для платника єдиного податку відповідної групи

Згідно з п. 299.8 ст. 299 ПК у разі зміни відомостей, передбачених підпунктами 1 – 5 пункту 299.7 цієї статті, вносяться зміни до реєстру платників єдиного податку в день подання платником відповідної заяви.

Тобто, знову ж, Податковий кодекс передбачає необхідність внесення змін до інформації в ЄР платників ЄП у разі зміни видів господарської діяльності фізичних осіб першої і другої груп.

Водночас пункти 299.7 та 299.13 ст. 299 ПК передбачають внесення та відображення в реєстрі платників ЄП інформації про види господарської діяльності без прив’язки до обраної групи єдиного податку. Однак, незважаючи на дані норми станом на сьогодні в реєстрі платників ЄП не відображаються дані щодо видів господарської діяльності юридичних осіб-платників єдиного податку на 3 групі.

Враховуючи все вищенаведене чинне податкове законодавство не забороняє платнику єдиного податку на третій групі придбавати право вимоги за оплатним договором відступлення права вимоги, яке буде погашене боржником у грошовій формі.

У разі ж оскарження операції контролюючим органом крім наведених норм можна також посилатися на презумпцію правомірності рішень платника податку (пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 ПК), вимоги щодо якості та передбачуваності закону, правової визначеності, що містяться в рішеннях ЄСПЛ «Сєрков проти України», «Щокін проти України» та ін.

Автори статті: Микита Торубка, Василь Андрусяк

Джерело: Моріс Груп

  • 3985

    Просмотров

  • 0

    Коментарии

  • 3985

    Просмотров

  • 0

    Коментарии


  • Поблагодарить Отключить рекламу

    Оставьте Ваш комментарий:

    Добавить

    Другие наши сервисы:

    • Бесплатная консультация

      Получите быстрый ответ на юридический вопрос в нашем мессенджере , который поможет Вам сориентироваться в дальнейших действиях

    • ВИДЕОЗВОНОК ЮРИСТУ

      Вы видите своего юриста и консультируетесь с ним через экран, чтобы получить услугу, Вам не нужно идти к юристу в офис

    • ОБЪЯВИТЕ СОБСТВЕННЫЙ ТЕНДЕР

      На выполнение юридической услуги и получите самое выгодное предложение

    • КАТАЛОГ ЮРИСТОВ

      Поиск исполнителя для решения Вашей проблемы по фильтрам, показателям и рейтингу

    Популярные аналитические статьи

    Смотреть все статьи
    Смотреть все статьи
    logo

    Юридические оговорки

    Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.

    Полный текст