Без закону засуджені або небезпека "життя за звичкою"

У п'ятницю я отримав від Державної судової адміністрації України інформацію на свій запит щодо кількості засуджений та виправданих осіб за злочин, відповідальність за скоєння якого передбачена ст. 263 КК України за період часу з 2007 по 01.01.2017 року.

Читайте статтю: Беззаконне покарання. Або проблема притягнення до кримінальної відповідальності за незаконне поводження зі зброєю

Стаття 263 КК України, зокрема, передбачає відповідальність за носіння, зберігання, придбання, передачу чи збут вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу (ч. 1 статті 263 КК України). Друга частина цієї статті стосується холодної зброї.

Тобто, виходячи зі змісту вказаної статті, можна стверджувати, що її мета - охорона встановленого законом порядку обігу вогнепальної та холодної зброї.

Читайте статтю: Регистрация оружия онлайн: как, где, сколько

Однак, є проблема. Бо з моменту втрати чинності Закону України "Про власність" (з 20.06.2007 року) порядок обігу зброї в Україні ні чим не відрізняється від обігу лопат, роверів чи одягу.

Так, у 1992 році Верховною Радою України постановою № 2471-XII "Про право власності на окремі види майна" було затверджено перелік майна, яке не може перебувати у власності громадян…, а також визначено спеціальний порядок набуття права власності громадянами на окремі види майна, яке ними придбавалося на підставі дозволу, який видавали органи, які були наведені у вказаній вище Постанові. Стосовно зброї - таким органом були визначені органи внутрішніх справ.

У 1996 році набула чинності Конституція України, стаття 92 якої прямо визначає, що "виключно законами України визначаються:

- права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина;

- правовий режим власності…".

Стаття 85 Конституції України визначає, що прийняття законів - то є повноваження Верховної Ради України.

В 2004 році набув чинності Цивільний Кодекс України, статті 178 якого прямо визначає, що "об'єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід'ємними від фізичної чи юридичної особи. Види об'єктів цивільних прав, перебування яких у цивільному обороті не допускається (об'єкти, вилучені з цивільного обороту), мають бути прямо встановлені у законі. Види об'єктів цивільних прав, які можуть належати лише певним учасникам обороту або перебування яких у цивільному обороті допускається за спеціальним дозволом (об'єкти, обмежено оборотоздатні), встановлюються законом".

Тобто і Конституція України і ЦК України визначають, що виключно законом певне майно може бути віднесено до переліку об’єктів цивільних прав, які не можуть перебувати в цивільному обороті (зокрема, не можуть перебувати у власності громадян). Також закон має визначати перелік майна, яке є обмеженим у цивільного обороті і обіг якого може мати місце лише за умови отримання відповідного дозволу уповноваженого органу.

Так ось, в червні 2007 року Закону України "Про власність" втратив чинність, у зв'язку з тим, що 20 червня 2007 року набув чинності Закон України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Цивільного кодексу України", а тому - з моменту втрати чинності цим законом зникли доволі ефемерні підстави стверджувати, що зброя в Україні - вилучена чи обмежена в обігу.

Тому не зрозуміло, яким чином та за не виконання приписів якого закону більше 50000 громадян було притягнуто до кримінальної відповідальності та засуджено за ст. 263 КК України за період з 2007 по 2016 рік включно. Адже наразі не існує в Україні закону, який би визначав зброю як об’єкт цивільних прав, обіг якого можливий лише за дозволом, тому на мою думку, всі ті слідчі та прокурори, які фактично "фабрикували" справи за ст. 263 КК України мають бути фігурантами кримінальних проваджень за ст. 372 "Притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності" КК України, а всі судді, які ухвалювали обвинувальні вироки по статті 263 КК України - мають бути притягнуті до кримінальної відповідальності за ст. 375 "Постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови" КК України.

Наразі частина 1 статті 19 Конституції України містить припис такого змісту: "Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством". Отже наразі в Україні громадяни не зобов’язані отримувати дозвіл на вчинення будь-яких операцій зі зброєю та боєприпасами до неї, зокрема, на їх придбання, зберігання, носіння чи транспортування, оскільки відсутній закон, який би визначав зброю та боєприпаси до неї як об’єкти цивільних прав, що обмежені в цивільному обороті (обіг за дозволом) чи вилучені з нього (повна заборона обігу). Однак наші правоохоронні органи і суди продовжують "жити за звичкою", грубо ігноруючи приписи Конституції та Цивільного кодексу України, і пересвідчитися в цьому змогли більше ніж 50 тисяч осіб, яких незаконно було притягнуто до кримінальної відповідальності та засуджено за фактично правомірну поведінку.

Читайте статтю: В Україні існує вільний ринок зброї але мало хто про це знає