Зменшення розміру аліментів з 1/5 частини до 1/8 частини від усіх видів заробітку внаслідок оскарження на підставі ст. 182 СК України ( Апеляційний суд Вінницької області від 10 жовтня 2016р. у справі 127/8968/16-ц)

Фабула судового акту: Іноді апеляція все ж таки прислуховується і у такому начебто банальному питанні як визначення судом розміру аліментів. Суд першої інстанції визначив аліменти на одну повнолітню дитину, яка навчається, в розмірі 1/5 частин від усіх доходів батька. Батько оскаржив рішення і послався на ст. 182 СК України. У скарзі батько заначив, що погоджується платити аліменти, але просить їх зменшити оскільки є непрацюючим пенсіонером, має на утриманні непрацюючу дружину та сина, має незадовільний стан здоров’я, потребує періодичного лікування, тощо. Суд апеляційної інстанції погодився з батьком, скасував рішення суду першої інстанції та зменшив розмір аліментів до 1/8 від усіх доходів батька.

Отже, оскаржуємо, рідко, але спрацьовує. Особливо, коли є підстави.

Аналізуйте судовий акт: Алименты 1/2 части от всех видов доходов - реально!

Аліменти на двох та більше дітей визначаються судом у єдиній частці від заробітки (доходу) батька, а не в будь-який інший спосіб на розсуд суду (ВСу від 19 жовтня 2016р. у справі № 6-1798цс16)

Позитивний висновок молекулярно-генетичної експертизи не став для суду підставою для задоволення позову про визнання батьківства ( Апеляційний суд Дніпропетровської області, справа №204/1621/14-ц)

Дозвіл суду на виїзд дитини за меджі України без згоди батька не абсолютний, а отримується кожен раз із зачначенням країни та строку перебування дитини (ВССУ від 16 березня 2016р. у справі № 6-33303ск15)

Порядок спілкування та способи участі у вихованні малолітньої дитини можуть бути змінені судом (Ухвала Вищого спеціалізованого суду, судді Гулька Б. І., Луспеник Д. Д., Хопти С. Ф.)

Додаткові витрати для навачання повнолітніх дітей за ст. 185 СК України не стягуються з батьків - треба стягувати аліменти за ст. ст. 199,180-184 СК України (Постанова ВСУ від 24 лютого 2016р. у справі № 6-1296цс15)

Справа № 127/8968/16-ц Провадження № 22-ц/772/2894/2016

Головуючий в суді першої інстанції Жмудь О. О.Категорія 50 Доповідач Сало Т. Б.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2016 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі: головуючого Сало Т.Б., суддів: Марчук В.С., Якименко М.М., секретар - Агеєва Г.В., за участі: ОСОБА_2 та його представника - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 10.08.2016 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -

встановила:

У квітні 2014 року ОСОБА_4 звернулась до суду із вищевказаним позовом, в якому просила стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_5 в розмірі ? частини від усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, та не менше 30% прожиткового мінімуму для особи відповідного віку, починаючи з 01.09.2015 року до 30.06.2017 року - до закінчення навчання.

Позов мотивовано тим, що до 19.04.2005 року сторони перебували у шлюбі. ІНФОРМАЦІЯ_6 у подружжя народилась донька ОСОБА_5.

Рішенням Замостянського районного суду від 15.11.2002 року з відповідача було стягнуто аліменти на користь позивача на утримання їх доньки - до закінчення навчання у Вінницькому будівельному коледжі.

На даний час донька навчається у Донецькому національному університеті до 30.06.2017 року. Проживає із позивачкою.

Оскільки, згідно чинного законодавства батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, позивач звернулась до суду.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 10.08.2016 року позов задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_2 аліменти на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_5 в розмірі 1/5 частини від усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2, щомісячно, та не менше 30 % прожиткового мінімуму для особи відповідного віку починаючи стягнення з 01.09.2015 року до 30.06.2017 року - до закінчення навчання, або до досягнення нею двадцятитрирічного віку, в залежності від того, яка з цих обставин настане першою. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання судових витрат.

Не погодившись із судовим рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 10.08.2016 року та ухвалити нове, яким стягнути з нього аліменти в розмірі 1/8 частки усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 27.04. 2016 року до 30.06.2017 року.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що рішення суду є незаконним та несправедливим, оскільки суд не з'ясував обставини справи, які мають значення для її вирішення, судом невірно застосовано норми матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт погоджується із стягненням з нього аліментів, проте категорично не згодний із їх розміром, оскільки судом не враховано, що відповідач є непрацюючим пенсіонером, у нього на утриманні перебуває непрацююча дружина та син, відповідач має незадовільний стан здоров'я та потребує періодичного лікування, крім того ОСОБА_2 не згодний зі стягненням аліментів за минулий період (з 01.09.2015 року), оскільки позивачем не вживалось жодних заходів для їх отримання, а відповідач не ухилявся від сплати аліментів.

Колегія суддів дослідивши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Частково задовольняючи позов суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач, який є батьком ОСОБА_5, зобов'язаний утримувати її до кінця її навчання оскільки має таку можливість. Крім того ОСОБА_2 не заперечує проти стягнення з нього аліментів.

Судом встановлено, що відповідно до актового запису від № 000540 19.04.2005 року, свідоцтво серії НОМЕР_2, шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 розірвано.

ІНФОРМАЦІЯ_6 у сторін народилась дочка ОСОБА_5.

На даний час ОСОБА_5 є студенткою 1 курсу денної форми навчання, спеціальність «Фінанси і кредит» економічного факультету Донецького національного університету, період навчання з 01.09.2015 року по 30.06.2017 рік (довідка Донецького Національного університету від 01.09.2015 року (а.с.4).

ОСОБА_5 навчається безкоштовно по державному замовленню та отримує щомісячну стипендію в розмірі 825 грн.

Згідно довідки про доходи (стипендія) ОСОБА_5, її дохід за період з 01/16 по 05/16 становить 4 125,00 грн.

З довідки № 72 про доходи в/ч А0549 від 08.06.2016 року, заробітна плата ОСОБА_4 за 2015 рік складає (отримано на руки) 45566,92 грн..

ОСОБА_5 зареєстрована разом з ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1.

У відповідності до ч.1 ст.199 Сімейного кодексу України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Право на утримання припиняється у разі припинення навчання (ч.2 ст.199 СК).

У відповідності до ч.1 ст.200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст.182 цього Кодексу.

У відповідності до ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних утриманців та інші обставини, що мають істотне значення.

При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання, зокрема, другим з батьків (ч.2 ст.200 СК).

Відповідач, який погоджується з стягненням з нього аліментів, але в меншому розмірі, на підтвердження обставин, якими обґрунтовує свої заперечення проти позову, надав ряд документів, які були дослідженні судом.

Згідно довідки ГУ ПФУ у Вінницькій області, відповідач ОСОБА_2 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Вінницькій області та отримує пенсію за вислугу років. Сума пенсії за період з 01.12.2015 року по 31.05.2016 року складає 20 690, 22 грн., тобто по 3448,37 грн. щомісячно.

ОСОБА_2 з 11 липня 2006 року перебуває у шлюбі з ОСОБА_6, 1975 року народження, яка не працює.

На утриманні відповідача є малолітній син ІНФОРМАЦІЯ_2 - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, якому необхідно, крім звичайного утримання, ще й медична допомога (довідка медичного закладу та довіка учня школи) (а.с.38)

Із виписки із амбулаторної картки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 від 09.06.2016 року, вбачається діагноз: гіпертонічна хвороба 2 ступеня, гіпертензивне серце, вегетоневроз, аденоміоз. Рекомендовано і потребує диспансерного нагляду та лікування. ОСОБА_6 в центрі зайнятості не зареєстрована.

Відповідно до довідки № 348 від 13.06.2016 року, відповідач, ОСОБА_2, 1956 р.н. потребує періодичного стаціонарного лікування в неврологічному, кардіологічному відділеннях, оперативного втручання з приводу катаракти обох очей, протезування та лікування в стоматологічному відділенні.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, встановивши вказані обставини помилково дійшов до висновку про стягнення 1/5 частки доходів відповідача, оскільки, фактично це становить приблизно 700 грн. в місяць.

Разом з тим, також встановлено, що колишня дружина ОСОБА_2 та мати ОСОБА_5, працює, і її доходи за цей же період що і у відповідача значно більші ніж у ОСОБА_2.

Встановлено, що ОСОБА_2 на час розгляду даної справи ніде не працює, додаткових джерел заробітку (крім пенсії) не має.

Крім цього, судом першої інстанції залишено поза увагою, що ОСОБА_5 отримує стипендію в розмірі 825 грн. щомісячно.

Також при вирішенні даного спору слід врахувати обов'язок обох батьків на утримання повнолітньої дочки та можливість матері ОСОБА_7 теж надавати посильну допомогу.

Враховуючи вищевказані обставини, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти позову та мотиви апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що розмір аліментів, який ОСОБА_2 просить з нього стягувати - 1/8 частки всіх видів заробітку, буде розумним та справедливим, оскільки буде становити біля 450 грн. щомісячно (при врахуванні тієї обставини що основним доходом ОСОБА_8 є лише пенсія).

Задовольняючи вимогу позивача щодо стягнення аліментів починаючи з 01.09.2015 року суд першої інстанції вважав доведеною ту обставину, що позивачка вживала заходів щодо одержання аліментів з відповідача, а останній ухилявся від їх сплати.

При цьому суд першої інстанції посилався на лист від імені позивача на адресу відповідача з проханням добровільно надати аліменти на утримання доньки. Однак, відповідач жодним чином не відреагував на нього.

Крім цього в рішенні суду вказано, що під час судового засідання представниками позивача та відповідача не заперечувався той факт, що сторони намагались домовитись про сплату аліментів у позасудовому порядку.

Колегія суддів не погоджується з даним висновком виходячи з наступного.

Згідно ст.. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за три роки.

Позивач, який просить сягнути аліменти за минулий період навчання - з 2015 року, як доказ ухилення відповідача від сплати аліментів надав лист з пропозицією в добровільному порядку надавати щомісячно грошові кошти на утримання доньки, у зв'язку з продовженням її навчання.

Колегія суддів не приймає даний документ як доказ ухилення від сплати аліментів, оскільки даний лист підписаний представником ОСОБА_4, який на думку колегії суддів не уповноважений вчиняти такого роду дії. Довіреність, яка міститься в матеріалах справи уповноважує ОСОБА_9 на представлення інтересів ОСОБА_5 в усіх судах, правоохоронних органах, органах державної влади та місцевого самоврядування тощо, однак, ні в якому разі з метою врегулювання спірних сімейних правовідносин.

Крім цього в матеріалах справи відсутні докази отримання відповідачем даного листа, який сам по собі не може бути беззаперечним доказом ухилення відповідача від сплати аліментів.

Інших доказів, які б стверджували про ухилення від сплати аліментів позивачем не надано.

Твердження суду першої інстанції про те, що в судовому засіданні представниками позивача та відповідача не заперечувався той факт, що сторони намагались домовитись про сплату аліментів у позасудовому порядку є некоректним, оскільки представники сторін не наділені правом на представлення інтересів ОСОБА_2 та ОСОБА_4 як громадян, на вирішення спірних сімейних питань в позасудовому порядку.

Крім того, саме поняття «домовлялись, але не вдалось» не свідчить про конкретні дії позивача направленні на стягнення з відповідача аліментів, і дії відповідача, які б свідчили про ухилення останнього від сплати аліментів.

Оскільки факт вчинення позивачем заходів щодо одержання аліментів з відповідача, а також ухилення останнім від здійснення такої сплати є недоведеним, то позов у цій частині задоволенню не підлягає.

З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду слід скасувати, а позов слід задовольнити частково, стягнувши з ОСОБА_2 аліменти на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_5 в розмірі 1/8 частини від одержуваних ним доходів щомісячно, на період навчання у Донецькому національному університеті, починаючи з 27.04.2016 року

Суд першої інстанції також помилково в резолютивній частині рішення, зазначаючи розмір аліментів, вказав про мінімальний розмір аліментів який прирівнюється до 30% прожиткового мінімуму для особи відповідного віку.

Частиною 2 статті 182 СК України, встановлений мінімальний розмір аліментів - 30% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, однак, даний розмір застосовується до неповнолітніх дітей. При розгляді спору про стягнення аліментів на повнолітніх дітей, які продовжують навчатись, необхідно застосовувати лише ч.1 ст. 182 СК України в якій вказуються обставини, які повинні бути враховані при визначенні розміру аліментів.

Отже, суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, що призвело до невідповідності висновків суду обставинам справи, що в силу ст.. 309 ЦПК України є підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів,

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 10.08.2016 року - скасувати.

Ухвалити нове, яким позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, аліменти на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, в розмірі 1/8 частини від одержуваних ним доходів щомісячно, на період навчання у Донецькому національному університеті, починаючи з 27.04.2016 року до 30.06.2017 року, але не більше як до досягнення нею двадцятитрирічного віку.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: /підпис/

Судді : /підпис/ /підпис/

Згідно з оригіналом: