Адвокатський запит для прокурора?

Як відомо, до професійних прав адвоката належить, зокрема, право адвоката звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об’єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб), згідно з нормами статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Про це йдеться на сайті zrada.today.

Інше питання, що інколи результативність таких запитів є невеликою, бо непоодинокими є випадки, коли адвокату або не відповідають на такий запит, або надають відомості не в повному обсязі. Щоправда, тут важливо, хто і як в органах адвокатського самоврядування налагодить роботу в цій сфері. Наприклад, в Раді адвокатів Київської області настільки добре відпрацьована процедура захисту права адвоката на інформацію, що інколи вистачає простого спілкування Уповноваженого представника Ради з «порушником», щоб відповідь на запит надійшла вже наступного дня. А якщо вже не виходить, то тут вже справа доходить й до складання протоколів про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.212-3 КУпАП, й до відповідних рішень суду. Тобто механізм існує.

Користуйтеся консультацією: Правове регулювання надання інформації за адвокатським запитом

Проте справа в тому, що інколи в процесі підготовки до справи у адвоката виникає необхідність отримання оперативної відповіді від працівників правоохоронних органів і прокуратури. А як на такі «прохання» адвокатів реагують прокурори – пояснювати нікому не потрібно. Також всім відома ситуація, коли правоохоронні органи України, які отримують адвокатські запити, не просто не дотримуються строків надання відповіді, а «хоронять» їх на рівні канцелярій та відділів діловодства.

Тому досить слушною є пропозиція адвоката Ярослава Яценко звернутися до відповідних суб’єктів законодавчої ініціативи для розроблення законопроекту з метою забезпечення реального настання адміністративної відповідальності для працівників правоохоронних органів і прокуратури за ненадання відповіді на адвокатський запит (ч. 5 ст. 212-3 КУпАП) – шляхом внесення правоохоронних органів і органів прокуратури до переліку суб’єктів, яким адвокатом може бути направлено адвокатський запит (ч.ч. 1, 2 ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Принагідно також нагадаємо, що навіть й без таких змін певні способи впливу на правоохоронні органи існують й зараз.

Так, згідно ч.1 ст.15 КУпАП, передбачено, що військовослужбовці та військовозобов’язані та резервісти під час проходження зборів, а також особи рядового і начальницького складів Державної кримінально-виконавчої служби України, органів внутрішніх справ, служби цивільного захисту і Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України несуть відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами.

Ст.2 Закону України «Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» передбачено, що дисциплінарний проступок - це невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Відповідно до ч.1 ст.1 вищевказаного Закону - службова дисципліна полягає в дотриманні особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Читайте статтю: Адвокатам, які зупинили свою діяльність - ЕСВ

Згідно п.2.2 «Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах МВС України», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №230 від 12.03.2013 р., службове розслідування проводиться уповноваженим на те начальником у разі: невиконання або неналежного виконання особами РНС під час службової діяльності вимог чинного законодавства, що призвело до порушення прав та законних інтересів громадян або негативно вплинуло на забезпечення виконання покладених на ОВС завдань з охорони громадського порядку, боротьби зі злочинністю; скоєнні особою РНС адміністративного правопорушення. Абз.4 п.3.1. вище вказаної Інструкції передбачає, що начальники ГУМВС, УМВС мають право призначати службові розслідування стосовно осіб рядового та начальницького складу РНС тих органів чи підрозділів внутрішніх справ, діяльність яких вони координують або контролюють. Згідно п.2.5. Інструкції - підстави для призначення службового розслідування можуть міститися в службових документах осіб РНС, матеріалах перевірок, письмових зверненнях громадян України, осіб без громадянства та іноземців, депутатських запитах та зверненнях народних депутатів України, повідомленнях уповноважених органів досудового розслідування, заявах і повідомленнях інших правоохоронних органів, підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації або в інших документах, отриманих в установленому законодавством України порядку.

Таким чином, для притягнення до відповідальності за ненадання інформації на адвокатський запит суб’єктів, перелічених в ст. 15 КУпАП, адвокатам необхідно звертатися до Ради адвокатів регіону з заявою про складення клопотання щодо проведення службового розслідування або службової перевірки та про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Читайте статтю: Монополія на адвокатуру: інструкція з використання

Фото: Адвокат Консалтинг