Історія справи

Постанова від 21.02.2024 року у справі №240/11491/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2024 року

м. Київ

справа №240/11491/23

адміністративне провадження № К/990/43637/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Яковенка М. М.,

суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 240/11491/23

за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Фаворит Компані» до Головного управління ДПС у Житомирській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Житомирській області на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду (колегія у складі суддів: Р. В. Ватаманюк, М. М. Капустинський, Т. В. Сапальова) від 22 листопада 2023 року,

УСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. Приватне акціонерне товариство «Фаворит Компані» (далі - ПАТ «Фаворит Компані», позивач) звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області (далі - ГУ ДПС у Житомирській області, скаржник), Державної податкової служби України (далі - ДПС України), в якому просило:

- визнання протиправним та скасування рішення ГУ ДПС у Житомирській області № 8269539/13579674 від 15 лютого 2023 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 65 від 31 січня 2023 року;

- зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну ПАТ «Фаворит Компані» № 65 від 31 січня 2023 року в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

2. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 13 червня 2023 року позов задоволено повністю. Розгляд справи та ухвалення рішення здійснено у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження за участі представника відповідачів (Шевчук І. М.), в якому було проголошену вступну та резолютивну частину. Повне судове рішення складено 19 червня 2023 року.

3. Не погодившись із прийнятим судовим рішенням через підсистему 12 липня 2023 року «Електронний суд» від Головного управління ДПС у Житомирській області до суду апеляційної інстанції надійшла апеляційна скарга, яку ухвалою Сьомго апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2023 року залишено без руху у зв`язку з порушенням пункту 1 частини п`ятої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) - не сплачено судовий збір у сумі 4026 грн. за подання апеляційної скарги, та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявленого недоліку.

4. Копія вказаної ухвали була доставлена в Електронний кабінет ГУ ДПС у Житомирській області 18 липня 2023 року (15:04), що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с. 103).

5. Також, не погоджуючись з рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 13 червня 2023 року ДПС України засобами поштового зв`язку 17 липня 2023 року подав апеляційну скаргу, яку ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду 21 липня 2023 року залишено без руху залишено без руху у зв`язку з порушенням пункту 1 частини п`ятої статті 296 КАС України - не сплачено судовий збір у сумі 4026 грн. за подання апеляційної скарги, та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявленого недоліку.

6. Копія вказаної ухвали була доставлена в Електронний кабінет ДПС України 21 липня 2023 року (18:46), що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с. 105).

7. На виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції, 27 липня 2023 року через підсистему «Електронний суд» від ГУ ДПС у Житомирській області до суду надійшла заява про усунення недоліків, відповідно до якого скаржник просив продовжити строк на усунення недоліків апеляційної скарги у справі № 240/11491/23 на більш тривалий термін. В обґрунтування вказаної заяви зазначено, що у ГУ ДПС у Житомирській області з об`єктивних причин в строки, визначені ухвалою суду та станом на дату подання заяви, фактично позбавлене можливості усунути недоліки апеляційної скарги, а саме, сплатити судовий збір, оскільки, коштів на казначейському рахунку по КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» недостатньо для сплати відповідної суми судового збору, а саме: згідно за 22 липня 2023 року вихідний залишок, що знаходиться за КЕКВ 2800 становить 0 грн., що є меншим за розмір сплати судового збору.

8. Ухвалою Сього апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2023 року заяву ГУ ДПС у Житомирській області про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги задоволено, продовжено Головному управлінню ДПС у Житомирській області термін для усунення недоліків апеляційної скарги на десять днів з моменту отримання копії цієї ухвали.

9. Копія вказаної ухвали була доставлена в Електронний кабінет ГУ ДПС у Житомирській області 01 серпня 2023 року (17:24), що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с. 110).

10. На виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції, 11 серпня 2023 року через підсистему «Електронний суд» від ГУ ДПС у Житомирській області до суду надійшла повторна заява про усунення недоліків, відповідно до якого скаржник просив продовжити строк на усунення недоліків апеляційної скарги у справі № 240/11491/23 на більш тривалий термін, яке вмотивоване доводами, з аналогічними викладеним у попередньо поданому клопотанні.

11. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2023 року в задоволенні клопотання ГУ ДПС у Житомирській області про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги - відмовлено.

Апеляційну скаргу ГУ ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 13 червня 2023 року у справі № 240/11491/23 повернуто особі, яка її подала.

12. Копія вказаної ухвали була доставлена в Електронний кабінет ДПС України 21 вересня 2023 року (19:27), що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с. 119).

13. Також, у зв`язку з тим, що ДПС України станом на 20 вересня 2023 року вимоги ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху апелянтом не виконані, заяв (клопотань) на виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху апелянтом не надано, ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2023 року апеляційну скаргу ДПС України на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 13 червня 2023 року у справі № 240/11491/23 повернуто особі, яка її подала.

14. Вищезазначену ухвалу суду від 20 вересня 2023 року про повернення апеляційної скарги скаржнику, направлено Сьомим апеляційним адміністративним судом та доставлено до Електронного кабінету ГУ ДПС у Житомирській області 21 вересня 2023 року (19:27) (а.с. 120).

15. 12 жовтня 2023 року ГУ ДПС у Житомирській області через підсистему «Електронний суд» повторно звернулося до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 13 червня 2023 року, разом платіжною інструкцією від 28 вересня 2023 року № 1812 про сплату судового збору та з клопотанням про поновлення строку на його оскарження, в обґрунтування якого зазначено, скаржник є державним органом та фінансується з Державного бюджету України, тому не мав коштів для сплати судового збору. Також вказано про те, що вперше апеляційну скаргу скаржником було подано у визначені КАС України строки, але у зв`язку з недостатнім обсягом фінансування її було повернуто..

16. Ухвалами Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2023 року:

у задоволенні клопотання ГУ ДПС у Житомирській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 13 червня 2023 року відмовлено;

визнано неповажними причини пропуску ГУ ДПС у Житомирській області строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 13 червня 2023 року;

апеляційну скаргу ГУ ДПС у Житомирській області на рішення суду першої інстанції залишено без руху. Надано десятиденний строк із дня отримання копії цієї ухвали для усунення її недоліків шляхом надіслання: заяви про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

17. Визнаючи неповажними наведені скаржником причини пропуску строку на апеляційне оскарження, суд зазначив, що апелянтом не доведено наявності обставин, що перешкоджали йому звернутись до суду в межах строку, визначеного статтею 295 КАС України, та становили об`єктивно непереборні перешкоди, які пов`язані з дійсними істотними труднощами у реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення, причини пропуску строку апеляційного оскарження зазначені у вказаному клопотанні не є поважними, а тому суд не знаходить підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 13 червня 2023 року. Крім того, посилаючись на постанову Верховного Суду від 24 липня 2023 року у справі № 200/3692/21, вказано судом про те, що сама собою затримка бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не є автоматичною, достатньою і безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Також, врахувавши висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 03 листопада 2022 року у справі №560/15534/21, від 15 травня 2018 року № 804/2979/17 та від 07 червня 2018 року № 822/276/17, від 24 липня 2023 року у справі №200/3692/21, апеляційний суд виснував, зокрема те, що строк на апеляційне оскарження, передбачений статтею 295 КАС України, не зупиняється у зв`язку із залишенням без руху, поверненням апеляційної скарги, а також його відлік не підлягає обрахуванню від дати вручення копій ухвал про залишення без руху та повернення первинної апеляційної скарги. Окрім того, звернуто увагу й на те, що вчасна первинна подача апеляційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових меж, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності. Крім того, вказано про те, що сама собою затримка бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не є автоматичною, достатньою і безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження.

18. Копія вказаних ухвал були доставлена в Електронний кабінет ГУ ДПС у Житомирській області 08, 09 листопада 2023 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с.138).

19. 20 листопада 2023 року на виконання вимог ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду про залишення апеляційної скарги без руху, ГУ ДПС у Житомирській області через підсистему «Електронний суд» подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в обґрунтування якого податковий орган зазначив про те, що первинна апеляційна скарга була подана у передбачений процесуальним законодавством строк, однак через відсутність коштів на рахунку податкового органу у апелянта була відсутня можливість вчасно сплатити судовий збір. При цьому, скаржником вжито всіх необхідних заходів для сплати судового збору за подання апеляційної скарги у повному обсязі. Також вказано про введення воєнного стану на всій території України, як на причину пропуску строку.

20. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2023 року визнано неповажними причини пропуску ГУ ДПС у Житомирській області строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 13 червня 2023 року.

Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 13 червня 2023 року у справі № 240/11491/23.

21. Не погодившись із ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2023 року, ГУ ДПС у Житомирській області 22 грудня 2023 року звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права просило її скасувати та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

22. Після усунення недоліків касаційної скарги ухвалою Верховного Суду від 01 лютого 2024 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено строк для подання відзиву. Витребувані матеріали справи.

23. 17 січня 2024 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому, позивач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, а ухвалу суду апеляційної інстанції залишити без змін.

24. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд у порядку письмового провадження.

25. Станом на час розгляду справи письмового відзиву від ДПС України на касаційну скаргу ГУ ДПС у Житомирській області до Верховного Суду не надходило, що не перешкоджає її подальшого розгляду.

IІ. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

26. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд керувався пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України, та указав, що доводи скаржника фактично дублюють доводи наведені у попередньому клопотанні про поновлення процесуального строку, яке за наслідками його розгляду судом залишено без задоволення.

27. При цьому, суд висновувався також на тому, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами або труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій, що підтверджено належними доказами. Проте, відповідачем доказів існування непереборних обставин, які перешкоджали відповідачу скористатись правом на звернення з апеляційною скаргою у межах визначених законодавчих строків, не наведено.

28. Посилаючись на позицію Верховного Суду, викладену в постановах від 04 квітня 2023 року у справі № 140/1487/22, від 23 січня 2023 року у справі № 496/4633/18, від 23 грудня 2022 року у справі № 760/5369/19, від 29 вересня 2022 року у справі № 500/1912/22, від 02 червня 2022 року у справі у № 757/30991/18-а, апеляційний суд також зазначив, що введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною. Проте апелянтом не наведено доводів та доказів, яким саме чином введення воєнного стану вплинуло на його обов`язок своєчасно подати апеляційну скаргу. Факт введення в Україні воєнного стану з 24 лютого 2022 року є загальновідомим, проте, сам по собі не є підставою для поновлення пропущеного строку, встановленого законом для вчинення процесуальної дії.

29. Посилання скаржника на існування судової практики Верховного Суду щодо оцінки мотивів для поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відхилив, оскільки висновки, щодо строків звернення з апеляційними скаргами, які містяться у наведених скаржником постановах Верховного Суду, слід застосовувати з урахуванням обставин, які наявні у конкретній справі.

IІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

30. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судом неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення у справі.

31. На обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначає, що первинна апеляційна скарга була подана в межах строків, передбачених КАС України. Повторно ж апеляційна скарга подана відповідачем у максимально короткий термін, а також з усуненням недоліків, що слугували підставою для повернення вперше поданої скарги. ГУ ДПС вважає, що такі обставини у сукупності є свідченням того, що апелянт намагався вчинити усі залежні від нього процесуальні дії у розумний строк для реалізації свого права на апеляційне оскарження.

32. Також скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції під час постановлення оскаржуваної ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження не врахував висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 23 жовтня 2019 року (справа № 826/7997/18), від 15 травня 2020 року (справа № 820/1212/17), від 06 квітня 2021 року (справа № 580/2586/19).

33. Додаткового звертає увагу на запровадження в Україні військового стану, значної завантаженості серед працівників, яка пов`язана із супроводженням судових справ в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, умови праці відповідача під час воєнного стану, які значно ускладнюють виконання процесуальних обов`язків.

IV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

34. Верховний Суд, переглянувши оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.

35. Право на апеляційне оскарження закріплено також у статті 293 КАС України і реалізується у спосіб подання в установленому порядку апеляційної скарги, форма та зміст якої також визначається процесуальним законом.

36. Вимоги до форми і змісту апеляційної скарги передбачені у статті 296 КАС України, пунктом 1 частини п`ятої якої передбачено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

37. Механізм реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення врегульовано Главою першою Розділу ІІІ КАС України.

38. Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

39. Згідно з частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

40. Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

41. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (частина восьма статті 169 КАС України).

42. У пункті 4 частини першої статті 299 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

43. Тобто, вказаною нормою закону однією з обставин, за яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, є визнання неповажними наведених скаржником підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.

44. Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку (поважність причин повинен доводити скаржник).

45. Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

46. Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

47. Такий підхід до визначення категорії поважності причин пропуску процесуального строку окреслено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі № 9901/546/19, у якій акцентувалась увага й на тому, що нормами статті 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

48. Проаналізувавши вищенаведені приписи процесуального закону, Велика Палата Верховного Суду підкреслювала, що ними чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду.

49. Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні відповідного процесуального документу повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

50. Колегія суддів Верховного Суду відзначає, що питання поновлення процесуального строку, у тому числі й строку на апеляційне оскарження, є процедурним і вирішується шляхом постановлення судом апеляційної інстанції відповідної ухвали, яка повинна бути належним чином мотивована й містити, зокрема, мотиви, з яких суд дійшов висновку про наявність підстав для поновлення цього строку або для відмови у такому поновленні, норми закону, якими керувався суд, постановляючи ухвалу.

51. Верховний Суд в постанові від 24 липня 2023 року у справі № 200/3692/21, зважаючи на зміст норм процесуального права, якими врегульовано питання строків апеляційного оскарження та їх поновлення, вимоги до процедурних рішень суду апеляційної інстанції, ухвалених з цього питання, а також беручи до уваги продемонстровані національними судами та ЄСПЛ підходи до поновлення процесуальних строків, правові позиції Верховного Суду з цього приводу, вважав, що процесуальний строк, зокрема строк на апеляційне оскарження у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов:

- первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;

- повторне подання апеляційної скарги відбулось в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;

- скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою;

- доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об`єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником;

- наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.

52. Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження з підстав пропуску строку, зазначив, що скаржник не зазначив обставин, які перешкоджали подати апеляційну скаргу вчасно та які є об`єктивно непереборними чи істотною перешкодою для своєчасного вчинення процесуальних дій. Зокрема, суд визнав, що ані повторне звернення з апеляційною скаргою, ані відсутність коштів у суб`єкта владних повноважень при поданні апеляційної скарги вперше, ані неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, ані виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги не є непереборними та поважними обставинами пропуску строку на апеляційне оскарження. Окрім того, суд також вказав, що апелянтом не наведено доводів та доказів, яким саме чином введення воєнного стану вплинуло на його обов`язок своєчасно подати апеляційну скаргу.

53. Колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про відсутність поважних підстав для поновлення строку на апеляційне провадження, та зауважує, що суд апеляційної інстанції при первинному зверненні відповідача з апеляційною скаргою продовжував строк на усунення недоліків апеляційної скарги шляхом сплати судового збору, проте відповідач не виконав вимоги ухвали суду апеляційної інстанції. Отже, лише обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, можуть бути, враховані, але не виключно, поважними підставами при вирішенні питання про поновлення строку апеляційного оскарження.

54. Слід врахувати, що сам по собі факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, тому при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду, яким чином діяла ця особа протягом зазначеного часу. Суди мають враховувати, чи вчинялись особою, яка має намір подати апеляційну скаргу, усіх можливих та залежних від неї дій у розумні строки, без невиправданих зволікань з метою виконання процесуального обов`язку щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень. Аналогічна правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду від 19 червня 2020 року (справа № 280/4682/19), від 18 червня 2020 року (справа № 400/524/19), від 17 червня 2020 року (справа № 280/4951/19) тощо.

55. Надаючи оцінку поважності наведеним відповідачем причинам пропуску строку на апеляційне оскарження суд касаційної інстанції також звертає увагу на те, що дійсно, звертаючись вдруге з апеляційною скаргою (12 жовтня 2023 року), скаржником надано суду платіжну інструкцію № 1218 від 28 вересня 2023 року на суму 4026,00 грн. Поряд із тим, податковий орган не надав жодних доказів та не наведено жодних належних обґрунтувань ані під час повторного подання апеляційної скарги, ані під час усунень її недоліків, які унеможливлювали подання апеляційної скарги в період з моменту сплати судового збору (28 вересня 2023 року) до моменту подачі повторної апеляційної скарги (12 жовтня 2023 року). Пояснень щодо такого тривалого зволікання із вчиненням відповідної процесуальної дії, відповідачем не наведено і у касаційній скарзі. Сплив такого проміжку часу об`єктивно не може бути визнаним таким, що свідчить про подання повторної апеляційної скарги без надмірних зволікань.

56. Щодо доводів відповідача про введення воєнного стану, Верховний Суд зазначає, що це безумовно є поважною причиною пропуску процесуального строку, оскільки впливає на життєдіяльність в державі в цілому. Але між пропуском процесуального строку і введенням воєнного стану повинен бути безпосередній, прямий, причинний зв`язок. При вирішенні питання про поновлення процесуального строку судом не може не враховуватися, зокрема, коли збіг процесуальний строк (до введення воєнного стану чи під час воєнного стану, а якщо до введення воєнного стану, то як задовго до цієї події), яким чином запроваджені обмеження перешкоджали своєчасно звернутися з апеляційною скаргою.

57. Так, клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження обґрунтоване, зокрема, і введенням воєнного стану. Проте скаржником не наведено доводів та доказів, яким саме чином введення воєнного стану вплинуло на його обов`язок своєчасно подати апеляційну скаргу, принаймні без зволікань після сплати судового збору.

58. Факт введення в Україні воєнного стану з 24 лютого 2022 року є загальновідомим, проте, сам по собі не є підставою для поновлення пропущеного строку, встановленого законом для вчинення процесуальної дії.

59. Європейський суд з прав людини неодноразово зауважував, що «вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави…» (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року).

60. У кожній справі суди мають перевірити наявність підстав для поновлення строку на оскарження, визнати їх виправданими, а також мотивувати свій висновок про наявність поважних причин для поновлення пропущеного процесуального строку. Сама лише вказівка на наявність поважних причин не є належним мотивуванням висновку про поновлення строку і є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

61. Питання поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення строку на касаційне оскарження, адже такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану і унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

62. Отже, дослідженням змісту ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду про залишення апеляційної скарги без руху Судом встановлено, що в ній надано змістовну правову оцінку тим аргументам, якими відповідач обґрунтовував поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження. Втім, скаржником не зазначено обґрунтованих обставин, а також не надано жодних доказів, які б достовірно підтверджували ті факти, про які йшлося у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження. Не надано відповідачем таких доказів й на виконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху, а тому правильним є рішення суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження за скаргою податкового органу.

63. Суд касаційної інстанції відхиляє доводи скаржника про неврахування судом апеляційної інстанції під час постановлення ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 23 жовтня 2019 року (справа № 826/7997/18), від 15 травня 2020 року (справа № 820/1212/17), від 06 квітня 2021 року (справа № 580/2586/19)

64. Так, у справах № 826/7997/18, № 820/1212/17 Верховний Суд вказав, що за загальним правилом відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів на сплату судового збору не може вважатись поважною причиною для поновлення пропущеного процесуального строку. Разом з тим, у деяких випадках розмір належного до сплати судового збору у сукупності з іншими суттєвими обставинами може бути розцінений судами як об`єктивна обставина, що значно ускладнила можливість вчинення процесуальної дії у визначений законом або судом строк. Саме такі випадки були конкретизовані у наведених постановах Верховного Суду.

65. Відповідно до постанов від 06 квітня 2021 року (справа № 580/2586/19) підставою для задоволення касаційної скарги, скасування ухвали апеляційного суду та направлення справи на продовження розгляду слугувало те, що податковий орган у стислі строки звернувся до суду з апеляційною скаргою повторно, долучивши до неї документ про сплату судового збору.

66. Отже, обставини у наведених справах не можна вважати подібними цій справі, а висновки Верховного Суду сформовані за наслідками оцінки конкретних та індивідуально визначених обставин.

67. Підсумовуючи викладене, суд касаційної інстанції вважає, що аргументи касаційної скарги про неправильність зроблених апеляційним судом висновків є безпідставними та зводяться до переоцінки встановлених у справі обставин, що не узгоджується з приписами статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.

68. Касаційна скарга не містить інших відомостей про обставини, які б давали підстави для поновлення строку звернення до суду, а також свідчили б про порушення судом норм процесуального права при ухваленні судового рішення, а тому підстави для його скасування та задоволення касаційної скарги відсутні.

69. Відповідно до частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

70. Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

71. Враховуючи викладене, Верховний Суд не встановив порушень норм процесуального права при ухваленні судом апеляційної інстанції оскарженого рішення і погоджується з його висновками.

Керуючись статтями 345 349 350 355 356 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області залишити без задоволення, а ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2023 року у справі № 240/11491/23 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. М. Яковенко

Судді І. В. Дашутін

О. О. Шишов