1 хвилина. На які злочини йде естонська суддя заради викрадачів Української дитини.

Повертаючись до естонського свавілля, - нещодавно виявились нові факти фальсифікації документів з боку судді Agle Elmik в Естонському суді м. Рапла по справі nr 2-22-12716.

І добре б тільки документів, але дана суддя дозволяє собі фальсифікувати і норми закону. Можна скільки завгодно наводити приклади «неадекватних» рішень наших суддів. Але впасти до такого рівня, судова система України поки що не дозволяє.

Щоб сховати взяту в заручники Українську дитину, суддя Агле Єлмік (Agle Elmik) підробляє документи, законодавчі акти, та діє в одній зв'язці з викрадачами – терористами. Ось про що мовчить Україна та приховує Естонія.

ОДИН ІЗ КРОКІВ, ЯК КРАДУТЬ НАШИХ ДІТЕЙ.

Що ж підробила суддя? - Розглянемо лише один фрагмент із справи nr 2-22-12716 про повернення дитини:

• Відповідно до вимог Tsiviilkohtumenetluse seadustik Апеляцію можна подати до Талліннського суду через будівлю окружного суду протягом 15 днів після її вручення.
• Постанова від 21.11.2022 року була надіслана Заявнику 21.11.2022 року електронною поштою. Останній день подання апеляційної скарги припадав на 06.12.2022 року.
• 06 грудня о 23:59 Заявник подав апеляційну скаргу на постанову суду від 21 листопада 2022 року. Вказаний факт підтверджується постановою суду від 06 січня 2023 року (п. 10).
• 15 грудня 2022 року суд ухвалив остаточне рішення у справі, яким відмовив у розгляді апеляційної скарги на постанову від 07 грудня 2022 року оскільки її було подано несвоєчасно, та Заявник не прохав поновити строк на подачу апеляційної скарги.
• 22 грудня 2022 року Заявник подав заяву про відновлення процесуального строку на подання апеляційної скарги на ухвалу суду від 21 листопада 2022 року.
• Відповідно до заяви, апеляційна скарга на ухвалу була подана 6 грудня 2022 року о 23:59, але через затримку в системі електронної пошти Google, або інших технічних умов, апеляційна скарга надійшла до суду із запізненням на одну хвилину через обставини, які не залежали від Заявника.
• Постановою від 06 січня 2023 року суд відмовив Заявнику у поновленні строку на апеляційне оскарження ухвали від 21 листопада 2022 року.
• В п. 10 Постанови суду від 06 січня 2023 року вказано, що «Суд перш за все зазначає, що відповідно до § 137(1) Загального цивільного кодексу та першого речення § 62(2) ЦМС, процесуальний документ має надійти до суду протягом строку, встановленого судом, тобто до 24:00». «Таким чином, не можна вважати, що апеляційна скарга позивача на ухвалу суду від 21 листопада 2022 року подана своєчасно, оскільки вона була передана через оператора зв’язку 06 грудня 2022 року о 23:59 год».
• Таким чином, суд навмисно спаплюжив зміст процесуального закону, з метою створення підґрунтя для відмови в задоволенні вимог Заявника. Так, відповідно до § 62 Tsiviilkohtumenetluse seadustik, до обчислення процесуальних строків застосовуються положення Закону про Загальну частину Цивільного кодексу щодо строків, якщо інше не встановлено законом. Процесуальна дія, для виконання якої встановлено строк, може бути вчинена в останній день строку до 24 години. Процесуальна дія, у розумінні § 62 Tsiviilkohtumenetluse seadustik, це дія, яку у даному випадку повинен вчинити Заявник. А саме Заявник має гарантоване право подати апеляційну скаргу в останній день строку до 24 години. При цьому неважливо в який час суд отримав або зареєстрував заяву учасника процесу. Матеріалами справи підтверджується, що процесуальна дія – подання апеляційної скарги була вчинена 06 грудня 2022 року о 23:59.
• Апеляційна скарга Заявника на постанову суду від 21 листопада 2022 року подана своєчасно, оскільки вона була передана через оператора зв’язку 06 грудня 2022 року о 23:59 год.
• Вказане порушення процесуального права, які було допущено судом під час розгляду справи призвели до неправильного вирішення справи.
• § 62 Tsiviilkohtumenetluse seadustik гарантує право Заявника подати апеляційну скаргу в останній день строку до 24 години. Тому, висновок суду про те що Заявник повинен був подати апеляційну скаргу гаразді раніше (п. 11), є хибним, незаконним, необґрунтованим, дискримінаційним та таким, що порушує ст. ст. 6, 13, 14, 17 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
• Висновок суду про те, що не можна вважати поважною причиною того, що апеляційна скарга надійшла до суду не в ту саму міть, як було відправлено Заявником (06 грудня 2022 року о 23:59) з незалежних від нього причин, оскільки Заявник повинен був подати апеляційну скаргу гаразді раніше (п. 11) та повідомити про те, чому він не зробив цього раніше (п. 11. «Заявник не надав поважної причини неподання апеляційної скарги на постанову раніше в заяві») є хибним, незаконним, необґрунтованим, дискримінаційним, та таким що порушує ст. ст. 6, 13, 14, 17 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

• Висновок суду про те, що клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги подано з порушенням строку, передбаченого частиною 2 § 67 Tsiviilkohtumenetluse seadustik (п. 12), зроблено з порушенням норм процесуального права, що призвело до винесення незаконного та необґрунтованого рішення.
• Відповідно до § 67 Tsiviilkohtumenetluse seadustik, у разі пропуску стороною процесуального строку, встановленого законом, суд поновлює цей строк на підставі клопотання сторони, якщо сторона не змогла дотриматися строку з поважної причини та пропуск строку не дає змоги вчинити процесуальну дію, або спричиняє інші негативні наслідки. Клопотання про поновлення строку може бути подано протягом 14 днів з дня усунення перешкоди, зазначеної в частині першій цієї статті, але не пізніше шести місяців з дня закінчення пропущеного строку.
• Матеріалами справи підтверджується, що Заявник не порушив термін подання апеляційної скарги, який встановлено законом. Матеріалами справи підтверджується, що Заявник подав апеляційну скаргу 06 грудня 2022 року о 23:59, тобто в строк, встановлений § 62 Tsiviilkohtumenetluse seadustik.
• Заявник справедливо вважав, що він не пропустив термін на подання апеляційної скарги, та дізнався про те що суд вважає, що він не дотримався терміну подання апеляційної скарги, тільки з судового рішення від 15 грудня 2022. Тому Заявник не порушив термін подання клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги.
• В першом клопотанні про поновлення строку для подання апеляційної скарги було вказано, що причиною неможливості направити до суду апеляційну скаргу раніше ніж 23:59 06 грудня 2022 року, також були проблеми з електропостачанням та доступом до мережі Інтернет в Україні. Вказані причини не залежать від Заявника або його українського адвоката, оскільки є наслідками терористичних дій з боку РФ. Факт агресивних дій з боку РФ стосовно України є загальновідомим та не потребує додаткового підтвердження.

ФАКТИ.

В ухвалі, за ЕЦП судді Агле Елмік, зазначено:

«10. Суд визначає спочатку, що згідно зі статтею 137 Загальної частини Цивільного кодексу та пунктом 1 Положення про цивільний судочин у зв'язку з пунктом 2 частини 2 статті 62 Цивільного процесуального кодексу, процесуальний документ повинен надійти до суду протягом строку, визначеного судом, тобто до 24:00 години. Згідно з судовою практикою не можна вважати, що процесуальний документ був поданий в строк, якщо він був переданий оператору зв'язку протягом визначеного судом терміну (див. Рішення Верховного Суду від 21 квітня 2015 року у цивільній справі № 3-2-1-75-14, пункт 56). Це правило судової практики застосовується також у випадку, коли процесуальний документ передається судові електронно. Отже, не можна вважати, що апеляційна скарга заявника стосовно постанови суду від 21 листопада 2022 року була подана в строк, оскільки вона була передана оператору зв'язку 6 грудня 2022 року о 23:59 годині.

11. Також ствердження заявника про те, що апеляційна скарга була подана електронною поштою 6 грудня 2022 року о 23:59 годині, але через затримку оператора зв'язку до суду надійшло 7 грудня 2022 року о 00:01, залишається без підтвердження. Навіть якщо це було правдою, за викладеним доказом, ніщо не заважало заявнику подати апеляційну скаргу раніше. У заявника було 15 днів для подання апеляційної скарги. Заявник усвідомлено взяв на себе ризик того, що, подаючи апеляційну скаргу 6 грудня 2022 року о 23:59 годині, вона може не надійти до суду в строк. Значущої підстави для неподання апеляційної скарги раніше заявник не вказав.»

А в самому кодексі вказано: «Статья 62. Исчисление процессуальных сроков.

(1) К исчислению процессуальных сроков применяются соответствующие положения Закона об Общей части Гражданского кодекса, если иное не вытекает из закона.

(2) Процессуальное действие, для совершения которого установлен срок, должно быть совершено до 24.00 часов последнего дня срока. Если процессуальное действие должно быть совершено в помещениях суда, то окончанием срока считается конец рабочего дня суда. [RT I 2008, 59, 330 – в силе с 01.01.2009]».

Більше того, як з'ясувалося з матеріалів справи, суд насправді прийняв документ о 0:00 (24:00). А суддя навмисне додала одну хвилину, що є внесенням недостовірних даних до офіційного документа. І згодом використала цю одну хвилину для винесення незаконного рішення та фактичного сприяння викрадачам Української дитини та геноциду.

А як же Конвенція з прав людини, Конвенція 1980 року? На це питання однозначну та остаточну відповідь дає поліція Естонії:

Ось так одна хвилина покалічила дитину. Вона зникла остаточно, Естонія приховує всю інформацію про викрадену дитину.