19
2
2653
Сьогодні Інтернет рясніє оголошеннями, на кшталт: «спишемо всі борги», «звільнимо від кредитів», «заморозимо кредит на 20 років» і т.п.
За спостереженнями, такі пропозиції користуються найбільшим попитом у складні економічні часи в країні. Чим більша криза – тим більше клієнтів.
Враховуючи економічний стан в Україні та показники курсу долару США по відношенню до гривні, то попит на такі послуги не спадає вже тривалий час.
Відразу хочу підкреслити, що такі послуги, на мою думку, є сумнівними, а фірми, які їх пропонують, м’яко кажучи, не доброчесними. Однак, зараз не про це.
Такі пропозиції, в більшості випадків, розуміють під собою затягування процесу стягнення боргу.
Здавалось би, що тут поганого? Це ж, начебто, можливість відстрочити сплату боргів.
Погане тут в тому, що за цей час банк продовжуватиме нараховувати відсотки і штрафні санкції. Сума боргу буде збільшуватись.
Звісно, є і виключення, коли дійсно існують вагомі підстави для розірвання договору. Проте, розірвавши договір, ви не вирішуєте проблему. Вам потрібно буде повернути все отримане за договором.
Так все ж таки, чи існує законна підстава звільнитись від сплати боргів? Відповідь - так, є.
Підстави для звільнення від сплати боргів передбачені у Законі про банкрутство
На сьогодні лише Законом про банкрутство (Закон України «Про відновлення платоспроможності або визнання його банкрутом») передбачає підстави звільнення боржника від спати боргів.
Дія цього закону розповсюджується на підприємства різних форм власності та на фізичних осіб-підприємців. Звичайні споживачі в Україні не можуть визнаватись банкрутом, на відмінну від країн ЄС, США, Англії, Росії.
Однак, варто зазначити, що 26.02.2018 групою народних депутатів було подано на розгляд законопроект №8060 «Проект Кодексу України з процедур банкрутства», який запроваджує інститут банкрутства фізичних осіб. Більш детально про це згодом.
Чинне законодавство передбачається, що боржник, який не в змозі виконати свої грошові зобов’язання, може бути визнаний банкрутом. Розмір основного боргу (без штрафів) такого боржника має становити не менше 300 мінімальних заробітних плат. Станом на 01.01.2018 триста мінімальних заробітних плат – це 1 116 900 грн.
У разі визнання боржника банкрутом та введення ліквідаційної процедури все майно, яке за ним обліковується, підлягає реалізації. Отримані від реалізації кошти розподіляються між кредиторами. Вимоги кредиторів, які не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними.
Отже, після реалізації майна та розподілу отриманих коштів між кредиторами, банкрут звільняється від сплати боргів. Навіть тих боргів, які не були погашенні. Виключення з цього правила встановленні для фізичних осіб-підприємців.
Наслідки банкрутства
Для підприємств-банкрутів
Якщо після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, то підприємство банкрут ліквідовується. Так, суд направляє державному реєстратору відповідну ухвалу для проведення державної реєстрації припинення такого підприємства.
Для фізичних осіб-підприємців, визнаних банкрутами
Як вже зазначалось вище, після завершення розрахунків з кредиторами фізична особа, визнана банкрутом (як фізична особа-підприємець), звільняється від подальшого виконання грошових вимог кредиторів. Однак, передбачені винятки для наступних зобов’язань:
Такі вимоги можуть бути заявлені після банкрутства в порядку, встановленому цивільним законодавством.
Боржник не звільняється від зобов’язань, якщо він:
Протягом 5 років після визнання банкрутом такий підприємець не може знову ініціювати своє банкрутство.
Протягом 3 років після банкрутства не може бути зареєстрований як фізична особа-підприємець та придбавати майно або грошові кошти у кредит, укладати договір поруки, передавати майно у заставу.
Підсумовуючи, хотілось би зазначити, що банкротство – це не завжди кінець. В деяких випадках – це лише можливість розпочати все з початку.
Автор статті: Ігор Попадюк, адвокат, керуючий партнер Norton law firm
Переглядів
Коментарі
Переглядів
Коментарі
Отримайте швидку відповідь на юридичне питання у нашому месенджері, яка допоможе Вам зорієнтуватися у подальших діях
Ви бачите свого юриста та консультуєтесь з ним через екран , щоб отримати послугу Вам не потрібно йти до юриста в офіс
Про надання юридичної послуги та отримайте найвигіднішу пропозицію
Пошук виконавця для вирішення Вашої проблеми за фильтрами, показниками та рейтингом
Переглядів:
214
Коментарі:
0
Переглядів:
485
Коментарі:
0
Переглядів:
1023
Коментарі:
0
Переглядів:
439
Коментарі:
2
Переглядів:
415
Коментарі:
0
Переглядів:
476
Коментарі:
0
Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.
Повний текстПриймаємо до оплати
Copyright © 2014-2024 «Протокол». Всі права захищені.
"Так все ж таки, чи існує законна підстава звільнитись від сплати боргів? Відповідь - так, є."..... Обоснования ответа автор так не предоставил, тк изменения в закон о банкротстве ещё не приняты, а законопроект - не освобождает от долгов.
"Погане тут в тому, що за цей час банк продовжуватиме нараховувати відсотки і штрафні санкції. Сума боргу буде збільшуватись." ... Да будет спасён должник исковой давностью! В постанові Верховного Суду України від 23 листопада 2016 року у справі № 6-2104цс16 зазначено, що згідно зі статтею 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (частина четверта статті 267 ЦК України). Така ж правова позиція зазначена Верховним Судом України у постанові від 16 вересня 2015 року № 6-68цс15. Поза межами строку позовної давності вимоги задовольнятися не можуть і сплив цього строку є підставою для відмови у позові (частина 4 статті 267 ЦК України). ссылка на ухвалу ВС від 23.01.18 http://reyestr.court.gov.ua/Review/71897210