Звільнення без оцінки обставин служби і пояснень: Верховний Суд про дискрецію командирів

Пояснення військовослужбовця — лише одне з джерел інформації під час розслідування

18 лютого 2021 року у справі № 1.380.2019.000616 Верховний Суд залишив без змін відмову у поновленні військовослужбовця, позбавленого звання та звільненого з ЗСУ за дисциплінарне порушення.

Позивач оскаржував висновок службового розслідування, наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності та наказ про звільнення. Він заявляв про порушення процедури, зокрема відсутність витребування письмових пояснень і неврахування позитивних характеристик та відсутності попередніх стягнень. (Джерело : Судово-юридична газета)

Верховний Суд наголосив, що для притягнення до дисциплінарної відповідальності достатньо встановленого факту порушення службових обов’язків або військової дисципліни відповідно до Дисциплінарного статуту ЗСУ.

Окремо ВС зазначив, що письмові пояснення військовослужбовця не є обов’язковою умовою для проведення службового розслідування. Їх відсутність не перешкоджає притягненню до відповідальності, якщо розслідування проведено з дотриманням принципів всебічності, повноти, своєчасності та об’єктивності. Крім того, вибір виду дисциплінарного стягнення є дискреційним повноваженням командира. Навіть найсуворіше стягнення — звільнення зі служби — може бути застосоване за перше порушення, якщо воно визнане співмірним.

Суд також підкреслив, що позитивні характеристики, наявність заохочень і відсутність попередніх стягнень враховуються, але не виключають можливості застосування суворого покарання у разі тяжкого порушення.

Рішення підтверджує широку дискрецію командирів у питаннях дисциплінарної відповідальності та встановлює, що процедурні недоліки, які не впливають на об’єктивність розслідування, не є безумовною підставою для скасування стягнення.

Важливо: У справі № 815/1062/17 ВС виснував, що пояснення особи, щодо якої проводиться розслідування, — це важлива процесуальна гарантія об’єктивності. Командир зобов’язаний не лише витребувати пояснення, а й мотивовано оцінити їх у висновку розслідування. У справі № 1.380.2019.000616 ВС зазначив, що пояснення — це лише одне з джерел інформації. Їх відсутність не є автоматичною підставою для скасування стягнення, якщо службове розслідування проведено всебічно, повно, своєчасно та об’єктивно.

Пояснення військовослужбовця — не формальність, а гарантія справедливості. Командир зобов’язаний їх витребувати і мотивовано оцінити. Однак відсутність пояснень не робить розслідування автоматично незаконним, якщо командир зібрав достатньо інших доказів і провів розслідування об’єктивно.

Для звільнення за систематичне невиконання контракту достатньо двох дисциплінарних стягнень

04 березня 2021 року у справі № 200/12138/19-а КАС ВС сформулював чітку позицію: для звільнення військовослужбовця за систематичне невиконання умов контракту не потрібно оцінювати тяжкість проступків, їх наслідки, тривалість служби чи попередню поведінку — достатньо двох дисциплінарних стягнень, які не втратили чинності.

Військовослужбовець оскаржував звільнення з військової служби за систематичне невиконання умов контракту, стверджуючи, що звільнення відбулося не після другого дисциплінарного стягнення, а після притягнення до адміністративної відповідальності відповідно до постанови суду, яка пізніше була скасована апеляцією. Крім того, за твердженням позивача, командир не врахував ступінь тяжкості порушень, відсутність тяжких наслідків, позитивну попередню характеристику тощо.

Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили в позові. Верховний Суд касаційну скаргу залишив без задоволення, а рішення нижчих судів — без змін.

ВС зазначив, що під систематичним невиконанням контракту слід розуміти вчинення нового дисциплінарного проступку за наявності попереднього дисциплінарного стягнення, яке ще не втратило юридичної сили. Фактично, достатньо двох стягнень, щоб вважати порушення систематичним.

При цьому, Верховний Суд підкреслив, що при прийнятті рішення про звільнення за цією підставою командир не зобов’язаний оцінювати: тяжкість порушення, наслідки, тривалість служби, попередню поведінку військовослужбовця, або рівень його обізнаності щодо порядку служби. Ці фактори мають значення лише на етапі накладення дисциплінарного стягнення, але не при ухваленні рішення про звільнення.

Окремо суд наголосив, що скасування постанови про адміністративне правопорушення в апеляційному порядку не впливає на правомірність звільнення, якщо воно ґрунтується на дисциплінарних стягненнях.

Важливо: наявність двох чинних дисциплінарних стягнень є достатньою підставою для звільнення військовослужбовця без додаткової оцінки обставин служби.

Військовослужбовець несе персональну відповідальність за безпечне поводження зі зброєю

13 березня 2020 року у справі № 815/102/14 КАС ВС дійшов висновку, що досвідчений офіцер особисто відповідає за знання та дотримання правил поводження зі зброєю, і порушення з боку керівництва не звільняє його від дисциплінарної відповідальності за випадковий постріл.

Верховний Суд залишив без змін рішення апеляційної інстанції у справі щодо офіцера СБУ, якого притягнули до дисциплінарної відповідальності та звільнили після випадкового пострілу з табельної зброї під час несення служби. Позивач стверджував, що перед заступанням у наряд не проводилися необхідні інструктажі, останнє навчання відбулося понад півтора місяця тому, а зброю йому видали з порушенням встановленого порядку — фактично від неуповноваженої особи та без належного закріплення.

Суди першої та апеляційної інстанцій частково задовольнили позов, виключивши з доказів результати поліграфа, однак визнали дисциплінарне стягнення законним. Верховний Суд підтримав цю позицію.

ВС наголосив на принципі персональної відповідальності військовослужбовця. Зокрема, офіцер, як досвідчена службова особа, зобов’язаний досконало знати та неухильно дотримуватися правил поводження зі зброєю незалежно від організаційних недоліків з боку керівництва. Суд підкреслив, що порушення з боку командирів, зокрема непроведення інструктажів чи видача незакріпленої зброї, не можуть виправдовувати дисциплінарний проступок. Сам факт отримання чужої зброї не спростовує порушення правил безпеки та не звільняє від відповідальності за випадковий постріл.

Суд окремо зазначив, що обов’язок дотримання правил безпеки має пріоритет над діями або бездіяльністю керівництва при вирішенні питання про дисциплінарну відповідальність і звільнення.

Важливо: навіть за наявності порушень з боку командування відповідальність за безпечне поводження зі зброєю залишається особистою, знання та дотримання правил безпеки — це обов’язок кожного, хто носить зброю, незалежно від обставин на службі.

Переважне право на посаду при скороченні

24 листопада 2021 року КАС ВС у справі № 640/24389/19 скасував рішення нижчих судів і направив справу на новий розгляд, підтвердивши, що військовослужбовець, якого звільняють через організаційно-штатні заходи, має переважне право на призначення на вакантні посади, що відповідають його напряму підготовки, основній або спорідненій спеціальності.

Генерал-майор Держприкордонслужби оскаржував звільнення у зв’язку зі скороченням. Позивач зазначав, що після попередження про звільнення йому запропонували лише шість вакансій, більшість із яких були значно нижчими за рангом і розташовані в інших регіонах. Водночас, за його словами, в Адміністрації ДПСУ була вакантна посада директора департаменту з аналогічними функціями, однак її йому не запропонували, попри наявність переважного права.

Верховний Суд наголосив, що під час проведення організаційно-штатних заходів військовослужбовці, чиї посади скорочуються, мають переважне право на призначення на нові або вакантні посади, які відповідають їхній кваліфікації, рівню освіти та професійному досвіду. Це право прямо передбачене Положенням про проходження військової служби в Державній прикордонній службі України.

Верховний Суд зазначив, що під час нового розгляду суди мають з’ясувати, чи існували вакантні посади, які відповідали спеціальності та досвіду генерал-майора та, чи були ці посади запропоновані йому у період від попередження про звільнення до фактичного звільнення.

Важливо: формальна пропозиція нижчих або нерелевантних посад не звільняє орган від обов’язку забезпечити реалізацію переважного права військовослужбовця на зайняття відповідної вакансії під час скорочення.

При звільненні військовослужбовця за скороченням застосовується лише спеціальне законодавство

08 лютого 2022 року у справі № 640/24461/19 КАС ВС виснував, що звільнення з військової служби при скороченні посади регулюється виключно спеціальним законодавством — норми КЗпП, зокрема, обов’язкове попередження за 2 місяці в такому випадку не діють.

Військовослужбовець оскаржував наказ про звільнення в запас через скорочення посади. Він стверджував, що його не попередили про звільнення за 2 місяці, як вимагає ст. 49-2 КЗпП, відповідно відбулось порушення процедури вивільнення працівників за трудовим законодавством.

Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили в позові. Верховний Суд касаційну скаргу залишив без задоволення, а рішення нижчих судів — без змін.

Верховний Суд прийшов до висновку, що спеціальне законодавство має пріоритет. Порядок звільнення у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів регулюється Законом «Про військовий обов’язок і військову службу», Положенням про проходження військової служби у ЗСУ та Інструкцією МОУ № 170 від 10.04.2009. Норми КЗпП до цих відносин не застосовуються.

Верховний Суд роз’яснив ключові умови, за яких звільнення військовослужбовця у зв’язку зі скороченням вважається правомірним. Звільнення є законним лише за одночасної наявності таких обставин:

• фактичне скорочення посади внаслідок організаційно-штатних заходів;
• належне попередження військовослужбовця про майбутнє звільнення;
• відсутність можливості подальшого проходження служби — зокрема, відсутність вакантних посад, які відповідають спеціальності чи рівню підготовки.

Якщо всі ці умови дотримані, звільнення визнається правомірним.

Важливо: норма трудового законодавства щодо обов’язкового попередження за два місяці не застосовується до військовослужбовців.