Зупинення права на заняття адвокатською діяльністю & Сплата єдиного соціального внеску

Чи повинна сплачувати єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування особа, яка зупинила своє право на заняття адвокатською діяльністю ?

Згідно з п.п. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, самозайнята особа – це платник податку, який провадить незалежну професійну діяльність. Незалежна професійна діяльність - це, зокрема, діяльність адвокатів, за умови, що така особа не є працівником .

Відповідно до п.5 ч.1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», платником єдиного внеску є, зокрема, особи, які провадять адвокатську діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Відповідно до ч.4 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», обов’язки платників єдиного внеску виникають у осіб, які провадять таку діяльність.

Відповідно до абзацу другого пункту 65.1 статті 65 Податкового кодексу України, умовою ведення незалежної професійної діяльності згідно із законом є державна реєстрація такої діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання свідоцтва, що підтверджує право фізичної особи на ведення незалежної професійної діяльності.

Стосовно адвокатів таким документом є свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, яке видається адвокатові у разі успішного складання іспитів, проходження шестимісячного стажування… на підставі рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Після цього дані про адвоката вносяться до Єдиного реєстру адвокатів України.
Згідно ст.17 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», інформація, внесена до Єдиного реєстру адвокатів України, є відкритою на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України. Рада адвокатів України і відповідні ради адвокатів регіонів надають витяги з Єдиного реєстру адвокатів України за зверненням адвоката або іншої особи.

У разі зупинення адвокатом (чи адвокатові) права на заняття адвокатською діяльністю, дані про це також вносяться до Єдиного реєстру адвокатів України.

Згідно ст.31 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», протягом строку зупинення права на заняття адвокатською діяльністю адвокат не має права її здійснювати.

Згідно п.1 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.
Відповідно до положень ст.13 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» самозайнятою особою є адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально.

Отже, на час зупинення права на заняття адвокатською діяльністю особа не є адвокатом і самозайнятою особою, а тому не має статусу платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Зрештою, згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» та статтею 8 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом використання практики Європейського суду з прав людини застосовується правило про пріоритет норми з найбільш сприятливим для особи тлумаченням. З цього погляду показовим є остаточне рішення Європейського суду з прав людини в справі «Щокін проти України», в якому Суд дійшов висновку про порушення прав заявника, гарантованих статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, по-перше, в зв’язку з тим, що відповідне національне законодавство не було чітким і узгодженим та, відповідно, не відповідало вимозі «якості» закону і не забезпечувало адекватність захисту від свавільного втручання у майнові права заявника; по-друге, національними органами не була дотримана вимога законодавства щодо застосування підходу, який був би найбільш сприятливим для заявника, коли у його справі національне законодавство припускало неоднозначне трактування.

Автор статті: Руслан Павлюк