Земельний сервітут відбувся! ВСУ підтвердив в Одесі право безоплатного проходу та проїзду на транспортному засобі через приватну земельну ділянку (ВСУ від 19 лютого 2016 р.)

Фабула судового акту: При слові «сервітут» чи розмірковуваннях на тему «встановити сервітут договором або судом» у більшості практикуючих юристів виникає посмішка чи впевненість що це виключно теорія. І це незважаючи на те, що сервітути це інститут давнього римського права. Складно уявити, що через приватну ділянку огороджену парканом, охороною, із злими собаками можна проходити посилаючись на законне право.

Проте час іде і, на диво, інколи суди стають дуже прогресивними. У цій справі сервітут встановив суд апеляційної інстанції, який скасував відмовне рішення суду першої інстанції. І це в Одесі! І це не «междусобойчик». Складна справа та законне рішення.

ВСУ відмовив у допуску заяви про перегляд і залишив сервітут в силі. Зокрема суди обґрунтовували встановлення сервітуту тим, що у документації на земельну ділянку – висновку управління архітектури та містобудування - було вже передбачено право проходу суміжного землекористувача. Окрім цього в ситуаційній схемі та на плані меж зон обмежень і сервітутів з/д були визначені межі та площа частини з/д на який дії сервітут. В рішенні суду були зазначені координати частини з/д, на якій дії сервітут. У відомості вирахування площ угідь з/д частина з/д значиться «під проїздами, проходами та площадками».

Залишається додати, що рішення суду про встановлення земельних сервітутів треба обов’язково реєструвати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. І звичайно відкрите питання, як таке рішення примусово виконати у випадку ігнорування його власником з/д.

Аналізуйте судовий акт: Висаджувати дерева та кущі біля межі чи прямо на межі між приватними земельними ділянками законодавство не забороняє (Чернігівський районний суд Чернігівської області від 28 березня 2016р.)

Аналізуйте судовий акт: На автомобіль впало дерево - хто відшкодує шкоду? (Постанова ВГСУ у справі №38/67 від 24.01.2012, судді : Овечкін В. Е., Чернова Є. В., Цвігун В. Л.)

У Х В А Л А

19 лютого 2016 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі

Яреми А.Г., Лященко Н.П.,Романюка Я.М., розглянувши заяву ОСОБА_4 про перегляд рішення Апеляційного суду Одеської області від 23 липня 2015 року, ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 жовтня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4, третя особа - ОСОБА_6, про встановлення земельного сервітуту,

в с т а н о в и л а:

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 26 лютого 2015 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішення Апеляційного суду Одеської області від 23 липня 2015 року рішення суду першої інстанції скасовано, позов задоволено частково.

Установлено ОСОБА_5, власнику згідно з виданим 6 вересня 2010 року державним актом серія НОМЕР_2 земельної ділянки площею 0,0433 га, кадастровий номер НОМЕР_1, розташованої по АДРЕСА_1, власнику згідно з виданим 6 вересня 2010 року державним актом серія НОМЕР_3 земельної ділянки площею 0,0149 га, кадастровий номер НОМЕР_4, розташованої по АДРЕСА_1, постійний безоплатний земельний сервітут на право проходу та проїзду на транспортному засобі з вул. Ялинкової в м. Одесі відносно частини ділянки площею 0,0016 га (у зоні, передбаченій для встановлення земельного сервітуту) земельної ділянки загальною площею 0,0675 га, кадастровий номер НОМЕР_5, розташованої по АДРЕСА_1, належної ОСОБА_4 на праві власності згідно з виданим 2 липня 2007 року державним актом серія НОМЕР_6, у межах координат:

номер точки внутрішній кут дирекцій ний кут відстань

1 075° 39' 09'' 286° 26' 25'' 1,272 м

2 204° 36' 41'' 261° 49' 44'' 3,940 м

3 088° 40' 18'' 353° 09' 26'' 3,022 м

4 090° 40' 04'' 082° 29' 22'' 4,055 м

5 160° 58' 09'' 101° 31' 13'' 1,602 м

6 099° 25' 39'' 182° 05' 35'' 3,012 м

720° 00' 00'' 16,903 м

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 жовтня 2015 року рішення суду апеляційної інстанції залишено без змін.

У заяві ОСОБА_4 про перегляд судових рішень порушується питання про скасування рішення Апеляційного суду Одеської області від 23 липня 2015 року, ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 жовтня 2015 року й залишення в силі рішення суду першої інстанції з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 ЦПК України - неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, а саме статей 98 99 ЗК України, статей 401 402 ЦК України.

Для прикладу наявності зазначеної підстави подання заяви про перегляд судових рішень ОСОБА_4 посилається на ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 4 квітня 2012 року, 1 та 15 жовтня 2014 року, 18 листопада 2015 року.

Перевіривши доводи заявника, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що необхідність відкриття провадження у справі за вказаною заявою відсутня та в допуску справи до провадження необхідно відмовити з таких підстав.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана з підстави неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі, де тотожними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

Задовольняючи частково позов, суд апеляційної інстанції, з висновками якого погодився і суд касаційної інстанції, виходив з того, що без встановлення земельного сервітуту на право проїзду з вул. Ялинкової через існуючі ворота та незначну частину ділянки ОСОБА_4 ОСОБА_5 не мав іншої можливості проїхати до своєї дачної будівлі та землі. Крім того, у 2004 році ОСОБА_4 було виготовлено проект відведення земельної ділянки загальною площею 0,0675 га для індивідуального дачного будівництва, розташованої по АДРЕСА_1, яким, зокрема, запроектовано під'їзд зі сторони вул. Ялинкової. У висновку управління архітектури та містобудування від 30 липня 2004 року щодо можливості передачі ОСОБА_4 у приватну власність земельної ділянки в розділі «сервітути та обмеження по праву власності земельної ділянки» передбачено сервітут на право проходу через земельну ділянку суміжного землекористувача. В ситуаційній схемі та на плані меж зон обмежень і сервітутів земельної ділянки містяться умовні позначення межі та площі земельної ділянки (675 кв.м), що відводиться у приватну власність, межі та площі земельної ділянки (22 кв.м), на якій діє сервітут. У відомості вирахування площ угідь земельної ділянки, яка відводилась у власність ОСОБА_4, зокрема, у контурній відомості землекористування площа контурів 22 кв.м значиться «під проїздами, проходами та площадками».

До того ж сервітутне право проходу та проїзду для ОСОБА_5 через ділянку площею 16 кв. м ОСОБА_4 не встановлюватиме для неї як власника обслуговуючої ділянки додаткових суттєвих обмежень та обтяжень при користуванні ділянкою, тому такий сервітут був найменш обтяжливим.

В ухвалах колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 4 квітня 2012 року та 1 жовтня 2014 року, що надані заявником як приклади, не вказується, що у документації, пов'язаній із земельними ділянками були передбачені сервітути на право проходу через земельну ділянку суміжного землекористувача. Таким чином, правові висновки у вищезазначених ухвалах суду касаційної інстанції, що надані заявником як приклади, та правові висновки в ухвалі, про перегляд якої подано заяву, ґрунтуються на різних фактичних обставинах справ, установлених судами.

В ухвалі колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 жовтня 2014 року, що надана заявником як приклад, указано, що позивачі мають можливість використовувати для під'їзду до своїх садиб сільську вулицю з північної сторони, яка є придатною для користування, а для проходу з південної сторони мають можливість користуватися пішохідною дорогою. Таким чином, правові висновки в ухвалі суду касаційної інстанції від 15 жовтня 2014 року, що надана заявником як приклад, та правові висновки в ухвалі, про перегляд якої подано заяву, також ґрунтуються на різних фактичних обставинах справ, установлених судами.

В ухвалі колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 листопада 2015 року, що надана заявником як приклад, зазначено, що відповідач у добровільному порядку надав позивачці право земельного сервітуту.

Порівняння змісту вказаних для прикладу судових рішень зі змістом судових рішень, про перегляд яких подано заяву, не дає підстав для висновку про те, що суд касаційної інстанції під час розгляду двох чи більше справ за тотожних предмета спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового регулювання нормами матеріального права спірних правовідносин дійшов протилежних висновків щодо заявлених вимог.

У зв'язку з цим, підстава для перегляду судового рішення у зв'язку з неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, передбачена пунктом 1 частини першої статті 355 ЦПК України, відсутня.

Ураховуючи наведене, вважати зазначену заяву обґрунтованою немає підстав.

Керуючись статтями 355 360 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

У допуску до провадження Верховним Судом України справи за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4, третя особа - ОСОБА_6, про встановлення земельного сервітуту за заявою ОСОБА_4 про перегляд рішення Апеляційного суду Одеської області від 23 липня 2015 року, ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 жовтня 2015 року відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: А.Г. Ярема Н.П. Лященко Я.М. Романюк