22 травня Президент підписав, а 24 травня офіційно опубліковано в "Голосі України" Закон від 25.04.2024 №3680-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання праці домашніх працівників" (раніше законопроєкт №5695).

Він набере чинності через три місяці з дня його опублікування, крім пункту 2 розд. ІІ щодо строку приведення у відповідність Урядом своєї нормативки, який набирає чинності з дня опублікування Закону. Тож закон запрацює тільки з 24 серпня 2024 року.

Якщо коротко, то Законом доповнено КЗпП новою главою ХІ-А "Регулювання праці домашніх працівників", що складається з шести нових статей, якими визначаються поняття домашньої праці та домашніх працівників, закріплюється правовий статус домашніх працівників та особливості його правового регулювання, визначаються обов’язкові умови трудового договору з домашніми працівниками.

Враховуючи особливості виконання трудових обов’язків, що зазвичай здійснюються безпосередньо на території житла роботодавця, проєктом акта передбачено надання додаткових прав та гарантій для домашніх працівників, які проживають у домашньому господарстві, передбачається можливість закріплення в трудовому договорі з домашнім працівником надання йому житла, запроваджується гарантія щодо заборони роботодавцю самостійно проводити відрахування із заробітної плати в рахунок плати за користування таким житлом.

Окремо передбачено законодавчу гарантію домашньому працівникові щодо необхідності забезпечення поваги до його честі, гідності та недоторканності особистого життя. При цьому роботодавцю надано гарантію щодо заборони для домашнього працівника розголошувати конфіденційну інформацію, яка стала відома домашньому працівнику і зв’язку з виконанням ним своїх трудових обов’язків та проживанням у домашньому господарстві.

З урахуванням специфіки праці домашніх працівників Законом окремо врегульовано робочий час та час відпочинку домашніх працівників:

  • передбачено альтернативні варіанти вибору системи обліку робочого часу,
  • закріплено гарантії щодо використання праці домашніх працівників при надурочних роботах,
  • передбачено гарантії домашніх працівників при залученні до чергування та при супроводженні членів домашнього господарства на їх відпочинку.

З огляду на особливості використання праці домашніх працівників, пов’язані з безпосереднім обслуговуванням домашнього господарства, майна членів домашнього господарства, довірчий характер відносин між домашнім працівником та роботодавцем, ізольованість місця роботи домашнього працівника, проєктом акта передбачено запровадження додаткових підстав для припинення трудового договору з домашнім працівником, зокрема:

  • запроваджено розумну диференціацію для роботодавця і працівника про терміни попередження припинення трудового договору,
  • передбачено випадки припинення трудового договору в разі смерті однієї зі сторін трудових правовідносин,
  • закріплено випадки надання можливості кожній стороні негайно розірвати трудовий договір у випадках, що завдали чи могли завдати їй певної шкоди.

У більшості випадків домашня праця здійснюється безпосередньо у житловому приміщенні роботодавця, недоторканність якого захищена Конституцією України. З метою забезпечення трудових прав домашніх працівників при здійсненні своїх повноважень інспекцією праці, законопроєктом передбачено запровадження обов’язку фізичної особи, яка використовує найману працю, на запит центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, надавати інформацію щодо виконання іншими фізичними особами робіт, пов’язаних з обслуговуванням домашнього господарства.

Також внесено відповідні зміни до інших статей КЗпП з метою приведення їх у відповідність до глави ХІ-А.

Крім цього, з урахуванням специфіки відносин між домашнім працівником та роботодавцем внесено зміни до законів України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" з метою оптимізації та забезпечення дієвості механізму адміністрування ЄСВ у випадку використання фізичними особами, які не є суб’єктами господарювання, праці домашніх працівників. Зокрема, звільнено роботодавців домашніх працівників від сплати ЄСВ та передбачено добровільну учать домашніх працівників у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.