Юридичним особам не погрожує адвокатська монополія за новими Кодексами

44/193x183_54e2063c4a363.jpg" style="width: 122px; height: 183px;;max-width:100%;height:auto !important" />

3 жовтня 2017 року Верховна Рада України ухвалила скандальний Законопроект №6232 "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", ініціатором якого був президент України Петро Порошенко. Загалом до цього Законопроекту було подано 4834 поправки.

30 жовтня Закон було передано на підпис Президенту.

На цей час на головній сторінці Офіційного інтернет - представництва Президента України зареєстрована відповідна електронна петиція з вимогою накласти вето на вище зазначений Закон. Всього зібрано тільки 77 підписів!

В зв’язку з прийняттям цих Кодексів в засобах масової інформації висловлювались думки, про те, що звичайних юристів позбавили права приймати участь в судах, встановлено адвокатську монополію, представниками в судах можуть бути тільки адвокати, тобто юристи які мають свідоцтво на право заняття адвокатською діяльністю. Деякі адвокати зраділи що можуть отримати в якості клієнтів «жирних» юридичних осіб.

Але виникає питання чи дійсно це так, і можновладці погодились відмовитись від своїх штатних юристів для ведення справ в судах в угоду адвокатам, або профінансували своїх штатних юристів для отримання ним свідоцтва адвоката не переживаючи, що юрист отримавши свідоцтво через де який час звільниться та піде на вільні хліби, або звільнять юриста та візьмуть адвоката ?

Не думаю що вони допустили помилку і ось чому. Статті 59 Цивільно-процесуального кодексу України, - 57 Господарсько- процесуального кодексу, - 55 Кодексу України про адміністративне судочинство за своїм змістом тотожні. Зверніть увагу на частину 3 статей:

«3. Юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.»

Зрозуміло, що керівник юридичної особи не буде бігати в судові процеси. Але є член виконавчого органу, який уповноважений діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення.

Тобто власнику юридичної особи ніщо не забороняє внести зміни в статут, положення та ввести посаду наприклад: « заступник директора по правовим питанням», який є членом виконавчого органу. І колишній начальник юридичного відділу, або юрист легко перетворюється в заступника директора по правовим питанням, який без свідоцтва адвоката, діючи на підставі довіреності, наказу, витягу з статуту, протоколу зборів учасників буде продовжувати виконувати свої юридичні обов’язки в судах.

Сумніваюсь, що суд в такій редакції Закону заборонить заступнику директора по правовим питанням вести цивільні, господарські, адміністративні справи. Але час покажить.

Зрозуміло, що я як адвокат може і не повинен висловлювати такі думки, в зв’язку з тим, що знаходжусь в цеху адвокатів. Але справа в іншому.

Проблема нашого суспільства полягає в тому, що відсутній правовий механізм впливати Народові –як джерелу влади, на прийняття якісних законів на благо суспільства, не через депутатів( результати їх праці за весь час незалежності «на лицо»), а через інші юридичні важелі, не порушуючи принципу Верховенства права.

Автор: адвокат Анатолій Фесенко