Якщо TruCam не опломбований – штраф незаконний! (6-й апеляційний адмінсуд у справі № 752/8928/20 від 01.02.2021)

Фабула судового акту: Розмір штрафів, які накладаються на водіїв донедавна були як правило невеликим. І тому переважна кількість водіїв приймала рішення про те, що краще сплатити цей копійчаний штраф аніж витрачати значно більші кошти на судове оскарження постанов працівників поліції, гаяти свій час в судах тощо.

Але аналізу судової практики показує, що часто-густо працівники поліції виносять постанови про накладення на водіїв адмінштрафів не законно, порушуючи норми КУпАП та інших нормативно-правових актів, які регулюють питання адміністративної відповідальності, пов’язаної з порушенням водіями ПДД.

У даній справі працівник поліції притягнув водія до адмінвідповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 122 КУпАП.

Водій із такими рішенням не погодився та в порядку адміністративного судочинства оскаржив таку постанову до суду мотивувавши свої вимоги тим, що належні докази скоєння позивачем правопорушення відсутні, та дії інспектора під час винесення постанови свідчили про свідоме нехтування та грубе порушення, покладених на нього посадових обов`язків. Так, позивачу не було пред`явлено доказів порушення ним вимог Правил дорожнього руху, як і не було зазначено про них в постанові. Спірна постанова не містить посилань на конкретний технічний засіб, за допомогою якого, нібито, було зафіксовано перевищення позивачем швидкісного режиму руху, як і не містить інформацію щодо виконання відповідачем свого обов`язку щодо роз’яснення позивачу його прав.

Місцевий суд у задоволенні позову відмовив, що утім не зупинило принципового водія, який на згадане рішення подав апеляційну скаргу.

В сою чергу, суд апеляційної інстанції все ж таки став на бік водія, рішення суду першої інстанції скасував та позов задовольнив.

Приймаючи таке рішення апеляційний адміністративний суд у своїй постанові вказав, що згідно наданого позивачем фото працівник поліції технічний прилад TruCam у порушення норм ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» тримає в руках, останній не є стаціонарно вмонтованим способом, тому як здійснення фіксації швидкості з руки (рук) може дати більше ніж передбачено відповідним свідоцтвом про повірку похибку, що ставить під сумнів зафіксовану швидкість руху транспортного засобу.

Крім того, за положеннями пп. 16 п. 3 Порядку проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та оформлення її результатів, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 08 лютого 2016 року №193 у разі якщо відбиток повірочного тавра або пломбу пошкоджено чи свідоцтво про повірку втрачено, засіб вимірювальної техніки вважається неповіреним.

Однак згідно з наданими Позивачем фото на приладі TruCam відсутня пломба та має ознаки фізичного втручання, у зв’язку з чим можна зробити висновок про те, що зазначений пристрій був неповіреним.

Окрім цього оскаржувана постанова не містить у собі даних, яким саме приладом було зафіксовано порушення водієм Правил дорожнього руху, що є порушенням Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року № 1395.

Сукупність вказаних порушень дала підстави апеляційному суду постанову працівника поліції визнати протиправною, скасувати її та звільнити водія від адміністративної відповідальності.

Аналізуйте судовий акт: Суд: Фіксування порушення швидкості руху повинно проводитись СТАЦІОНАРНО встановленим TruCam’ом (8-й апеляційний адмінсуд у справі № 157/703/20 від 21.01.2021)

Якщо поліцейський належним чином не зафіксував факту порушення особою ПДР, вимоги про пред’явлення водієм документів є неправомірними (П’ятий апеляційний адміністративний суд у справі № 473/1404/20 від 20 листопада 2020 р.)

КОЖЕН з пристроїв TruCam повинен пройти експертизу в Держспецзв’язку (6-й апеляційний адмінсуд у справі № 760/27046/19 від 21.05.2020)

Відео-фотофіксація перевищення швидкості повинен відбуватися лише в місцях, які облаштовані відповідним знаком про здійснення такого контролю (8-й апеляційний адмінсуд у справі № 166/224/20 від 25.06.2020)

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 752/8928/20

Суддя (судді) першої інстанції: Чередніченко Н.П

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Бабенка К.А., суддів: Сорочка Є.О., Степанюка А.Г., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 02 жовтня 2020 року за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Вінницькій області про скасування Постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі та закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В :

Згідно з п. 2 частини першої ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 02 жовтня 2020 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Позивачем подано апеляційну скаргу, в якій вона просить судове рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким його позов задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, Рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким адміністративний позов задовольнити повністю з наступних підстав.

Як зазначено в Постанові про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, 02.05.2020 року Позивач на транспортному засобі марки AUDI моделі A8 з номерним знаком НОМЕР_1 , в порушення вимог п. 12.4 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306 (надалі - Правила), рухався транспортним засобом в населеному пункті смт. Стрижавка зі швидкістю 74 км./год. при дозволеній швидкості 50 км./год., чим перевищив швидкість на 24 км./год.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 року №3353-XII, зокрема учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Згідно з пп. 12.4. п. 12 Правил, у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

Відповідно до частини першої ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Згідно зі ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідачем до Відзиву на адміністративний позов додано фото з технічного приладу, за допомогою якого здійснено фіксацію правопорушення - TruCam №ТС000303.

Як вбачається з наданого Позивачем фото, зазначений технічний прилад TruCam №ТС000303 поліцейський тримає в руках (а.с. 18).

А відповідно до п. 2 частини першої ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року №580-VIII (надалі - Закон №580-VIII), поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Враховуючи зазначені положення ст. 40 Закону №580-VIII при проведенні фіксації швидкості певного транспортного засобу автоматична фото- і відеотехніка повинна бути розміщена в порядку визначеному вказаною нормою Закону - стаціонарно вмонтованим способом, тому як здійснення фіксації швидкості з руки (рук) може дати більше ніж передбачено відповідним свідоцтвом про повірку похибку, що ставить під сумнів зафіксовану швидкість руху транспортного засобу, яким керував Позивач.

Проте, Відповідачем будь-яких доказів щодо способу розміщення, закріплення приладу TruCam №ТС000303, яким поліцейський здійснював вимірювання швидкості руху автомобіля Позивача, не надано.

Більш того, згідно з пп. 16 п. 3 Порядку проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та оформлення її результатів, затвердженого Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 08 лютого 2016 року №193, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24 лютого 2016 року за №278/28408, у разі якщо відбиток повірочного тавра або пломбу пошкоджено чи свідоцтво про повірку втрачено, засіб вимірювальної техніки вважається неповіреним.

А як вбачається з наданих Позивачем фото (а.с. 18-19), на зазначеній вимірювальній техніці TruCam №ТС000303 відсутня пломба та має ознаки фізичного втручання, у зв`язку з чим колегія суддів дійшла висновку, що зазначений пристрій був неповіреним.

Крім того, відповідно до абзацу першого пункту 5 розділу IV Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року №1395, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за №1408/27853, постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (додаток 5), складається у письмовій формі (заповнюється відповідно до вимог пункту 10 розділу XIII цієї Інструкції) або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до цієї Інструкції.

Проте, у пункті 9 Постанови у справі про адміністративне правопорушення відповідних відомостей про технічний засіб, за допомогою якого здійснено фіксацію правопорушення - TruCam №ТС000303, не зазначено.

Згідно з частиною другою ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, вимоги якої Відповідачем не виконано.

Відповідно до п. 3 частини третьої ст. 286 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Згідно з п. 1 частини першої ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

У зв`язку з викладеним, колегія суддів дійшла висновку щодо скасування Постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі та закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до частини першої ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

А згідно з частиною другою ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню; порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, тому апеляційна скарга задовольняється, Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 02 жовтня 2020 року скасовується та ухвалюється нове судове рішення, яким адміністративний позов задовольняється повністю.

Статтею 286 Кодексу адміністративного судочинства України визначено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до частини першої ст. 271 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, визначених статтями 273 - 277, 280 - 289 цього Кодексу, суд проголошує повне судове рішення.

Згідно з частиною третьою ст. 272 Кодексу адміністративного судочинства України, судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених статтями 273 - 277, 282 - 286 цього Кодексу, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені.

Відповідно до частини першої ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

А згідно з частиною шостою ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Керуючись ст.ст. 139 272 311 315 317 321 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 02 жовтня 2020 року скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким адміністративний позов задовольнити повністю.

Скасувати Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 02 травня 2020 року серії ЕАК № 2475056 та закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у Вінницькій області (код за ЄДРПОУ 40108672) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) 1052 (одну тисячу п`ятдесят дві) грн. 50 коп. судового збору, сплаченого Квитанцією від 08 липня 2020 року №0.01760673477.1 та Квитанцією про сплату від 24 грудня 2020 року №72999.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і оскаржена бути не може.

Судді