Як звернути стягнення на частку учасника у ТОВ

Зміст:

• Стягнення на майно ТОВ: зміни до закону
• Звернення стягнення частку в ТОВ
• Стягнення частки у статутному капіталі: проблемні аспекти
• Судова практика

Стягнення на майно ТОВ: зміни до закону

Нещодавно набрав чинності Закон України “Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю” (далі - Закон). Справді, ухвалення такого закону є великим плюсом, оскільки ним детальніше врегульовано безліч питань, пов'язаних із діяльністю таких форм суспільств. Але, при цьому, на практиці, все ж таки, є багато проблем і законодавчих прогалин.

Одним з нововведень вищезгаданого Закону є звернення на частку у ТОВ, а, точніше, процедура такого стягнення.

Protocol зазначає, що попереднє законодавство також надавало виконавцю право на звернення на частку у спільному майні. Правове регулювання цього питання було частково передбачено Законом "Про виконавче провадження". Так, виконавець з метою забезпечення виконання рішення суду зобов'язаний звернути стягнення на майно боржника. А до поняття "майно" згідно зі ст. 190 Цивільного кодексу України (ЦКУ), крім самого майна, включено також майнові права. Проте самого механізму відчуження такої частини у законодавстві не було. Точніше сказати, навпаки, були законодавчі перешкоди в оформленні переходу права власності на цю частку у разі її відчуження. Усі спроби обійти такі перешкоди завершувалися для виконавців звинуваченнями у "рейдерстві". Адже без згоди самого учасника позбавити його частки, що йому належить, фактично було неможливо, як і без згоди інших учасників товариства.

Так, у цій консультації юридичний інтернет-ресурс “Протокол” розповість, як здійснюється позасудовий порядок звернення на частку в ТОВ, які є проблемні аспекти, ризики та перспективи.

Користуйтеся консультацією: Заставний автомобіль у виконавчому провадженні

Звернення стягнення частку в ТОВ

Насамперед необхідно вказати, що звернути стягнення частки означає накласти арешт і, фактично, відібрати і продати частку у статутному капіталі. Така процедура є одним зі способів примусового виконання рішення суду. Так, якщо у боржника немає або недостатньо майна для погашення своїх боргів за рішенням суду, то відбувається стягнення заборгованості з ТОВ, а, точніше, частки боржника, що йому належить, як учаснику. Статтею 22 Закону передбачено особливості того, як відбувається звернення на частку боржника.

Етапи процедури стягнення на частку, згідно із зазначеною статтею, такі:

• виконавець повідомляє ТОВ про намір звернути стягнення та спрямовує постанову про арешт на частку. Протягом 30 днів ТОВ зобов'язане надати відомості для розрахунку вартості такої частки (у тому числі фінансової звітності та інших документів);
• протягом 15 днів із дня отримання фінансових документів виконавець здійснює розрахунок вартості частки боржника;
• виконавець пропонує у порядку передбаченому статтею 20 Закону придбати частку боржника іншим учасникам товариства;
• покупець укладає договір купівлі-продажу частки та оплачує її;
• виконавець передає частку покупцю.

Протокол звертає увагу, що відповідно до частини 8 статті 22 Закону, якщо суспільство не виконає обов'язків щодо надання фінансової звітності тощо, або учасники товариства не скористаються правом на придбання частки, або якщо договір купівлі-продажу вважатиметься розірваним (наприклад, у разі не внесення оплати покупцем протягом 10 днів) частка передається на реалізацію на аукціоні у загальному порядку (на електронних торгах).

Користуйтеся консультацією: Зняття арештів виконавчої служби та скасування пошуку авто. Допомога другого чоловіка для скасування арештів та скасування розшуку авто виконавчою службою

Стягнення частки у статутному капіталі: проблемні аспекти

Попри змістовну статтю 22 Закону, досі неможливо знайти однозначні відповіді на такі питання:

• чи можливе оскарження проведеної виконавцем оцінки вартості частки (адже вартість може бути визначена у такому розмірі, що ніхто з учасників свідомо не захоче її викупити);
• у який термін учасники компанії повинні повідомити виконавця про бажання викупити частку;
• що робити виконавцю, якщо всі учасники виявили бажання викупити частку (Законом не передбачено проведення між ними конкурсу);
• чи може саме ТОВ бути покупцем частки, якщо учасники відмовилися від її придбання;
• у який термін має бути укладено договір купівлі-продажу частки, хто є продавцем (виконавець чи боржник?), а також куди зараховується оплата.

Навіть, якщо на етапах стягнення, накладення арешту та укладання договору купівлі-продажу якимось чином із вищезазначеними проблемами не зіштовхнулися, окрему увагу слід приділити результату такого стягнення.

Так, виникає питання, яким чином покупцю частки боржника та/або ТОВ зареєструвати зміни в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб.

Відповідно до пункту 4 Розділу Х “Порядку реалізації арештованого майна”, за результатами проведення електронного аукціону щодо реалізації арештованого майна виконавцем складається акт про проведений аукціон із переможцем. Частиною 5 статті 17 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань” встановлено винятковий перелік документів, на підставі яких реєстратор може вносити зміни до відомостей про склад учасників або розмір статутного фонду.

Серед таких документів відсутній договір купівлі-продажу та/або акт про проведення електронних торгів. Отже, практично дуже важко отримати позитивний повноцінний результат зі стягнення частки боржника.

Користуйтеся консультацією: Помилки банків, колекторів у справах про стягнення кредитних боргів

Судова практика

У цьому розділі Protocol наводить кілька прикладів із судової практики, серед яких суди в деяких випадках залишають у силі накладений арешт або стягнення на частку боржника у ТОВ, а в деяких звертають увагу на порушення процедури.

Належний позивач. Варто зазначити, що навіть якщо і є певні порушення процедури стягнення, належним позивачем є сам боржник, а не ТОВ (https://reyestr.court.gov.ua/Review/89457184, https://reyestr.court.gov.ua/Review/103142916). Так, ТОВ звертаючись з позовом про визнання накладеного арешту на частку у статутному капіталі незаконним, посилаються на те що, що виконавець втручається у господарську діяльність позивача, але суди відмовляють у задоволенні таких позовів.

Тільки позасудовий порядок та лише повноваження виконавця. В одному із судових рішень суд акцентує увагу на тому, що звернення на частку у статутному капіталі є винятковим повноваженням виконавця у спеціальному позасудовому порядку, передбаченому ст 22 Закону, а не компетенцією суду. Так, у такій справі, кредитор звернувся до суду з позовом до ТОВ та виконавчої служби про виділення частки зі статутного капіталу боржника для звернення на неї стягнення, але суд відмовив (https://reyestr.court.gov.ua/Review/94045621).

Проблеми з реєстрацією до Єдиного реєстру юридичних осіб: хто винен.

У цій справі позивач, переможець електронних торгів зіштовхнувся із проблемою зареєструвати зміни до реєстру. Так при реєстрації він отримав відмову мотивовану не наданням реєстратору акта приймання-передачі частки.

У зв'язку з цим позивач звернувся до Управління забезпечення примусового виконання рішень із листом щодо вжиття заходів, спрямованих на складання акта приймання-передачі частки. Втім, досі відповіді на лист відповідач не надав, заходів, спрямованих на складання акта приймання-передачі не вжив.

На переконання позивача, зазначена бездіяльність є протиправною, оскільки після реалізації частки учасника товариства на аукціоні (електронних торгах), відповідно до вимог Законів України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та «Про виконавче провадження», необхідне складання та підписання сторонами акту приймання-передачі частки учасника у статутному капіталі товариства з метою його подання державному реєстратору для проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу. При цьому зазначений акт представляється особою, яка прийняла частку у статутному капіталі товариства або особою, яка передала її (ч. 5 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»).

Водночас на думку відповідача (виконавця), завершальною стадією процесу реалізації арештованого майна боржника є видача акта про проведені електронні торги та винесення постанови про зняття з нього арешту, що ним і було в повному обсязі зроблено. Вчинення інших дій, у тому числі складання актів приймання-передачі частки у статутному капіталі державним виконавцем, законодавство не передбачає.

Суддя підтримав позицію відповідача та відмовив у задоволенні позову, оскільки законодавством справді не передбачено ні права, ні обов'язок, ні повноваження виконавця підписувати акти приймання-передачі (https://reyestr.court.gov.ua/Review/97562155).

Переважне право під час звернення стягнення. Через недотримання процедури повідомлення інших учасників ТОВ про продаж арештованої частки, суддя скасував ухвалу та акт про передачу частки боржника стягувачу.

Порушення процедури визначення вартості частки мало наслідком визнання укладених договорів купівлі-продажу недійсними (https://reyestr.court.gov.ua/Review/90308886 ).

Що там із спільною власністю на частку у статутному капіталі?

В ухвалі Верховного суду від 3 березня 2020 року у справі № 909/52/19, зазначено, що з моменту внесення до статутного капіталу юридичної особи (у тому числі ТОВ) загальних коштів подружжя, корпоративні права виникають тільки у того з подружжя, хто є учасником (акціонером, членом) такої юр. особи, і саме вона має право звернутися до господарського суду за захистом корпоративного права у разі її порушення. Суперечка за позовними вимогами щодо порушення прав одного з подружжя як співвласника майна (ст. 60 Сімейного кодексу України) не підлягає рішенню господарським судом. Подібну позицію висловлено і в постанові ЗС від 10 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16.

З цього приводу, також цілком незрозуміло чи може бути звернено стягнення на частку боржника у статутному капіталі, якщо така частка належить боржнику та її/його чоловікові (дружині); якщо може, то в якому порядку, і як другому з подружжю захистити свої права на спільну частку.

Водночас нещодавно Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 07 жовтня 2021 року у справі №922/3059/16 наведено ґрунтовні висновки, детальне аргументування та роз'яснення того, чи є корпоративні права спільною сумісною власністю у Фермерському господарстві, чи можна за їхній рахунок погашати борги перед кредиторами та за якою процедурою це робиться.

Якщо у Вас ще залишилися питання та потрібна послуга професіонала, скористайтесь сервісом "Тендер на юридичну послугу" від юридичного ресурсу Протокол.

Автор консультації: Колотуха Катерина

Джерело: юридичний ресурс Протокол