Як виписати людину з житла?

АКТУАЛЬНИМ НА ЦЕЙ ЧАС Є ПИТАННЯ, ЯК ЗНЯТИ З РЕЄСТРАЦІЇ ОСОБУ, ЯКА ЗАРЕЄСТРОВАНА У ЖИТЛОВОМУ ПРИМІЩЕННІ (БУДИНКУ АБО КВАРТИРІ), ВЛАСНИКОМ ЯКОГО ВИ Є. НА ПРИКЛАДАХ ВЛАСНИХ УСПІШНИХ СПРАВ np.pl.ua РОЗПОВІДАЄ ЛУБЕНСЬКИЙ ЦЕНТР ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ

Існує два шляхи вирішення цього питання: позасудовий та судовий.

Найлегший та найшвидший шлях – за добровільною згодою особи на зняття її з реєстрації місця проживання у вашому житловому приміщенні. В такому разі особа повинна подати заяву до виконавчого органу сільської, селищної або міської ради за місцезнаходженням житлового приміщення, або до центру надання адміністративних послуг за місцезнаходженням житлового приміщення, в якому зареєстрована особа.

Якщо особа не може самостійно подати заяву, від її імені такі дії може здійснити представник за довіреністю. Орган реєстрації приймає рішення в день подання документів та вносить відомості у паспорт (або інший документ, який посвідчує особу громадянина).

За заявою особи зняття з реєстрації може бути здійснено одночасно з реєстрацією нового місця проживання. В такому випадку особі необхідно звернутись до органу реєстрації за місцезнаходженням житлового приміщення, в якому особа бажає зареєструватися. Адміністративний збір сплачується за одну послугу (а не окремо за зняття з реєстрації місця проживання та реєстрацію місця проживання в іншому житловому приміщенні).

Якщо особа, яка не є членом сім’ї власника, не погоджується на добровільне зняття з реєстрації місця проживання, ви, як власник житлового приміщення, можете звернутись до вищезазначених органів із заявою та документами, які підтверджують, що саме ви є власником житлового приміщення (свідоцтво про право власності на нерухоме майно, інформаційна довідка та ін.). Документи, які підтверджують ваше право власності на житлове приміщення є підставою для зняття особи з реєстрації місця проживання.

Слід пам’ятати, що особа, яку без її згоди було знято з реєстрації місця проживання, може звернутись до суду. Отже, позасудовий порядок зняття з реєстрації місця проживання не забезпечує стовідсоткову гарантію остаточності зняття особи з реєстрації.

Інший шлях вирішення питання зняття особи з реєстрації – судовий. Можливість позбавлення особи права на користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації в судовому порядку залежить від того, чи належить така особа до членів сім’ї власника житлового приміщення.
Ситуація 1. Особа, яку власник майна бажає позбавити права користування житловим приміщенням (зняти з реєстрації) є членом його сім’ї.

Відповідно до норм Житлового кодексу України, до членів сім’ї власника житлового приміщення належать:

1.Чоловік або дружина власника, їх діти та батьки.
2.Членами сім’ї власника жилого приміщення може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.
Таку особу може бути позбавлено права на користування житловим приміщенням у випадку, коли вона не проживає у цьому житловому приміщенні без поважних причин понад одного року, якщо інше не встановлено домовленістю із власником житлового приміщення.

Пользуйтесь консультацией: Чем прописка отличается от регистрации

У такому разі власник житлового приміщення після спливу 1 року (якщо житлове приміщення знаходиться у приватній власності) або 6 місяців (якщо житлове приміщення знаходиться у комунальній або державній власності) з моменту припинення проживання члена його сім’ї у цьому житловому приміщенні, має право звернутись до суду з позовом про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації.

Однак, суд в кожному конкретному випадку на власний розсуд встановлює наявність або відсутність поважності причин припинення користування приміщенням у особи, яка не проживала у житловому приміщенні понад встановленого строку.

Ситуація 2. Особа, яку власник житла бажає позбавити права на користування житловим приміщенням, не є членом його сім’ї.

В такому разі власник житлового приміщення в будь-який час може звернутись до суду з позовом про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації.

Таку правило висловлено у правовій позиції Судової палати у цивільних справах Верховного суду України у справі №6-709цс16. Зазначена позиція Верховного суду України сформувалась внаслідок розгляду заяви власника квартири про неоднакове застосування судами норм матеріального права.

Після набрання судового рішення законної сили, власнику житлового приміщення необхідно звернутись з рішенням суду та заявою про зняття з реєстрації місця проживання особи до органів реєстрації: до виконавчого органу сільської, селищної або міської ради, за місцезнаходженням житлового приміщення, або до центру надання адміністративних послуг за місцезнаходженням житлового приміщення, в якому зареєстрована особа.

Приклад 1. До Лубенського Центру правової допомоги звернулась громадянка Є. Вона є власником будинку в селі Лубенського району. В помешканні зареєстровані її син, а також невістка — дружина померлого померлого сина. Проживає у будинку лише її син.

Невістка не живе в будинку 15 років, але до цих пір не знялася з реєстрації. Місце її проживання невідоме, її особистих речей в будинку немає, витрат на утримання майна не несе та сплату за комунальні послуги не проводить.

Призначений юрист Центру Максим Паляниця в суді довів, що невістка без поважних причин не проживає у житловому приміщенні більше 1 року та втратила право на користування житлом.

Позов задовольнили — невістку визнали такою, що втратила право на користування житловим приміщенням. Це буде підставою, щоб зняти її з реєстрації. У рішенні суд послався на ч. 2 ст. 405 Цивільного кодексу України: “…член сім’ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності без поважних причин понад один рік…”.

Приклад 2. До Лубенського Центру правової допомоги звернулась громадянка М. Вона є власником двокімнатної квартири в Миргороді. У березні 2008 року з її дозволу у неї в квартирі зареєструвався як член сім’ї її тодішній зять. Однак з липня місяця 2008 року в квартирі він не проживає. Донька у 2010 році із ним розлучилась.

Адвокат Ольга Жиліна довела, що реєстрація зятя створює гр. М., як власнику майна, перешкоди у володінні, користуванні та розпорядженні квартирою, зокрема в можливості обміну , продажу чи здачі в оренду. Також реєстрація відповідача в квартирі позбавляє її можливості в повній мірі користуватися належними їй правами по утриманню житла, оскільки вона несе додаткові витрати на сплату комунальних послуг.

Позов задовольнили — зятя визнали таким, що втратив право на користування житловим приміщенням.

У рішенні суд послався на ч. 2 ст. 405 Цивільного кодексу України як і в попередньому рішенні, а також на ст. 391 ЦК України. Остання говорить, що “власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном”.

Приклад 3. До Лубенського Центру правової допомоги звернувся громадянин О. Він розповів, що в місті Миргороді знаходиться квартира, яка в рівних долях належала йому та його батькові. В 2009 році він уклав шлюб з громадянкою К. У 2015 році його дружина гр. К забрала з квартири всі речі і виїхала проживати в іншу місцевість. В квартиру вона більше не приїжджала. З нею він більше не спілкувався. Шлюб між ними розірвано у 2016 році.

Призначений центром адвокат Ольга Жиліна довела, що реєстрація колишньої дружини створює гр. О., як власнику майна, перешкоди у володінні, користуванні та розпорядженні квартирою, зокрема в можливості обміну , продажу чи здачі в оренду.

Позов задовольнили — колишню дружину визнали такою, що втратила право на користування житловим приміщенням.

Суд послався на аналогічні попереднім прикладам положення статей 391 та 405 Цивільного кодексу України.

Пользуйтесь консультацией: Совет от Протокола: Как вселиться в квартиру?