Як сформувати судову систему, якій довіряють?

Події останніх місяців довели, що довіряти очищення суддівського корпусу представникам "старої системи" – все одно, що просіювати борошно через діряве сито. Ключова проблема тут полягає у тому, що суддівське врядування довірили самим суддям – "а раптом вони самі себе ефективно люструють", пише blogs.pravda.com.ua

Як не дивно, не склалося.

Як наслідок:

- Суддями "нового" Верховного Суду стали 44 недоброчесні кандидати;

- Кваліфікаційне оцінювання станом на зараз успішно пройшли під 3000 суддів, з яких фактично звільнено – лише 15;

- На незалежних суддів неприкрито тиснуть;

- За останні 5 років не призначено жодного нового судді в місцеві та апеляційні суди.

Дійшло до того, що навіть жителі підконтрольних територій Донеччини вважають "судову систему" "ДНР" кращою, ніж судову систему України.

Основна причина цього – склад органів, відповідальних за впровадження реформи – Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС) і Вищої ради правосуддя (ВРП), які складаються з тих самих суддів, яких ми і намагаємося замінити в результаті реформи.

ВККС з легкістю долає більшість негативних висновків Громадської ради доброчесності (ГРД), а коли необхідних 11 голосів не набирається, її члени фальсифікують результати голосування і все одно залишають недоброчесних суддів на посадах.

Недавно взагалі дійшло до того, що єдиного члена ВККС, який послідовно бореться за очищення суддівського корпусу, Андрія Козлова, незаконно звільнила з його посади омбудсменка Людмила Денісова, що неябияк обурило громадськість.

Наразі в ВККС повний безлад: єдиного дійно прогресивного її члена звільнено, частину нових членів призначено за сумнівних обставин, керівництву однією ухвалою суду заборонено виконувати обов'язки членів ВККС, а іншою... заборонено не виконувати.

Не є кращою і ситуація в Вищій раді правосуддя, до якої двох членів всупереч Конституції призначено повторно, інших двох членів звільнено за сумнівних обставин, і яка замість того, щоб боротися з посяганням на суддівську незалежність, системно бореться з самими незалежними суддями.

Очевидно, що далі так продовжувати неможливо.



Єдиний спосіб змінити це – повністю перезавантажити ці органи, щоб туди входили агенти змін, а не консервації системи.

За рецептами далеко ходити не треба: українське суспільство вшестеро більше в питанні очищеня суддівського корпусу довіряє представникам громадськості, ніж самим суддям. Також високим є рівень довіри до міжнародних екпертів, які вже довели свою високу ефективність при відборів суддів антикорупційного суду.

Відповідно, саме громадськості і міжнарожним екпертам має бути надана ключова роль в нових органах. Для цього необхідними є зміни до закону, який вствновить новий порядок формування ВККС.

Щонайменше половина членів має відбиратися громадськими організаціями, які мають підтверджений досвід та відповідають високим вимогам, – з числа адвокатів, правозахисників, науковців та журналістів. Інша частина може обиратися з числа суддів шляхом електронного голосування (для забезпечення безсторонності та попередження тиску на суддів). І найголовніше – і тих, і інших має перевірити на доброчесність і компетентність Громадська рада міжнародних експертів (ГРМЕ).

Це враховує досвід формування судових інституцій в Україні, цілком відповідатиме міжнародним стандартам, а головне – запиту суспільства.

Очевидно, нова ВККС повинна мати повноваження переглянути окремі рішення попередньої комісії, зокрема щодо "амністування" недоброчесних суддів.

Схожим чином потрібно оновити і Вищу раду правосуддя. Новими вимогам до членів ВРП мають бути доброчесність і бездоганна репутація. ГРМЕ має перевірити на доброчесність чинних членів ВРП. Надання ГРМЕ негативного висновку має бути підставою для автоматичного припинення повноважень члена ВРП і недопущення до призначення кандидата з сумнівною репутацією.

Детально з припозиціями щодо реформи ВККС і ВРП можна ознайомитися тут

Ці пропозиції, як і інші першочергові заходи для відновлення справделивості в Україні зафіксовані у Порядку денному встановлення справедливості, сформованому провідними громадськими організаціями, який підтримали вже 5 політичних партій, у тому числі лідери парламенських перегонів.

Ми закликаємо усі політичні сили, які планують брати участь у виборах до Верховної Ради, публічно висловити свою позицію щодо цих та інших пунктів з переліку Порядку денного.

*

Раніше більше 100 ГО і бізнес-асоціацій звернулися до Президента Зеленського з детальними пропозиціями щодо судової реформи.

*

Громадські організації, які пдтримали цей Порядок денний, рівновіддалено співпрацюють з усіма політичними партіями, які готові працювати на розвиток української держави.

Автор статті: Михайло Жернаков,

Голова правління Фундації DEJURE, д.ю.н.