Як боротися з ігровою залежністю в судовому порядку?

Як відомо, у 2020 році Верховна Рада офіційно легалізувала гральний бізнес в Україні шляхом прийняття Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» (Закон). Вказаний Закон регулює ринок азартних ігор в Україні та встановлює виключний перелік видів діяльності у сфері азартних ігор, що дозволені в Україні, а саме: організація та проведення азартних ігор в гральних закладах казино, казино в мережі Інтернет, букмекерська діяльність в букмекерських пунктах та в мережі Інтернет, ігри в залах гральних автоматів, азартні ігри в покер у мережі Інтернет.

Прихильники легалізації грального бізнесу стверджували, що він стимулюватиме українську економіку, сприятиме інвесторам та що він матиме достатньо запобіжників від можливих негативних ефектів для українців. А чи справді це так?

Стосовно стимулювання економіки справедливо зазначити, що навіть попри воєнну агресію росії організатори азартних ігор продовжують підтримувати економіку країни, сплачуючи кошти за ліцензії. Як зазначено на офіційній інтернет-сторінці Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ), станом на 04.10.2022 від гемблінг-сфери до Держбюджету надійшло 828 мільйонів гривень за ліцензії на провадження діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор і лотерей. Тобто навіть в умовах війни ліцензіати відкривають нові гральні заклади та створюють робочі місця. Таким чином, організатори азартних ігор змогли не тільки адаптуватися до умов сьогодення, а й почати розвивати свій бізнес.

Щодо боротьби з ігровою залежністю, то слід зазначити, що відповідальність наразі покладається на КРАІЛ та самих організаторів азартних ігор.

Відповідно до Закону метою державної політики у сфері організації та проведення азартних ігор є створення умов для зниження соціальних ризиків, пов’язаних з їх організацією та проведенням, та забезпечення дотримання організаторами азартних ігор вимог законодавства.

Згідно з цим же Законом одним із принципів державної політики у сфері організації та проведення азартних ігор є боротьба з ігровою залежністю (лудоманією).

Що таке лудоманія

Лудоманія – це глибоко укорінена ігрова залежність на рівні патологічних змін психіки. Простими словами, це нестерпна, непереборна тяга до азартних ігор, хвороба, подібна до алкоголізму чи наркоманії. Набуває потворних форм, що призводить до ганебних з точки зору суспільної моралі вчинків.

Американською психіатричною асоціацією у «Діагностичному і статистичному керівництві з психічних розладів» патологічні азартні ігри було перенесено до глави про залежність. Таке рішення обґрунтовувалося результатами численних досліджень в галузі психології, нейробіології та генетики, які показали, що азартні ігри та наркоманія є суттєво подібнішими, ніж передбачалося раніше. Свіжі дослідження показують, що патологічні гравці та споживачі наркотичних речовин поділяють схожу генетичну схильність до імпульсивності і прагнення до винагороди. Як залежні від психоактивних речовин потребують сильніших доз, так патологічні гравці потребують щоразу більш ризикованих дій. Як споживачі наркотичних речовин відчувають певні симптоми, коли їх позбавляють хімічної речовини, так і азартні гравці страждають від позбавлення гострих відчуттів, на які вони очікують.

Пристрасть до ігор було офіційно визнано Всесвітньою Організацією Охорони Здоров’я (ВООЗ) психічним розладом.

Лудоманія має симптоми, за якими можна розпізнати, що особа страждає на цю хворобу. До симптомів ігрової залежності належать:

- бездумна трата грошей на ігри;

- часті думки і розмови про гру, постійний пошук можливості пограти;

- прохання відмовитися від гри або хоча б її перервати викликає злість і агресію;

- відмова від звичних речей, як-от їжа і сон, на користь гри;

- відсутність інших інтересів та зацікавленості у будь-яких справах;

- шахрайство або крадіжка грошей.

Яким чином здійснюється боротьба з лудоманією в Україні

Як вже зазначалося вище, відповідальність за боротьбу з ігровою залежністю наразі покладається на КРАІЛ. Для убезпечення громадян та попередження небезпеки прояву ігрової залежності в країні створено Реєстр осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів та/або участь в азартних іграх.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» КРАІЛ формує та веде Реєстр осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів та/або участь в азартних іграх (Реєстр лудоманів).

Частиною 3 статті 5 вказаного Закону передбачено, що дані Реєстру є інформацією з обмеженим доступом. Доступ до такої інформації надається виключно КРАІЛ та організаторам азартних ігор для виконання покладених на них цим Законом обов’язків.

Рішенням КРАІЛ від 22.04.2021 затверджено Порядок формування і ведення Реєстру осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів та/або участь в азартних іграх. 15.06.2021 рішенням КРАІЛ запроваджено дослідну експлуатацію Реєстру та проведено навчання з уповноваженими особами організаторів азартних ігор щодо користування Реєстром.

Тобто Реєстр лудоманів в Україні вже функціонує більше ніж півтора року. Як бачимо з інформації, розміщеної на офіційній інтернет-сторінці КРАІЛ, станом на липень 2022 року до Реєстру лудоманів включено 271 особу.

Чинним Законом передбачено кілька способів внесення особи до Реєстру лудоманів. Так, особа може самостійно звернутися шляхом особистого подання організатору азартних ігор або КРАІЛ відповідної письмової заяви з одночасним пред’явленням документа, що посвідчує особу. Заява може бути подана в письмовій або електронній формі з дотриманням вимог Закону України «Про електронні довірчі послуги».

Крім того, КРАІЛ може внести особу до Реєстру за обґрунтованою заявою членів сім’ї першого ступеня споріднення або законних представників. Відповідно до Податкового кодексу України членами сім’ї першого ступеня споріднення є батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені.

Слід зазначити, що подання заяви про самообмеження особи чи обмеження від членів сім’ї будь-якому організатору азартних ігор або КРАІЛ розглядається як подання заяви всім організаторам азартних ігор на території України, які отримали відповідні ліцензії.

Також особа може бути обмежена у відвідуванні гральних закладів за рішенням суду.

Як обмежити особу у відвідувані гральних закладів через суд

З набранням чинності Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» також було внесено зміни до Цивільного процесуального кодексу України. Розділ IV Цивільного процесуального кодексу України доповнено Главою 2-1, що регулює порядок розгляду судом справ про обмеження фізичної особи у відвідуванні гральних закладів та участі в азартних іграх.

Таким чином, у разі якщо гравець шляхом участі в азартних іграх завдає шкоди самому собі та/або своїй сім’ї через приведення до тяжкого матеріального стану, такий гравець може бути обмежений у відвідуваннях гральних закладів та участі в азартних іграх на строк від шести місяців до трьох років за рішенням суду.

Позовна заява може бути подана членами сім’ї першого ступеня споріднення або законними представниками до суду за місцем проживання особи, яку необхідно обмежити у відвідуванні гральних закладів.

Для отримання позитивного рішення та обмеження особи у відвідуванні гральних закладів потрібно у заяві викласти обставини, що підтверджують підстави для обмеження такої особи. До зазначених обставин належать:

- перевищення витрат на гру над особистими доходами особи, що ставить особу або її сім’ю у скрутне матеріальне становище;

- наявність у особи боргових зобов’язань на суму більше 100 прожиткових мінімумів доходів громадян;

- несплата особою аліментів упродовж більше трьох місяців;

- отримання особою або членами її сім’ї житлової субсидії чи пільг на сплату житлово-комунальних послуг;

- скрутне матеріальне становище особи чи членів її сім’ї, а також інших осіб, яких вона за законом зобов’язана утримувати.

Рішення суду про обмеження у відвідуваннях гральних закладів після набрання ним законної сили надсилається судом до КРАІЛ з метою його подальшого внесення до Реєстру осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів та/або участь в азартних іграх.

Що з судовою практикою?

Як вже зазначалося вище, ігровий бізнес в Україні легалізовано більше ніж два роки тому. Реєстр лудоманів нараховує, за інформацією КРАІЛ, вже 271 особу. Проте, як бачимо з Єдиного державного реєстру судових рішень, кількість судових рішень у таких справах досить мізерна. Співвідношення кількості осіб, внесених до реєстру, та кількості судових рішень наводить на думку, що більшість українських гравців є відповідальними гравцями та самостійно вносять до реєстру самообмеження, не чекаючи негативних наслідків.

На нашу думку, невелика кількість судових рішень пов’язана з тим, що досить небагато людей, які страждають від лудоманії своїх близьких, знають про цілком законні та дієві методи обмеження осіб у відвідуванні гральних закладів.

Ми вважаємо, що для того, щоб цей механізм був дійсно дієвим та захищав осіб, які цього потребують, треба більше інформувати населення про такі важелі впливу, як-от: заборона відвідування гральних закладів чи заборона участі у азартних іграх в судовому порядку.

Як КРАІЛ виконує судове рішення

Для того, щоб розуміти, як КРАІЛ виконує судове рішення, слід зазначити, що кожен гравець під час першого відвідування грального закладу, а також до моменту того, як зробить ставку через мережу Інтернет має пройти ідентифікацію. Ідентифікація гравця або відвідувача передбачає збір організатором азартних ігор інформації про: 1) прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) особи; 2) вік (дату народження) особи; 3) наявність або відсутність особи в Реєстрі осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів та/або участь в азартних іграх.

Ідентифікація гравця, який відвідує гральний заклад, здійснюється на підставі оригіналу документа, що посвідчує особу та підтверджує вік. Що стосується осіб, які грають в азартні ігри в мережі Інтернет, то їх ідентифікація здійснюється за допомогою електронного підпису, sim-картки з підтримкою методу MobileID, методу BankID. Окрім цього, організатор азартних ігор для проведення ідентифікації гравця в мережі Інтернет має право запитувати у гравця додаткові документи, зокрема власне зображення гравця з необхідним документом, або вимагати використання засобів відеозв’язку.

Як бачимо з вищевикладеного, гральний заклад збирає та зберігає інформацію про прізвище, ім’я, по батькові особи та дату народження. З цього випливає, що в судовому рішенні про обмеження особи у відвідуванні гральних закладів, для його ефективного виконання, обов’язково мають бути зазначені повне прізвище, ім’я, по батькові та дата народження особи, до якої застосовується зазначене обмеження.

Після отримання судового рішення з ідентифікаційними даними особи КРАІЛ не пізніше наступного робочого дня вносить відомості про особу до Реєстру лудоманів. І вже після внесення інформації про особу до Реєстру їй забороняється відвідування будь-яких гральних закладів та закладів у мережі Інтернет.

Важливо зазначити, що такі обмеження ігроманів є дієвими та ефективними тільки в гральних закладах, які провадять свою діяльність легально, тобто на підставі ліцензії.

Підсумовуючи викладене, зазначимо: безумовно, легалізація грального бізнесу в Україні є дієвим способом наповнення держбюджету. Навіть в умовах війни гральні заклади продовжують сплачувати кошти за ліцензії та створювати нові робочі місця. Разом з тим ми вважаємо, що державі слід приділити більше уваги боротьбі з ігровою залежністю, більше інформувати населення про способи обмеження осіб, залежних від азартних ігор, та краще висвітлювати масштаби ігроманії в країні. Водночас гральним закладам необхідно доводити до відома своїх клієнтів, що азартні ігри – це вид розваг, а не спосіб заробітку.

Автор статті: Інна Мирошніченко, адвокат, Максим Боярчуков та Партнери