18
3
17715
Встановлення грошового еквіваленту моральних страждань є одним з найпопулярніших напрямків роботи експертів-психологів у сучасної Української реальності, яка, здається, прагне травмувати свого громадянина на кожному кроці. Відповідно до «Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень» саме психологічна експертиза встановлює глибину та важкість страждань особистості та розраховує приблизну суму їх компенсації [1].
З 2010 року психологи під час проведення експертизи моральних страждань використовували формулу О. М. Ерделевського, яка була включена до Реєстру методик проведення судових експертиз [2, 3]. Але вже майже 3 роки експерти вирішують питання розрахунку моральної шкоди без наявності відповідної методики у Реєстрі, так як на початку 2016 року вказана методика була виключена з Реєстру [4].
Читайте статтю: Нові підходи до розрахунку суми стягнення моральної шкоди
Після цього проводити розрахункі за формулою О. М. Ерделевського стало вже не тільки не актуально, а і вкрай неефективно, з точки зору захисту висновків експертів у судовому процесі. Використання експертами-психологами методики О. М. Ерделевського і раніше піддавалося великим нападам у суді, а після її виключення з Реєстру ситуація ще більше погіршилася, її використання почало приводити до фактичного нівелювання думки експерта як одного з джерел доказів [5].
Незважаючи на велику кількість сучасних дослідників з проблеми компенсації моральної шкоди у Переліку рекомендованої науково-технічної та довідкової літератури, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, на яку спираются експерти-психологі, існує тільки два джерела, які містять у собі підходи по розрахунку моральної шкоди: О. М. Ерделевського та В. П. Паліюка [2, 4, 6].
В умовах, які склалися, ми звернули увагу на можливість використання у своєї практиці підходу В. П. Паліюка, змістовність та глибока теоретична обґрунтованість якого, дозволяє назвати його справжньою методикою розрахунку моральної шкоди, хоча сам автор утримався від такого позначення своєї праці. Згадаємо, що методика у загально-науковому сенсі – це система операцій, процедур прийомів, направлених на отримання результату; алгоритм або план доцільного виконування дій; фіксована сукупність прийомів практичної діяльності, яка призводить до заздалегідь визначеного результату [7].
Підхід В. П. Паліюка в повній мірі відповідає цьому визначенню, тому ми почали його активне використання для обґрунтування експертних висновків, як повноцінну методику виконання експертиз.
В деяких аспектах підхід В. П. Паліюка постає антагоністичним до методики О. М. Ерделевського, і якщо останній встановив конкретні середньостатистичні показники спричиненої шкоди (презюмовану шкоду), то В. П. Паліюк, посилаючись на законодавство, вказує, що на відміну від майнової шкоди, розмір якої встановлений законом, від регулювання чіткого обсягу відшкодування моральної шкоди законодавець відмовився, надавши це право суду, тому, на думку автора, звідси випливає, що дійсного розміру відшкодування немайнової шкоди не існує до тих пір, поки суд його не визначив [2, 6].
В. П. Паліюк вказує, що законодавче встановлення меж розміру моральної шкоди створює перешкоди в реалізації захисту прав людини для правозастосовної практики. На думку автора, встановлення мінімального або максимального розміру моральної шкоди порушує права потерпілого, який може оцінити втрати немайнового характеру вище чи нижче законодавчого рівня. Крім цього, щоб встановити межі розміру моральної шкоди, необхідно об'єктивне економічне обґрунтування, яке визначити неможливо, оскільки душевні страждання, біль не мають еквівалента. У цьому випадку виникає проблема визначення грошової вартості найменшого і найбільшого (найдорожчого) блага, за змістом – вартість людського життя, честі [6].
Суттєвим моментом для визначення обсягу (розміру) відшкодування моральної шкоди, є встановлення критеріїв, за якими можливо знайти потрібну величину заподіяної шкоди, але законодавець не встановлює будь-яких правил застосування критеріїв визначення розміру моральної шкоди, а надає це питання на розсуд суду [6].
В. П. Паліюк вказує, що, встановлюючи розмір грошового еквіваленту моральних страждань особистості, необхідно врахувати усі фактори, які мають місце у кожному окремому випадку та впливають на формування дійсного розміру спричиненої моральної шкоди. Так він виділяє загальні та приватні критерії [6].
До загальних критеріїв, які застосовуються до всіх категорій справ і без яких неможливо встановити ступінь моральної шкоди та її розмір, відповідно до підходу В. П. Паліюка, відносяться:
1. Суть позовних вимог (один з головних показників, оскільки тільки потерпілий, як ніхто інший, може оцінити обсяг завданих моральних, фізичних страждань, глибину переживань, втрати немайнового характеру). На підставі цього потерпілий вказує суму, що підлягає стягненню, однак вона є умовною, остаточний її розмір встановлює суд.
2. Характер діяння особи, яка заподіяла шкоду і ступінь провини відповідача – це відношення заподіювача шкоди до своїх протиправних дій і їх наслідків. Особа має усвідомлювати як противоправний характер своєї поведінки, так и можливість шкідливих наслідків. При цьому, В. П. Паліюк підкреслює, що вина в цивільному праві служить лише підставою для відшкодування шкоди, але ні форма провини, ні її тяжкість (ступінь), за загальним правилом, на розмір відповідальності та кваліфікацію правопорушення не впливають.
3. Глибина моральних і фізичних страждань: незначна душевна або фізична біль; значна; сильна і руйнівна біль як для душевного, так і для фізичного стану потерпілого.
4. Характер і ступінь моральних і фізичних страждань (легкі, середні, тяжкі).
5. Тривалість втрат немайнового характеру (короткочасні, тривалі, довічні).
6. Значимість втрат (надолужуванні або непоправні).
Приватні критерії, в свою чергу, відповідають окремим випадкам спричинення моральних страждань.
До приватних критеріїв за допомогою яких можливо визначити розмір моральної шкоди, пов'язаної з посяганням на життя та здоров'я відносяться наступні: вид скоєного злочину; спосіб вчинення злочину (наприклад, з особливою жорстокістью); суб'єктивна сторона злочину (вина), тобто розмір моральної шкоди може змінюватися в залежності від ступеня вини особи, яка вчинила противоправне діяння; соціальний стан потерпілого (замах на життя або заподіянням тілесного ушкодження державному діячові, вчинена у зв'язку з його державною діяльністю, повинна бути вище, ніж для особи без виконання таких обов'язків);
Приватні критерії, за допомогою яких можливо визначити розмір моральної шкоди при зазіханнях на свободу та особисту недоторканність: порушення нормальних життєвих зв'язків, обсяг порушених прав; погіршення відносин з оточуючими людьми; час перебування під слідством або судом; особливості перебування під вартою; тортури або нелюдське чи таке, що принижує його гідність, поводження чи покарання; наявність повідомлень в засобах масової інформації про «протиправні» діяння потерпілого; особливості потерпілого.
Приватні критерії, за допомогою яких можливо визначити розмір моральної шкоди при зазіханнях на честь, гідність та ділову репутацію: характер розповсюджуваних відомостей; громадська оцінка фактичних обставин (за думкою автора, суд повинен керуватися громадською оцінкою фактичних обставин, що викликали дискомфорт, а не суб'єктивним сприйняттям потерпілого); регіон поширення відомостей; повторюваність інформації (тираж друкованої продукції); «тривалість життя» джерела інформації (наприклад, тривалість «життя» газети менша, ніж журналу та книги); посадова становище особи; індивідуальні особливості потерпілого; непристойність форми, в якій дається оцінка людини; наслідки: зміни у тілесної сфері потерпілого (захворювання, пов'язані з розповсюдженням таких відомостей), зміни в суспільному, соціальному або сімейному житті (розлучення, звільнення з роботи, не обрання на виборну посаду) та ін [6].
На цей час ми працюємо над доповненням підходу В. П. Паліюка критеріями, за допомогою яких можливо проаналізувати страждання особистості у рідкісних випадках, які, проте, час від часу зустрічаються в нашій практиці. Наприклад, критерії визначення розміру моральної шкоди при порушенні прав потерпілих представниками правоохоронних органів під час розслідування.
При цьому, на нашу думку, можливість існування середніх показників у різних випадках спричинення моральної шкоди, що у свій час пропонував О. М. Ерделевський, має сенс у тих випадках, коли підекспертна особа керується рентними установками (бажанням отримати вигоду) або не своїми справжніми переживаннями, а думкою адвоката або інших третіх осіб. Але середні показники ні в якому разі не повинні мати імперативний сенс. Ми впевнені, що моральну відповідальність за сформовану суму моральної шкоди, яка рекомендується суду, повинен нести саме експерт, керуючись законодавством України, судовою практикою з питань відшкодування моральних страждань, принципів об’єктивності, неупередженості, розумності, справедливості та повноти дослідження, а не математичними формулами та розрахунками, які по своєї суті протирічать усьому світу психологічних явищ.
Список використаних джерел:
Автор статті: Журавлёва Маргарита Олеговна
Переглядів
Коментарі
Переглядів
Коментарі
Отримайте швидку відповідь на юридичне питання у нашому месенджері, яка допоможе Вам зорієнтуватися у подальших діях
Ви бачите свого юриста та консультуєтесь з ним через екран , щоб отримати послугу Вам не потрібно йти до юриста в офіс
Про надання юридичної послуги та отримайте найвигіднішу пропозицію
Пошук виконавця для вирішення Вашої проблеми за фильтрами, показниками та рейтингом
Переглядів:
70
Коментарі:
0
Переглядів:
289
Коментарі:
0
Переглядів:
990
Коментарі:
0
Переглядів:
412
Коментарі:
2
Переглядів:
388
Коментарі:
0
Переглядів:
438
Коментарі:
0
Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.
Повний текстПриймаємо до оплати
Copyright © 2014-2024 «Протокол». Всі права захищені.
В кримінальному процесі незаконнозасуджений чи затриманий захищений законом і держава відшкодовує йому моральну шкоду у визначеному законом еквіваленті. В той же час потерпіла від злочину особа незахищена від неправомірних діянь слідства,прокуратури,слідчих суддів і в моральному відшкодувані суди відказують. Також суди відказують у проведені судово-психологічної експертизи. Формула Єрделевського єдина справедлива для визначення розміру моральної шкоди. В українському правосудді розмір моральної шкоди не залежить від важкості моральних страждань і тривалості їх дії. Розмір морального відшкодування в Україні прямо пропорціональний моральним якостям судді.Тому зазвичай українські судді моральну шкоду,в більшості випадків,не призначають,а якщо і призначають то у сміхотворних розмірах.
Що є, то є. Чекаємо на спеціалістів по оцінці заподіяної моральної шкоди.
Іван прав. У мене теж сміхотворна сума м.відшкодування визначена суддею Сичук Вінницького міськсуду- 500 грн...