Справи про неналежне виконання договору перевезення пасажирів розглядаються ВИКЛЮЧНО за місцезнаходженням перевізника (ВС/КЦС № 161/19658/18 від 29.05.2019)

Фабула судового акту: У даній справі пасажир звернувся до «Укрзалізниці» із позовом про захист прав споживачів, відшкодування збитків та моральної шкоди. При цьому вказаний позов було подано за місцем проживання позивача за правилами альтернативної підсудності.

Перевіривши вказану позовну заяву суд визнав її такою, що відповідає вимогам закону та відкрив провадження у справі.

Натомість перевізник подав на таку ухвалу апеляцію у зв’язку із порушенням судом правил підсудності.

Із апеляційною скаргою суд апеляційної інстанції не погодився та залишив ухвалу місцевого суду без зміни.

Таке рішення стало підставою для звернення залізничної компанії до Касаційного цивільного суду.

Із доводами скаржника КЦС погодився та у своїй постанові зазначив таке.

Частиною 5 статті 28 ЦПК України позови про захист прав споживачів можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

В свою чергу нормами ч. 4 ст. 30 ЦПК України визначено, що позови до перевізників, що виникають з договорів перевезення вантажів, пасажирів, багажу, пошти, пред`являються за місцезнаходженням перевізника.

Відповідно до частини шістнадцятої статті 28 ЦПК України позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої ст. 30 ЦПК України.

Аналіз вказаних норм дає підстави стверджувати, що правила підсудності справ за вибором позивача не поширюються на позови, які підлягають пред`явленню за правилами виключної підсудності.

Отже позови про відшкодування шкоди, яка виникла із неналежного виконання перевізником своїх договірних обов’язків має пред`являтися за місцезнаходженням перевізника, за правилами виключної підсудності.

Аналізуйте судовий акт: Справи про збільшення розміру аліментів розглядаються за правилами альтернативної підсудності (№489/4826/16-ц від 23.01.2018)

Адвокат Несінов: Стягнення заборгованості, шкоди за ненадання туристичних послуг ( власна практика)

Подання виконавця про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника розглядається судом за місцем знаходження вказаного майна в порядку цивільного судочинства (ВП ВС, № 545/3611/17-ц, 20.09.18)

Відсутність ЄСІТС на час подання апеляційної скарги не перешкоджає часникам провадження подати таку скаргу в паперовій формі безпосередньо до апеляційного суду (ВС/КЦС № 644/3691/16-ц від 29.08.2018)

Постанова

Іменем України

29 травня 2019 року

м. Київ

справа № 161/19658/18

провадження № 61-4620св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Стрільчука В. А.,

суддів: Кузнєцова В. О. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Погрібного С. О., Усика Г. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» на ухвалу Луцького Міськрайонного суду Волинської області від 10 грудня 2018 року у складі судді Присяжнюк Л. М. та постанову Волинського апеляційного суду від 07 лютого 2019 року у складі колегії суддів Данилюк В. А., Киці С. І., Шевчук Л. Я.,

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - ПАТ «Українська залізниця») про захист прав споживачів, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Луцького Міськрайонного суду Волинської області від 10 грудня 2018 року відкрито провадження у справі.

Не погодившись із зазначеною ухвалою, ПАТ «Українська залізниця» звернулось до суду з апеляційною скаргою з підстав недотримання правил підсудності.

Постановою Волинського апеляційного суду від 07 лютого 2019 рокуапеляційну скаргу ПАТ «Українська залізниця» залишено без задоволення, ухвалу Луцького Міськрайонного суду Волинської області від 10 грудня 2018 року - без змін.

Залишаючи ухвалу суду першої інстанції без змін, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши, що суд першої інстанції постановив законну і обґрунтовану ухвалу. При цьому зазначив, що спірні правовідносини хоч і виникли з договору перевезення, проте в позовній заяві зазначено, що перевізником було надано неякісні послуги, у зв`язку з чим було порушено право позивача, як споживача, тому суд першої інстанції відкрив провадження у справі без порушення правил підсудності, а саме на підставі частини п`ятої статті 28 ЦПК України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

У касаційній скарзі, поданій у березні 2019 року, ПАТ «Українська залізниця» просить скасувати оскаржувані судові рішення першої та апеляційної інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції відкрив провадження у справі з недотриманням правил підсудності, а апеляційний суд вказані недоліки не усунув. Суди не звернули уваги на те, що спір виник із договору перевезення, а такі спори на підставі частини четвертої статті 30 ЦПК України, мають пред`являтися за правилами виключної підсудності - за місцезнаходженням перевізника. У разі конкуренції правил підсудності, відповідно до частини шістнадцятої статті 28 ЦПК України, мають застосовуватися правила виключної підсудності.

Ухвалою Верховного Суду від 25 березня 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі та надано строк для надання відзиву.

Відзив на касаційну скаргу до суду касаційної інстанції не надходив.

Ухвалою Верховного Суду від 15 травня 2019 року справу № 161/19658/18 за позовом ОСОБА_1 ПАТ «Українська залізниця» про захист прав споживачів, відшкодування збитків та моральної шкоди призначено до судового розгляду.

Позиція Верховного Суду

Частинами першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно частини п`ятої статті 28 ЦПК України позови про захист прав споживачів можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

У частині четвертій статті 30 ЦПК України передбачено, що позови до перевізників, що виникають з договорів перевезення вантажів, пасажирів, багажу, пошти, пред`являються за місцезнаходженням перевізника.

Відповідно до частини шістнадцятої статті 28 ЦПК України позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.

Тлумачення частин п`ятої та шістнадцятої статті 28, частини четвертої статті 30 ЦПК України свідчить, що правила підсудності справ за вибором позивача не поширюються на позови, які підлягають пред`явленню за правилами виключної підсудності.

Предметом позову у цій справі є відшкодування шкоди, яка заподіяна, у зв`язку з неналежним виконанням договору перевезення пасажирів.

З урахуванням наведеного, позов про відшкодування шкоди має пред`являтися за місцезнаходженням перевізника, за правилами виключної підсудності.

З матеріалів справи вбачається, що місцезнаходження перевізника ПАТ «Українська залізниця» - м. Київ, вул. Тверська, 5, знаходиться в межах територіальної підсудності Печерського районного суду міста Києва.

Частиною першою статті 380 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції скасовує ухвалу про відкриття провадження у справі та приймає постанову про направлення справи на розгляд до суду першої інстанції за встановленою підсудністю, якщо таку ухвалу прийнято судом із порушенням правил підсудності.

Суд апеляційної інстанції на вищевказані вимоги закону та доводи апеляційної скарги ПАТ «Українська залізниця» щодо порушення судом першої інстанції правил територіальної підсудності не звернув уваги, не скасував ухвалу суду першої інстанції про відкриття провадження у справі та не направив справу на розгляд до належного суду.

З огляду на те, що ПАТ «Українська залізниця» знаходиться по вул. Тверській, 5 у м. Києві, що відноситься до Печерського району м. Києва, отже цю справу за правилом виключної підсудності необхідно направити на розгляд до Печерського районного суду міста Києва.

Згідно пункту 6 частини першої статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо судове рішення ухвалено судом з порушенням правил інстанційної або територіальної юрисдикції.

З урахуванням викладеного, оскаржувані рішення необхідно скасувати і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції за виключною підсудністю - до Печерського районного суду міста Києва.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 400 406 411 415 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» задовольнити.

Ухвалу Луцького Міськрайонного суду Волинської області від 10 грудня 2018 року та постанову Волинського апеляційного суду від 07 лютого 2019 року скасувати, справу направити для розгляду до Печерського районного суду міста Києва.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді