Дивні новації Верховного Суду: Початок строку на оскарження починається с дати розміщення рішення в ЄДРСР? (ВС/КЦС № 761/34973/17 від 04.12.2018)

Фабула судового акту: «О сколько нам открытий чудных…» Саме такою цитатою слід розпочати аналіз рішення, яке пропонується до уваги.

Чесно кажучи, коли я його прочитав, я не міг збагнути чим саме викликано постановлення саме такого рішення – небажанням працювати? Відвертим нехлюйством? Але ж хай це рішення залишиться на совісті судді, який його постановив.

Але ж досить лірики.

Нормами ст. 390 ЦПК України визначено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Тобто нібито все очевидно – отримав повний текст і протягом тридцяти днів подав на нього касаційну скаргу у разі незгоди з ним.

Будь-яких інших факторів, які б зумовили інший відлік строку на касаційне оскарження цивільне процесуальне законодавство не передбачає.

Однак, автор цього дописи і тисячі інших юристів-практиків на думку судді КЦС Хопти С.Ф. дуже сильно помиляються.

У даній справі особа звернулась до КЦС із касаційною скаргою та клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження.

Клопотання було обґрунтовано тим, що повний текст постанови суду апеляційної інстанції він не отримував, тому подав до районного заяву, відповідно до якої ознайомився з матеріалами вказаної справи з якої і дізнався про зміст рішення, що оскаржується. На підтвердження вказаного надає копію заяви про ознайомлення з матеріалами справи.

Однак на переконання вельмишановного пана Хопти такі доводи є суцільною маячню оскільки особа, яка звернулась із касаційною скаргою не позбавлена можливості вільного та безоплатного доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень, знайомитись з ними на офіційному веб-порталі судова влада України, а безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Добавити до цього маразму мені більше немає чого…

Аналізуйте судовий акт: ВС: Судові рішення у малозначних справах розглянутих в спрощеному провадженні підлягають касаційному оскарженню. Поновлення строків оскарженя не стороною без поважної причини (ВС у справі №61-40814ск18 від 25 вересня 2018 р.)

Відсутність повного тексту рішення суду унеможливлює мотивування апеляційної скарги, тому присутність сторони при проголошенні неповного тексту рішення не є підставою для відмови у поновленні строку оскарження (справа № 308/11916/15-ц, 13.12.17)

Поновлення судом процесуального строку на оскарження рішення БЕЗ наведення причини та скасування цього рішення, є порушенням п. 1 ст. 6 Європейської конвенції з прав людини (ВСУ від 16 серпня 2017р. у справі № 6-577цс17)

Ненадання судом матеріалів справи для ознайомлення після ухвалення рішення є підставою для поновлення строку заявнику на апеляційне оскарження (ВСУ від 14 червня 2017р. у справі № 6-985цс17)

Ухвала

04 грудня 2018 року

м. Київ

справа № 761/34973/17

провадження № 61-47430 ск 18

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Хопти С. Ф. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1, подану представником - ОСОБА_2, на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 24 квітня 2018 року та постанову Апеляційного суду м. Києва від 16 серпня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства аграрної політки та продовольства України, публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України», треті особи: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання наказу незаконним, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2018 року на розгляд до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1, подана представником - ОСОБА_2, на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 24 квітня 2018 року та постанову Апеляційного суду м. Києва від 16 серпня 2018 року разом із клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження.

Перевіривши доводи заявника про поновлення строку на касаційне оскарження вказаного судового рішення, вважаю, що клопотання задоволенню не підлягає з таких підстав.

Як на підставу поновлення строку на касаційне оскарження, заявник посилається на те, що повний текст постанови суду апеляційної інстанції він не отримував, тому подав до Шевченківського районного суду м. Києва заяву, відповідно до якої ознайомився з матеріалами вказаної справи 23 жовтня 2018 року. На підтвердження вказаного надає копію заяви про ознайомлення з матеріалами справи.

Наведену підставу для поновлення пропущеного процесуального строку не можна вважати поважною, оскільки заявник є позивачем у справі, не позбавлений можливості вільного та безоплатного доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень, знайомитись з ними на офіційному веб-порталі судова влада України, а безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, заявнику слід звернутись до суду касаційної інстанції з клопотанням (заявою) про поновлення строку касаційного оскарження, у якому (якій) навести поважні підстави для поновлення такого строку та надати докази для їх підтвердження.

Крім цього, заявником у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України не сплачений судовий за подання касаційної скарги.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VІ (у редакції Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII) позивач звільнений від сплати судового збору лише щодо його позовних вимог про визнання наказу про звільнення незаконним та поновлення на роботі.

Стягнення заробітної плати, про що зазначається в пункті 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI, не є тотожнім стягненню середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Отже у цій справі про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу позивач від сплати судового збору не звільняється.

Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на час подання позовної заяви) за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на 1 січня 2017 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 1 600 грн.

Враховуючи викладене, заявник за подання касаційної скарги має сплатити 1 280 грн судового збору або надати документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УК у Печерському районі м. Києва, код ЄДРПОУ: 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, рахунок отримувача: 31219207026007 ККДБ: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».

На підтвердження сплати судового збору до Верховного Суду необхідно надати оригінал квитанції про сплату судового збору або документи, що підтверджують підстави звільнення від його сплати відповідно до закону.

Відповідно до вимог частини другої та частини третьої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження на підстав пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.

Керуючись статтями 185 392 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Визнати причину пропуску строку на касаційне оскарження, наведену у клопотанні ОСОБА_1, яке подане представником - ОСОБА_2, про поновлення строку на касаційне оскарження, неповажною.

Касаційну скаргу ОСОБА_1, подану представником - ОСОБА_2, на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 24 квітня 2018 року та постанову Апеляційного суду м. Києва від 16 серпня 2018 року залишити без руху.

Надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 04 січня

2018 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання вимог ухвали заявнику буде відмовлено у відкритті касаційного провадження

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С. Ф. Хопта