Неодноразове притягнення до кримінальної відповідальності свідчить про небажання перевиховуватись та унеможливлює застосування ст. 69 КК України до засудженого (ВС/ККС у справі № 724/1535/19 від 30.06.2020)

Фабула судового акту: Нормами статті 69 Кримінального кодексу України визначено, що за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м’якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення.

Таким чином основними підставами для застосування положень згаданої вище статті є дві або більше пом’якшуючі покарання обставини, які істотно зменшують ступінь тяжкості вчиненого злочину та дані про особу (позитивні характеристики, відсутність судимостей тощо).

У даній справі особа, яка раніше чотири рази притягувалась до кримінальної відповідальності за ст. 185 та ст. 289 КК України, маючи не зняті та не погашені судимості знов вчинила злочин, передбачений ч. 2 ст. 289 КК України за що і була засуджена до 5 років позбавлення волі.

Проте, апеляційний суд вирішив застосувати до засудженого норми ст. 69 КК України та призначив покарання у вигляді 2 років 6 місяців позбавлення волі.

Прокурором на таке рішення суду апеляційної інстанції було подано касаційну скаргу, яку вмотивовано тим, що призначаючи покарання із застосуванням ст. 69 КК України, суд не врахував особи обвинуваченого, зокрема того, що останній повторно вчинив корисливе кримінальне правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких, має незняту та непогашену судимість, завдану потерпілому шкоду не відшкодував. Вказує на те, що судом об`єктивно не встановлено декількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину в розумінні ст. 69 КК України.

Касаційний кримінальний суд із такими доводами сторони обвинувачення погодився.

Задовольняючи скаргу прокурора ККС зазначив, що апеляційний суд у своїй ухвалі вказав, що обвинувачений провину свою визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину, за місцем проживання характеризується задовільно, а також є інвалідом третьої групи, висловлює жаль з приводу вчиненого і бажає виправити ситуацію, що склалася, та нести кримінальну відповідальність за вчинене. Крім цього, суд апеляційної інстанції зазначив про те, що матеріальна шкода, яка завдана неправомірними діями обвинуваченого потерпілому є невеликою ,а тому такі обставини істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину.

Однак апеляційним судом в достатній мірі не врахував даних про особу засудженого, який раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів, відбував покарання в місцях позбавлення волі, однак це не призвело до позитивних змін в його особистості та не створило у нього готовності до самокерованої правослухняної поведінки у суспільстві, він не зробив належних висновків для себе, на шлях виправлення не став і знову вчинив умисний злочин.

При цьому апеляційний суд у своєму рішенні не наведено переконливих мотивів наявності підстав для застосування положень ст. 69 КК України з урахуванням принципу справедливості покарання й відповідності його меті - виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових злочинів як ним, так і іншими особами.

Аналізуйте судовий акт: Суд: Ознакою щирого каяття є намагання в повному обсязі відшкодувати завдані злочином збитки (Полонський райсуд Хмельницької області № 681/1701/19 від 26.03.2020)

ВС/ККС: визнав занадто м’яким вирок, не пов'язаний з позбавленням волі, особі, яка вчинила насильство щодо працівника правоохоронного органу (ВС/ККС, справа № 349/1481/18, 30.01.20)

«Щире каяття» - у чому воно полягає? (ВС/ККС № 166/1065/18 від 18.09.2019)

Несправність транспортного засобу, що унеможливлює його експлуатацію не свідчить про відсутність складу злочину, передбаченого ст. 289 КК України (ВС/ККС № 751/11193/16 від 20.06.2019)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2020 року

м. Київ

справа № 724/1535/19

провадження № 51-639 км 20

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого судді Марчук Н.О.,

суддів: Короля В.В., Лагнюка М.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Крота І.М.,

прокурора Гошовської Ю.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою прокурорана ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 11 грудня 2019 року стосовно

ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

уродженця с. Оселівка Кельменецького району

Чернівецької області, який мешкає за адресою:

АДРЕСА_1 ,

засудженого за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Хотинського районного суду Чернівецької області від 10 жовтня 2019 року ОСОБА_1 засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.

Чернівецький апеляційний суд 11 грудня 2019 року вирок суду першої інстанції в частині призначеного покарання змінив, призначив ОСОБА_1 покарання із застосуванням положень ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців.

За вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він у ніч з 03 на 04 серпня 2019 року з подвір`я домогосподарства на АДРЕСА_2 повторно незаконно заволодів мопедом «Дельта», потужністю 49.9 куб.см, без реєстраційного номеру, спричинивши потерпілому ОСОБА_2 матеріальної шкоди на суму 5 000 грн.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор, не погоджуючись із постановленим стосовно ОСОБА_1 рішенням суду апеляційної інстанції через невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого внаслідок м`якості, просить його скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Свої вимоги прокурор мотивує тим, що суд апеляційної інстанції, призначаючи ОСОБА_1 покарання із застосуванням ст. 69 КК України, не врахував особи обвинуваченого, зокрема того, що останній повторно вчинив корисливе кримінальне правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких, має незняту та непогашену судимість, завдану потерпілому шкоду не відшкодував. Вказує на те, що судом об`єктивно не встановлено декількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину в розумінні ст. 69 КК України.

Позиції учасників судового провадження

Прокурор підтримав касаційну скаргу, просив скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції стосовно ОСОБА_1 і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Мотиви Суду

Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину за обставин, викладених у вироку, та правильність кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 289 КК України в касаційному порядку не оспорюються.

Відповідно до ст. 438 КПК України підставою для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.

Щодо доводів прокурора, наведених у поданій касаційній скарзі, то Суд уважає їх такими, що вони заслуговують на увагу з огляду на таке.

Згідно з приписами ч. 3 ст. 419 КПК України при скасуванні або зміні судового рішення в ухвалі має бути зазначено, які статті закону порушено та в чому саме полягають ці порушення або необґрунтованість вироку чи ухвали.

Цих вимог закону суд апеляційної інстанції під час апеляційного провадження не дотримався.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України при призначенні покарання суд повинен ураховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Суд першої інстанції при призначенні ОСОБА_1 покарання врахував характер і ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, наявність обставини, що пом`якшує покарання - активне сприяння розкриттю злочину, відсутність обтяжуючих покарання обставин, висновок органу пробації, а також дані про його особу, зокрема те, що він раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів, за місцем проживання характеризується посередньо, спиртними напоями не зловживає, конфліктів не вчиняє, скарг на нього до Хотинської міської ради не надходило, на обліку у психіатра та нарколога не перебуває.

При цьому суд першої інстанції не встановив наявності обставин, які би істотно знижували ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_1 злочину, та давали підстави для застосування статей 69 чи 75 КК України.

Положенням ст. 69 КК України визначено, що призначення основного покарання, нижчого від найнижчої межі, передбаченої законом за даний злочин, або перехід до іншого, більш м`якого виду основного покарання може мати місце лише за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного.

Суд апеляційної інстанції, змінюючи вказаний вирок, зазначив про те, що обвинувачений провину свою визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину, за місцем проживання характеризується задовільно, а також є інвалідом третьої групи, висловлює жаль з приводу вчиненого і бажає виправити ситуацію, що склалася, та нести кримінальну відповідальність за вчинене. Крім цього, суд апеляційної інстанції зазначив про те, що матеріальна шкода, яка завдана неправомірними діями обвинуваченого потерпілому є невеликою.

На думку суду апеляційної інстанції встановлені обставини істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_1 злочину.

Проте Суд не погоджується з таким висновком, оскільки суд апеляційної інстанції в достатній мірі не врахував даних про особу ОСОБА_1 , який раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів, відбував покарання в місцях позбавлення волі, однак це не призвело до позитивних змін в його особистості та не створило у нього готовності до самокерованої правослухняної поведінки у суспільстві, він не зробив належних висновків для себе, на шлях виправлення не став і знову вчинив умисний злочин.

При цьому апеляційний суд у своєму рішенні не навів переконливих мотивів наявності підстав для застосування положень ст. 69 КК України з урахуванням принципу справедливості покарання й відповідності його меті - виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових злочинів як ним, так і іншими особами.

З огляду на викладене ухвала суду апеляційної інстанції через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду провадження в суді апеляційної інстанції, під час якого необхідно ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, належним чином умотивувавши свої висновки.

В разі підтвердження пред`явленого обсягу обвинувачення та за відсутності інших обставин, які можуть вплинути на призначення покарання, застосування до ОСОБА_1 положень ст. 69 КК України слід уважати необґрунтованим.

Керуючись статтями 441 442 КПК України, Суд

постановив:

Касаційну скаргу прокурора задовольнити.

Ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 11 грудня 2019 року стосовно ОСОБА_1 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді