Розгляд справи в порядку спрощеного провадження, яка має розглядатись у загальному порядку є безумовною підставою для скасування рішень у справі (ВС/КГС № 925/1476/17 від 05.09.2018)

Фабула судового акту: Пунктом 7 частини 3 статті 277 ГПК України передбачено, що порушення норм процесуального права є обов’язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.

Нормами п. 3 ч. 4 ст. 247 ГПК України визначено, що у порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах, які виникають з корпоративних відносин, та спорах з правочинів щодо корпоративних прав (акцій).

Суть спору у даній справі полягала у визнанні недійсними рішень позачергових загальних зборів акціонерів одного з ПАТ, оскільки на думку позивача його як акціонера несвоєчасно повідомили про проведення спірних загальних зборів, його представник протиправно не допущений до участі у зборах, а Фонд державного майна України не дотримався установленого порядку про затвердження порядку денного спірних зборів.

Розгляд цієї справи було розпочато до 15.12.2017, тобто до набрання чинності новою редакцією Господарського процесуального кодексу України.

Однак після вступу в силу нового процесуального закону судом першої інстанції було прийнято рішення про перехід до розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. Учасники справи в свою чергу не заперечували проти такого переходу та поклалися на розсуд суду.

Остаточне рішення суду першої інстанції переглядалось в апеляційному порядку.

Постановляючи постанову за результатами апеляційного перегляду суд апеляційної інстанції констатував, що апеляційний господарський суд вказав на те, що оскільки спір у справі пов’язаний з реалізацією позивачем своїх корпоративних прав, суд першої інстанції помилково розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження.

Проте суд апеляційної інстанції, дійшовши висновку про відсутність підстав для задоволення позову, зазначив, що скасування судового рішення місцевого господарського суду не призведе до прийняття іншого рішення у справі. Таким чином, на думку суду, формальне скасування призведе до затягування розгляду справи, проте не призведе до зміни оскаржуваного рішення по суті.

Згадані рішення було переглянуто в касаційному порядку за скаргою позивача.

Аналізуючи норми процесуального законодавства Касаційний господарський суд прийшов до однозначного висновку про спір у справі стосується питання визнання недійсними рішень загальних зборів відповідача, тобто виник з корпоративних відносин.

Провадження у справі порушено судом першої інстанції до набрання чинності новою редакцією Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах, які виникають з корпоративних відносин, та спорах з правочинів щодо корпоративних прав (акцій).

Таким чином, правильним є висновок апеляційного господарського суду про помилковість переходу суду першої інстанції до розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, оскільки спір у справі пов’язаний з реалізацією позивачем своїх корпоративних прав.

Натомість, відповідно до п.7 ч.3 ст.277 ГПК України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.

Зазначені положення є імперативними для суду апеляційної інстанції. Відтак, необґрунтованим та помилковим є висновок апеляційного господарського суду про залишення рішення місцевого господарського суду без змін. Твердження суду про те, що формальне скасування рішення призведе до затягування розгляду справи, не ґрунтується на нормах права та не може бути підставою для ухвалення постанови всупереч визначених законом повноважень.

Аналызуйте судовий акт: ВС/КГС: Порушення акціонерним товариством встановленого терміну проведення річних загальних зборів не має наслідком звільнення товариства від проведення таких зборів (ВС/КГС № 926/2301/17 від 03.07.2018)

ВС/ВП: При витребуванні учасником підприємства своєї частки майна останнього при виході з нього повинна враховуватись на балансова, а ринкова вартість такого майна (ВС/ВП № 925/1165/14 від 24.04.2018)

Протокол загальних зборів ТОВ про виключення учасника зі складу ТОВ повинен містити посилання на докази про перешкоджання цим учасником досягненню цілей товариства (ВГСУ у справі № 923/934/16 від 03 травня 2017р.)

Визнання судом недійсним рішення загальних зборів автоматично НЕ є підставою для визнання недійсним договорів, що укладені на підставі такого рішення, потрібні додаткові підстави (ВСУ від 13 березня 2017р. у справі № 6-147цс17)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2018 року

м. Київ

Справа № 925/1476/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ткач І.В. - головуючий, Баранець О.М., Студенець В.І.,

за участю секретаря судового засідання Бойка В.С.,

представників учасників справи

позивача - не з'явилися,

відповідача - Юхта М.С.,

третіх осіб: 1. Слуценко Р.П., 2. Новіцька Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_7

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.03.2018

(головуючий - Ткаченко Б.О., судді: Алданова С.О., Зеленін В.О.)

та рішення Господарського суду Черкаської області від 16.01.2018

(суддя Скиба Г.М.)

у справі № 925/1476/17

за позовом ОСОБА_7

до Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1. Фонду державного майна України, 2. Кабінету Міністрів України

про визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.Короткий зміст позовних вимог

1.1. ОСОБА_7 (далі - позивач, ОСОБА_7.) звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" (далі - відповідач, ПАТ "Черкасиобленерго") про визнання недійсними рішень позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ "Черкасиобленерго", оформлених протоколом від 31.08.2017 №5/2017.

1.2. Позовні вимоги мотивовані тим, що позивача як акціонера ПАТ "Черкасиобленерго" несвоєчасно повідомили про проведення спірних загальних зборів, його представник протиправно не допущений до участі у зборах, а Фонд державного майна України не дотримався установленого порядку про затвердження порядку денного спірних зборів.

2. Короткий зміст рішення та постанови судів попередніх інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду Черкаської області від 16.01.2018 у задоволенні позову відмовлено повністю.

2.2. Рішення суду мотивоване тим, що дії Фонду державного майна України відповідають вимогам Закону України "Про управління об'єктами державної власності". Відсутні підстави вважати порушеним строк затвердження порядку денного. Довіреність, видана представнику ОСОБА_8, не містить право повіреного представляти ОСОБА_7 на загальних зборах ПАТ "Черкасиобленерго" 31.08.2017 та чітко не визначено юридичних дій, які належить вчинити повіреному в інтересах ОСОБА_7, а отже, така довіреність не підтверджує право повіреного брати участь у позачергових загальних зборах ПАТ "Черкасиобленерго" 31.08.2017 та голосувати від імені ОСОБА_7 Право позивача як акціонера товариства жодним чином не порушено, оскільки відсутні будь-які негативні наслідки, спричинені прийняттям спірних рішень.

2.3. При цьому суд першої інстанції зазначив, що 21.12.2017 у судовому засідання суд вирішив питання про перехід до розгляду справи за новою редакцією ГПК України в порядку спрощеного позовного провадження. Учасники не заперечили проти такого переходу та поклалися на розсуд суду.

2.4. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.03.2018 рішення Господарського суду Черкаської області від 16.01.2018 залишено без змін.

2.5. По суті заявлених позовних вимог суд апеляційної інстанції погодився з висновками місцевого господарського суду.

2.6. Водночас, апеляційний господарський суд вказав на те, що оскільки спір у справі пов'язаний з реалізацією позивачем своїх корпоративних прав, суд першої інстанції помилково розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження.

Проте суд апеляційної інстанції, дійшовши висновку про відсутність підстав для задоволення позову, зазначив, що скасування судового рішення місцевого господарського суду не призведе до прийняття іншого рішення у справі. Таким чином, на думку суду, формальне скасування призведе до затягування розгляду справи, проте не призведе до зміни оскаржуваного рішення по суті.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

3.1. Не погоджуючись з рішенням та постановою судів попередніх інстанцій, позивач звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій просить судові рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

3.2. В обґрунтування зазначених вимог скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права. А саме, суд першої інстанції, за твердженнями позивача, порушив ч.4 ст.247 ГПК України, оскільки справу було розглянуто в порядку спрощеного провадження, тоді як корпоративний спір не підлягає розгляду в порядку спрощеного провадження. Натомість суд апеляційної інстанції порушив п.7 ч.3 ст.277 ГПК України, згідно з якою вказане порушення судом першої інстанції було безумовною підставою для скасування апеляційним судом рішення місцевого суду, проте суд залишив його без змін.

3.3. Скаржник також вказує на те, що у Фонду державного майна України були відсутні належним чином оформлені повноваження, які вимагаються Порядком надання і погодження завдань на голосування представниками держави на загальних зборах та засіданнях наглядової ради господарського товариства, у статутному капіталі якого є корпоративні права держави, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 №678 (далі - Порядок), а застосування до даної ситуації положень Закону України "Про акціонерні товариства" без урахування положень Порядку, на думку позивача, є неправомірним.

3.4. Судами помилково було встановлено обґрунтованість дотримання строку затвердження порядку денного спірних загальних зборів.

3.5. Повноваження представника позивача підтверджуються довіреністю, а відсутність конкретного завдання у довіреності є підставою для вирішення представником всіх питань щодо голосування. Таким чином, скаржник вважає помилковими висновки судів про обґрунтованість дій відповідача щодо недопуску представника позивача до участі у спірних загальних зборах.

3.6. У відзиві на касаційну скаргу відповідач зазначає про безпідставність та необґрунтованість доводів касаційної скарги позивача та просить відмовити ОСОБА_7 у задоволенні позову повністю, залишивши рішення та постанову судів попередніх інстанцій без змін.

3.7. По суті доводів касаційної скарги зазначає таке.

Судова колегія суду апеляційної інстанції у постанові від 14.03.2018 зазначила, що спір дійсно пов'язаний з реалізацією позивачем корпоративних прав і відмітила помилковий підхід суду першої інстанції до розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. При цьому відповідач вважає правильною позицію апеляційного господарського суду про те, що формальне скасування рішення суду першої інстанції призведе до затягування розгляду справи.

3.8. Щодо суті позовних вимог, то доводи ПАТ "Черкасиобленерго" цілком відповідають висновкам судів першої та апеляційної інстанцій.

3.9. Ухвалою Верховного Суду від 17.08.2018 відкрито касаційне провадження у справі та призначено розгляд касаційної скарги ОСОБА_7 на 05 вересня 2018 року.

3.10. У зв'язку з відпусткою судді Стратієнко Л.В. склад суду змінено, що підтверджується наявним у матеріалах справи протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.09.2018.

3.11. 04.09.2018 ОСОБА_7 подав до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду клопотання про відкладення розгляду його касаційної скарги на іншу дату, у зв'язку з наявністю обставин, що ускладнюють перетин лінії розмежування у пункті пропуску "Станиця Луганська", через який здійснюється виїзд з тимчасово непідконтрольної території - м. Луганськ на територію України.

Розглянувши зазначене клопотання, Суд залишив його без задоволення, з огляду на необґрунтованість доводів, наведених у ньому, а також врахувавши те, що явка представників учасників справи до суду касаційної інстанції обов'язковою не визнавалась.

4. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

4.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

4.1.1. Відповідно до частини 1 ст. 300 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній з 15.12.2017), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

4.2. Щодо суті касаційної скарги

4.2.1. Спір у справі стосується питання визнання недійсними рішень загальних зборів відповідача, тобто виник з корпоративних відносин.

4.2.2. Провадження у справі порушено судом першої інстанції 20.11.2017 - до набрання чинності новою редакцією Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п.9 ч.1 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України (в редакції, чинній з 15.12.2017) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Зазначене положення кореспондується з приписами ч.3 ст.3 ГПК України згідно з якою судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

4.2.3. Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах, які виникають з корпоративних відносин, та спорах з правочинів щодо корпоративних прав (акцій).

Таким чином, правильним є висновок апеляційного господарського суду про помилковість переходу суду першої інстанції до розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, оскільки спір у справі пов'язаний з реалізацією позивачем своїх корпоративних прав.

Таким чином, суд першої інстанції, розглянувши справу в порядку письмового провадження, порушив приписи п.3 ч.4 ст.247 ГПК України.

4.2.4. Натомість, відповідно до п.7 ч.3 ст.277 ГПК України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.

Зазначені положення є імперативними для суду апеляційної інстанції. Відтак, необґрунтованим та помилковим є висновок апеляційного господарського суду про залишення рішення місцевого господарського суду без змін. Твердження суду про те, що формальне скасування рішення призведе до затягування розгляду справи, не ґрунтується на нормах права та не може бути підставою для ухвалення постанови всупереч визначених законом повноважень.

4.2.5. Згідно з ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Судові рішення, ухвалені у справі, зазначеним вимогам не відповідають.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.310 ГПК України судові рішення підлягають обов'язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.

5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

5.1. Зважаючи на зазначене вище у розділі 4 цієї постанови, враховуючи приписи п.7 ч.1 ст.310 ГПК України, суд касаційної інстанції дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги ОСОБА_7, необхідність скасування рішення та постанови судів попередніх інстанцій з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

5.2. Під час нового розгляду справи господарським судам слід взяти до уваги викладене у цій постанові, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, прав і обов'язків сторін і в залежності від встановленого та відповідно до чинного законодавства вирішити спір з належним застосуванням норм матеріального права та відповідно до положень процесуального права.

6. Судові витрати

6.1. Враховуючи, що судові рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд, розподіл судових витрат у справі, в тому числі, й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 300 301 308 310 314 315 316 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_7 задовольнити частково.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.03.2018 та рішення Господарського суду Черкаської області від 16.01.2018 у справі №925/1476/17 скасувати.

3. Справу № 925/1476/17 передати на новий розгляд до Господарського суду Черкаської області.

4. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді