Відсутність відомостей про те, яка саме позовна заява оплачується судовим збором, не є підставою для повернення позовної заяви (ВС/КГС № 909/1013/17 від 23.05.2018)

Фабула судового акту: Згідно матеріалів справи, судові рішення у якій аналізуються, ухвалою місцевого господарського суду, яка залишена без зміни судом апеляційної інстанції позовну заяву іноземної компанії повернуто позивачу у зв’язку із тим, що у порушення норм п. 3 ч. 1 статті 57 ГПК України, не додано доказів сплати судового збору в сумі, порядку та формі, визначеній Законом України «Про судовий збір».

При цьому на думку судів довідка Державної судової адміністрації України про зарахування надходжень від сплати судового збору в іноземній валюті не є належним підтвердженням сплати судового збору.

Обґрунтовуючи такий висновок суд першої інстанції зазначив, що у вказаній довідці не містяться реквізити валютного рахунка, на який здійснювалося перерахування судового збору в іноземній валюті та відсутні відомості про перерахування судового збору до відповідного територіального органу казначейської служби.

Зазначені рішення позивачем було оскаржено у касаційному порядку у зв’язку із тим, що оплату судового збору в іноземній валюті за подання позовної заяви здійснено за реквізитами, зазначеними на офіційному сайті «Судова влада України», у розмірі навіть більшому, ніж передбачено чинним законодавством щодо максимального рівня судового збору у позовах майнового характеру.

При цьому на думку позивача суд мав самостійно перевірити сплату позивачем судового збору у випадку сумніву щодо такої сплати.

Переглядаючи зазначену справу та скасовуючи рішення нижчестоящих судів КГС вказав, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання нерезидентами позовів, ціна яких визначається в іноземній валюті, судовий збір може сплачуватися нерезидентами в іноземній валюті з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати.

Водночас посилання судів попередніх інстанції на неможливість встановлення реквізитів валютного рахунка, на який здійснювалося перерахування судового збору в іноземній валюті, є необґрунтованим, оскільки для сплати судового збору нерезидентами в іноземній валюті в Україні був наявний лише один валютний рахунок, на який міг бути сплачений судовий збір в іноземній валюті.

Нормами частини другої статті 9 Закону України «Про судовий збір» суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України.

Таким чином обов’язок перевірки зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України покладається саме на суд. Відсутність відомостей про те, яка саме позовна заява оплачується судовим збором, не є підставою для повернення позовної заяви, оскільки суд самостійно перевіряє сплату позивачем належної суми судового збору.

Аналізуйте судовий акт: Судовий збір не сплачується при поданні позову щодо захисту порушеного права споживача (ВССУ у справі № 757/32520/16-к від 18 травня 2016р.)

Навіть якщо і виграєш суд, то судовий збір не стягнеш з відповідача, який законом звільнений від його сплати?! (ВСУ від 28 лютого 2017р. у справі № 21-3829а16)

Суд/КЦС: За подання апеляційної скарги на ухвалу суду щодо оскарження дій держвиконавця судовий збір НЕ сплачується (№ 565/256/15-ц від 18.01.2018)

За подання апеляційної чи касаційної скарги при оскарженні постанови про адміністративне правопорушення судовий збір НЕ сплачується (ВСУ від 13 грудня 2016 р. у справі

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2018 року

м. Київ

Справа № 909/1013/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Селіваненка В.П. (головуючий), Булгакової І.В. і Пількова К.М.,

за участю секретаря судового засідання Поліщук Ю.В.,

учасники справи:

позивач - "Хюндай Корпорейшн" (HYUNDAI CORPORATION)

представник позивача - Кравченко Р.М. - адвокат (свідоцтво від 28.05.2009 № 3760),

відповідач 1 - товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Рона" (далі - ТОВ "Компанія Рона")

представник відповідача 1 - не з'яв,

відповідач 2 - товариство з обмеженою відповідальністю "Українська торгово-комерційна компанія" (далі - ТОВ "Українська торгово-комерційна компанія")

представник відповідача 2 - не з'яв,

відповідач 3 - приватне підприємство "ПСВ-ІФ" (далі - ПП "ПСВ-ІФ")

представник відповідача 3 - не з'яв,

відповідач 4 - товариство з обмеженою відповідальністю"Євроторг Прикарпаття" (далі - ТОВ "Євроторг Прикарпаття")

представник відповідача 4 - не з'яв,

відповідач 5 - товариство з обмеженою відповідальністю "Фондріелт"(далі - ТОВ "Фондріелт")

представник відповідача 5 - не з'яв,

відповідач 6 - товариство з обмеженою відповідальністю "Прайм Капіталбуд"(далі - ТОВ "Прайм Капіталбуд")

представник відповідача 6 - не з'яв,

відповідач 7 - приватне підприємство "Влад-Вінд"(далі - ПП "Влад-Вінд")

представник відповідача 7 - не з'яв.,

розглянув касаційну скаргу "Хюндай Корпорейшн"

на ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 02.11.2017 (головуючий - суддя Кобецька С.М.) та

постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12.12.2017 (головуючий - суддя Хабіб М.І., судді: Дубник О.П., Юрченко Я.О.)

у справі № 909/1013/17

за позовом "Хюндай Корпорейшн"

до: товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Рона";

товариства з обмеженою відповідальністю "Українська торгово-комерційна компанія";

приватного підприємства "ПСВ-ІФ";

товариства з обмеженою відповідальністю"Євроторг Прикарпаття";

товариства з обмеженою відповідальністю "Фондріелт";

товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм Капіталбуд";

приватного підприємства "Влад-Вінд",

про стягнення 6 885 731 долара США та 1 242 176,50 євро.

За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд

ВСТАНОВИВ

У жовтні 2017 року "Хюндай Корпорейшн" звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до ТОВ "Компанія Рона", ТОВ "Українська торгово-комерційна компанія", ПП "ПСВ-ІФ", ТОВ "Євроторг Прикарпаття", ТОВ "Фондріелт"; ТОВ "Прайм Капіталбуд" та ПП "Влад-Вінд" про: стягнення в солідарному порядку з ТОВ "Компанія Рона", ТОВ "Українська торгово-комерційна компанія", ПП "ПСВ-ІФ", ТОВ "Євроторг Прикарпаття" 4 390 053,75 долара США (що еквівалентно станом на 23.10.2017 - 116 507 206,25 грн.) та 1 242 176,50 євро (що еквівалентно станом на 23.10.2017 - 38 959 218,80 грн.) основного боргу за контрактом про сплату боргу від 13.11.2015 №HDC-JY01, зі змінами відповідно до додаткового договору №1; стягнення в солідарному порядку з ТОВ "Компанія Рона", ТОВ "Фондріелт", ТОВ "Прайм Капіталбуд" та ПП "Влад-Вінд" 2 495 677,25 долара США (що еквівалентно на 23.10.2017 - 66 232 533,96 грн.) основного боргу за договором про рефінансування шляхом товарного кредиту б/н від 11.05.2016.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням умов контракту про сплату боргу від 13.11.2015 №HDC-JY01 та договору про рефінансування шляхом товарного кредиту б/н від 11.05.2016.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 02.11.2017, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12.12.2017, позовну заяву б/н від 23.10.2017 (одержану господарським судом Івано-Франківської області 30.10.2017 вх. № 11529/17) та додані до неї документи повернуто "Хюндай Корпорейшн" (HYUNDAI CORPORATION) без розгляду на підставі пункту 4 частини першої статті 63 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України; в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваних рішень).

Прийняті судові акти мотивовані тим, що: до позовної заяви, на порушення вимог пункту 3 частини першої статті 57 ГПК України (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваних рішень), не додано доказів сплати судового збору в сумі, порядку та формі, визначеній Законом України "Про судовий збір"; натомість на підтвердження сплати судового збору заявником подано довідку Державної судової адміністрації України від 10.10.2017 № К1342-17-1297/17 про зарахування надходжень від сплати судового збору в іноземній валюті "Хюндай Корпорейшн" на суму 9 480 доларів США 28.09.2017 з призначенням платежу: 1201ОТТ170903168 COURT FEE 20.00 FEE DEDUCTED.

Судом першої інстанції зазначено, що з вказаної довідки не вбачається: реквізитів валютного рахунка, на який здійснювалося перерахування судового збору в іноземній валюті; перерахування судового збору до відповідного територіального органу казначейської служби; сплати судового збору за звернення до господарського суду Івано-Франківської області з даною позовною заявою б/н від 23.10.2017.

Крім того, суд першої інстанції звернув увагу на те, що названа довідка містить дату зарахування надходжень 28.09.2017 в сумі 9 480,00 доларів США, в той час, як згідно з офіційним курсом НБУ станом на 28.09.2017 курс гривні до долара США становив 26,47грн., і ставка судового збору в даному випадку мала б становити 9 066,87 долара США (150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 240 000 грн.).

Повертаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відсутність у матеріалах позовної заяви платіжного документа про сплату судового збору позбавляє суд змоги дійти однозначного висновку та достовірно встановити дотримання заявником вимог пункту 3 частини першої статті 57 ГПК України (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного рішення) при зверненні до суду з даним позовом, а саме сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі, визначеному нормами Закону України "Про судовий збір", так само як і перевірити зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України, що є необхідним в силу частини другої статті 9 Закону України "Про судовий збір".

У касаційній скарзі "Хюндай Корпорейшн", посилаючись на прийняття оскаржуваних судових рішень зі справи з порушенням норм процесуального права, просить скасувати ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 02.11.2017 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12.12.2017 зі справи № 909/1013/17, передати справу на розгляд господарського суду Івано-Франківської області.

"Хюндай Корпорейшн" посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм пункту 3 частини першої статті 57, пункту 4 частини першої статті 63 ГПК України, статті 4, частини першої статті 6 Закону України "Про судовий збір", пункту 1 статті 6 § 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

"Хюндай Корпорейшн" стверджує, що на підтвердження сплати судового збору нею подано оригінал листа Державної судової адміністрації України від 10.10.2017 № К1342-17-1297/17, яким підтверджено не лише перерахування судового збору, а й його зарахування до державного бюджету України у повному обсязі та належним чином.

Крім того, "Хюндай Корпорейшн" зазначає, що перерахування судового збору в іноземній валюті за подання позовної заяви здійснено позивачем за належними реквізитами, зазначеними на офіційному сайті "Судова влада України", у розмірі навіть більшому, ніж передбачено чинним законодавством щодо максимального рівня судового збору у позовах майнового характеру, з урахуванням можливих коливань офіційного курсу гривні до долара США. "Хюндай Корпорейшн" вказує на те, що суд мав самостійно перевірити сплату позивачем судового збору у випадку сумніву щодо такої сплати.

"Хюндай Корпорейшн" зазначає також, що відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, обмеження, зокрема, щодо умов прийнятності скарги, не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою.

Скаржник звертає увагу на те, що право позивача на доступ до правосуддя не може бути обмежено у ситуації, коли за наслідками звернення до одного державного органу (Державної судової адміністрації України) був отриманий документ, оригінал якого надано до іншого державного органу (господарського суду Івано-Франківської області), проте такий документ не влаштував суд за формою. "Хюндай Корпорейшн" стверджує, що навіть при недосконалій формі такого документа, в чому відсутня вина позивача, останній законно розраховував на компетентність державних службовців.

Також скаржник зазначає, що після винесення оскаржуваної ухвали суду першої інстанції повторно звернувся до Державної судової адміністрації України та отримав довідку від 04.12.2017 № 11-14542/17 про підтвердження зарахування надходжень від сплати судового збору в іноземній валюті у сумі 9 480 доларів США 28.09.2017 на розрахунковий рахунок 25133012855000, одержувач коштів - Державна казначейська служба України (ЄДРПОУ 37567646), із призначенням платежу: 1201ОТТ170903168 COURT FEE 20.00 FEE DEDUCTED.

Крім того, "Хюндай Корпорейшн" вказує на те, що у провадженні господарського суду Івано-Франківської області перебувало 5 справ немайнового характеру, а також лише 1 справа майнового характеру з ціною позову в іноземній валюті (№ 910/1013/17), за подання позовної заяви в якій було сплачено 9 480 доларів США, а будь-яких інших позовних заяв з ціною позову в іноземній валюті "Хюндай Корпорейшн" до господарських судів/ адміністративних судів/ судів загальної юрисдикції України у 2017 році не подавалося.

Відзиви на касаційну скаргу не надходили.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, Касаційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Відповідно до частини третьої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 1 ГПК України (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваної ухвали суду першої інстанції) підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які, зокрема, підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - Суд) як джерело права.

Пункт 1 статті 6 § 1 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом щодо будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань.

Стаття 6 Конвенції встановлює процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі при розгляді цивільного позову в національному суді, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Відповідно до усталеної практики Суду право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою.

Повертаючи позовну заяву "Хюндай Корпорейшн" без розгляду, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що з наданої на підтвердження сплати судового збору довідки Державної судової адміністрації України від 10.10.2017 № К1342-17-1297/17 про зарахування надходжень від сплати судового збору в іноземній валюті "Хюндай Корпорейшн" у сумі 9 480 доларів США 28.09.2017 з призначенням платежу: 1201ОТТ170903168 COURT FEE 20.00 FEE DEDUCTED не вбачається: реквізитів валютного рахунка на який здійснювалося перерахування судового збору в іноземній валюті; перерахування судового збору до відповідного територіального органу казначейської служби; сплати судового збору за звернення до господарського суду Івано-Франківської області з даною позовною заявою б/н від 23.10.2017. Проте цей висновок є передчасним з урахуванням такого.

З 01.09.2015 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" від 22.05.2015 № 484-VIII.

Відповідно до частини першої статті 6 Закону України "Про судовий збір" (в редакції Закону України від 22.05.2015 № 484-VIII) за подання нерезидентами позовів, ціна яких визначається в іноземній валюті, судовий збір може сплачуватися нерезидентами в іноземній валюті з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати.

Зарахування судового збору в іноземній валюті здійснюється за такими реквізитами валютного рахунку:

- Одержувач коштів (beneficiary): Державна казначейська служба України, Україна, 01601, м. Київ, вул. Бастіонна, 6 (STATE TREASURY SERVICE OF UKRAINE, Ukraine, 01601, Kyiv, Bastionna str., 6);

- Код ЄДРПОУ: 37567646;

- Валютний рахунок одержувача коштів (account): № 25133012855000;

- Банк отримувача коштів (beneficiary bank): Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України", Київ, Україна (JSC "THE STATE EXPORT-IMPORT BANK OF UKRAINE", Kyiv, Ukraine);

- S.W.I.F.T.: EXBS UA UX;

- Код банку: 322313.

З огляду на викладене посилання судів попередніх інстанції на неможливість встановлення реквізитів валютного рахунка, на який здійснювалося перерахування судового збору в іноземній валюті, є необґрунтованим, оскільки для сплати судового збору нерезидентами в іноземній валюті в Україні був наявний лише один валютний рахунок, на який міг бути сплачений судовий збір в іноземній валюті.

Судами встановлено та вбачається з матеріалів справи, що позивачем на підтвердження сплати судового збору надано оригінал довідки Державної судової адміністрації України від 10.10.2017 № К1342-17-1297/17, якою підтверджено, що "Хюндай Корпорейшн" 28.09.2017 сплачено судовий збір в іноземній валюті у сумі 9 480 доларів США та вказану суму зараховано до державного бюджету.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на момент звернення з позовом) суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України.

Таким чином, зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України перевіряється відповідно до Закону України "Про судовий збір". Обов'язок перевірки зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України покладається саме на суд. Відсутність відомостей про те, яка саме позовна заява оплачується судовим збором, не є підставою для повернення позовної заяви, оскільки суд самостійно перевіряє сплату позивачем належної суми судового збору.

Суд касаційної інстанції зазначає, що судами попередніх інстанцій вказаних положень законодавства враховано не було, належної оцінки вказаній довідці Державної судової адміністрації України від 10.10.2017 № К1342-17-1297/17 про зарахування надходжень від сплати судового збору в іноземній валюті "Хюндай Корпорейшн" у сумі 9 480 доларів США 28.09.2017 не надано, а тому суди першої та апеляційної інстанцій дійшли передчасного висновку про несплату "Хюндай Корпорейшн" судового збору.

Касаційний господарський суд погоджується з доводами, викладеними у касаційній скарзі.

У зв'язку з викладеним оскаржувану ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 02.11.2017 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12.12.2017 не можна визнати обґрунтованими та такими, що винесені з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України (у редакції, чинній з 15.12.2017) суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Частиною шостою статті 310 ГПК України у редакції, чинній з 15.12.2017, встановлено, що підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

За таких обставин ухвала господарського суду Івано-Франківської області від 02.11.2017 та постанова Львівського апеляційного господарського суду від 12.12.2017 у справі № 909/1013/17 підлягають скасуванню, а справа № 909/1013/17, відповідно до приписів пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України (у редакції, чинній з 15.12.2017), - передачі до господарського суду Івано-Франківської області для розгляду.

З огляду на задоволення касаційної скарги, скасування оскаржуваних судових актів та відповідно до статті 129 ГПК України (у редакції, чинній з 15.12.2017) належні до сплати витрати із судового збору за подання касаційної скарги (1 600 грн.) покладаються на відповідачів у рівних частках (по 14,2857% з кожного).

Керуючись статтями 129, 308, 310, 315 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу "Хюндай Корпорейшн" (HYUNDAI CORPORATION) задовольнити.

2. Ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 02.11.2017 та постанову Львівського апеляційного господарського судувід 12.12.2017 у справі № 909/1013/17 скасувати. Справу № 909/1013/17 направити до господарського суду Івано-Франківської області для розгляду.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Рона" на користь "Хюндай Корпорейшн" (HYUNDAI CORPORATION) 228,57 грн. судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Українська торгово-комерційна компанія" на користь "Хюндай Корпорейшн" (HYUNDAI CORPORATION) 228,57 грн. судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги.

5. Стягнути з приватного підприємства "ПСВ-ІФ" на користь "Хюндай Корпорейшн" (HYUNDAI CORPORATION) 228,57 грн. судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги.

6. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Євроторг Прикарпаття" на користь "Хюндай Корпорейшн" (HYUNDAI CORPORATION) 228,57 грн. судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги.

7. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Фондріелт" на користь "Хюндай Корпорейшн" (HYUNDAI CORPORATION) 228,57 грн. судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги.

8. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм Капіталбуд" на користь "Хюндай Корпорейшн" (HYUNDAI CORPORATION) 228,57 грн. судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги.

9. Стягнути з приватного підприємства "Влад-Вінд" на користь "Хюндай Корпорейшн" (HYUNDAI CORPORATION) 228,57 грн. судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги.

10. Видачу відповідних наказів доручити господарському суду Івано-Франківської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді