Довідка про проведення контролю виплати податку та розрахунок його суми не є належним доказом існування податкового боргу (ВС/КАС № 2а-2920/11/1370 від 04.05.2018)

Фабула судового акту: У даній справі податкова звернулася до суду із позовом про стягнення податку з власника транспортних засобів.

Постановою місцевого суду позовні вимоги було задоволено оскільки сума податку з власників транспортних засобів, яка мала бути сплачена відповідачем під час першої реєстрації автомобілів в Україні до бюджету не зарахована, що підтверджується довідкою ДПІ.

Проте апеляційний суд із таким рішенням не погодився, скасувавши його та відмовивши у задоволенні позову. На думку апеляційного суду першій реєстрації в Україні транспортних засобів на ім'я відповідача передувала сплата податку з власників транспортних засобів, яка є безумовною підставою для такої реєстрації, що спростовує доводи контролюючого органу про відсутність сплати податку.

Згідно поданої касаційної скарги фіскальний орган зазначив, що апеляційним судом не враховано того факту, що сума податку з власників транспортних засобів, яка мала бути сплачена відповідачем під час першої реєстрації автомобілів в Україні до бюджету зарахована не була, що підтверджується відповідною довідкою контролюючого органу.

В свою чергу Касаційний адміністративний суд, переглядаючи справу вказав, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується фізичними особами - перед проведенням першої реєстрації в Україні, реєстрацією, перереєстрацією транспортних засобів, а також перед технічним оглядом транспортних засобів щорічно або один раз за два роки, але не пізніше першого півріччя року, в якому проводиться технічний огляд.

Згідно ч. 4 ст. 5 вказаного закону фізичні особи платники податку зобов'язані пред'являти органам, що здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію, зняття з обліку або технічний огляд транспортних засобів, квитанції або платіжні доручення про сплату податку за попередній (у разі здійснення сплати) та за поточний роки.

При цьому нормами ч. 6 ст. 5 Закону разі відсутності документів про сплату податку або документів, що дають право на користування пільгами, перша реєстрація в Україні, реєстрація, перереєстрація, зняття з обліку і технічний огляд транспортних засобів не провадяться.

Також КАС зауважив, що для звернення до суду про стягнення податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів податкове зобов'язання повинно набути ознак податкового боргу.

Одночасно на думку КАС контролюючим органом всупереч вимог ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції чинній на час прийняття оскаржуваного рішення) не було наведено об'єктивних доводів, що відповідач при першій реєстрації транспортних засобів не виконав обов’язку щодо сплати податку з власників транспортних засобів, як і не доведено правомірності стягнення з нього сум податку з власників транспортних засобів, оскільки довідка про результати проведення контролю за сплатою податку з власників транспортних заходів та розрахунок суми податку з власників транспортних засобів при першій реєстрації не є належним доказом наявності боргу по узгодженому податковому зобов'язанню щодо податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.

Аналізуйте судовий акт: ВС/КАС: Cам факт будь-якого правопорушення має бути підтверджено виключно допустимими доказами (ВС/КАС у справі №813/2451/17 від 27 лютого 2018р.)

ВС/КАС: Відсутність на рахунку клієнта коштів, достатніх для виконання платіжного доручення, є підставою для його невиконання банком, тому неперерахування податку не є наслідком винних дій банку (справа № К/9901/8524/18, 07.02.18)

Суд: Обов'язок платника податків щодо сплати податкового зобов'язання припиняється з моменту сплати коштів до банківської установи (№ 817/4263/13-а від 25.12.2013)

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 травня 2018 року

Київ

справа №2а-2920/11/1370

адміністративне провадження №К/9901/27157/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Стрийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління державної фіскальної служби України у Львівській області на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2016 року (судді: Бруновська Н.В. (головуючий), Гулид Р.М., Шавель Р.М.) у справі №2а-2920/11/1370 за позовом Державної податкової інспекції у Стрийському районі Львівської області до ОСОБА_4 про стягнення податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів,

У С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Державна податкова інспекція у Стрийському районі Львівської області (далі - позивач, контролюючий орган) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 (далі - відповідач, ОСОБА_4) про стягнення податку з власників транспортних засобів у сумі 32 140,00 грн.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не було сплачено податку з власників транспортних засобів у розмірі 32 140,00 грн. за автомобіль CITROEN JUMPY, 1999 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 та автомобіль OPEL VIVARO, 2002 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 4 квітня 2014 року позов задоволено повністю, стягнуто з ОСОБА_4 на користь Державного бюджету України податковий борг в сумі 32 140,00 грн.

4. Рішення суду обґрунтовано тим, що сума податку з власників транспортних засобів, яка мала бути сплачена відповідачем під час першої реєстрації автомобілів в Україні до бюджету не зарахована, що підтверджується довідкою ДПІ у Стрийському районі Львівської області від 21.12.2010 року за № 23608/13/17-1.

5. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано, в позові Державної податкової інспекції у Стрийському районі Львівської області відмовлено.

6. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що першій реєстрації в Україні транспортних засобів на ім'я відповідача передувала сплата податку з власників транспортних засобів, яка є безумовною підставою для такої реєстрації, що спростовує доводи контролюючого органу про відсутність сплати податку.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, Стрийська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління державної фіскальної служби України у Львівській області подала касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2016 року.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до листа управління Державтоінспекції Львівського ВРЕР № 9504/10/17-108/174 від 28.04.2010 на ім'я ОСОБА_4 проведено першу реєстрацію транспортних засобів:

04.03.2010 автомобіля CITROEN JUMPY, 1999 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2;

24.03.2010 автомобіля OPEL VIVARO, 2002 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1.

Згідно розрахунку суми податку з власників транспортних засобів при першій реєстрації, що був наданий контролюючим органом, за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 32 140,00 грн.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

7. В доводах касаційної скарги відповідач цитує норми матеріального права та висновки, що зазначені рішенні суду першої інстанції, вказує на те, що судом апеляційної інстанції не враховано того факту, що сума податку з власників транспортних засобів, яка мала бути сплачена відповідачем під час першої реєстрації автомобілів в Україні до бюджету зарахована не була, що підтверджується відповідною довідкою контролюючого органу, листами Західного регіонального управління КБ «Приватбанк» та Львівського ВРЕРДАІ при ГУ МВС України у Львівській області.

8. ОСОБА_4 надав заперечення на касаційну скаргу, в якому зазначає про правильність висновку суду апеляційної інстанції відносно того, що сплата податку з власників транспортних засобів передує державній реєстрації транспортного засобу та є безумовною підставою для такої реєстрації, у зв'язку з чим просить залишити касаційну скаргу контролюючого органу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

9.Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників датків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

9.1. Пункт 1.3 статті 1.

Податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

9.2. Підпункт 3.1.1 пункту 3.1 статті 3.

Активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

10. Закон України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

10.1. Стаття 1.

Платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи, а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні, згідно з чинним законодавством, власні транспортні засоби, які відповідно до вимог статті 2 цього Закону, є об'єктами оподаткування.

10.2. Частина друга статті 3.

Перша реєстрація в Україні - це реєстрація транспортного засобу в Україні, яка здійснюється уповноваженими державними органами України вперше щодо цього транспортного засобу.

10.3. Пункт 1 частини першої статті 5.

Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується фізичними особами - перед проведенням першої реєстрації в Україні, реєстрацією, перереєстрацією транспортних засобів, а також перед технічним оглядом транспортних засобів щорічно або один раз за два роки, але не пізніше першого півріччя року, в якому проводиться технічний огляд.

10.4. Частина четверта статті 5.

Фізичні особи платники податку зобов'язані пред'являти органам, що здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію, зняття з обліку або технічний огляд транспортних засобів, квитанції або платіжні доручення про сплату податку за попередній (у разі здійснення сплати) та за поточний роки, а платники, звільнені від сплати цього податку, - відповідний документ, що дає право на користування цими пільгами.

10.5. Частина шоста статті 5.

У разі відсутності документів про сплату податку або документів, що дають право на користування пільгами, перша реєстрація в Україні, реєстрація, перереєстрація, зняття з обліку і технічний огляд транспортних засобів не провадяться.

11. Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року №1388 (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

11.1. Абзац перший пункту 8.

Державна реєстрація транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення транспортних засобів, оцінку їх вартості (проводиться спеціалістом, що пройшов необхідну підготовку в порядку, встановленому МВС, Мін'юстом, Мінпромполітики, Держмитслужбою та Фондом державного майна, і має відповідні документи), відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.

11.2. Абзац четвертий пункту 8.

Державна реєстрація транспортних засобів проводиться за умови сплати їх власниками передбачених законодавством податків і зборів (обов'язкових платежів), а також внесення в установленому порядку платежів за проведення огляду транспортних засобів, державну реєстрацію (перереєстрацію), зняття з обліку, відшкодування вартості бланків реєстраційних документів та номерних знаків.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

12. Державній реєстрації транспортного засобу передує обов'язкова процедура сплати відповідних платежів.

13. Сплата податку з власників транспортних засобів є однією з умов для першої реєстрації в Україні транспортних засобів, а відсутність документів про сплату податку з власників транспортних засобів є умовою, за якої перша реєстрація в Україні транспортних засобів не може бути здійснена.

14. При цьому здійснюючи державну реєстрацію транспортного засобу, органи, що здійснюють реєстрацію наділенні правом перевіряти сплату мита та інших податків (зборів), передбачених законодавством (та які є обов'язковими при реєстрації таких транспортних засобів). У разі відсутності відомостей про сплату мита та інших податків (зборів), передбачених законодавством, або встановлення факту, що документи, які підтверджують їх сплату, є фіктивними чи підробленими, органи, що здійснюють реєстрацію відмовляють у реєстрації транспортного засобу, а якщо такий факт встановлено в період експлуатації автомобіля після його реєстрації скасовують реєстрацію незалежно від того, хто є власником автомобіля.

15. Для звернення до суду про стягнення податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів податкове зобов'язання повинно набути ознак податкового боргу.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

16. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

17. Контролюючим органом всупереч вимог ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції чинній на час прийняття оскаржуваного рішення) не було наведено об'єктивних доводів, що відповідач при першій реєстрації транспортних засобів не виконав обовязку щодо сплати податку з власників транспортних засобів, як і не доведено правомірності стягнення з нього сум податку з власників транспортних засобів, оскільки довідка про результати проведення контролю за сплатою податку з власників транспортних заходів та розрахунок суми податку з власників транспортних засобів при першій реєстрації по гр. ОСОБА_4 не є належним доказом наявності боргу по узгодженому податковому зобов'язанню щодо податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.

18. У ході розгляду справи судом апеляційної інстанції в повній мірі встановлено фактичні обставини справи, надано об'єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених контролюючим органом, у зв'язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно, а отже і наведені скаржником доводи в касаційній скарзі, які є аналогічними тим, що були наведені позовній заяві, не спростовують правильного висновку суду апеляційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

19. Враховуючи вищезазначене та встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність законних підстав для стягнення з відповідача податку з власників транспортних засобів за умови не доведення податковим органом беззаперечними, належними та допустимими доказами обставин та підстав виникнення у відповідача податкового зобов'язання.

20. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів», дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судового рішення, а тому касаційну скаргу Стрийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління державної фіскальної служби України у Львівській області на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2016 року слід залишити без задоволення.

21. Відповідно до п. 1 частини першої ст. 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

22. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша ст. 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Стрийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління державної фіскальної служби України у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2016 року у справі № 2а-2920/11/1370 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді