вр НЕ скасувала повністю «правки Лозового».

Верховна Рада на засіданні 8 грудня не скасувала повністю «правки Лозового» в межах законопроєкту №10060 про реформу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Громадська організація «Центр протидії корупції» готує петицію до президента Володимира Зеленського.

Так, народні депутати ухвалили в цілому законопроєкт про зміни до законодавства щодо посилення самостійності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Зокрема цим документом САП виводять зі структури Офісу генерального прокурора та організовують в окремий орган прокуратури. Водночас, як зауважив депутат Ярослав Железняк, у законопроєкті скасовані деякі норми щодо «правок Лозового», але «дуже частково».

У «Центрі протидії корупції» зауважили, що фінальна версія законопроєкту була підготовлена головою правоохоронного комітету Ради та нардепом від «Слуги народу» Сергієм Іонушасом.

«Таким кроком Іонушас фактично допомагає уникнути відповідальності підозрюваним або обвинуваченим у корупції у більш ніж 30 справах НАБУ і САП, включно з олігархом Ігорем Коломойським», — заявили у громадській організації.

Зокрема правоохоронний комітет лишив у законопроєкті №10060 ключову норму «правок Лозового» — п. 10 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу.

«Посилаючись саме на цю норму і розвалюють усі корупційні справи. Без її скасування інші зміни просто не мають жодного сенсу», — кажуть у ЦПК. І додали, що зареєструють петицію до президента Зеленського з вимогою скасувати «правки Лозового» в повному обсязі.

«Прийнята Радою ганебна версія законопроєкту — продукт президентської фракції. Після підписання законопроєкту у такому вигляді кожна закрита справа щодо корупціонера стане безпосередньою відповідальністю Зеленського», — пишуть у ЦПК.

Водночас Депутат Ярослав Юрчишин зазначав, що в парламенті є два законопроєкти — №10100 та №10060-2 (альтернативний ухваленому) — серед норм яких є скасування «правок Лозового». Перший документ подала група депутатів на чолі з Давидом Арахамією.

Але як зауважила у коментарі hromadske керівниця комунікацій ЦПК Валерія Радченко, профільний комітет ще навіть не розглядав законопроєкт №10100. А посли G7 сказали, що розвʼязання питання щодо «правок» має бути частиною реформи САП, додала Радченко.

Чому потрібно скасувати «правки Лозового»?

«Центр протидії корупції» заявив, що нині вимальовується тенденція до закриття справ з використанням «правок Лозового». Так, у жовтні 2023 року ВАКС закрив справу щодо «короля контрабанди» — одеського бізнесмена Вадима Альперіна. До цього за тією ж схемою закрили перший епізод справи «Роттердам+».

Юрист ЦПК Вадим Валько в коментарі hromadske припустив, що якщо правки повністю не скасують, відбудеться «справопад», коли провадження закриватимуть у суді одне за одним. Це буде щось схоже на те, як закривали справи про брехню в деклараціях і незаконне збагачення після рішення Конституційного суду у 2020 році.

Автор новини: Денис Булавін

Джерело: hromadske.ua

«Правки Лозового» як спосіб вийти сухим із води. Чому ці норми потрібно скасувати

Спочатку Вищий антикорупційний суд «поховав» справу «короля контрабанди», а потім і перший епізод «Роттердам+». Усе це завдяки «правкам Лозового», кажуть юристи. І попереджають, що далі таких випадків ставатиме більше. Як ці норми з’явилися в законодавстві, чому їх варто прибрати та що буде, якщо цього не станеться — пояснює hromadske.

1 Із чого все почалося?

Жовтень 2017-го. Верховна Рада проголосувала за судову реформу. Зокрема внесли зміни до Кримінального процесуального кодексу, серед яких була пропозиція №109 від народного депутата «Радикальної партії Олега Ляшка» Андрія Лозового. Зробили це з порушенням регламенту й попри думку громадськості.

«Правки Лозового» почали діяти в березні 2018 року. За той рік, як аналізувала Рада громадського контролю при НАБУ, строки досудового розслідування в кримінальних провадженнях були «катастрофічно» скорочені.

Також слідчі судді тепер могли скасовувати підозру після двох місяців із дня її оголошення. Експертизи в кримінальному провадженні стали проводити лише за рішенням слідчого судді, а займатися цим могли виключно державні установи.

Усе це сприяло збільшенню ризиків корупції. Бо вибір зменшується, а ймовірність незаконного впливу на установу зростає.

2 Спроба все змінити. Невдала

Практика перших місяців дії правок виявила, що вони були несистемними та створювали певний хаос, зазначив у коментарі hromadske юрист «Центру протидії корупції» Вадим Валько. У 2019 році новий парламент скасував частину правок, хоча й обіцяв прибрати їх усі.

Наприклад, обмеження строку розслідування у фактових справах, де ще немає підозрюваних, залишили до 18 місяців. Хоча раніше йшлося про роки.

«У багатьох справах зібрати достатньо доказів хоча б для підозри за 18 місяців було нереально. Зокрема, на отримання доступу до банківської таємниці чи проведення експертизи іноді треба багато місяців», — зауважив Валько.

Закон дозволяв продовжити ці 18 місяців через рішення слідчого судді, але завжди залишався ризик відмови. Фактично, це була штучна підстава обмежити слідство, наголосив юрист.

3 Які справи «поховали» через правки?

Вадим Валько навів найпоказовіший кейс із заступником керівника Офісу президента Олегом Татаровим, якого підозрювали в хабарництві.

«Спершу цю справу незаконним рішенням Офісу генпрокуратури забрали в НАБУ і САП. А згодом нові слідчі та прокурори не змогли продовжити строки в слідчого судді. І справу просто закрили (у січні 2022-го — ред.), бо закінчилися строки після оголошення підозри», — розповів юрист.

Із часом у багатьох справах, щодо корупції теж, старі провадження об’єднувалися з новими, відкритими вже після появи «правок». Але за законом, днем початку розслідування в об’єднаному провадженні вважається день початку розслідування провадження, яке відкрили раніше.

До таких справ, що об’єднали, «правки» не мали б застосовуватися. Зокрема, не треба було просити слідчого суддю про продовження строків слідства. Так і було якийсь час.

Однак наприкінці 2022 року Верховний Суд зробив висновок, після якого починають закривати навіть старі справи, відкриті до «правок Лозового».

«Центр протидії корупції» заявив, що нині вимальовується тенденція до закриття справ із використанням «правок Лозового». Так, у жовтні 2023 року ВАКС закрив справу щодо «короля контрабанди» — одеського бізнесмена Вадима Альперіна. До цього за тією ж схемою закрили перший епізод справи «Роттердам+».

Застосування «правок» юристи помітили й у справі Ігоря Коломойського.

«Коротко кажучи, "правки Лозового" старанно допомагають поховати безліч справ корупціонерів. Головне — затягнути судовий розгляд», — пише юрист ЦПК Роман Колюхов.

4 Чому «правки Лозового» потрібно скасувати?

Ще в серпні 2019 року Зеленський подав до Верховної Ради законопроєкт №1009, в якому була пропозиція скасувати «правки Лозового». А втім, частина з них залишилася й після другого читання.

Цьогоріч у серпні Рада скасувала «правки Лозового». Щоправда, тільки для воєнних злочинів. За цими статтями правоохоронці розслідують уже майже 100 тисяч справ із початку великої війни, казали автори законопроєкту. Це потребує багато часу, якого б не могло бути, якби зміни не ухвалили.

Вадим Валько припустив, що якщо правки повністю не скасують, буде «справопад», коли провадження закриватимуть у суді одне за одним. Це буде щось схоже з тим, як закривали справи про брехню в деклараціях і незаконне збагачення після рішення Конституційного Суду у 2020 році, додав юрист.

Зараз є шанс, що «правки Лозового» все-таки приберуть із законодавства. Зокрема, у Верховній Раді зареєстрований відповідний законопроєкт №10100, який подала група депутатів на чолі з Давидом Арахамією.

Заступниця голови депутатської фракції «Слуга Народу» Євгенія Кравчук теж є однією з ініціаторів цього законопроєкту. У коментарі hromadske вона зазначила, що їй наразі складно оцінити, чи є нині підтримка цього законопроєкту серед депутатів.

«Подав цей законопроєкт лідер нашої фракції Арахамія. Я сподіваюся, що підтримку від більшості депутатів “Слуги Народу” цей законопроєкт отримає», — сказала вона.

Депутат від «Європейської Солідарності» Олексій Гончаренко зазначив, що йому складно сказати за всю Раду. А його колега Ірина Геращенко підкреслила, що ще не було дискусії, тож вона не знає, чи є серед парламентарів підтримка законопроєкту.

Автор новини: Денис Булавін