Вимкнення світла та як не залишитись без заробітку завдяки діям роботодавця

Керівник вирішує не платити заробітну платню під час вимкнення світла та повітряних тривог, відправляє усіх у простій не отримавши згоду працівників? Як оскаржити дії роботодавця та не залишитись без заробітку в сучасних реаліях розповім далі.

Відповідно до ст.34 Кодексу законів про працю України простій - це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.

Згадайте новину: Немає роботи через відсутність електроенергії? Працівнику треба оплатити простій

Під час повітряної тривоги або вимкнення світла роботодавець зобов’язаний або видати наказ про простій у роботі та забезпечити виплату середнього заробітку (за час такого простою) або ж якщо роботодавець не хоче оплачувати простій, він має забезпечити співробітника засобами для віддаленої роботи без електроенергії (генераторами, акумуляторами, ноутбуками з батареями, які довго тримають заряд).

Згідно з підпунктами 1 та 3 пункту 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» оплата часу простою не з вини працівника у розмірі не нижче двох третин тарифної ставки встановленого йому розряду ставиться у залежність від повідомлення ним про початок простою власника або уповноважений ним орган (бригадира, майстра, інших службових осіб) у тому разі, коли не йдеться про простій певного структурного підрозділу чи всього підприємства. За час простою, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров'я працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища не з його вини, за ним зберігається середній заробіток.

Крім того, відповідно до листа Торгово-промислової палати №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 агресію російської федерації проти України та власне воєнний стан визнано «форс-мажорною» обставиною. Відключення електроенергії – форс-мажор, за який працівник не повинен відповідати. Під час дії воєнного стану, коли існує загроза життю, роботодавець повинен робити оплату виходячи із середнього заробітку. Схожа ситуація, коли працівник проводить певний робочий час у бомбосховищі. Це простий, який також стався не з вини співробітника та підлягає оплаті.

Тобто, в такому випадку роботодавець позбавлений права не виплачувати заробітну платню своїм співробітникам., аргументувати відповідно рішення про невиплат законодавчо він неспроможний.

1. Роботодавець простій у роботі оформлює відповідним наказом, в якому зафіксовано або конкретний день чи проміжок часу, під час якого відбувався простій із зазначенням розміру виплат за вимушений простій. Відповідно це і є документальним рішенням роботодавця.
2. У випадку якщо роботодавець взагалі не виплачує заробітню плату під час простою, то це можливо оскаржити до суду, звернувшись з відповідною позовною заявою про стягнення грошових коштів під час вимушеного простою.
3. У випадку, якщо роботодавець видав наказ про оголошення простою, то безпосередньо у тексті такого наказу має бути зафіксовано:

• дату та час такого простою не з вини працівника;
• розмір оплати простою;
• дозвіл працівникам залишати робоче місце;
• перебувати на зв’язку та бути готовим стати до виконання своїх обов’язків наступного робочого дня після повідомлення про закінчення простою.

Обов’язково ознайомити з наказом усіх працівників підприємства/організації/установи, оскільки у випадку незабезпечення такого ознайомлення працівник має право його оскаржити в судовому порядку.

У випадку порушення вищезазначеного раджу одразу телефонувати в Державну службу з питань праці й просити провести перевірку. Якщо дана перевірка не відбулася або не принесла бажаного результату - звертайтеся відразу до суду за захистом своїх прав на оплату праці.

Автор консультації: Голодняк Дарія Миколаївна