Відновлення доброчесності Конституційного Суду України або як не зруйнувати антикорупційне законодавство України - що відбувається після скандального рішення КСУ

Рішенням Конституційного Суду України від 27 жовтня 2020 року № 13-р/2020 у справі № 1-24/2020 (393/20) визнано неконституційними окремі положення Закону України «Про запобігання корупції» та статтю 366-1 Кримінального кодексу України, яка визначала покарання за декларування недостовірної інформації.

Таке рішення викликало купу запитань та невдоволення з боку українського суспільства та влади, адже з ухваленням такого рішення утворились прогалини в законодавстві з приводу контролю за вчиненням корупційних дій суб’єктами декларування.

Оскільки Рішення Конституційного Суду є остаточним і перегляду чи оскарженню не підлягає, але ж вважається суспільством та владою таким, що прийнято в умовах конфлікту інтересів та суперечать принципу верховенства права Президент України Володимир Зеленський вирішує зареєструвати у Верховній Раді України «Проект закону про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства» від 29.10.2020 № 4288.

Згадайте новину: Зміни до Кодексу банкрутства. Що підписав президент Зеленський

"На меті цей законопроєкт має забезпечення дотримання конституційного ладу в Україні та недопущення узурпації влади суддями Конституційного Суду України", – каже член Асоціації правників України Марина Шершакова.

Зокрема, каже юрист, проектом Закону пропонується:

1) визнати неправосудним (нікчемним) Рішення Конституційного Суду України № 13-р/2020 у справі № 1-24/2020(393/20) як таке, що прийняте у приватних інтересах суддів Конституційного Суду України, є свавільним та необґрунтованим, суперечить принципу верховенства права та заперечує європейський та євроатлантичний вибір Українського народу;

2) забезпечити безперервність дії норм Кримінального кодексу України, Закону України «Про запобігання корупції» незалежно від ухвалення Рішення Конституційного Суду України від 27 жовтня 2020 року № 13-р/2020 у справі № 1-24/2020(393/20);

3) припинити повноваження складу Конституційного Суду України, що діяв у приватних інтересах та всупереч інтересам народу, який є носієм влади та єдиним джерелом суверенітету;

4) забезпечити добір та призначення суддів Конституційного Суду України у порядку, встановленому Конституцією України та Законом України «Про Конституційний Суд України»

На думку Президента України, прийняття цього Закону сприятиме:

• забезпеченню дотримання конституційного ладу в Україні;

• забезпеченню незворотності європейського та євроатлантичного курсу України, закріпленого Конституцією України;

• забезпеченню національної безпеки України;

• забезпеченню дієвого та ефективного запобігання корупції в органах державної влади,

• органах місцевого самоврядування, підвищення доброчесності публічних службовців;

• зміцненню авторитету України на міжнародній арені.

Таким чином, можливо зробити висновок що в Україні на сьогоднішній день не в повній мірі діє система стримувань і противаг, через що вона потребує певного коригування. Можливо, це й дієвий законопроєкт в майбутньому, але ж на сьогоднішній день він не розглянутий та проблема залишається на місці.

Згадайте новину: Антикоррупционную реформу откатывают назад. КСУ признал статью о незаконном обогащении неконституционной – опубликовано решение

Можливим рішенням для того, щоб подібних ситуацій не відбувалось й надалі, вважає юрист, потрібно приймати нові редакції норм антикорупційного законодавства та переглянути склад Конституційного Суду України.

"Відповідно до частини 2 статті 9 Закону України «Про Конституційний Суд України» Президент України, Верховна Рада України та з’їзд суддів України призначають по шість суддів Конституційного Суду. Таким чином, Президент України та Верховна Рада України спільними зусиллями зможе вплинути на зміну складу Конституційного Суду України задля подальшої його діяльності на засадах верховенства права, незалежності, колегіальності, гласності, відкритості, повного і всебічного розгляду справ, обґрунтованості та обов’язковості ухвалених ним рішень і висновків", – резюмувала Марина Шершакова.

Джерело: юридичний ресурс Протокол